"ДахаБраха" має усі шанси на премію "Греммі" - музичний критик

Музичні нагороди здебільшого відволікають аудиторію від музики.Так вважає музичний критик, головний редактор онлайн-журналу Comma Сергій Кейн. Розповів Gazeta.ua про особливості премії "Греммі" та ключових цьогорічних лауреатів.Наскільки "Греммі" адекватно відображає світову або принаймні американську музичну сцену? Її вибір важить для індустрії?– Премія "Греммі" ніколи не мала зв'язку зі світовими музичними процесами. Раніше могла нав'язувати свої інтереси решті світу, але й ця здатність стрімко відходить у минуле.Наприклад, довкола планети вже кілька років гримить корейський поп. "Греммі" ж помітили його лише 2021-го, і лише однією нещасною номінацією у другорядній категорії для гурту BTS. І навіть не перемогою.До того ж у світі зростає вплив нішевої музики, локальних сцен — в американської премії немає оптики, щоб усе це розгледіти.Якщо ж казати про ринок США, ситуація теж безглузда. Візьмемо поп-музику. Найсильніші й найуспішніші поп-альбоми минулого року випустили The Weeknd, Тейлор Свіфт і Дуа Ліпа. Це очевидно і масовому слухачу, і критикам. Проте The Weeknd не отримав жодної номінації. У решті жанрів — окрім хіба що кантрі, що іронічно — все ще більш незграбно й нелогічно.Аудиторія "Греммі" все бачить. Рейтинги трансляції падають. Лише в порівнянні з минулим роком зсохлися на 51%. Ба більше, історично артисти погоджувалися на участь у церемонії, бо виступ чи перемога піднімали продажі на сотні відсотків. Але щороку ці прирости непристойно зменшуються. У виконавців майже не лишилося мотивації на цей карнавал. Навпаки, стає вигідніше його відкрито засуджувати, як роблять Карді Бі, Дрейк, Нікі Мінаж. Або навіть бойкотувати, як The Weeknd чи Каньє Вест.Єдині, на кого "Греммі" мають вплив — це застарілі ЗМІ. В Америці більшість із них, особливо музичні, тією чи іншою мірою підконтрольні індустрії. Світові ж видання підключаються за інерцією. Тому я сподіваюсь, що з роками українські медіа висвітлюватимуть цю премію лаконічніше, перенаправляючи вивільнений ресурс на захопливі події місцевої сцени, адже їх вистачає.Взагалі, легко критикувати "Греммі" з України. Але це типова ситуація для більшості мейнстрімових нагород у світі, включно з українською YUNA. Недопрацьована методика відбору, кріпкі шори щодо жанрів, музичних підходів, наративів, гендеру тощо і, в результаті, падіння рейтингів.Як ставитесь до премії з точки зору мистецької ваги? Наскільки їхні рішення збігаються з думкою критиків?– На сьогодні практично жодна музична премія не має ваги з точки зору критики й мистецької ваги. Не можу навести приклад, яка цю вагу має.Насправді музичні нагороди здебільшого відволікають аудиторію від музики. А ті, які хоробро намагаються тримати фокус на творчості, майже не вибиваються за межі музично-тусовочних кіл. Це валідація своїх серед своїх. Інколи поплескати по плечу буває корисно, та на цьому, на жаль, весь їхній вплив.Останній цікавий дискурс у нагородній сфері — коли репер Кендрік Ламар отримав Пулітцерівську премію за альбом DAMN 2018-го. Це академічна нагорода, і визнання сучасного хіп-хопу як високого музично-поетичного мистецтва породило багато дискусій, що давно назрівали.Із "Греммі" часто пов'язані скандали. Чому так відбувається і що найбільше критикують?– Організатори премії — консервативні люди. "Греммі" блукає у кімнаті з граблями й не встигає за мораллю, яка стрімко вдосконалюється і змінюється. З іншого боку, скандали та меми — ще й остання спроба втримати хоч якийсь напівживий інтерес до себе. Приводів можуть бути десятки. Окрім згаданих, це питання раси й гендеру як серед номінантів, так і в оргкомітеті.Наскільки "Греммі" може бути цікава українському слухачу? Чи це суто американська "внутрішня кухня"?– Я розумію, чому премія досі може цікавити деяких музикантів. Зрештою, це визнання певної групки авторитетних людей у розвиненій і вимогливій індустрії. У кількох категоріях перемога також може мати вплив на промоутерів — скажімо, у джазі чи global music. Але на цьому все. Для слухачів з України та більшості інших територій там особливо нічого ловити. У поп-сегменті ви не знайдете нічого хорошого, окрім кількох альбомів, які й так кричать на вас із радіоприймачів і стрімінгових топів. У решті жанрів отримаєте нерелевантну вибірку. Цікаві, несподівані винятки серед тріумфаторів трапляються раз на десятиліття. Красиві виступи стаються трошечки частіше, але не сильно.Головною тріумфаторкою цього року стала Бейонсе. Отримала 4 нагороди. Таким чином установила рекорд серед жінок за всю історії премії – загалом 28 статуеток. У чому її феномен?– Якщо коротко, феномен Бейонсе — космічний збіг працьовитості, творчої енергії, харизми, голосу, розуму та обставин. Як на мене, вона — абсолютна поп-зірка нашого часу, як колись Елвіс Преслі чи Майкл Джексон. Щоб переконатись, раджу подивитися її ефектний концертний фільм Homecoming, записаний на фестивалі Coachella 2018-го.У поп-королеви купа золотих грамофонів, та все одно регулярно трапляються якісь халепи. То її ігнорують в основних категоріях, то Адель плаче на сцені й вибачається перед Бейонсе, що перемогла не та.

