Ірина Кипоренко стала режисеркою документальних фільмів на Суспільному

У березня Ірина Кипоренко приєдналася до команди суспільного телеканалу «UA: Перший», обійнявши посаду  режисерки документальних фільмів.

Цю інформацію вона підтвердила «Детектору суспільного мовлення».

Останні три роки вона працювала продюсеркою Одеської філії Суспільного мовлення.На початку грудня 2020 року вона вирішила не продовжувати контракт.

«За час невеличкої перерви від Суспільного (після завершення контракту на посаді продюсерки Одеської філії), а це два місяці, я написала 6 заявок на документальні проєкти. Колеги з Суспільного обрали дві, над ними ми зараз працюємо. Що це за теми, думаю, зможемо розповісти пізніше. В документалістиці багато непередбачуваних моментів, так як ти працюєш з реальністю, яку треба приборкати, щоб втілити свій задум.  А іноді ця реальність приборкує тебе», – розповіла «Детектору суспільного мовлення»  Ірина Кипоренко.

За її словами, вона з двома колегами зараз розробляє сценарії, веде переговори з героями, думає над діжитал просуванням фільму, шукає візуальні рішення, а головне – той меседж, який вони хочуть донести аудиторії.

«Поки що в наших планах налагодити процес виробництва документальних проектів нашою невеличкою командою, зробити його максимально ефективним», – зазначила режисерка.  

Ірина Кипоренко сказала, що з командою працює над форматом та детальною структурою фільму, адже існує дуже чітке розмежування на авторське та масове кіно.

«Перше – вважають не для всіх, друге – дуже часто неякісним. Але я думаю, що можливо поєднати особливості цих двох напрямів, зробити документальне кіно, використовуючи авторські прийоми та стиль. Над цим в українських медіа майже не працюють, хоча в світі безліч прикладів якісної та популярної документалістики», – поділилася вона.

Ірина Кипоренко хотіла б, щоб у майбутньому документальне кіно на Суспільному вийшло за межі телебачення, і була створена ОТТ-платформа з документальними прем’єрами кожного тижня, або навіть частіше, які будуть цікаві українській аудиторії, та які можна буде дистрибувати в Європі та США. Або навіть виробляти спільно з партнерами, яким зараз важко або навіть неможливо потрапити в Україну та організувати зйомки, які не мають доступу до унікальних тем та героїв.

«Вважаю, що зараз українській аудиторії не вистачає якісних документальних фільмів, які б пояснювали складні явища в суспільстві. Одних новин, талант шоу, серіалів та Ютубу тут очевидно замало. Карантин тільки підсилив потребу аудиторії в контенті, вона, як ніколи, прагне побачити та зрозуміти реальне життя через екран. А отже побачити та зрозуміти краще себе та знайти свої орієнтири. В цьому я бачу сенс документального кіно», – зазначила Ірина Кипоренко.

На її думку, створення таких фільмів – це складно і дорого. «Тут дійсно варто відчути потенціал і визначитися в тому, що так, ми витрачаємо ресурси, але маємо завдання – привчити аудиторію до непростих фільмів, після перегляду яких виникнуть питання. Фільмів, які спонукають глядача думати».

Ірина Кипоренко вважає, що Суспільне як майданчик підходить для такої документалістики найкраще.

Нагадаємо, Ірина Кипоренко є режисеркою документального фільму «Казка про переправу».

У 2019 році в інтерв’ю «Детектору суспільного мовлення» вона сказала, що хотіла би, щоб на «UA: Першому», й загалом на Суспільному мовленні, був департамент чи відділ із виробництва документальних фільмів.«У багатьох суспільних мовників світу документальні фільми — це їхня візитівка, одна з найсильніших сторін, коли людям можна через людські історії показувати проблеми, які є у країні. Документальне кіно — це як дзеркало суспільства. Якщо ти хочеш виховувати суспільство, підтримувати, давати орієнтири, захищати права і свободи людей, ти маєш загострювати увагу на проблемах. На мою думку, кращого методу, ніж документальне кіно, не вигадали. Це моя думка, не знаю, чи її почують члени правління НСТУ», – розповіла Ірина Кипоренко кілька років тому.