Антипіратська ініціатива «Чисте небо»: Ми вже готові подавати перші ресурси до міжнародного чорного списку

Антипіратська ініціатива «Чисте небо» підготувала пакет змін до законодавства, щоби посилити відповідальність за порушення авторських прав і унеможливити фінансування піратства. Зараз найбільшими джерелами такого фінансування є реклама та спонсорство. Тому ініціатива розробила положення щодо заборони реклами на ресурсах, внесених до міжнародного чорного списку Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO).

До цього проєкту Україна долучилася восени минулого року, коли Міністерство розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства України та Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) підписали меморандум про співпрацю. За його умовами українські правовласники зможуть подавати інформацію про сайти, що порушують авторські права, на всесвітню онлайн-платформу WIPO.

Докладніше про пропозиції борців із піратством «Детектору медіа» розповіли керівник «Чистого неба» В'ячеслав Мієнко та партнер ініціативи з юридичних питань Олександр Папуця із компанії Smart solutions.

— В’ячеславе, Олександре, розкажіть, які зміни до законодавства пропонує «Чисте небо».

Олександр Папуця: Ми вже підготували пакет змін до кримінального законодавства про посилення відповідальності за порушення авторських та суміжних прав. А також про визначення складу злочину щодо фінансування піратства із пропозицією вивести це питання в окрему статтю Кримінального кодексу. Цей пакет уже готовий і погоджується з ініціативними групами, які вноситимуть їх до парламенту. Представники Національної поліції вже схвалили ці пропозиції.

— Хто з депутатських груп готовий подавати ці законопроєкти?

Олександр Папуця: Поки що це питання обговорюється.

— Які саме статті мають бути змінені?

Олександр Папуця: Ми пропонуємо зміни до статті 176, де йдеться про відповідальність за порушення авторських прав, та внесення окремої статті 176-1 про заборону фінансування піратства. У чинній редакції статті 176 у переліку умисних порушень авторського права вказано «фінансування таких дій». Однак за чотири роки, відколи набрали чинності ці зміни, в суді не розглянули жодної справи щодо фінансування піратства. Кримінальних проваджень із цього приводу також відкрито небагато. Тому ми вирішили чіткіше визначити цей склад злочину.

— Що включає фінансування піратства?

Олександр Папуця: Спонсорство, розміщення, оплату або посередництво в розміщенні реклами на сайтах та у програмних додатках, за допомогою яких вчиняються умисні дії щодо порушення авторських прав. Саме реклама та спонсорство — це найбільші джерела фінансування піратства.

— За вашою оцінкою, яка частка рекламного ринку припадає на піратські ресурси?

Олександр Папуця: Це тіньовий ринок, тому цифри назвати не можу. Але можу сказати, що всі порушники, які діють системно, створюють вигіднішу пропозицію і, відповідно, звертають увагу на рекламу. Про попит, який має схема недобросовісного заробляння грошей, свідчить і те, що багато розробників зорієнтувались і пропонують під ключ виготовлення майданчиків чи додатків для показу контенту з можливістю розміщення певної реклами. Тому потрібно звернути на це увагу, щоб ринок не формувався на користь піратів. Бо якщо вони отримуватимуть достатньо грошей, щоб модернізуватись і зробити нелегальні ресурси потужнішими та зручнішими для користувачів, то створять серйозну конкуренцію для легальних ресурсів.

— Чи належить до фінансування піратства сплата за користування послугами піратських ресурсів?

Олександр Папуця: Ні, споживачів це не стосуватиметься.

В’ячеслав Мієнко: Ми не маємо мети покласти відповідальність на споживача. Пропозиції щодо виокремлення в окрему статтю піратства спрямовані на сферу В2В, коли бізнес через рекламні моделі або в інший спосіб фінансує створення нелегальних майданчиків. Користувач у жодному разі не має нести за це відповідальність. Ми регулярно ініціюємо заходи з популяризації легального споживання контенту та роз’яснення, що таке піратство, що користувачі роблять не так, аби ставлення людей змінювалося. Так, це довгий шлях, такі зміни відбуваються поступово, проте інших варіантів немає.

