Перехід на літній час та обмеження роботи колекторів: як та за що голосувала Рада перед карантином

На літній час Україна таки перейде. Парламентарі так і не скасували цю норму – це пів дня обговорювали під куполом. Та врешті зміни до закону про обчислення часу вирішили відкласти. Зате встигли ухвалити інші термінові документи. Зокрема, полегшити життя боржникам банків, які потерпають від колекторів. А ще й прийняли в гостях під куполом президента Литви. Із чим він прийшов до українських нардепів, за що парламентарі голосували в останній день роботи ради перед посиленням карантину і чи працюватиме Рада під час локдауну дізнавалася журналістка "5 каналу".

"Шановний голово Верховної Ради, звертаюся до вас давньою і достойною мовою, яку було здавна переслідувано", – сказав президент Литви Гітанас Науседа.

Зранку у залі Верховної Ради – почесні гості. Президент Литви зайшов на розмову з парламентарями, говорив про українську незалежність і війну українською мовою. Привітав створення Кримської платформи. Говорив і про енергетичну незалежність. Згадав про білоруську атомну електростанцію. І попросив Україну не купувати в неї електроенергію – бо це вигідно Росії.

"Вчасні інвестиції дали Литві можливість зменшити пряму загрозу, яку становлять такі російські енергетичні проєкти, як трубопровід "Північний потік - 2". Тому ми тішимося, що й Україна має намір рушити шляхом синхронізації енергетичних мереж із континентальною Європою", – наголосив Гітанас Науседа

Заряджені виступом литовського президента нардепи взялися за роботу. І провели цілих два позачергових засідання, щоб ухвалити термінові законопроєкти. Переводити годинник чи не переводити. Питання часу – головне питання у порядку денному депутатів в останні години роботи. Місія – встигнути все перед локдауном. І вирішити чи залишиться Україна назавжди в зимовому часі.

Скасувати перехід на літній час обіцяли нардепи кожного скликання. Депутати дев'ятого – не виняток. "Слуги народу" хочуть, аби стрілки годинника більше не рухали, бо перехід на годину вперед запланований вже скоро – 28 березня.

"Кабінет міністрів не буде це робити щоразу якоюсь постановою, і ми залишимося у зимовому часі. І ми будем синхронізовані з одного боку з Євросоюзом, бо більшість країн відмовляються переходити, і не буде цих біологічних збоїв", – відмічає народна депутатка від фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

Опозиціонери наполягають, що треба залишатися у східноєвропейському часовому поясі, а не на годину далі – разом із Москвою.

"Країни ЄС переходять на літній час як завжди. І Україна випадає з часового поясу, в якому спільно з Фінляндією, країни Балтії, Румунією. Країни ЄС радяться вже 2 роки, і відклали ще на рік. А ми робимо це раптово", – наголосив народний депутат від фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович.

Врешті зміни провалили. Документ відправили на повторне друге читання, і перейшли до інших нагальних питань. 21 квітня завершується мораторій на стягнення майна з банківських боржників. Парламентарі переконані – це активізує роботу колекторів. І ухвалили зміни. Нічні дзвінки і листи з погрозами чи образами – вже в минулому, а боржник має право заборонити дзвінки родичам від колекторів.

"Створюється реєстр колекторів, який буде вести НБУ. І всі фінустанови зможуть працювати лише з тими, які внесені до цього реєстру. Будуть розроблені етичні норми самим Нацбанком. Якщо вони порушуватимуть ці правила, то будуть виключені з реєстру, і жодна фінансова установа в Україні не зможете з ними працювати", – коментує голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Хотіли депутати вирішити і питання валютних кредитів. Мова про ті зобов'язання, які українці масово взяли на себе наприкінці двотисячних. І після різкої зміни курсу повертати вже не можуть. Рада взялася кредити реструктуризувати – тобто прописати правила, як їх, але вже зі зміненими відсотками, повертатимуть.

"Пропонуємо перевести валютні кредити у гривню та перерахувати курс валюти за середнім значенням. Людина брала кредит по 8, а зараз по 28, то вираховуємо середнє значення. Також ми перераховуємо процентну ставку за кредитом", – акцентує увагу народна депутатка від "Слуги народу" Вікторія Кінзбурська.

Урешті, документ ухвалили за основу.

"Банківські системі є що втрачали – це 40 мільярдів доларів не повернутих. Вони будуть банкрутувати і від цього будуть страждати інші люди, які обслуговуються у цих же банках", – підкреслює народна депутатка від "Європейської солідарності" Ніна Южаніна.

Після цього нардепи розійшлися. Через локдаун із календаря прибрали засідання до 13 квітня. Та все одно обіцяють працювати.

"Збираємося збиратися, країна не має зупинятися. Точно повертатися треба до того, що заблоковано було, частина законопроєктів, які сьогодні, будуть готові до другого читання. Ну тобто будемо працювати", – підсумував голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.

Під куполом визнають, що цього разу ситуація з пандемією серйозніша, ніж раніше. І рахують хворих колег. Коронавірусом перехворіли понад 170 народних депутатів і більше трьохсот співробітників апарату. А нардепка Ганна Скороход підхопила коронавірус уже втретє.

Марія Писаренко, Олексій Тищенко, Юрій Усік, "5 канал"