Neue Zürcher Zeitung: Кремлю рано чи пізно доведеться замінити Лукашенка

Після яскравих масових протестів й їхнього жорстокого придушення Білорусь зникла з поля зору міжнародної спільноти. Режим Олександра Лукашенка став хитким з багатьох точок зору. Як ситуація буде розвиватися далі?

Про це на сторінках видання Neue Zürcher Zeitung науковий співробітник Центру дослідження безпеки в Швейцарській вищій технологічній школі в Цюріху Бенно Цогг. Він нагадує, що безпрецедентні вуличні протести в Білорусі тривають з серпня минулого року, коли в країні були сфальсифіковані президентські вибори. Єдиною відповіддю на ці події Лукашенка стало насильство.

Останнім часом ситуація очевидно вщухла. Зима і репресії зменшили активність демонстрантів. Важливі політичні діячі опозиційного руху або у в'язниці, або у вигнанні. Багато країн Заходу включно зі Швейцарією запровадили санкції проти Лукашенка й намагаються підтримувати білоруське громадянське суспільство.

Однак, з'явилися ознаки того, що зараз ситуація зайшла в глухий кут, але політичні зміни в довгостроковій перспективі теж можливі.

Видання пише, що влада Лукашенка тримається на трьох стовпах. Один з них - це частина населення, інший - державний апарат, а ще один - це Росія. Дії Лукашенка, на думку автора, підтримує приблизно третина білорусів. Більшість шокована насильством. Серед державних службовців розчарування теж велике. Але багато людей бояться наслідків, якщо вони висловлять своє невдоволення.

Руки служб безпеки замащені кров'ю. І це прив'язує їхню долю до долі Лукашенка. Росія тісно пов'язана з Білоруссю в політичній, економічній і культурній сфері. Вона обіцяла режиму свою підтримку. Зважаючи на те, що в самій Росії теж відчутні протестні настрої, їй не хочеться, щоб в Мінську люди на вулицях перемогли. Такий сценарій був би для Кремля жахливим.

Глухий кут зараз вигідний Лукашенку. На якийсь час він буде в очах Кремля гарантом стабільності. Ворони Лукашенка теж запевняють, що прагнуть будувати хороші відносини з Росією. Але скептичне ставлення до Москви все одно збільшується. Це означає, що в довгостроковій перспективі Кремль не зможе робити ставку лише на Лукашенка. До того ж, він неодноразово вів себе агресивно у відносинах з Росією.

Тож Кремль вимагає змінити конституцію Білорусі, щоб ослабити вертикаль влади Лукашенка й отримати можливість впливати на нього за допомогою інших діячів й партій. Опозиція Білорусі теж вимагає внесення змін в конституцію. Але вона також хоче звільнення політичних в'язнів і зміну влади, яка б відбулася за згодою суспільства.

Тож насправді всі сторони хочуть політичних змін в Білорусі. І Лукашенко теж, оскільки в довгостроковій перспективі йому потрібно вирішити проблему наступника. Історія і досвід інших країн свідчать, часто режимам вдається існувати ще довго навіть в таких складних умовах. Але невдоволення населення нікуди не зникне і може знову спалахнути. Повалення режиму все одно можливе.

Протести в Білорусі

• 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з офіційними даними ЦВК, за Олександра Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його головного опонента Світлану Тихановську - 10,1%.
• Після оголошення результатів виборів країну охопили акції протесту. Силовики затримували учасників мітингів і застосовували до них силу, відкривали політично мотивовані справи проти опозиціонерів.
• Лукашенко неодноразово заявляв, що ситуацію в Білорусі "розхитують ззовні", зокрема з Польщі, Литви, України та США.
• У Євросоюзі не визнали результати виборів і вирішили запровадити санкції проти білоруських чиновників, відповідальних за фальсифікацію результатів голосування і застосування насильства проти незгодних.
• 23 вересня минулого року в Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка.
• 27 березня в Мінську було оголошено мітинг біля площі Бангалор. Очікувалося, що він стане першим масовим протестом проти режиму Олександра Лукашенка у 2021 році. На вулицях столиці від ранку були колони військової техніки та омонівці.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ

Переклад: Лесь Димань