The Guardian: У Празі на місці пам'ятника Сталіну розкопали трудовий табір комуністів

Велетенський пам'ятник Йосипу Сталіну колись височів на Прагою в часи Холодної війни, виконуючи роль страшного нагадування про тиранію диктатора СРСР і про, здавалося б, непохитну хватку комунізму на колишній Чехословаччині.

Майже 60 років тому монумент заввишки 15,5 метрів був знесений. Але він так вкорінився в думках місцевих, що вони все ще призначають зустрічі там, де колись стояв Сталін. Тепер, як пише The Guardian, археологи розкопали нові жахливі знахідки поруч з місцем, де був горезвісний пам'ятник диктатору СРСР. Йдеться про руїни старого трудового табору, в'язнів якого й змушували будувати велетенського Сталіна.

Видання пише, що табір був збудований після того, як комуністи захопили владу в Чехословаччині в 1948 році й розгорнули хвилю сталінського терору, а також показових судів. До цього часу ніхто не знав про існування цих споруд в популярному у Празі парку Летна. Цей факт вислизнув з поля уваги чеських істориків й державних установ, покликаних задокументувати тоталітарну історію Чехії в 20-му столітті.

Всі згадки про табір були знищені до офіційного відкриття пам'ятника Сталіну, який складався з 14,2 тонн граніту, офіційно називався пам'ятником "любові й дружби" й стояв на стратегічному пагорбі з видом на середньовічний центр Праги. Його відкрили в 1955 році, через два роки після смерті Сталіна.

Однак, фундамент концтабору знайшла команда з Чеської академії наук під час розкопок, які проводилися перед будівництвом нового штучного озера в парку за розпорядженням міської ради Праги. Вперше археологи виявили споруду в Празі, збудовану комуністичним режимом. Хоча подібний концтабір був розкопаний минулого року в сільській місцевості у Богемії неподалік від колишньої уранової шахти, яка використовувала примусову працю.

Ян Хасіл з Інституту Археології знайшов оригінальні плани празького табору, а також старі фотографії, зроблені з повітря, які підтверджують його існування. Папери були виявлені в архівах місцевого муніципального округу перед підготовкою до розкопок.

"Це дуже типово для комуністичних чи нацистських режимів. Якщо вони зносили табори, то робили це ретельно. Вони не хотіли залишити жодних доказів, як і будь-який звичайний злочинець, який замітає сліди", - сказав Хасіл.

Однак, жорстока реальність була викрита в плановій документації, в якій йшлося про три дерев'яні бараки з можливістю розмістити по 40 в'язнів у кожному. В кожній камері тримали по вісім людей. Також була проста кухня. Умови були "спартанські", тому що опалення не було передбачено. Також в планах вказано, що підлога була бетонною. Але розкопки не виявили ніяких доказів цього. Тож підлога в таборі, швидше за все, була ґрунтовою. В мережах вузьких траншей археологи викопали пляшки з-під вина чи пива. Це говорить про те, що в'язням дозволяли пити алкоголь.

Також вчені виявили своєрідну центральну площу табору, які були типовими для концтаборів того періоду. Тут проводили щоденні переклички. Історики кажуть, що часто цю процедуру використовували для приниження і залякування в'язнів.

"Можна порівняти цю споруду з табором для військовополонених за нацистських часів. Наскільки я знаю, умови були приблизно такими ж, як і ті, в яких нацисти тримали в'язнів із західних країн", - сказав Хасіл.

За його словами, це "типово для часів великих криз у Центральній Європі 20-го століття". Вчені вважають, що в'язнями знайденого табору в Празі були солдати й робітники, яких комуністи визнали "політично ненадійними". Такими також називали політичних опонентів, серед яких часто були академіки й інтелектуали. Їх примушували виконувати тяжку фізичну роботу, відмовляючи у професійній діяльності за спеціальністю. Не відомо, чи хоча б хтось із колишній в'язнів досі живий. Однак, Хасіл сказав, що знайшов контакти деяких родичів.

"Є відомі злочини комуністичного режиму, такі як страти і так далі. Але це зовсім інший тип злочину, який морально більш проблематичний. Тому що режим розтрачував час і життя людей, яких змушували тут працювати. Ці люди могли навчатися, працювати в сферах, які їм подобалися, або заводити сім'ї. Але замість цього їх змушували працювати тут і будувати монстра, який нависав над Прагою", - додав Хасіл.

Голова виставок і колекцій в Музеї пам'яті 20-го століття у Празі Віт Фойтек сказав, що "гіпотеза" про існування трудового табору в парку Летна цілком правдоподібна. Однак, він додав, що "розповіді свідків могли б допомогти" підтвердити її. Разом з тим, він зауважив, що такі табори були поширеними на початку 1950-х років. Режим використовував ідеологічно підозрілих громадян для будівництва державних проектів.

"Буквально будь-кого можна було тут побачити. Реальною метою було вирвати цих небезпечних для комуністичного режиму людей з соціальних зв'язків й ізолювати їх. Ідея таборів була перевчити людей як через фізичну працю, так і через політичну підготовку", - сказав Фойтек.

Скульптор пам'ятника Сталіну в Празі Отакар Швец, нажаханий власним творінням, покінчив з собою за кілька днів до офіційного відкриття. Сам пам'ятник став непотрібним після того, як наступний лідер СРСР Микита Хрущов засудив злочини свого попередника. Пам'ятник Сталіну в Празі підірвали в 1962-му році під тиском Москви.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Суддя Конституційного суду РФ назвав СРСР незаконно створеною державою
• Financial Times: Війна Росії проти України може дати початок кривавій ері анексій
• "1937 рік наступає на п'яти": російський опозиціонер спрогнозував "звіряче закручування гайок" в РФ
• У Литві пропонують відзначати день агресії СРСР проти Європи
• New York Times: Деякі колишні в'язні ГУЛАГ з України і Росії досі виправдовують Сталіна

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ

Переклад: Лесь Димань