— Раніше Микола Фаєнгольд, заступник керівника ініціативи «Чисте небо», казав, що найближчим часом необхідно зосередитися на створенні законодавчих умов захисту авторського права, за яких правовласник зможе реагувати на факт піратства протягом декількох хвилин / годин. Які зміни в законодавстві можуть цьому сприяти і як?

В’ячеслав Мієнко: Це ідеальна картина. Є великі гравці, такі як Google, Facebook, Youtube, які здатні швидко реагувати. Якщо за правилами Google надіслати скаргу, то правовласник може швидко видалити з пошуку певне посилання. Так само працюють Facebook і Youtube: вони реагують на скарги правовласників за законодавством США. Інші країни мають досвід створення механізмів блокування ресурсів провайдерами телекомунікаційних послуг.

У нас цей механізм у законодавстві не прописаний. Але провайдери розуміють усю небезпеку, пов’язану з діяльністю нелегальних сервісів. Саме тому у грудні минулого року до ініціативи «Чисте небо» вступила Volia. А «Київстар-ТВ» вже давно є її учасником. Тож провайдерський ринок теж почав об’єднуватися заради спільної мети.

— Як провайдери реагують на ідею швидкого блокування піратських ресурсів?

В’ячеслав Мієнко: Наші розмови з ними свідчать, що вони розуміють небезпеку цих сервісів для них самих і готові блокувати певні ресурси, якщо буде правове поле. Питання блокування ресурсів в інтернеті настільки дражливе й непросте, що кілька спроб і підходів до цього у різних законопроєктах уже провалилися. Не знаю, чи вдасться нам створити механізм, що збалансує цю ситуацію, але ми працюємо над цим. Бо важливо, щоб механізм блокування ресурсів не став загрозою свободі слова.

У 2017 році була спроба розробити алгоритм урегулювання цієї проблеми. У закон «Про авторське право та суміжні права» була внесена стаття 52-1, яка описує процедуру блокування нелегального контенту. Спершу правовласник звертається безпосередньо до сайта з вимогою видалити контент. Якщо ж немає реакції впродовж 48 годин, правовласник звертається до хостинг-провайдера. У разі відсутності реакції наступне звернення надсилають до Мінекономіки, яке має застосовувати адміністративну відповідальність через відсутність реакції. Спірні ситуації вирішуються через суди. Цей механізм є і мав би працювати. Але спершу не було інспекторів у сфері інтелектуальної власності, а коли вони з’явилися, то замало: четверо чи п’ятеро людей не можуть охопити масштаби України. Тому цей механізм зараз не діє. З іншого боку, й потреба в цьому знизилася. Наприклад, у нас в «1+1 media» є автоматична система пошуку нелегального контенту SUDUM, яка дозволяє швидко знаходити і автоматичну режимі надсилати скарги. Так ми убезпечуємо 85‒95 % контенту медіагрупи. До того ж, цю процедуру можна повною мірою застосувати лише до резидентів України.

— Чи вже готовий законопроєкт про зміни до закону «Про рекламу» для запровадження заборони на розміщення реклами на ресурсах із нелегальним контентом?

В’ячеслав Мієнко: Окремого законопроєкту поки що немає. Це положення було виписане та запропоноване до розгляду. Воно стосується заборони реклами на ресурсах, внесених до міжнародного чорного списку Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO). У вересні 2020 року до цього проєкту долучилася Україна. Саме міністерство економічного розвитку та торгівлі подаватиме на цей ресурс інформацію про ті ресурси, які порушують авторські права.

— А рекомендувати ресурси для міністерства має «Чисте небо»?

В’ячеслав Мієнко: У нас є попередня домовленість із міністерством, що «Чисте небо» готове, може й буде допомагати. Це велика відповідальність, адже на цей список зважатимуть світові рекламодавці. Тому, з одного боку, міністерство саме буде перевіряти інформацію про ресурси, з іншого — ми пообіцяли міністерству сприяння, і ми подаватимемо інформацію на його розгляд.

— Тобто реклама на всіх ресурсах, які потраплять на міжнародну платформу, буде незаконною?

