Тендітні плечі замість прав жінок. Що писали 8 березня в соцмережах українські лідери думок

«Дорогі жінки! Щиро вітаю вас із Міжнародним жіночим днем — святом весни, молодості та краси! Низький вам уклін та щира вдячність за вашу мудрість, самовідданість та справжню любов до життя. Нехай весна квітне у ваших душах, дарує надію та віру в прекрасне майбутнє! Будьте єдиними та неповторними! Благополуччя в усіх починаннях та справах! Кохання, щастя, сонця й тріумфу!» Такий допис з’явився 8 березня в телеграм-каналі міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета. І хоча хор привітань зі «святом весни і краси» і побажань «надихати чоловіків» уже не такий одностайний, як у минулі роки, чимало представників влади й публічних людей, яких можна вважати лідерами думок, транслювали радянське бачення 8 березня, яке не має нічого спільного зі справжнім змістом Міжнародного жіночого дня.

Аби з’ясувати, наскільки живучі стереотипи про 8 березня в українському суспільстві, Інститут масової інформації та «Детектор медіа» на замовлення Національного демократичного інституту провели моніторинг контенту соціальної мережі Facebook, сформувавши вибірку з політиків та чиновників найвищого рангу й публічних людей, яких можна вважати лідерами думок. Це дослідження доповнює картину гендерного дисбалансу в контенті українських ЗМІ, з’ясовану в результаті лютневого моніторингу ІМІ та «ДМ», проведеного на замовлення Національного демократичного інституту.

До загальнонаціональної вибірки потрапили 16 найпопулярніших відеоблогерів; 18 політиків і топчиновників із найбільшою кількістю підписників у фейсбуку; 21 медійник із найбільшою кількістю підписників у фейсбуку; 14 публічних експертів і коментаторів, яких ми оцінюємо як лідерів думок (загалом 69 чоловіків і жінок). Також у 23 областях України ми відібрали по 10–12 публічних людей, яких вважаємо лідерами думок, та топчиновників і посадовців місцевого самоврядування (загалом 259 чоловіків і жінок). Ці вибірки не претендують на соціологічну репрезентативність, однак є, на нашу думку, показовими. Це підтверджує приблизно однакова популярність ключових стереотипів — «свято весни», «справжня жіночність», «берегиня», «мусиш бути красивою» тощо — в загальнонаціональній та регіональній вибірках.

8 березня 2021 року припало на понеділок. Однак частина посадовців і політиків опублікувала привітання… у п’ятницю, себто на три дні раніше. Традиція вітати жінок і роздавати тюльпани в останній робочий день перед святом — ще одна складова радянської концепції відзначення 8 березня, яка, як бачимо, поширилась навіть на соцмережі. Тому до вибірки аналізованого контенту ми включили дописи 5 і 8 березня, пов’язані з Міжнародним жіночим днем, а також ґендерною проблематикою загалом.

Що ми з’ясували

Приблизно половина відібраних до обох вибірок — національної й регіональної — щось написали з нагоди 8 березня. При цьому політики, чиновники, посадовці місцевого самоврядування висловилися майже всі, а журналісти, активісти, фахівці з різних сфер частіше воліли промовчати.

Приблизно половина людей, які написали бодай щось із нагоди 8 березня, відтворили сексистські стереотипи або «радянську» концепцію свята. Кожен четвертий-п’ятий — згадував про права жінок та справжню суть Міжнародного жіночого дня.

Найпоширеніші стереотипи — «свято весни» та «справжня жіночність». Перший переводить фокус із прав жінок на пору року: весна, сонце, квіти і тому подібне. Другий — розповідає про очікування (як правило, чоловічі) щодо зовнішності, поведінки та ролі в сім’ї та суспільстві, яким жінки мають відповідати. Зокрема жінкам приписують бути слабкими та «надихати» чоловіків. Окремим популярним стереотипом є «берегиня», що сакралізує материнство й домашнє господарство як особливі ролі, призначені жінці Богом або природою.

Окрему категорію дописів, яка особливо виразно простежувалась у регіональних лідерів думок, ми назвали «жалко пацана»: це іронія, сарказм, більш чи менш прихована агресія на адресу жінок і всіх, хто вбачає у 8 березня нагоду говорити про жіночі права.

