BBC: "Володар перснів" з СРСР кричить про занепад країни, яка його породила

"Володар перснів" з СРСР такий же жалюгідний, як і країна, яка його породила / YouTube/Пятый канал Россия

Російськомовні фани Джона Толкієна кинулися на YouTube, щоб подивитися щойно віднайдену радянську версію "Володаря перснів". Низькобюджетне кіно, яке показували в 1991 році перед самим розпадом СРСР було завантажене на платформу російским "5 каналом".

Власне, телеканал став спадкоємцем "Ленинград ТВ", який і зняв радянську версію "Володаря перснів". Як пише BBC, перший епізод фільму зібрав півмільйона переглядів на YouTube. "Хранителі" засновані на першій книзі з трилогії Толкієна під назвою "Братерство персня".

"І хоч шанувальники книги можуть впізнати сюжет і персонажів, це дивне психоделічне радянське переосмислення дуже відрізняється від епічної кіно-версії Пітера Джексона, яка вийшла десятиліття тому", - пише BBC.

Британське видання вирішило обговорити радянського "Володаря перснів" з російською художницею Іриною Назаровою, яка бачила "Хранителів" ще в часи їхнього теледебюту. Вона також знайома з мистецькою сценою радянського Ленінграда, яка стоїть за цим фільмом.

Назарова розповіла, що була ще студенткою й збирала речі перед поїздкою до рідних в Москву, коли хтось на кухні навпроти її кімнати перемкнув канал на телевізорі. Зазвучала музика, типова для тогочасного ленінградського рок-клубу. Тож вона пішла глянути, що там.

"Після того ця телевізійна версія, здається, зникла. Хтось говорив, що вона й не існувала ніколи. Але ось вона на YouTube", - сказала Назарова.

Відповідаючи на питання про реакцію на радянського "Володаря перснів", вона сказала, що, як і всі її друзі, відчувала "шок і жаль".

"Це справді був сміх крізь сльози. Насправді він показував більше занепад СРСР, ніж якісь мандри в Середзем'ї", - розповіла вона.

Назарова порадила шанувальникам Толкієна не чекати видовища від радянської кіно-версії "Володаря перснів". Бюджет, вочевидь, був нульовим. І цілком можливо, що хоча б частина людей, які знімали цей фільм, робили це задарма або навіть платили за все самі, аби тільки зняти його.

"Костюми, здається, зібрали з усіх ленінградських театрів, які хоч колись ставили п'єси Шекспіра або Лопе де Вега. Саме тому Гендальф схожий на мандрівного лицаря, а Елронд позичив свій одяг в Отелло. У Сема чомусь чотири брови. А іграшковий орел, який рятує Гендальфа, схожий на чайку, яка напилася авіаційного палива. Можливо тому вона так літає", - описала картинку Назарова.

На спецефекти в радянському "Володарі перснів" справді "боляче дивитися". Комп'ютерна графіка тільки дійшла до "Ленинград ТВ". І ніхто не знав, як її професійно використовувати. За словами Назарової, "Хранителі" багато можуть розповісти про СРСР тих часів. Точніше, не так сам фільм, як те, як його зробили.

"Абсурдні костюми, фільм, позбавлений режисури чи монтажу, жахливий грим і гра - все це кричить про країну, яка занепадає. Хвала небесам, все це вже в минулому! Цей фільм потрібно зберегти лише як засвідчення епохи, в яку він був створений", - пояснила вона.

Російська художниця вважає, що радянська версія "Володаря перснів" була відчайдушною спробою представити популярну книгу масам через телебачення. Ніхто не допомагав його зняти. Не було грошей і жодної експертизи.

"Люди в ті часи ходили по півроку без зарплати і не знали, як прогодувати своїх дітей. Пам'ятаючи про все це, можна проявити трохи милосердя до людей, які це зняли, й похвалити їх хоча б за спробу. Навряд чи за таких обставин хтось би зміг краще", - вважає вона.