Народні прикмети, обряди та звичаї 7 квітня

7 квітня церква та віряни вшановують Благовіщення. У християнстві це - блага вістка від архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса Христа, Сина Божого, Месію.

7 квітня: церковне свято

У східній традиції входить до ряду дванадесятих свят. Це третє за значенням свято після Великодня і Різдва Христового. Це - одна з провідних тем у християнському іконописі та європейському живописі. Свято Благовіщення відзначалося ще в IV-V ст.

У звичаях європейських народів асоціювалося з приходом весни, початком нового землеробського року.

7 квітня: народні традиції

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте надалі народні язичницькі традиції продовжують співіснувати з християнським святом. В народі одержало назву "третьої зустрічі весни" (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж "турбувати" землю вважалося великим гріхом.

До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

7 квітня: що варто зробити

Якщо хлопці зустрічали лелеку, то показували йому освячені хлібці, котрі спеціально тримали при собі для цієї нагоди, і казали: "Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!".

Чимало звичаїв, пов'язаних з Благовіщенням, побутувало на Закарпатті. Дівчата намагалися до схід сонця розплести волосся, обійти довкіл оселі й тричі замести в хаті долівку; сміття ж разом з віником відносили до річки й, набравши у відерце води, скроплювали нею те місце, де мали садити капусту. А на Слобожанщині в цей день намагалися обов'язково висадити капустяну розсаду).

Саме в цей день сільські громади, зібравшись на свої віча, вирішували, хто і коли оброблятиме ниви вдовам та сиротам. Адже здавна на Україні існував звичай: першу весняну оранку починали в тих родинах, де не було господаря. Вважалося аморальним, якщо хтось з односельців, раніше од вдів починав орати в себе вдома.

Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, — будеш вродливою.

7 квітня: чого потрібно уникати

Український народ суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить. На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою силу. Не можна, казали, також підкладати того дня і яйця під курку.

Все, що належить до початку справи, було у цей день обставлено суворими заборонами, бо Благовіщення у народі вважалося святом землі. Різні забобонні вірування, ворожіння, магічні акти пов'язані з цією основною ідеєю пробудження землі й схованого в ній життя, що її український народ прив'язував до свята Благовіщення.

У цей день уважно стежили за погодою, бо вважали, що на Благовіщення весна зиму остаточно переборола