Частина дописів були «гібридними»: їхні автори поєднували згадки про весну, красу, ніжність, слабкість і підлеглість жінки із сентенціями про рівність, права та спроможність жінок бути повноцінними членкинями суспільства. Особливо дипломатичні лідери думок пропонували жінкам самим потлумачити свято та побажати собі всього, що захочуть.

В обох вибірках було чимало винятків — громадських діячів і діячок, політиків і політикинь, навіть двоє голів обласних державних адміністрацій, що зробили наголос на правах жінок, прагненні рівності можливостей, проблемах, із якими жінки стикаються в сучасному українському суспільстві.

Та мусимо констатувати, що для пересічного українського чиновника, політика чи посадовця місцевого самоврядування нормальним залишається визначення жінки як «уособлення краси», що має «надихати чоловіків» на їхні серйозні справи.

Спроби знецінити Міжнародний жіночий день як «комуняцьке свято» були в обох вибірках, однак не стали трендом — як і дописи проросійських політиків про те, як вони «відстояли» 8 березня й не дозволили його скасувати.

Всеукраїнські лідери думок

29 із 69 людей, чиї сторінки потрапили до вибірки, 8 березня (або 5 березня) написали щось із нагоди Міжнародного жіночого дня. З цих 29 трохи більше половини транслювали сексистські стереотипи, й лише кожен п’ятий згадував про права жінок.

Найбільш продуктивними були політики/чиновники — 14 із 18 написали щось із нагоди 8 березня, й у кожного другого в дописах були ознаки сексизму. Найстриманішими — журналісти: з 21 висловилися тільки троє, й сексизм був тільки в одному дописі.

Серед стереотипів, які поширюються в цих дописах, найчастіше трапляється «справжня жіночність». Чоловіки розповідають жінкам, якими вони мають бути, аби відповідати чоловічим очікуванням та «доповнювати» чоловіків.

«Дорогие женщины, с праздником вас! Будьте здоровы, счастливы и успешны!» — пише Андрій Портнов, колишній соратник Віктора Януковича.

«Женщина должна вдохновлять, восхищать и больше ничего она не должна», — жартує (чи ні?) шоумен Дмитро Чекалкін, принагідно згадуючи про «уголки твоих губ».

«Жіноча краса, розум, мудрість і бездоганність віками ставали натхненням для митців і воїнів, рухали колесо історії», — поетично формулює колишній прем’єр Арсеній Яценюк, зводячи роль жінки в історії людства до подразника чоловічих чуттів.

Політик Олег Ляшко у своєму «дотепному» привітанні звів потреби жінок до трьох пунктів: «Що треба жінкам для щастя? Щоб чоловік з роботи приходив з грошима, щоб дітей можна було в садок і школу влаштувати, щоб полікуватися можна було не за всі гроші світу. Оце головне». Якщо пан Ляшко хоч іноді виходитимезі студій телеканалів Ріната Ахметова на вулицю й спілкуватиметься з людьми, то довідається, що чимало жінок самі заробляють на життя, а не чекають, коли гроші принесе чоловік. В іншому дописі Ляшка вже інше побажання: «Всіх наших чарівних, найкращих жінок — дружин, мам, бабусь — щиро вітаю зі Святом Весни. Хай завжди у вас в душі буде весна!»

Власне, «свято весни» — ще один найпоширеніший стереотип, що траплявся в кожному п’ятому дописі. Це підміна понять, коли замість справжнього змісту Міжнародного жіночого дня говорять про весну, квіти й тепло (хоча 8 березня 2021 року було, щиро кажучи, холодно). «Навколо сьогоднішнього свята суперечки і хай вони тривають. Але немає суперечок у тому, що нам всім потрібна справжня Весна. Розкута, легка, з сонячними променями, буянням природи, пахощами цвітіння дерев», — пише Арсеній Яценюк. «Святом весни» називає 8 березня й речник Мінської групи Олексій Арестович. Для головної редакторки LB.ua Соні Кошкіної сенс 8 березня звівся до «котиків, квітів і весни».

