Чи переживе українська економіка новий загальнонаціональний локдаун

Загальнонаціональний локдаун, до якого, найімовірніше, Україна прийде найближчими тижнями, стане черговим ударом по національній економіці. Найбільше він вдарить по тих сферах, діяльність яких буде обмежена або заборонена. Передусім йдеться про сферу послуг, заклади громадського харчування, непродовольчі магазини, бари, ресторани тощо. Всі вони будуть змушені або закритися, або працювати в обмеженому режимі (на винос). Залишається сподіватися, що режим локдауну не буде настільки ж жорстким, яким він був навесні минулого року, коли зупинялася робота транспорту, була заборонена робота ринків тощо.

За усіма суто медичними параметрами локдаун потрібно було запроваджувати вже давно: зараз рівень і темпи захворюваності набагато вищі, ніж були навесні торік, коли вводили жорсткий локдаун

У такому разі можна прогнозувати, що економічні втрати будуть дещо меншими, ніж після минулорічного карантину, але вони будуть неминуче.

Безумовно, це відіб’ється і на загальному стані економіки України. Очевидно, що росту ВВП на 4% в 2021 році, який уряд заклав у державний бюджет, не буде. Це призведе до необхідності секвестру бюджету, тобто зменшиться і дохідна, і витратна його частини. Таким чином, бюджет буде приведений до економічних реалій, які на нас чекають у 2021 і які, очевидно, будуть набагато менш радісними, ніж ті, що прогнозувалися при розробці бюджету на цей рік. Адже ніхто не розраховував на повторний локдаун…

Українська влада зараз «дує на холодне», очікуючи, що хвиля захворювань почне спадати сама по собі. За усіма суто медичними параметрами локдаун потрібно було запроваджувати вже давно: зараз рівень і темпи захворюваності набагато вищі, ніж були навесні торік, коли вводили жорсткий локдаун. Та, не дивлячись на це, уряд відтягує запровадження карантину. Головна причина зволікання – саме економічна.

Владу можна зрозуміти. Адже подальші жорсткі обмеження, закриття і заборони можуть призвести до соціального бунту. В принципі, невеликі прояви його ми вже маємо. І це не дивно – після дуже важкого опалювального сезону, який витягнув майже всі залишки фінансових ресурсів у більшості громадян, та після чергового підвищення тарифів - цін на газ та електроенергію з 1 січня цього року. Якщо зараз, за таких умов, запровадять ще й жорсткий локдаун, вихід у суспільства буде тільки один – масові соціальні протести. І вони цілком можуть прокотитися по всій країні.

Як і скільки відновлюватиметься українська економіка після карантину, великою мірою залежить від антикризових заходів уряду і Національного банку України

Тобто в даній ситуації немає безболісних рішень. Якщо запровадити локдаун, будуть бунти, але будуть врятовані життя. Якщо не запровадити, удар по економіці буде набагато менший, але буде багато жертв коронавірусу.

Зараз уряд переклав відповідальність на місцеву владу, яка, виходячи з динаміки захворюваності і наявності вільних місць у лікарнях, має ухвалювати рішення про те, до якої зони відносити область та яку форму карантинних обмежень вводити.

Обмеження, які запроваджуються на три тижні в Києві та на Київщині, можна назвати м’якою формою локдауну.

Та рано чи пізно владі доведеться ухвалювати рішення, відштовхуючись від загальної епідеміологічної ситуації, та або запроваджувати локдаун, або придумувати іншу форму, щоб пом’якшити ефект та суспільну реакцію.

Як і скільки відновлюватиметься українська економіка після карантину, великою мірою залежить від антикризових заходів уряду і Національного банку України. Але поки що їхня поведінка прямо протилежна тим антикризовим заходам, які запроваджують усі країни.

Зокрема, центробанки практично всіх країн світу оновили свої облікові ставки, деякі навіть зробили їх мінусовими. Таким чином, вони зробили кредитний ресурс більш доступним. НБУ цього не зробив, ба навіть навпаки – він підняв облікову ставку з 6% до 6,5%, зробивши, таким чином, кредитний ресурс в українській банківській системі ще більш дорогим.

Відсутність ініціатив щодо антикризових заходів в Україні можна пояснити не браком грошей у держави, а, скоріше, відсутністю бажання у влади щось робити

По урядовому напрямку практично всі країни світу надали всім громадянам, незалежно від віку, статі й статусу, фінансову підтримку. Причому досить суттєву – як правило, на рівні двомісячної середньої зарплати в країні. Натомість в Україні була невеличка підтримка дуже невеликої кількості пенсіонерів у вигляді виплати 500 гривень, а також дуже обмеженому колу підприємців була сплачена одноразова допомога в розмірі 8 тисяч гривень. І це за майже рік від початку карантину і обмежень! Звичайно, вважати ці виплати вагомою підтримкою неможливо – це насмішка, а не підтримка. До того ж, для бізнесу подорожчав кредитний ресурс, і прямої урядової підтримки бізнесу фактично немає. Тобто українські підприємці залишилися наодинці з усіма економічними проблемами, пов’язаними з карантином.

Зараз ми не чуємо жодних ініціатив ні від уряду, ні від НБУ щодо певних антикризових заходів. Єдине, що чуємо – можливо, повториться історія з 8 тисячами гривень. Друга насмішка. Знову ж таки, не відомо, кому вони будуть виплачуватися і за яким принципом.

Уряди майже всіх країни світу, навпаки, скоротили витрати на утримання державного апарату та зменшили собі зарплати. Наприклад, це зробили і прем’єр-міністр Великобританії, і президент Франції по всій державній вертикалі.

Відсутність ініціатив щодо антикризових заходів в Україні можна пояснити не браком грошей у держави, а, скоріше, відсутністю бажання у влади щось робити. Тому що гроші, як ми бачимо, є. Принаймні вони знайшлися на суттєве збільшення витрат на утримання державного апарату. Зокрема, в бюджеті-2021 витрати на утримання різних державних органів, у порівнянні з 2020 роком, зросли на 15-75%!

Тобто у нас для чиновницького апарату гроші є в бюджеті, а для громадян і підприємців чомусь немає. Можна було, як мінімум, не збільшувати ці витрати, адже у цьому немає ніякої гострої потреби.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram