Завтра Вірменська Апостольська Церква відзначатиме Пасху

Отець Карапет Гарібян про Великодні традиції у Вірменській Церкві.

Вірмени разом переживають вже останній тиждень Великого посту.

Хоча Вірменська та Католицька церкви відзначають Пасху за одним календарем, проте традиції святкування таки відрізняються.

Про перебіг Великого посту та особливі вірменські традиції «Духовній величі Львова» розповів отець Карапет Гарібян, духовний пастир вірменського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці у Львові.

– Зараз триває час Великоднього посту.

Чому Церква називає його Великим?.

Вірменська церква виділяє три великі пости.

Перший піст – передвеликодній, другий – до Преображення Ісуса Христа, третій – передріздвяний, і всі тривають 50 днів.

Тому він і називається Великим постом.

– Як у Вірменській церкві готуються до Великого посту?.

Переддень Великоднього посту – Масниця, по-вірменському Бун Барекендан, остання неділя перед постом, коли проводять запусти, тобто можливість насолодитись їжею.

Сам піст вважають підготуванням до великого свята Великодня.

-Які дні посту виділяють вірмени?.

Кожна неділя під час посту має свою назву, несе індивідуальний сенс та передає посил вірянам.

Перша неділя – масниця, друга неділя – вигнання з раю Адама та Єви, нагадування про перший гріх людей та можливість очищення від нього.

А третя – про блудного сина.

Якщо у попередню неділю ми говорили про те, що Бог від’єднався від людини через гріховну перешкоду, то у цю неділю мова іде про те, що людина може повернутись до того первинного чистого стану, у якому Бог її створив.

Четверта неділя – про «Управителя» – той, хто правильно розпоряджається матеріальними та духовними ресурсами.

Ми згадуємо притчу про суддю та вдову, де Господь нагадує: якщо ми очікуємо допомоги від Бога, то й так само повинні відреагувати на прохання ближнього.

Якщо ми нетерплячі до інших і відмовляємо у допомозі, то не можемо й нарікати на Господа, який не виконує наші прохання.

П’ята неділя – про пришестя Господа.

Це нагадування, що Христос прийшов у цей світ, щоб померти за наші гріхи; Він воскрес та прийде знову у цей світ.

У цю неділю ми святимо гілочки? верби й роздаємо людям.

А ще у цей день ми хрестимо дітей.

Адже у Біблії згадують, коли Христос в’їжджав на ослі в місто, його супроводжували діти і вихваляли як свого Господа.

У пам’ять ми дотримуємось Чину хрещення та даруємо дітям подарунки.

А з понеділка починається Велика седмиця.

Тоді кожен день має свою назву та несе індивідуальний сенс.

-Які богослужіння та молитви Вірменська Церква проводить під час Великоднього посту? Чим вони особливі?.

У Великий піст служать змінені літургії та промовляють великопусні молитви.

А Вірменська церква проводить індивідуальний обряд.

Наприклад, у нашій традиції під час Великого посту вівтар закритий, відповідно ми не даємо Святого Причастя, на відміну від католицької та православної церков.

Прихований вівтар символізує розрив між Богом та людиною, коли остання повинна осмислити свою грішність.

У монастирях виконують дев’ять молитов протягом 24 години.

Кожна молитва відповідає певній годині.

Також щосереди та щоп’ятниці зранку ми відмовляємо молитву, що перекладається як «хвала сходу сонця».

Це символізує нероздільність Святої Трійці: Бог є сонцем, світло є Христом, а відчуття тепла є Святим Духом.

-Як сьогодні віряни дотримуються посту щодо споживанні їжі?.

Я постійно акцентую на тому, що треба спершу дбати про духовний піст.

Говорячи про обмеження в їжі, то слід відмовитись від продуктів тваринного походження та алкоголю.

Але піст не має нашкодити людині.

Як казав сам же апостол Павло – краще у піст їсти м’ясо, ніж «їсти» одне одного.

Якщо дозволяє стан здоров’я, то і від окремих продуктів слід відмовитись.

Передусім піст повинен сприяти духовному росту.

Помилково сприймають піст як дієту, бо тоді втрачається істинний сенс підготування до Великодня.

Перш за все, варто свідомо ставитися до духовного посту.

Якщо важко цілком дотримуватись посту в їжі, варто постаратись відмовитись від поганої звички чи від улюбленого продукту.

Якщо відмовитись протягом посту хоча би від однієї звички, то це вже слід вважати великим досягненням людини.

Навіть, обмеживши себе у користуванні гаджетами, людина згодом відчує свободу та внутрішній спокій.

Ми не можемо цілком позбутись від гріха.

Але необхідно прагнути бути подібним до Небесного Батька, тобто прагнути до ідеалу.

-Які страви присутні на Великодньому столі у вірмен?.

-Ми святимо яйця, які символізують світ, й фарбуємо їх у червоний колір, що означає пролиту кров Ісуса Христа.

Зі страв ми готуємо плов, куди додаємо трохи родзинок.

Рис символізує людство, а родзинки – християн.

Також на Великодній стіл ми ставимо рибу, що символізує все християнство.

-Яких традицій в Апостольській вірменській церкві ще дотримуються у Великдень?.

У вірменській традиції кошики не святять.

Ми лише святимо яйця й роздаємо прихожанам.

Наступного дня після Великодня священник приходить до людей освятити домівки та разом відзначити велике свято.

У храмах все довкола прикрашають квітами.

Ми дотримуємось атрибутики червоного кольору, зокрема в одязі, що теж символізує кров Ісуса Христа.

Саме ж святкування Пасхи триває 50 днів.

Це один з величних днів, який особливо шануємо.

-Яких настанов дасте вірянам у час Великого посту?.

«Не їжте» одне одного.

Навчіться бути стриманими та любити ближнього.

В іншому випадку втратите сенс посту.

Якщо вірянин обмежує себе в їжі, але не дотримується духовного посту, то це зневага до Господа, Церкви та до себе як християнина.

Церква ніколи не змушує дотримуватись посту.

Бо великий дар Господа – вільний вибір людини.

Розмовляла Наталя Стареправо, перше фото надане отцем Карапетом, а інші авторки.