«Прогнила уся система». У Києві презентували фільм, який спричинив гучну відставку уряду

З 26 березня до 4 квітня у Києві пройде щорічний фестиваль документального кіно про права людини Docudays. Фільмом-відкриття організатори обрали румунську стрічку «Колектив» режисера Александра Нанау. Її знято у форматі документального розслідування про події шестирічної давнини, коли у бухарестському рок-клубі «Колектив» сталася пожежа. Тоді загинули десятки молодих людей. Крок за кроком автори фільму відтворюють картину страшного дня і того, що відбулося після трагедії. Розслідування викрило недосконалість і корумпованість усієї системи охорони здоров’я, а також неможливість отримати об’єктивну інформацію зі ЗМІ. Дуже схожі проблеми з українською реальністю. Саме тому фільм буде цікавий українському глядачеві.

У 2015 році у Бухаресті під час рок-концерту в клубі «Колектив» виникла пожежа. Від використання піротехніки зайнялася легкозаймиста акустична піна. Вогонь швидко поширився зі стелі на усе приміщення. Через обмежені можливості виходу із зали сотні людей опинилися у вогняній пастці. Усього внаслідок трагедії загинули 64 людини, причому 38 померли безпосередньо у лікарні. Майже дві сотні людей отримали поранення. Деякі постраждалі до того, як потрапили у медичний заклад, мали всього 10% опіків тіла. Простіше кажучи, мали гарний прогноз на одужання, але померли. Факт великої кількості смертей від невеликих опіків зацікавив журналістів «Спортивної газети», які розпочали розслідування.

У центрі картини журналіст «Спортивної газети» (Gazeta Sporturilor) Каталін Толонтан. Зі своїми колегами з друкованого видання він зацікавився причиною масових смертей відвідувачів рок-клубу того злощасного вечора, яких потім шпиталізували. Жодні ЗМІ не знайшли на той момент пояснення того, що сталося. Пізніше у фільмі Толонтан розповів, що шкодує через те, що запізно взявся за цю історію. Мовляв, каже, журналісти довіряли заявам уряду про те, що влада робить усе можливе, аби допомогти пацієнтам у лікарнях, що постраждалі отримують найкраще лікування і не потребують перевезення за кордон. Тож розслідування не було завданням редакції, очевидно, це особисте прагнення встановити причини загибелі людей.

Як у кожному розслідуванні, завжди є небайдужі люди, які допомагають журналістам отримати інформацію, скласти факти в єдину картину. Були такі і у Толонтана з його колегами. Медики повідомляли жахливі речі: дійсно, помирають навіть ті пацієнти, які мали 10% опіків тіла через бактеріальні інфекції. Як таке можливе у 21 століття у Євросоюзі?

Найпершою здогадкою, яка пояснювала масове інфікування пацієнтів, яке призводило до смертей була антисанітарія (відсутність належного рівня стерильності), яка особливо потрібна для опікових пацієнтів. Хто і якими засобами це забезпечує? Інформатори, які знали про дезінфікуючі засоби, що їх використовують у лікарнях, повідомили журналістів, що рідину розбавляють. Але офіційні документи з опікової лікарні усе заперечували, мовляв, розчини, якими користується лікарня для опікових хворих відповідають належному рівню. То де ж тоді причина інфекцій, які підхопили пацієнти?

Постачальником дезінфікуючих засобів була румунська фармацевтична компанія Hexi Pharma. Журналістам вдалося отримати кілька пляшок з рідиною, які вони віддали до незалежної лабораторії. Там здогадки підтвердили. Засоби виявилися розбавлені настільки, що були не здатні уберегти пацієнтів від бактеріального інфікування. Автори фільму дуже яскраво висвітлили момент, коли журналісти «Спортивної газети» сидять на сходинках будівлі і міркують про те, що розслідування вказує на насправді не поодинокий випадок з опіковою лікарнею, а на катастрофу у всій країні. Адже з’ясувалося, що ця фармацевтична компанія постачає дезінфектори до переважної більшості лікарень Румунії, а це сотні медичних закладів. Наступного ранку вийшла перша стаття про причини смертей людей у лікарнях, яка спричинила масові протести.

Тисячі людей вийшли на вулиці з вимогою відставки міністра охорони здоров’я і прем’єр-міністра. Протестувальники нарікали на те, що тривалий час не знали правду, що уряд просто брехав про те, що пацієнтам з опіками надається належна допомога.

– Який у нас стан ЗМІ в країні, якщо лише журналісти спортивного видання взялися за розслідування! Спасибі журналістам! Толонтан, Толонтан! – скандував натовп.

