Что делал Дарт Вейдер на Майдане? 5 книг, которые нужно видеть

Власне, ці книжки треба не так бачити, як дивитися, розглядати. Ну, й розміркувати, аналізуючи побачене. Щоб зрозуміти, чи варто слово заміняти ділом, актуалізуючи давню приповідку "бачить око, та зуб не йме".

Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута. – Х.: Видавець О. Савчук, 2020

Цією книжкою автор "Абетки", точніше – першого видання всіх її відомих літер, по суті, вкотре повертається до іменної скарбниці української культури. Адже зазвичай Нарбута числили за відомством "русского мира", як нині кажуть, а вірніше, "Мира искусств", як називалося колись російське об’єднання кінця ХІХ-початку ХХ століття. Його наставниками були Білібін, Бакст, Добужинський, і саме у Санкт-Петербурзі художник починав працювати над абеткою, кожна літера якої супроводжувалася відповідними малюнками слів, що з неї починаються.

За створення "Абетки" Нарбут брався двічі: 1917 року (14 літер) та 1919 року (3 літери), продовживши вже в Києві, де він розробляв перші гроші, марки, торгові знаки. Тож це видання – не лише взірець бездоганної графіки, але й результат творчого шляху художника та його національної самоідентифікації.

Сергій Каменной. Український супрематизм. – К.: Родовід, 2021

Згаданий у назві добірки Дарт Вейдер, як всі пригадують, таки був на Майдані – у розвіяному плащі, на тлі палаючих барикад. І це не фейк, адже згодом він, як всі так само мають пам’ятати, навіть балотувався на Президента України.

Такого самого віртуального персонажа запустив на свій уявний Майдан автор цього проєкту-фейка, який мешкає у Франції. Він іронічно уявляє себе античним героєм, античною скульптурою, яка віртуально приймає участь у драматичних подіях на Майдані.

"Цей альбом після відомих подій на Майдані в Києві знайшов мій знайомий, – розповідає він. – Не зміг розшукати власника, тому привіз його мені до Франції. Деякі сторінки були втрачені, деякі пошкоджені. Я доповнив альбом своїми фото, представивши себе віртуальним учасником цих подій в якості різних героїв".

Тож "Український супрематизм", як і "Дембельський альбом" (2017) Каменного, включає багато роздумів автора, іронії та самоіронії, бачення подій з погляду інших століть, в контексті інших епох і в діалозі з добре відомими творами образотворчого мистецтва.

Ілля Бакута. Кобзар. Легенди Великого Лугу. – К.: Вовкулака, 2020

Ким тільки наш Кобзар не уявлявся сьогоднішніми реаніматорами колишньої слави і в які лише патріотичні шати не вбирався заради популяризації національної ідеї. Колишня "ікона в рушниках", Тарас Шевченко, осучаснений модним мистецтвом, встиг побувати кіборгом і Бетменом, стилягою і хіпстером, чому, погодьмося, позаздрив би навіть великий містифікатор Сальвадор Далі, не кажучи про Енді Варгола, в чиїх кислотних кольорах викупалися свого часу майже всі зірки минувшини – від Мао Цзедуна до Мерілін Монро.

У цьому випуску нової української серії коміксів, дія в якому відбувається у 17-му сторіччі за часів Руїни, головний герой, звісно, не Тарас Шевченко, а всього лише сліпий Кобзар, який мандрує Україною, розповідає свої історії та уважно слухає чужі. При цьому згадати можна як Дзатоїті, сліпого самурая з фільму Кітано Такесі, так і не менш незрячого кобзаря Івана Кочергу з фільму "Поводир" Олеся Саніна – і в тому, і в другому випадку популяризація бойових мистецтв у контексті національної історії мало чималий сенс і неабиякий успіх.

Цього разу мова про події XVII сторіччя, які докорінно змінило плин української історії. Нечувані та зухвалі морські походи запорозьких козаків від Кафи й Варни аж до самого Стамбула. Жорстка полонізація, що призвела до кривавих козацьких повстань, які крізь десятиріччя "золотого спокою" вибухнули національно-визвольною війною. Після смерті Хмельницького чередою зрад та змов війна була програна і почалася Руїна… Тож, здавалося, вже й ціла серія романів "Прокляті гетьмани" у Володимира Єшкілєва з’явилася, в якій та сама Руїна описується, а так щоб по-людськи – сісти й подивитися – цього нема, як казав персонал Булгакова. Точніше, вже є – дивіться.

Джонатан Геннесі, Майк Сміт, Аарон МакКоннелл. Історія пива у коміксах. – К.: Yakaboo Publishing, 2020

Ця книжка – перший графічний романі, присвяченому відомому напою, автори якого розкажуть його історію від самого початку до крафтової революції та познайомлять із головними героями, Замість історичних текстів – лише майстерні ілюстрації художника, що не обмежені одним стилем, а переходять від детальних імітацій зображень певної епохи до історичних карикатур, і також гідні цього оформлення місткі репліки авторів на кожній сторінці.

"Цей проект – немов освідчення в коханні, – зауважує перекладачка книги Лана Світанкова. – Одне з багатьох. До улюбленого напою з яскравою та цікавою культурою. Я дуже хочу, щоб дедалі більше людей дізнавалося про те, який усе ж таки захопливий цей напій, яка давня його історія і як тісно вона переплетена з історією людства".

Так само, мабуть, не варто забувати про таке поширене явище в усьому світі й Україні зокрема, як пивний алкоголізм та його наслідки для людини і суспільства.

Григорій Сковорода. Байки. – Х.: Віват, 2020

Ця колекція байок Сковороди, упорядкована і адаптована Леонідом Ушкаловим і оформлена Інокентієм Коршуновим – яскравий приклад сучасного поводження з класикою. Яку можна і треба популяризувати у такий актуальний спосіб. Щоби й почитати небагато, і на малюнках щоб кріт у навушниках за ноутбуком і рись на дереві з айфоном. А чого ж?

"Я й сам не люблю мінливої маски тих людей і справ, – пише у передмові Григорій Савич, – про які можна сказати українською приповідкою: "Стукотить, гуркотить, гримотить… А що там? Кобиляча мертва голова біжить"… Це про тих, хто багато й красно говорить, а слухати нічого".

Тепер, як бачимо, можна і послухати, почитавши вголос, і подивитися.