Цей стереотип бачимо й у дописі нардепа від «Опозиційної платформи — За життя» Вадима Рабиновича, який поруч із зображенням квітів пише: «Дорогие женщины!!! Спасибо Вам за все!!!! С 8 марта!!! Мы вас любим!!! Этот праздник мы отстояли!!! Ведь без Вас — невозможно!! Счастья и добра!!!» Важко сказати, яке саме своє досягнення має на увазі Вадим Рабинович під «отстояли». Міжнародний жіночий день ніхто не планував скасовувати; Інститут національної пам’яті 2017 року пропонував замінити вихідний 8 березня на 9 — Шевченківський день, однак про скасування свята не йшлося. Законопроєкт про це пролежав у Верховній Раді три роки і був відкликаний.

«Очаровательных и прекрасных наших Женщин и девчонок поздравляю с замечательным Праздником Весны, Красоты и Любви!!!!» — пише однодумець Рабиновича, політик і завсідник проросійських телеканалів Дмитро Співак, додаючи, що «никакие вятровичи и другие политические импотентны в своих фантазиях о Розе и Кларе не испортят нам праздничного настроения». Проросійська блогерка «Страни.ua» Олеся Медведєва також зловтішається з приводу «недодекомунізації» 8 березня: «Вся лента в цветах и ярких поздравительных картинках, в личке сотня сообщений с поздравлениями. Это отличный показатель результата эффективности работы Вятровича, Дробовича, других декоммунизаторов, а также всех последователей идеи борьбы с Международным женским днём». Думки про Володимира В’ятровича в Олесі такі нав’язливі, що вона окремим дописом жартує про необхідність привітати нардепа з 8 березня (так само пожартувала і проросійська громадська діячка Тетяна Монтян). При цьому Медведєва відзначає, що сама сприймає цей день по-іншому, але не уточнює, як саме.

Медійник Костянтин Стогній після довгої передмови про людей, які шукають тлумачення 8 березня в минулому, пише: «…присоединяюсь к подавляющему большинству мужчин, что готовы использовать любой повод, чтоб дарить женщинам радость!))) и первые дни весны — весомая для того причина. С Праздником, дорогие Женщины и Девчонки, знакомые и не очень! Счастья, Здоровья и настоящих мужчин рядом!»

Цілий букет стереотипів вручила жінкам лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. «Ну як це свято можна ігнорувати? Воно ж про любов, ніжність, красу. Про перші весняні промені, перші котики на вербі, перший ключ журавлів у небі», — пише вона й називає «материнство і жіночність» невидимими силами, які спроможні на все. Ані слова про права, тільки злагода і затишок, які мають панувати в оселях завдяки жінкам.

Президент України Володимир Зеленський спробував прослизнути між краплинками, розповівши жінкам, що вони не слабка стать, та не стримався і зобразив жінок «каталізатором», який робить чоловіків повноцінними: «Без вас ми просто біологічні створіння. З вами — люди і особистості». Також він вдався до об’єктивації, похваливши «гарні очі» жінок, та дав зрозуміти жінкам, які з тих чи інших причин не мають (а можливо, не хочуть мати) стосунків, що з ними щось негаразд: «Нехай ранкові квіти, кава у ліжко та палкий поцілунок також будуть невід’ємними атрибутами всіх 365 днів. І нехай усі ці дні ваші чарівні очі будуть сповнені щастям, коханням і весною». Володимире Олександровичу, а ратифікації Стамбульської конвенції в асортименті галантних подарунків нема?

Втім чемпіоном із мистецтва міжкраплинного привітання слід визнати голову Верховної Ради Дмитра Разумкова. «Кожна жінка вкладає в цей день свій сенс. Бажаю, щоб ви отримували те, що робить вас щасливими. Зі святом!» — написав він, опублікувавши картинку з тюльпанами та будівлею Верховної Ради. Можливо, жінки оберуть із запропонованого не квіти, а Верховну Раду, адже нардепок в українському парламенті лише 20%.

Політик Борислав Береза також спробував поєднати захист прав жінок зі «святом краси» у розлогому дописі. «Давайте признаемся, хотя бы сами себе, что вы настоящие супергероини, которые совершают чудеса каждый день от рождения детей до вывода компаний из кризиса, от создания мира в семье до научных открытий или готовки борща, от поцелуя до слов поддержки. Вы космос!» — звертається він до жінок. В іншому дописі він познущався з ініціативи партії «Слуга народу» створити жіночий рух (мета якого — якраз захистити права жінок та сприяти залученню жінок до політики), нагадавши про сексистські висловлювання представників цієї політсили.

Блогер Анатолій Шарій 8 березня утримався від привітань, а ось його дружина і товаришка по партії Ольга висловилася. Вона протиставляє світовий звичай «виходити за права жінок» 8 березня пострадянському розумінню свята — явно на користь останнього: «Здесь 8 марта выходят за права женщин, что безусловно важно в 21 столетии. Но вот наше 8 марта — это что-то яркое, красочное и главное — благодарное. Девочки, девушки, женщины — нет больших красоток в мире, чем наши женщины. Вы уже давно вышли в своей жизни за банальные пределы готовки, уборки и внешности, а все равно все это умеете!» Головний посил допису зводиться до того, що «наші» жінки кращі за жінок з інших країн.

Телеведуча Тетяна Даниленко поділилася власною сімейною історією, в якій «не було патріархату», а жінки не зазнавали утисків та почувалися рівними чоловікам. Допис спровокував дискусію, в якій навели чимало прикладів порушень прав жінок та проявів патріархату в житті українського суспільства.

Є й інші приклади. Вдалося дотриматися балансу між компліментами та повагою до жінок лідеру «Європейської солідарності» Петру Порошенку, який, втім, про права жінок не згадав. А ось лідерка «Голосу» Кіра Рудик наголосила на необхідності боротися за права жінок.

Письменник і ветеран війни на Донбасі Валерій Маркус привітав читачок і читачів із Міжнародним днем боротьби за права жінок і міжнародний мир. Телеведуча і блогерка Яніна Соколова закликала уявну читачку «купити собі цей довбаний букет» і не чекати 8 березня. Журналіст Вахтанг Кіпіані дав гідну відповідь на жарти про «Розу і Клару»: «Коли вони починали свою боротьбу, не було ні страхування життя працівників і працівниць, не було восьмигодинного дня, не було обмежень на дитячу працю і працю вагітних, не було мінімальної зарплатні тощо. І це той випадок, коли не хочеш подякувати — просто подумай, звідки все це взялося». Відеограф hromadske.ua Богдан Кутєпов висловився проти домашнього насильства й закликав поважати жінок.

Регіональні лідери думок

Із 259 сторінок, включених у вибірку, на 124 з’явилися дописи, пов’язані з 8 березня. Із-поміж цих 124 45% повідомлень містили ознаки сексизму, чверть — згадки про права жінок. Себто загалом співвідношення злегка оптимістичніше, ніж на всеукраїнському рівні: відсоток тих, хто пише про права, дещо більший, а сексистів — дещо менший.

Втім в окремих регіонах співвідношення між умовними «сексистами» і «правозахисниками» невтішне. Наприклад, у Дніпрі та Сумах усі привітання, що потрапили до вибірки, містили ознаки сексизму; в Херсоні вони були у 87,5% дописів, в Одесі та Чернігові — у 80%. На протилежному полюсі опинились Чернівці (всі дописи зі згадками про 8 березня — про права жінок), Львів (60% дописів — про права жінок) і Донецька область (57%). Звісно, судити про регіони за цими цифрами не слід, адже багато в окремих регіонах залежало від порівняно невеликої вибірки, до якої ми включили лідерів думок та місцевих топових посадовців. Але є певні закономірності. Так, у 9 з 23 областей (40%) голови обласних державних адміністрацій вдалися до відвертого сексизму у привітаннях.

«Милі, дорогі, чарівні», — звертається до жінок голова Закарпатської ОДА Анатолій Полосков. Його допис присвячений жінкам, які «щодня рятують здоров’я і життя наших близьких і рідних», — медикам. Подякувати медикам (і не лише жінкам, а й чоловікам) доречно було б в інший день, а 8 березня — трохи про інше.

«Дорогі берегині!» — читаємо у привітанні голови Одеської ОДА Сергія Гриневецького. Він не відмовляє жінкам у праві мати самостійні цілі й досягнення, але нагадує, що вони мають «бути відмінними господарками, люблячими мамами, турботливими дружинами» та окреслює очікування, яким жінка має відповідати в чоловічому світі: «Ділова, сильна і водночас ніжна та вишукана жінка — це вже символ епохи». І велить жінкам «сяяти, дивувати і надихати».

Голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко видав цілий набір стереотипів: «Ви прикрашаєте наш світ, вражаєте нас своєю щирістю, витонченою жіночністю і дивовижною мудрістю. Ми не перестаємо дивуватися вашою красою, оптимізмом і привабливістю, терпінням і працьовитістю, дивовижною силою жіночого характеру. Ви — головна надихаюча сила чоловіків, вірна життєва опора і велика відповідальність. Ви своїм єством надаєте сенс нашому життю, надихаєте на нові звершення, творчість і успіхи, спонукаєте нас, чоловіків, рухатися вперед та вдосконалюватися». У дописі є чимало епітетів, які стосуються жіночої допоміжної ролі в житті «справжніх людей» — чоловіків, а також краси і ніжності. Але ні слова про права жінок.

Другорядну роль у суспільстві — «надихати» чоловіків — виділяє жінкам і голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко: «Завдяки вам — нашим мамам, дружинам, донькам, сестрам, подругам, колегам ми стаємо сильнішими, разом з вами прагнемо до нових рубежів в житті й роботі». Його миколаївський колега Віталій Кім наказує жінкам бути красивими, а полтавський Олег Синєгубов стверджує, що «чоловіки стають кращими поруч із жінками», а жінки — «уособлення кохання». Голова Сумської ОДА вітає зі святом «чарівних» жінок (ось тепер сидіть і думайте, чи вважає вас чарівними Василь Хома). Для херсонського губернатора Сергія Козиря жінка — «символ добра, любові, тепла та сімейного затишку». Він стримано хвалить жінок за успіхи в роботі, але, щоб вони, бува, не подумали, що є повноцінними людьми, нагадує: «Своєю красою, щирою любов’ю й турботою ви надихаєте чоловіків на подвиги та нові звершення».

Особливо відзначився з-поміж губернаторів-сексистів Сергій Гамалій із Хмельницького. Він написав аж три дописи. В одному з них звертається до жінок: «Надійне чоловіче плече завжди буде для вас підтримкою і опорою, а ви просто будьте поруч!» В іншому після звичного переліку «любові, краси, весни, ласки, ніжності» Гамалій пише: «Мрійте і нехай мрії збуваються! А ми, чоловіки, будемо працювати так, щоб в Україні жилось комфортно і щасливо!» І щоб жінки точно не засумнівались, що вони — лише неповноцінні додатки до чоловіків, у третьому пості він каже це прямим текстом: «Жінка є натхненням в житті кожного чоловіка! Ваші доброта, мудрість, чарівність, щирість підштовхують нас, чоловіків, до нових звершень». В унісон Гамалію висловлюється дніпровський губернатор Валентин Резниченко: «Ви — стимул, рівновага і впевненість для нас, чоловіків».

Хоча позитивні приклади є й серед голів ОДА. Анна Коваленко, яка очолює Чернігівську облдержадміністрацію, написала, що 8 березня для неї — «черговий привід привернути увагу до боротьби жінок за право бути рівними учасницями громадського, політичного та суспільного життя». У цьому ж дусі витримане привітання голови Донецької ОДА Павла Кириленка. Його львівський колега Максим Козицький зробив своє привітання якомога нейтральнішим, а чернівецький Сергій Осачук поставив на перше місце права жінки і навіть згадав про рівну оплату праці (wow!), та під кінець збився на «любов і захоплення».

