Frankfurter Allgemeine: НАТО досі не достатньо швидкий, щоб захистити Балтію від долі України

Обороні Балтії від Росії заважає погана інфраструктура і бюрократія / фото Flickr/7th Army Training Command

Складні митні форми, погані мости й відсутність колій. Якщо НАТО захоче швидко відправити війська в країни Балтії в разі спалаху там війни, йому доведеться мати справу з великими труднощами.

"Військова мобільність критично важлива для ефективного стримування", - йдеться в передмові нового дослідження на тему оборони союзників в Балтії.

Йдеться про необхідність переміщати свої війська швидше, ніж це робить ворог. Лише це дозволить політичним лідерам вчасно стримати кризу. Інакше доведеться лише змиритися з втратою територій, - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung. Автор цього дослідження добре знає, про що пише. Адже ним виступив Бен Ходженс, який командував армією США в Європі до 2017 року.

Після вторгнення армії Росії в Крим у 2014 році він і його війська відпрацьовували маневри, які б дозволили максимально швидко захистити східний фланг НАТО. Від цього досвіду у військових волосся стало дибом. Заповнення всіх необхідних митних форм і заявок зайняло вічність. Дороги й мости не були призначені для транспортування важкої техніки. Якось Ходжес застряг у тунелі разом з танками.

Після своєї відставки він продовжив працювати над покращенням ситуації. В новому дослідженні для Центру аналізу європейської політики (Center for European Policy Analysis) його співавтором виступив інший військовий, який після 2014 року повністю розвернув стратегію НАТО. Генерал Генріх Браусс був головним оборонним планувальником альянсу до 2018 року. Під його егідою всі оборонні плани були переглянуті й змінені відповідно до вимог гібридної війни, яку Росія веде проти України.

Браусс боявся, що Москва може схожим чином дестабілізувати країни Балтії, а потім почати повномасштабну атаку. Регіон - "Ахіллова п'ята" НАТО, яка має не здатну оборонятися армію, прямий кордон з Росією, а також досить велику російську меншину. Москві вистачить 60 годин, щоб оточити три столиці, про що свідчать симуляції RAND Corp за 2016 рік.

Це великий виклик для НАТО. Якщо він взагалі збирається захищати союзників на північному сході, йому варто готуватися до російської атаки. Всі головні рішення за останні роки служили цій меті. Альянс створив групу швидкого реагування з 5 тисяч солдатів, які можуть дістатися до зони кризи за кілька днів. Також в країнах Балтії й Польщі були розміщені бойові групи, кожна з яких також має в своєму розпорядженні ядерну зброю для стримування.

Тим часом, НАТО працює над розвитком своїх можливостей перекинути близько 50 тисяч додаткових сил за місяць. На американському узбережжі Атлантичного океану був створений новий командний центр для морського транспорту, а в німецькому місті Ульм - для наземного транспорту в Європі. Але, звісно, лишається ще дуже багато викликів, які НАТО не може подолати. Їх Ходжес і Браусс детально описали в своєму дослідженні разом з низкою експертів.

Загалом, вони оцінили 5 сценаріїв розгортання військ альянсу. Два з них стосуються країн Балтії, де найбільш можливий спадах військового конфлікту з Росією. Перший зі сценаріїв передбачає транспортування сил з норвезького порту в Осло через Швецію і Балтійське море в Естонію. Ходжес і Браусс виявили, що затримка сил може тривати "3-4 тижні". Тому що можливості шведських доріг і залізниці дуже малі. До того ж в країні майже немає вагонів для транспортування важкого озброєння. Зрештою, Швеція - не член НАТО. Хоча в 2014 році вона підписала угоду про співпрацю з альянсом у сфері розгортання сил. Ці домовленості усувають численні юридичні й політичні перешкоди.

Інший шлях доставки військ в країни Балтії пролягає по суходолу: з Німеччини через Польщу в Литву. Силам НАТО доведеться пройти через вузький Сувальський коридор, ширина якого - лише 60 кілометрів. На заході від нього лежить російська Калінінградська область, на сході - Білорусь. Через коридор проходять лише дві дороги й і одна залізнична лінія. Таким чином, рух бойових підрозділів через цю територію доведеться ретельно планувати, щоб не утворився "затор". Експерти в цьому контексті ставлять питання про можливість відновлення старих військових об'єктів, які лишилися після СРСР, щоб можна було полегшити прохід до Балтії через Польщу. Наприклад, можна було б відремонтувати залізничний вузол в Ополі.

Забезпечення військ всім необхідним: від їжі до боєприпасів, - це теж виклик. В часи Холодної війни кожна дивізія була укомплектована так, щоб вона могла просуватися автономно впродовж 7 днів. Але сьогодні про це не йдеться. Запаси потрібно розмістити заздалегідь. Експерти також виявили, що підрозділи НАТО в Литві навіть не мають права застосовувати бойові набої, щоб захистити себе. Це заборонено законом, принаймні в мирні часи. Інфраструктурні об'єкти в країні часто в приватних руках. Звісно, таке зустрічається й в інших країнах. Але в Литві власниками інколи виступають громадяни Росії.

Євросоюз міг би зробити так, щоб транспортування військового обладнання через кордони відбувалося швидше. У НАТО створив стандартизовану процедуру, яку ЄС вже прийняв. Але навіть після цього на кордоні досі потрібно заповнити дві форми. На додачу, процес розгляду документів надто повільний. ЄС вимагає на це п'ять робочих днів. Для НАТО максимум - це три дні.

Брюссель також може допомогти в оновленні доріг, мостів і тунелів. В середньостроковому фінансовому плані до 2027 року вперше передбачене виділення 1,5 мільярдів євро на забезпечення "військової мобільності". Ці гроші підуть на проекти, які також принесуть користь і цивільним. В НАТО кажуть, що головні маршрути забезпечення військ вже визначені. Однак, досі немає списку пріоритетів, які б можна було представити Єврокомісії.