В’ячеслав Мієнко: У відповідальної особи вже з’явився електронний кабінет, який має зв'язок із онлайн-платформою WIPO. І вони вже можуть подавати туди ресурси. А щодо решти, спершу мають пройти зміни до закону, а тоді ми вже зможемо говорити, що реклама на таких сайтах є незаконною. Зараз є лише ризик, що розміщення реклами на нелегальних ресурсах може мати ознаки фінансування піратства, а рекламодавця чи його посередника з розміщення реклами можуть притягти до відповідальності у межах кримінального провадження за 176 статтею Кримінального кодексу.

— Хто буде регулятором?

В’ячеслав Мієнко: Це має вирішитися, коли буде обговорюватися конкретний законопроєкт.

— Восени був підписаний меморандум щодо WIPO Alert. Чи ви вже рекомендували включити якісь ресурси до чорного списку?

В’ячеслав Мієнко: Після підписання меморандуму багато часу пішло на технічні процедури. Міністерство вже їх пройшло й чекає на звернення від нас. Ми вже маємо пакет документів і найближчим часом подамо кілька ресурсів на розгляд.

— Що це за ресурси? Вони з blacklists.org.ua?

В’ячеслав Мієнко: Так, вони є в нашому чорному списку. Зараз ми збираємо доказову базу і поки що я не готовий називати конкретні ресурси.

Олександр Папуця: До того ж, платформа WIPO не є публічною, й доступ до неї матимуть лише рекламні агенції, бренди тощо. Це якраз сервіс для сфери В2В. Адже цей інструмент не має на меті зашкодити бренду. А навпаки, створює можливості для вчасного реагування та убезпечення бренду від негативних наслідків, які він може отримати від такої сумнівної співпраці.

— Чи є в рекламних агенцій консолідована позиція щодо небажання працювати з ресурсами, які розміщують піратській контент? Ви повідомляли, що низка рекламодавців, зокрема «Алло», «Ельдорадо», «Укрпошта», ModnaKasta, Ria.com та інші, перестали розміщувати рекламу на нелегальних ресурсах. Натомість інші продовжують це робити. Наприклад, «Парі матч»…

В’ячеслав Мієнко: Як повністю побороти піратство, так і повністю завадити рекламним грошам потрапляти на ресурси з нелегальним контентом неможливо. Але за чотири роки існування нашого чорного списку ми налагодили конструктивну співпрацю з найбільшими агенціями, які займаються рекламою в онлайні. Більша частина цих агенцій є членами IAB Ukraine. Ця організація була створена для імплементації стандартів реклами в інтернеті, прийнятих у США. Останні півроку ми з ними в тісній комунікації. У вересні 2020 року ми домовилися про створення спільної робочої групи й найближчим часом маємо випустити спільний гайд щодо розміщення реклами в інтернеті. Це якраз і є прикладом конструктивної комунікації між правовласниками та рекламним ринком. Більшість рекламних агенцій користуються сервісом blacklists.org.ua.

— «Медіа Група Україна» та Inter Media Group не беруть участі у складанні списку піратських ресурсів на blacklists.org.ua. Чи цікаво їм долучатися до міжнародної платформи?

В’ячеслав Мієнко: Ми збираємо на платформі «Чистого неба» найкращі практики для ринку, а ринок сам вирішує, якими з них користуватись. Але в діалозі з Мінекономіки щодо подання перших ресурсів беруть участь три медіагрупи — «1+1 media», StarLight Media і «Україна». У всіх активна позиція, і я думаю, що цей новий інструмент має зацікавити більше правовласників.

— Чи спонукатиме цей інструмент стати активнішими іноземних правовласників?

В’ячеслав Мієнко: Їхня активність в Україні поки що невелика. Дехто користується власними інструментами захисту інтелектуальної власності та контенту на території України. З деякими іноземними правовласниками ми ведемо переговори вже не перший рік — запрошуємо вступити до «Чистого неба». Вони зацікавлені, але довго приймають рішення. Здебільшого в них є аналогічні міжнародні організації. Що ж до захисту VOD-контенту великих мейджорських студій, то цими питаннями в Україні опікується Українська антипіратська асоціація (УАПА).