Суд виніс рішення за протоколами щодо суддів КСУ Сліденка та Завгородньої: їх виправдано

КИЇВ. 13 квітня. УНН. Голосіївський районний суд міста Києва виніс рішення за адміністративними протоколами щодо суддів КСУ Сліденка та Завгородньої стосовно конфлікту інтересів. На думку судді Алли Слободянюк, судді КСУ мають імунітет — їх не можна притягати до адміністративної відповідальності. Про це УНН повідомили у пресслужбі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Цитата:

"Голосіївський районний суд міста Києва виніс рішення щодо суддів Конституційного Суду України (КСУ) Ігоря Сліденка та Ірини Завгородньої... Суд виправдав Ігоря Сліденка та Ірину Загородню в цих справах", - повідомили у НАЗК.

Суть рішення суду та реакція НАЗК

Слухання відбулися за протоколами, складеними головою НАЗК Олександром Новіковим.

На думку судді цього суду Алли Слободянюк, "притягнення суддів до відповідальності за вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів є неможливим через те, що на розгляд Великої Палати КСУ було подано заяви про самовідвід від них самих, а також від представника Президента України в КСУ".

При цьому у НАЗК зазначають, що за законом, "наявність такої заяви не може бути підставою для участі у прийнятті рішення". "Крім того, ці судді взагалі не заявляли про самовідвід після того, як їм стало відомо про конфлікт інтересів, як цього прямо вимагає від них закон", - вказали в агентстві.

У рішенні суддя також зазначила, що не вбачає можливим притягнення суддів КСУ до адміністративної відповідальності, оскільки КСУ є колегіальним органом, усі рішення якого приймаються більшістю голосів. Суддя підкреслила, що "відсутній прямий і безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між голосуванням та прийняттям рішення".

"Суд відійшов від багаторічної практики своїх колег щодо депутатів рад різних рівнів, яких притягають до відповідальності як членів колегіальних органів за голосування в умовах конфлікту інтересів", - прокоментували у НАЗК.

Також у судовому рішенні зазначено наступне: "Однією з гарантій незалежності судді Конституційного Суду України є гарантія, закріплена ч. 4 ст. 149 Конституції України, у якій встановлено, що суддю Конституційного Суду України не може бути притягнуто до відповідальності за голосування у зв’язку з ухваленням Судом рішень та надання висновків, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку".

"Тобто, на думку суду, суддів КСУ взагалі неможливо притягнути до адміністративної відповідальності в разі голосування за рішення КСУ в умовах конфлікту інтересів", - зауважили у НАЗК.

При цьому в агентстві навели норми законодавства, зокрема, і Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених в ООН, що "різниця між відповідальністю за вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів та відповідальністю за голосування є очевидною".

"Зазначимо, що таке розуміння законодавства судами робить неможливим притягнення будь-якого судді КСУ до адміністративної відповідальності. При цьому менше року тому — 29.09.2020 — той самий Голосіївський районний суд міста Києва в справі щодо голови КСУ стверджував, що навіть голова КСУ може бути притягнутий до адміністративної відповідальності", - наголосили у НАЗК.

Там також вказали, що законодавець до цього часу не надав НАЗК права на апеляцію в таких справах, "отже вказані рішення є остаточними".

Доповнення

14 квітня о 14:00 відбудеться засідання Голосіївський районний суд міста Києва також розгляне адміністративні протоколи щодо відстороненого судді КСУ Олександра Тупицького, складені головою НАЗК Олександром Новіковим.

Що було раніше

Венеціанська комісія у своєму висновку зафіксувала наявність конфлікту інтересів у суддів КСУ. У висновку, зокрема, вказано, що "для всіх суддів, у тому числі вищих суддів конституційних судів, важливим є не лише діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості. […] Цього, як видно, бракує рішенню № 13-р/2020, у якому відсутнє обговорення цього питання, і не пояснюється, чому деякі судді, включно навіть із суддею доповідачем, не заявили самовідвід, коли це було б виправдано апріорі", вказали у НАЗК.

1 лютого 2021 року голова НАЗК Олександр Новіков склав 2 адміністративні протоколи щодо суддів КСУ Ігоря Сліденка та Ірини Завгородньої. НАЗК зафіксувало в діях суддів конфлікт інтересів. Так, до ухвалення рішення КСУ щодо е-декларування НАЗК виявило в деклараціях судді Завгородньої за 2018 та 2019 роки недостовірних відомостей на понад 600 тис. грн. Було виявлено ознаки кримінального порушення за статтею 366–1 Кримінального кодексу України, яку КСУ своїм рішенням визнав неконституційною.

Відповідний обґрунтований висновок було передано до НАБУ, яке через рішення КСУ було вимушене закрити зареєстроване за висновком провадження.

Через закриття відповідного провадження НАЗК склало другий адміністративний протокол щодо судді за порушення фінансового контролю (стаття 172–6 КУпАП). Також суддя Ігор Сліденко невчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. На час участі в розгляді рішення КСУ відповідна справа розглядалася в Голосіївському районному суді міста Києва, вказали у НАЗК.