Венедіктова про продовження арешту Антоненка: Ми не можемо «ламати» прокурора за наполяганням вулиці

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що прокурори не повинні ухвалювати рішення у справі про вбивство Павла Шетемета під тиском вулиці або окремих політиків. Про це Венедіктова заявила в інтерв’ю Інтерфакс-Україна коментуючи продовження Андрію Антоненку арешту до 21 травня.

«Ми не можемо розбивати трикутник правосуддя: прокурор виходить із клопотанням, адвокат висловлює свою позицію, суд вивчає та приймає рішення. Якщо суд побачить, що обґрунтування адвоката більш серйозне, то стане на позицію захисту. Або якщо прокурор змінить свою позицію. На сьогодні прокурор не змінює своєї позиції», – зазначила Венедіктова.

Водночас Венедіктова наголосила, що поважає незалежність прокурорів.

«Наступати на "горло" прокурору, у якого є своя позиція, "ламати" і говорити "ні", тому що вулиця або політичні групи прогинають нас в інший бік, ми не можемо», – сказала генпрокурор.

Очільниця Офісу генпрокурора додала, що свідчення колишнього співробітника білоруського спецпідрозділу Ігоря Макара буде враховано в рамках розслідування кримінальної справи про замовників убивства Шеремета.

31 березня Київський апеляційний суд залишив для обвинуваченого у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 травня. Під будівлею суду відбувався традиційний мітинг з вимогою звільнити Антоненка.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства Шеремета: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта та ветерана АТО Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.   

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко, разом з нею був Андрій Антоненко, а Яна Дугарь фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним.  

22 травня 2020 року слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і наразі триває.

4 січня 2021 року «Білоруський народний трибунал», EUobserver та «Українська правда» опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж. Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета. Записи надав колишній співробітник білоруського спецпідрозділу Ігорь Макар. За словами Макара, він готовий свідчити у суді в межах цієї справи. 

У Міністерстві внутрішніх справ України кажуть, що ці записи відповідають нинішній версії слідства. Речник МВС Артем Шевченко додав, що на справі Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь ці записи не позначаться. Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий висловив думку, що обвинувачених будуть намагатися прив’язати до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться.

Фото: пресслужба Офісу генпрокурора