Frankfurter Allgemeine: У ЄС завдали удар по "Північному потоку-1", і це може зачепити й другу гілку

"Газпром" не зможе використовувати обидві гілки "Північного потоку" на повну потужнсть / фото REUTERS

Майбутнє "Північного потоку-2" лишається невизначеним, зважаючи на те, що США чинять опір і погрожують санкціями. Навіть якщо російська державна компанія "Газпром" добудує газопровід, його подальше використання під питанням.

На додачу з'явилися й погані новини для "Північного потоку-1", який сполучає Росію з Німеччиною з 2011 року, - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Генеральний адвокат Європейського суду справедливості Мануель Кампос Санчес-Бордона відкинув протест Німеччини проти обмеження потужності газопроводу, який використовує компанія Opal. Через нього газ з "Північного потоку-1" доставляється через територію ЄС до Чехії. Зараз його можна використовувати лише на половині шляху.

Таким чином, під питанням стоїть доставка 12,5 мільярдів кубометрів газу щороку. Це значна частина від потужності "Північного потоку-1", який здатен перекачувати до 55 мільярдів кубометрів. Якщо Європейський суд справедливості підтримає Генерального адвоката, а це відбувається часто, "Північний потік-1" стане менш прибутковим для "Газпрому".

Разом з тим, рішення буде мати наслідки і для скандального "Північного потоку-2", через який "Газпром" намагається перекачувати ще 55 мільярдів кубометрів газу в Німеччину. З одного боку, рішення Європейського суду справедливості створить прецедент для обмеження потужності газопроводу запланованого компанії Eugal. А саме через нього буде відбуватися дистрибуція російського газу з "Північного потоку-2". З іншого боку, рішення не дозволить Федеральному агентству мереж Німеччини зробити виключення для "Північного потоку-2" з правил ЄС про внутрішній ринок газу.

Ці правила говорять, що треті сторони повинні мати доступ до газопроводу. А транзитні сплати повинні бути відкритою інформацією. Газопроводи також не можуть бути під управлінням компаній, які займаються постачанням газу.

У 2009 році Федеральне агентство мереж Німеччини зробило виключення для Opal з цих правил на 22 роки. А "Газпрому" дозволили використовувати лише половину потужності "Північного потоку-1". В 2016 році, координуючи свої дії з Єврокомісією, відомство дозволило "Газпрому" використовувати повну потужність.

В результаті потік газу через ГТС в Україні й Білорусі був скорочений. З цієї причини Польща за підтримки Литви й Латвії подали позов в Європейський суд справедливості проти рішення агентства Німеччини. Вони стверджували, що їхня безпека була під загрозою, а це суперечить принципу солідарності в енергетичному секторі, закріпленому в угодах ЄС. Восени 2019 року суд погодився з цим.

Німеччина подала апеляцію в Європейський суд справедливості. Вона стверджувала, що енергетична солідарність - це політичний термін, а не юридичний критерій, з якого можна виводити права й обов'язки. Кампос Санчес-Бордона відкинув це твердження у своєму звіті. Енергетична солідарність веде до юридичних наслідків. Єврокомісія повинна зважувати інтереси окремих країн ЄС і організації в цілому. Якщо позиція однієї або кількох країн не були враховані, тоді рішення Єврокомісії не відповідає вимогам.

Історія "Північного потоку-2"

Проектом "Північний потік-2" передбачені будівництво і робота двох гілок газопроводу загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини.
Новий трубопровід в обхід України планувалося завершити до кінця 2019 року поряд з уже діючим "Північним потоком-1".
Враховуючи санкції, які прийняла Палата представників Конгресу США в законопроекті про американський оборонний бюджет, компанії, що займаються будівництвом газопроводу "Північний потік-2", не змогли його добудувати.
Засновником компанії Nord Stream 2 AG є російський "Газпром". Фінансування проекту здійснюють європейські компанії-французька Engie, австрійська OMV, британо-Нідерландська Shell, німецькі Uniper і Wintershall.
За даними ЗМІ, новообраний президент США Джо Байден має намір зробити все, щоб "Північний потік-2" не був побудований.
4 листопада 2020 року в ЗМІ з'явилася інформація про те, що Конгрес США хоче розширити санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку".
4 грудня 2020 року Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Хайко Маас заявив про те, що сумнівається, що позиція США щодо "Північного потоку-2" зміниться після початку президентської каденції Джо Байдена.
6 грудня 2020 року виконуюча обов'язки посла США у ФРН Робін Куінвілл закликала ЄС і Німеччину оголосити мораторій на будівництво газопроводу "Північний потік-2".
9 грудня 2020 року Палата представників Сполучених Штатів схвалила оборонний бюджет на наступний рік з розширеними обмеженнями проти російського газопроводу "Північний потік-2".
Будівництво газопроводу "Північний потік-2" відновилося 11 грудня.
29 грудня 2020 року стало відомо про те, що Палата представників подолала вето Трампа на оборонний бюджет США з санкціями по "Північному потоку-2".
Сполучені Штати закликають європейських союзників і приватні компанії припинити роботи з побудови газопроводу "Північний потік-2", і готують більш широкі санкції щодо російського проекту.
Сенат США затвердив оборонний бюджет США на 2021 фінансовий рік, в якому передбачені нові санкції проти російського газопроводу "Північний потік-2".
7 січня 2021 року в Німеччині заснували фонд для підтримки добудови "Північного потоку-2".
13 січня 2021 року Держдепартамент США повідомив європейські компанії, причетні до будівництва газопроводу "Північний потік-2", про ризик введення нових санкцій.
18 січня 2021 року США попередили союзників у Європі про намір ввести санкції проти російського корабля" Фортуна", який бере участь у будівництві газопроводу "Північний потік-2".
14 березня віце-президент Єврокомісії Франц Тіммерманс заявив, що Європі не потрібен газопровід "Північний потік-2". Попри це, Німеччина продовжує наполягати на завершенні проекту.
Президент України Володимир Зеленський назвав російський газопровід "Північний потік-2" пасткою для країн всієї Європи.