Коли "Путін нападе". Україна як плацдарм геополітичних ігрищ

В Україні через численні повідомлення про те, що Росія стягує війська до українського кордону, гадають, до чого готується Кремль, і який сценарій може бути реалізований: чи то РФ спробує розширити території «Л/ДНР» до адміністративних кордонів областей, чи то створити сухопутний коридор до Криму, чи то просунутися вглиб української території... однак насправді нічого з перерахованого вище не буде.

Насправді Росія лише посилює угруповання Сухопутних військ у Криму, яке на сьогоднішній день налічує близько 10,5-11 тисяч осіб, а також зміцнює Чорноморське узбережжя РФ від Новоросійська до Таганрога. Тобто, перекидається всього дві бригади: одна – в Крим, одна – на Кубань.

Такі дії Москви – результат проведення навчань «Морський щит» країнами-членами НАТО в Чорному морі, в ході яких відпрацьовувалися питання блокування Криму. Росія зрозуміла, що формувати частини з нуля, як планувалося спочатку, буде довго, знадобиться 3-5 років, а тому вирішила просто перекинути військовослужбовців з глибини Російської Федерації.

Ця істерика вигідна що російській, що українській владі

У нас кричать, що «йдуть ешелони». Проте в Росії різні джерела вже повідомили, що Збройні Сили РФ перекинули 4-7 тисяч військовослужбовців на південний схід України, в Крим і Кубань. 7 тисяч - це всього лише дві бригади.

Втім, ця істерика вигідна що російській, що українській владі.

Кремлю необхідно консолідувати суспільство, створивши образ зовнішнього ворога, адже в Росії склалася вкрай серйозна внутрішньополітична ситуація. А владі найпростіше пояснити нагнітання обстановки тим, що «завтра нападуть Україна і НАТО». Наприклад, Жириновський вже сказав, що 2 травня «Збройні Сили України перейдуть у наступ на Донбасі». Всі російські федеральні канали говорять про те, що «укрофашисти» і «укронатівці» готові захопити Донбас. Однак, коли Шойгу на селекторній нараді оголосив про початок планової перевірки боєготовності всіх частин Збройних сил РФ, біржа відреагувала миттєво - рубль впав.

Тобто, в Росії перестаралися, намагаючись консолідувати суспільство чином зовнішнього ворога та закликаючи не звертати уваги на Навального, на те, що Путін навічно став президентом РФ, на протести, на «холодильник». Кремль лякає росіян тим, що «зараз нападе НАТО разом з Україною і захопить наші нафтові та газові свердловини». Як відомо, це стара традиція американських президентів - передавати новому президенту ключі від російських під'їздів, в яких вони повинні постійно гадити…

Вважаю, Росія готується не нападати на Україну і не просуватися вглиб української території, а оборонятися на випадок, якщо Україна і НАТО почнуть якусь операцію, плюс створює картинку для внутрішнього споживання.

Крім того, Путін мріє створити на європейській частині Росії угруповання, яке зможе протистояти НАТО, як це було за радянських часів – за часів Холодної війни. Для цього Путін жадає поглинути Україну, але розуміє, що може зазнати фіаско. Якщо Росія програє, вона стане третьорозрядною країною, які будуть ділити всі, кому не лінь. Так що Путіну і хочеться, і колеться ... тому він лише брязкає зброєю, ганяє війська.

НАТО і Росія ведуть велику геополітичну гру в протистояння, в холодну війну. А Україна - всього лише інструмент цієї гри

Але НАТО теж ганяє війська. На Заході розігнали хвилю, що Росія перекидає армію і завтра піде в наступ. В результаті цього в США було вирішено відправити авіаційну ударну групу на чолі з авіаносцем «Ейзенхауер» в Східне Середземномор'я. А Східне Середземномор'я - це поруч з Сирією. А там у складі угруповання три кораблі з томагавками на борту, кожен з дальністю пуску 2,5 тисячі кілометрів, а, якщо там стоять нові, модернізовані ракети-то і до 5 тисяч…

Загалом, НАТО і Росія ведуть велику геополітичну гру в протистояння, в холодну війну. А Україна - всього лише інструмент цієї гри, на щастя, в руках НАТО, а не Росії. Путін на розтяжці: він би і хотів скоріше «розібратися» з Україною, але боїться програти, тому що для нього це означатиме політичну смерть.

Що стосується паніки в Україні, то не менш непорядно надходить і наше військово-політичне керівництво. Верховна Рада під виступ генерала Хомчака прийняла закон про призов резервістів без оголошення мобілізації, без підстав і без соціального пакету. При цьому повністю провалений «нормандський формат», тому що кластери, написані Францією і Німеччиною та узгоджені з Росією без наших пропозицій – це детально розписана капітуляція України. Перша ж фраза в преамбулі говорить, що ці кластери ні в якому разі не можуть суперечити духу Мінських угод. У підсумку, там йдеться про «народну міліцію», окремі суди, «особливий статус», закріплений в українській Конституції, вибори на постійній основі, загальну амністію, спільне патрулювання території «народною міліцією» «Л/ДНР», ОБСЄ та Національну поліцію України. І тільки у восьмому кластері зустрічається один маленький пунктик: після того, як оформиться Федерація у складі України, Росія допустить наших прикордонників для спостереження за кордоном. Цей план - повний провал. Тому у нас знову говорять суспільству: «не розгойдуйте човен, а то Путін нападе».

Однак у цих страшилках наша влада теж сильно перестаралася, створивши паніку такого рівня, що їм самим довелося цю хвилю гасити. Першим це почав робити президент, записавши звернення, в якому говорив, що наша армія сильна і здатна дати відсіч будь-якому агресору. Потім генерал Хомчак говорив, що у Росії, виявляється, немає сил і засобів, щоб вести повномасштабну війну з Україною. Тобто, човен розгойдувати як і раніше не можна - але Путін «вже не нападає»...

На сьогоднішній день Донбас залишився єдиним важелем Росії

У будь-якому випадку, напруженість, яка створюється що з російської, що з нашого боку, неминуче переросте в бойові зіткнення. Ситуація на Донбасі буде погіршуватися.

Сьогодні Донбас залишився єдиним важелем Росії, через який можна тиснути на українське військово-політичне керівництво, особливо на Зеленського, який обіцяв Україні мир і припинення вогню – а цього немає. Кожен убитий і поранений солдат - це удар по президенту, після якого він починає нервувати і шукати шляхи виходу з ситуації, не знаходить, в результаті, в суспільстві виникає напруга і соціальне невдоволення.

На Донбасі ескалації не уникнути. Однак Росія тільки збільшить обстріли, не більше. Правда, є побоювання, що, коли підсохне земля, і з'явиться «зеленка», тобто буде можливість маскування, додасться робота російських розвідувально-диверсійних груп і продовжиться тактика закидання мін кустарними способами до українських позицій. Якщо ДРГ зайдуть, вони зможуть мінувати не тільки позиції, а й під'їзди до наших. Так що ближче до травня слід очікувати окопно-партизанську війну. І Росія буде тиснути на нас сильно, як тільки зможе.