Озвучено проблеми, які гальмують розвиток річкових перевезень в Україні

Розвиток річкової галузі та перевезень можливий за умови зміни закону про ВВТ. В України є дві проблеми, які гальмують розвиток річкових перевезень в Україні – це стан інфраструктури на річках та законодавство, в тому числі нещодавно ухвалений Закон про ВВТ.

За його словами, ухвалений закон про внутрішній водний транспорт несе загрозу навігації та річковій галузі. Так, він навів приклад затонулого танкера Delfi біля пляжу Одеси, який довший час не могли підняти. Ухвалений закон дозволяє заходити таким старим суднам під іноземним прапором без будь яких обмежень перевезень на річці.

 «Уявіть до яких наслідків може привести аварія такого судна на одному з шлюзів Дніпровського каскаду», – зазначив Микола Горбачьов.

Микола Горбачьов переконаний, що ситуацію може покращити внесення змін до ухваленого закону, які повинні забезпечити рівні умови для вітчизняного флоту та іноземного (сьогодні іноземний флот має переваги через можливість поповнювати судові припаси без плати акцизу та ПДВ на пальне).

✅ Потрібно скасувати акциз на пальне для річкових перевезень та лібералізувати ведення бізнесу. Також переконаний президент УЗА, потрібно гармонізувати українське законодавство з ЄС – це дозволить уникнути використання застарілих аварійних суден під офшорними прапорами на українській річці, не буде погіршувати екологію (сьогодні ухвалений закон дозволяє скидати стічні води суден в річку), та здешевити перевезення річкою через скасування акцизу.

За словами президента УЗА Миколи Горбачьова, річкова галузь має значний потенціал до збільшення перевезень зернових вантажів. Україна виробляє значно більше зерна, аніж може спожити сама, що пояснюється частково і демографічною ситуацією.

При цьому, зернова галузь розвивається, якщо на початку 2000-х ми виробляли близько 40 млн. т, то минулого 2019/2020 МР був рекордний врожай 98 млн. т. За прогнозами УЗА, якщо нічого особливо не зміниться, то до 2026 року валовий врожай зернових та олійних в Україні зросте до 118 млн т.

Близько 90% експорту зерна України йде через морські порти, до яких зерно доправляється залізницею (65%), автотранспортом (25%) та річкою (всього 10%). При цьому, транспортування річкою є найбільш екологічно сприятливим, якщо одна баржа може перевезти 4 тис. т зерна, то для такого ж обсягу перевезень автотранспортом треба 200 автомобілів-зерновозів, які їдуть дорогами, негативно впливають викидами на екологію та дорожню інфраструктуру.

Україна в 2020 році виростила 39 млн. т зерна в областях, які розташовані поблизу Дніпра, при цьому перевезення річкою склали всього 3,5 млн. т. Така ситуація склалася через те, що в нас недостатньо модернізована інфраструктура на Дніпрі, каскад шлюзів потребує не тільки ремонтів, а й модернізації.

При цьому кошти на проведення планових ремонтів завжди виділяються із запізненням.  Це не тільки створює перешкоди для розвитку річкових перевезень, вважає Микола Горбачьов, а навіть несе загрозу національній безпеці, оскільки шлюзи дніпровського каскаду є об’єктами критичної інфраструктури для держави.