Тейлор Свіфт стала першою співачкою, яка тричі перемогла в номінації "Альбом року". Як їй це вдалося?– Тейлор — видатна поп-артистка. З альбомом folklore вона єдина з усіх американських зірок вловила дух 2020 року — ізоляцію, меланхолію, крихкість, прагнення тиші, легкості, гармонії. Звісно, посприяли співавтори й продюсери пісень — Аарон Десснер із гурту The National та давній колега Джек Антонофф. Але обрати таких людей для співпраці й налаштувати на свій настрій — теж частина таланту.Пані Свіфт постійно змінюється, й тому зберігає свіжість. Три платівки, за які вона отримала статуетки — це все досить різна музика. Ну і плюс — мила дівчина, дружить з індустрією. "Греммі" таких любить.

Другий рік поспіль отримує призи Біллі Айліш. Можна казати, що це не одномоментний успіх, і артистка продовжує дивувати?– Її трек everything i wanted — чудове завершення ери першого альбому When We All Fall Asleep, Where Do We Go? І тут ми говоримо про номінацію "Запис року", окрему від "Пісня року". А в записі Біллі та її брат-продюсер Фіннеас досі роблять прості, але напрочуд ефективні речі, на які заглядається вся світова індустрія.Своєю чергою пісня No Time To Die — неочікувано один із найвдаліших саундтреків серії фільмів про Джеймса Бонда. Витриманий у фірмовому стилі Бондіани, водночас справді сучасний. Біллі Айліш продовжує розкриватися як унікальна артистка, вокалістка, авторка. Подальший шлях покаже друга платівка, яка може вийти вже цього року. Втім, я майже впевнений, особливо після перегляду свіжої документалки The World's a Little Blurry, що успіх буде. Аби вона була жива-здорова.Та й про що ми говоримо, якщо Біллі просто перефарбувала волосся — і вмить побила рекорд лайків в Інстаграмі. Вона — ідол.

Чи варто зазначити когось ще з переможців?– У номінації "Найкращий прогресивний R&B альбом" статуетку отримав Thundercat із релізом It Is What It Is. Ось на нього варто звернути увагу. Яскравий артист, унікальний бас-гітарист, сучасна легенда.Кого з музикантів цього разу незаслужено оминули увагою?– Про The Weeknd я вже згадував. За "Реп-альбом року" всі премії світу вимагаю віддати гурту Run The Jewels. Їхній RTJ4 — захопливий гостросюжетний блокбастер, а для США ще й втілення настроїв 2020-го. Чому хлопців оминули увагою — не знає ніхто. Самі вони відреагували на ігнорування в дусі "і вас туди ж посилаємо".У джазі я б хотів бачити альбом-повернення легенди Ідріса Акамура, який нещодавно відсвяткував 70-річний ювілей, а також покійних піонерів Тоні Аллена і Г'ю Масекелу. Це все величезний пласт, багатий африканський спадок, але він надто умовний для США.У категорії Best Global Music Album хочеться сміливіших, живіших релізів. Наприклад, дебютник занзібарської артистки Сіті Мухарам – магічна суміш стилів різних африканських країн, а також Індії й Близького Сходу. Добре, що номінували Altin Gün з їхніми сонячними турецькими мотивами, але 2021 рік надворі — цьому блискучому гурту місце серед рок-музики.Чи можуть українці претендувати на "Греммі"? Окрім класичної категорії, в якій було кілька лауреатів-вихідців з України. Наприклад, потрапити у номінацію Best Global Music Album. Що для цього потрібно? Які артисти мають хоч якісь шанси на відзнаку?– Категорія global music теж славиться своєю стереотипністю, та загалом це реально. І перемога в цій номінації може допомогти в кар'єрі.Спочатку треба, щоб хтось із причетних до премії вчасно вніс ваш альбом до реєстрів. А далі — проводити прицільний маркетинг, щоб потрібні люди поставили потрібні галочки в анкетах для голосування. Або ж просто бути безумовно крутим і мати сильну вдачу. Думаю, для гурту "ДахаБраха" номінація на "Греммі" — лише справа часу. А якщо чесно, то й перемога."Греммі" - одна з найпрестижніших нагород у сучасній музиці, яку порівнюють з "Оскаром" у кіно. Вручає американська Академія звукозапису щороку з 1959-го.