Міністр охорони здоров’я Патричу Акімаш Кадаріу на прес-конференції дипломатично заявив, що уряд перевірить дезінфікуючі засоби, при цьому не відкликаючи їх з обігу. Бо ж бездоказово розривати контракти з постачальником не можна. Натомість питання від журналістів про те, чому перевірку не було проведено раніше, залишилося без відповідей. Згодом міністр і журналіст Колонтан зустрілися у прямому ефірі національного телеканалу, де репортер спробував ще раз запитати: який доказ ефективності дезінфекторів може надати влада. Але чиновник лише заявив, що урядові випробування показали його 95% ефективність.

Відповіді чиновників не задовольнили ані журналістів, ані суспільство. В країні не припинялися масові акції, протестувальники розуміли, що проблема стосується не тільки опікових пацієнтів, а й кожного – будь-хто з них може потрапити до лікарні завтра і навіть через дріб’язкову проблему більше не вийти з неї. «Спортивна газета» продовжує розслідування і приходить до висновку, що до постачання розбавлених дезінфекторів причетне не тільки опікова лікарня, а й керівництво фармацевтичної компанії. Паралельно з журналістським розслідуванням проходять обшуки в офісах Hexi Pharma. Її директор Дан Кондреа відмовляється спілкуватися з пресою.

А весь час, поки триває розслідування, проблема з постачанням якісних дезінфекторів не вирішувалася. Розбавлені медичні засоби продовжували постачати до лікарень. Інформатори надали журналістам нові страшні докази з лікарні, зокрема фотознімки про те, що по тілу одного з пацієнтів повзають хробаки. Приховувати те, що очевидно, стало безглуздим. Зростання суспільного напруження призвело до відставки міністра охорони здоров’я, про що він повідомив журналістів прямо на прес-конференції, при цьому відмовившись відповідати на запитання від ЗМІ, розвернувся і вийшов мовчки із зали.

Новим міністром охорони здоров’я міністром став громадський активіст, борець з корупцією в медицині Влад Вайкулеску. І перед ним одразу постала проблема: чи дозволити далі працювати опіковій лікарні, де по пацієнтові повзали хробаки, чи її слід закрити? А якщо закрити, то яка може бути альтернатива? З’ясовується, що альтернативи немає, бо у Румунії загалом проблема з наданням допомоги опіковим пацієнтам. Виникла ідея відправити пацієнтів до Відня. Але новопризначений чиновник стикнувся з жорсткою критикою від міського голови Бухареста, яка обвинуватила його у тому, що нібито він таким чином лобіює австрійські лікарні, бо сам колись навчався у столиці Австрії.

Новий міністр зустрічається з лікарем, яка інформувала про реальний стан справ у лікарні і бактеріальні інфекції у пацієнтів. З’ясовується, що хворий, по якому повзали хробаки, помер.

– А чому ви про такі проблеми повідомляєте мене? Це ж неправильно, адже для цього є ваше керівництво, – запитує лікарку новий міністр, який ніяк не може збагнути, настільки страшні речі тривалий час залишалися невідомими суспільству і як люди могли до цього допустити.

– Моє керівництво уже заявляло, що пацієнтам надається уся необхідна допомога… Ми уже всі не люди тут, – відповіла лікарка.

За її словами, керівництво знало про проблему, але нічого не робило, щоби врятувати життя пацієнтів. Лікарка також розповіла про хабарництво, яке накрило звичайних лікарів і цілі медзаклади та чиновників, і про те, що це системна проблема, а не просто історія з неякісними дезінфекторами.

Відкриттям для нового міністра стало і те, що він не може так просто взяти і звільнити керівника лікарні через бюрократичну систему призначень і звільнень, вибудованій у державі. Міністр Вайкулеску багато разів зустрічається з радниками з питанням, як же вирішити ситуацію, як звільнити лікарів? А якщо ніяк, то чи можна запровадити жорсткішу систему контролю за їхньою діяльністю? Але і це не вдається зробити. До команди нового міністра приходить усвідомлення, що усі з усіма пов’язані, і щоби очистити систему, потрібно звільнити усіх.

У цей час приходять новини про те, що керівник фармацевтичної компанії Hexi Pharma Дан Кондреа загинув в автомобільній аварії. Свідки заявили, що бізнесмен рухався зі швидкістю понад 60 км/год, а поліція заявила, що ознак спроби гальмування не було. Щоби точно ідентифікувати тіло, знадобилося більше тижня, настільки воно було понівеченим внаслідок аварії.

Настає день парламентських виборів. Влад Вайкулеску з командою сподіваються, що гучний скандал в уряді соціал-демократів, який спричинив зрештою відставку всього уряду на чолі з прем'єр-міністром Віктором Понта, призведе до змін у країні. Але не так сталося як гадалося. Вибори виграють соціал-демократи, отримавши повну перевагу над опонентами.

– Як так? – обговорює Вайкулеску зі своїм батьком результати виборів і не знаходять зрозумілого пояснення.

Жирною крапкою у фільмі стає призначення нового керівника скандальної лікарні, який не має відповідних знань і юридично не має права керувати медичним закладом.

Михайло Глуховський, «Главком»