Посадовці місцевого самоврядування не відстають від голів ОДА. Мер Кропивницького Аркадій Райкович каже «спасибі усім, хто доглядає діток, навчає, лікує, хто тішить нас своєю творчістю і, безперечно, хто не жалкує життя на фронті. І це все — наші милі, чарівні жінки». А також стверджує, що «жінка — завжди весна». Його колега з Ужгорода Богдан Андріїв також бачить у жінці прикрасу для життя чоловіка, а не повноцінну людину: «Будьте завжди здорові, кохані, надихайте своїми усмішками та досягайте успіхів! Дякуємо, що робите наше життя яскравішим і щасливішим!» Мер Одеси Геннадій Труханов визнає за жінкою право присвятити життя не родині, а улюбленій справі, але його земляк, депутат міськради від «Опозиційної платформи — За життя» Олексій Єремиця, привітавши «с весной», наказує жінкам: «Занимайтесь спортом для себя и своих мужчин!» Мер Миколаєва Олександр Сенкевич, хоч ніби й намагається руйнувати своїм дописом стереотипи, все одно пише про «величезну відповідальність, яка лежить на тендітних плечах наших жінок». Мер Вінниці Сергій Моргунов примудрився запакувати максимальну кількість маркерів сексизму в одне речення: «Мудрість, краса, уміння дарувати підтримку, відповідальність та працелюбність у роботі і справжні берегині родинного затишку та тепла — це про прекрасну половину нашого міста». Міський голова Тростянця Юрій Бова у своєму сповненому сексистських штампів привітанні бажає жінкам «щасливої долі, надійного чоловічого плеча, успіхів у всіх справах, багато квітів — ніжних і духмяних», хоча сусідній допис на його сторінці — перепост про права жінок (!). А мер Сум в онлайн-ефірі роздавав квіти жінкам на вулиці.

Заступник голови Херсонської облради Єгор Устинов ніби й згадує на початку допису, що для «когось» це день боротьби за права, але потім доходить до: «Вы — наша опора и наши крылья, символ Домашнего Очага и Независимости, только благодаря вам мужчина может почувствовать себя по-настоящему нужным». У тому ж дусі висловлюється мер Дніпра Борис Філатов: «Ваші ніжність та краса надихають. Тендітні та сильні водночас, ви дбаєте про родини, створюєте затишок у наших будинках і мотивуєте щодня ставати кращими — аби бути гідними вас». Зауважмо, що політики та чиновники — меншість у вибірці моніторингу, однак більшість зразків сексизму, об’єктивації, приниження ролі жінок у суспільстві та переведення стрілок із прав жінок на «весну і тюльпани» забезпечили саме вони. Інші лідери думок — активісти, журналісти, лікарі, митці, священики — висловлювались у середньому значно адекватніше.

«Свято весни» і «справжня жіночність» — найпоширеніші стереотипи в дописах регіональних лідерів думок. Однак ми виокремили ще один кумедний стереотип — назвімо його «жалко пацана».

Харківський бізнесмен Юрій Сапронов написав 8 березня два дописи про те, як стараються чоловіки, щоб догодити жінкам у «їхній» день. «Тяжелый день. Проверяйте дорогие, любимые, ненаглядные. Мы сегодня посуду сварили, бельё посолили, мусор купили, обед постирали, цветы погладили, кота полили, торт почистили, ванну вынесли, водку посадили, детей подмели», — жартує бізнесмен, принагідно транслюючи стереотипне уявлення про «не чоловічу» роботу. В іншому дописі він жартівливо приписує чоловікам усю хатню роботу.

Тернопільський блогер Володимир Гевко покладає відповідальність за збереження традиції дарування подарунків 8 березня на жінок — вони, мовляв, вимагають подарунків: «Стереотип про щедрого чоловіка активно підтримується навіть жінками розумними, активними і юними. Чоловік повинен дарувати подарунки. І знаки уваги. І подарунки як знаки уваги. І знаки уваги як подарунки. Скупий чоловік — гірше алкоголіка».

Громадський діяч із Хмельницького Олександр Зорян кепкує, запитуючи жінок, чи заради котроїсь із них чоловік узяв кредит на айфон. Закарпатський активіст Віталій Грегор публікує дотепні меми: жінка-істеричка, яка посварилась із чоловіком уві сні, й жінка, яка вимагає подарунків на 8 березня. Чернігівський тренер Сергій Петрикей нарікає, що дружині не можна, як мамі в дитинстві, подарувати на свято «каляки-маляки» та знімає жартівливу інструкцію про те, як чоловік має брати повноцінну участь у домашньому господарстві. «Жалко пацана» — це його коментар до відео, на якому жінка б’є боксерську грушу, бо, мовляв, не отримала тюльпани на 8 березня.

