МКІП готує проєкт нової «Стратегії інформаційної безпеки», яка замінить затверджену Порошенком

Міністерство культури та інформаційної політики готує нову «Стратегію інформаційної безпеки» замість затвердженої у 2017 році п'ятим президентом Петром Порошенком «Доктрини інформаційної безпеки України». Про це «Детектор Медіа» повідомила в.о. генерального директора директорату з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ.

У Мінкульті зазначили, що проєкт «Стратегії» підготовлено відповідно до рішення Радбезу України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України», що введене в дію указом президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020.

У зв’язку з цим, МКІП було створено робочу групу, до якої увійшли представники державних органів влади та наукових установ. У рамках роботи зазначеної робочої групи було проведено чотири засідання: перше – 26.10.2020, друге – 11.11.2020 року, третє – 27.01.2021 року, четверте – 12.02.2021 року.

Пропозиції до проєкту були подані МВС, МЗС, РНБО, СБУ, Службою зовнішньої розвідки України, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Національним інститутом стратегічних досліджень, НДІ інформатики і права НАПрН України, Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського.

У Мінкульті додали, що нова «Статегія» повинна замінити ухвалену у 2017 році президентом Петром Порошенком «Доктрину інформаційної безпеки України».

«Проект Указу Президента України доповнено статтею щодо визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 25 лютого 2017 року № 47 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України», – повідомила Ганна Красноступ.

Наразі текст проекту знаходиться на стадії погодження із зацікавленими органами, після отримання висновку Міністерства юстиції та РНБО, вказаний проект буде подано на розгляд Уряду, а потім Радбезу. У разі схвалення проекту рішенням РНБО проект «Стратегії» подається на затвердження президенту України, який за результатами його розгляду може видати Указ про введення в дію відповідного рішення РНБО.

«Детектор Медіа» звернув увагу, що на сайті Мінкульту розміщена пропозиція щодо громадського обговорення нової «Стратегії інформаційної безпеки». Матеріал позначений датою 2 квітня, хоча зауваження від громадськості пропонувалось надсилати з 15 до 30 березня.

У МКІП «Детектор Медіа» повідомили, що консультації з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики дійсно були заплановані з 15.03.2021 по 30.03.2021 у електронній формі, про це свідчить відповідний звіт.

«Пропозиції та зауваження до проекту акта до МКІП не надходили, про що підготовлено відповідний звіт. Зазначена дата та час «02/04/2021 16:58:40» показують, коли останній раз адміністратор сайту заходив та робив зміни на відповідній сторінці, а саме: це відбулося 2 квітня для оприлюднення звіту», – зазначила Красноступ.

Коментуючи підготовку проєкту Красноступ заявила про некоректний його аналіз окремими ЗМІ.

Зокрема, 7 квітня сайт «Судебно-юридическая газета» оприлюднив статтю «Відповідальність за поширення дезінформації: що передбачає проект Указу Зеленського про Стратегію інформаційної безпеки, документ». У МКІП вважають, що стаття може «призвести до введення громадськості в оману щодо реального змісту проекту», автор матеріалу «допустив певні неточності, оскільки окремі абзаци із тексту процитовано не повністю, а відірвано від контексту».

«Наприклад, у оприлюдненому на офіційному вебсайті МКІП проекті йдеться про «удосконалення законодавства України про захист персональних даних, узгодження положення нормативно-правових актів України з нормами міжнародних актів, обов’язковими для виконання Україною», натомість у статті йдеться про «перегляд законодавства про доступ до публічної інформації та про захист персональних даних тощо. У проекті йдеться про «перегляд та вдосконалення законодавства України щодо відповідальності за поширення дезінформації для збільшення ефективності впливу на державу-агресора і мінімізації шкоди для своїх національних інформаційних інтересів;», натомість у статті йдеться про «перегляд законодавства щодо відповідальності за поширення дезінформації», – уточнили у міністерстві.

Також МКІП зауважив, що у статті йдеться про начебто «унеможливлення вільного обігу інформаційної продукції (друкованої та електронної), що провокує масові заворушення», у той час коли у тексті проекту написано «унеможливлення вільного обігу інформаційної продукції (друкованої та електронної), що містить пропаганду війни, національної і релігійної ворожнечі, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України, провокує масові заворушення».

«Зазначене може призвести до введення громадськості в оману щодо реального змісту проекту, має маніпулятивний характер та можливо спрямовано на підживлення панічних настроїв серед населення України», – резюмувала Красноступ.

Проєкт «Стратегії інформаційної безпеки» доступний на сайті МКІП за активним посланням.

25 лютого 2017 року п'ятий президент Петро Порошенко підписав Указ, яким увів в дію рішення РНБО «Про Доктрину інформаційної безпеки України» та затвердив Доктрину.

Згідно з указом, метою Доктрини «є уточнення засад формування та реалізації державної інформаційної політики, насамперед щодо протидії руйнівному інформаційному впливу Російської Федерації в умовах розв'язаної нею гібридної війни».