Його земляк-активіст Олександр Гашпар наголошує, що в жінок «мінливий настрій», а в іншому дописі зводить боротьбу за жіночі права до сцени сексуального домінування. Блогер із Чернігова Михайло Ілляшик розважає своїх підписників картинкою, на якій жінка-дракон видряпує з чоловіка восьмиберезневі тюльпани. Усе це ніби жарти, однак у них відчувається роздратування, невдоволення, сарказм і скепсис щодо оригінального сенсу Міжнародного жіночого дня. Хоча трапляються й серйозні «наїзди» на справжню суть свята: зокрема львівський священик Юстин Бойко опублікував посилання на матеріал із критикою ідеї гендерної рівності та твердженням, що саме чоловік повинен бути головою родини, а жінка має коритися йому.

Практично в кожному регіоні є приклади конструктивних і адекватних дописів про 8 березня як день боротьби за жіночі права. Народна депутатка Соломія Бобровська з «Голосу» цитує поетку Олену Телігу, яка розмірковувала про рівність жінок і чоловіків. Редактор телеканалу «Дом», донеччанин Олексій Мацука закликав своїх підписників голосувати за найвидатніших жінок в українській історії. Журналістка Ганна Мурликіна з Маріуполя анонсувала флешмоб про видимість жінок у місті, спроєктованому жінкою-архітекторкою. Колишній віцепрем’єр Геннадій Зубко пише про жіночі права, які треба відстоювати не тільки 8 березня, а завжди. Спортсменка з Тернополя Лілія Проць розповіла, як виборола право займатися паверліфтингом, подолавши стереотип, що штанга — не для жінок. Речник Старобільської райдержадміністрації Микола Моложон пояснює, чому, на його думку, Радянський Союз змінив сенс жіночого свята, та закликає любити і тішити жінок незалежно від свята (хоч урешті й вітає зі «святом весни»). Декілька дописів авторства як чоловіків, так і жінок були спробами десакралізації 8 вересня як «комуняцького свята», однак трендом це не стало.

Іноді краще не мовчати

Можливо, 8 березня вам видалося, що вся ваша фейсбук-стрічка перетворилася на суцільні суперечки про зміст і форму жіночого свята, фоторепортажі з жіночих маршів та маніфестації жіночих прав. Це дослідження дозволяє побачити ширшу картинку й пересвідчитися, що поза «бульбашкою» все не так. Більшість лідерів думок, які визначають теми дискусій у соцмережах, пропонують фрейми бачення різних проблем і способи їх розв’язання, нічого не писали про 8 березня. Хоча саме серед них, як можна припустити — і як свідчать дописи тих, хто не змовчав, — найбільше прибічників відзначення Міжнародного жіночого дня як нагоди всерйоз поговорити про права жінок.

Натомість не змовчав майже жоден топчиновник, політик чи посадовець місцевого самоврядування. І майже всі вони за радянською й пострадянської традицією, що перемістилась зі стінгазет та районної преси в інтернет, озвучували сексистські стереотипи в руслі «свята весни і краси». Навіть ті з них, хто відповідає за освіту, науку і гуманітарний розвиток держави (так, і міністр культури туди ж!), пропонують жінкам замість рівноправності й можливостей для самореалізації тюльпан і другорядну роль берегині й натхненниці чоловіків.

Але це можна змінити — й ознаки цих змін уже помітні. Деякі чиновники й чиновниці, політики й політикині використовують нагоду 8 березня, аби говорити про права жінок. Приклади голови Чернігівської ОДА Анни Коваленко або міністра фінансів Сергія Марченка, який вийшов на Марш жінок, поки що поодинокі, але наступного року їх може стати більше — аж поки вони не витіснять тюльпани і «тендітні плечі». Для цього людям, які розуміють суть Міжнародного жіночого дня і проблеми прав жінок в Україні та світі, важливо висловлювати свою позицію — й не тільки 8 березня.

Цей моніторинг було здійснено на замовлення Національного демократичного інституту завдяки щедрій підтримці британського народу через  Міністерство закордонних справ, у справах співдружності та розвитку в рамках Фонду розвитку ефективного врядування. Думки, висловлені тут, належать автор(к)ам та не обов'язково відображають погляди Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку або Уряду Її Величності.

Фото: The Ukrainians