WP: Вторгнення в Україну не дасть Путіну високий рейтинг, як 7 років тому

Багато аналітиків стривожені масовим стягуванням російських військ вздовж кордону України. Російські сили накопичуються в районах поблизу тієї частини Донбасу, де триває війна. Також деякі війська були відправлені в окупований Крим.

Зважаючи на посилення боїв на передовій, погрози Кремля й ескалаційну риторику державної пропаганди Росії, виникає єдине питання: що відбувається?

Про це на сторінках Washington Post пише професор пострадянської зовнішньої політики Колумбійського університету Тімоті Фрай. Деякі експерти допускають, що президент Росії Володимир Путін добивається конфронтації з Україною, щоб посилити свої позиції вдома. Повідомлення з Росії свідчать, що підтримка Путіна слабне, а його партія непопулярна перед виборами, які пройдуть у вересні.

Однак, дані свідчать, що Путіну буде важко здобути підтримку для військового вторгнення. Росіяни підтримали анексію Криму в 2014 році. Але в інших випадках вони не в захваті від напористості російської зовнішньої політики. Замість того, щоб злитися на Захід чи плекати розмиті імперіалістичні бажання, російське суспільство неоднозначно ставиться до поведінки Путіна за кордоном. Це важливо.

Крим був виключенням

Анексія Криму змусила рейтинг схвалення Путіна підскочити до 80% аж на 4 роки. Напевне, саме тому вважається, що російське суспільство схвалює агресивну зовнішню політику Росії. Анексія спровокувала "колективну ейфорію", яка призвела до "емоційного вибуху гордості, надії й довіри до російських лідерів". Масова підтримка окупації Криму була частково пов'язана з тим, що вона відбулася майже безкровно. Політичні підходи до України, які будуть мати більшу ціну, далеко не такі популярні.

В травні 2014 року, коли бої на сході України були запеклими, лише 31% опитаних росіян підтримував "відправку прямої військової допомоги, зокрема введення військ". До серпня 2015 року втома опустила цю цифру до 20%. У 2015 році опитування запитало росіян: "Якщо ви дізнаєтеся, що серед бойовиків є солдати регулярної армії Росії, якою буде ваша реакція?". Лише 9% відповіли, що позитивно, а ще 24% - що "швидше за все позитивно".

І так не лише в питанні України. В серпні 2017 року лише 30% росіян вважали, що Кремлю варто продовжувати військові операції в Сирії. А 49% стверджували, що їх варто припинити. В березні 2014 року Путін заявив, що "росіяни й українці - єдиний народ, який не може жити один без одного". Але в січні 2020 року опитування показало, що 82% росіян вважають, що Україна повинна бути незалежною країною. Лише 15% вірять, що "Росія і Україна повинні об'єднатися в одну країну". Ці цифри лишалися майже незмінними з 2008-го. Влітку 2020-го лише кожен четвертий росіянин підтримував об'єднання з Білоруссю.

На додачу, російська зовнішньополітична еліта дотримується набагато агресивніших поглядів щодо США, ніж суспільство загалом. Опитування в січні 2020 року виявило, що 67% росіян хотіли б, щоб Кремль розглядав Захід як "партнера". 11% відповіли, що західні країни - "друзі", а лише 16% вважають їх "суперниками". Одне з опитувань, проведене "Левада Центром", дійшло висновку, що ці дані "ще раз підкреслюють масову втому від зовнішньополітичної конфронтації".

Росіяни обирають хороше життя, а не супердержаву

Насправді національна гордість дуже важлива для росіян. Суспільна підтримка армії, служб безпеки і церкви висока й зростає. Учасники опитувань часто пов'язують національну гордість з перемогою в Другій світовій війні, досягненнями в космосі і анексією Криму. Також більшість росіян хотіли б, щоб Москва повернулася в глобальну політику. Росіяни вірять, що їхня країна - супердержава. І близько 80% хотіли б зберегти цей статус. В 2018 році 47% респондентів називали відновленням статусу великої держави головним досягненням Путіна.

Але роль великої держави коштує дорого. І коли росіян питають, що б вони обрали, вони віддають перевагу економічному розвитку, а не статусу. Кожні кілька років "Левада Центр" запитує росіян, чого б вони хотіли: щоб їхня країна була "супердержавою, яку всі інші країни поважають і бояться", чи щоб вона стала країною "з високими стандартами життя, хоч і не серед найсильніших у світі".

Лише в 2014 році після окупації Криму більше росіян обирали статус замість високих стандартів життя (48% проти 47%). В усі інші роки вони віддавали перевагу хорошому життю й часто з великим відривом (наприклад, в 2017 році 57% хотіли високі стандарти життя, а 42% - статус супердержави).

Результати опитувань свідчать, що росіяни не дуже хочуть платити високу ціну окупації Криму. В літку 2019 року лише 16% були готові до великих втрат, 26% - до "певних втрат", а 36% - не хотіли нічого втрачати через Крим.

Вторгнення в Україну ніхто не підтримає

Громадська думка не визначає зовнішню політику Путіна. Але важко уявити, щоб Кремль її ігнорував взагалі. Всупереч популярному твердженню, що Путін намагається посилити війну заради підвищення рейтингу, російське суспільство, швидше за все, скептично поставиться до такого кроку. Кремлю доведеться добре постаратися, щоб "продати" війну вдома. Зрештою, підтримка Путіна скоротилася після війни з Грузією в 2008 році й з початком вторгнення в Сирію в 2015-му.

В перше десятиліття свого правління Путін використав економічне зростання, щоб здобути велику підтримку. В другому десятилітті високий рейтинг забезпечила окупація Криму. Коли ці досягнення згасли, Путін зі змінним успіхом намагався "продати" суспільству повернення Росії в статусі глобальної сили. 

У Кремля є значні можливості, щоб просувати потрібні йому наративи вдома. І деталі мають значення. Але отримати підтримку суспільства для прямого військового вторгнення на схід України буде викликом навіть для Путіна.

Стягування Росією військ до кордону з Україною

• 30 березня Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак заявив, що РФ зосередила вздовж кордону України та на тимчасово окупованих територіях 28 батальйонних тактичних груп, і під виглядом підготовки до навчань планує ще стягнути до 25 батальйонних тактичних груп, що створює загрози військовій безпеці нашої держави.
• За даними ЗСУ, окупанти підсилюють передові підрозділи розвідувальними групами та снайперськими парами, проводять тренування особового складу із залученням інструкторів Збройних сил РФ. Також російсько-окупаційні війська тримають у готовності до застосування чергові підрозділи артилерії на певних напрямках, зокрема, у населених пунктах на окупованій території України.
• 31 Березня The New York Times повідомила, що Росія стягує чотири тисячі військових до кордону з Україною.
• Також з'явилося відео з ешелоном військової техніки, яку російські війська перекидають в окупований Крим по Кримському мосту.
• Командування збройних сил США в Європі підвищило свою бойову готовність до найвищого рівня після відновлення бойових дій між російськими бойовиками та українськими військовими в Донецькій області на сході України.
• У Пентагоні відреагували на стягування військ РФ до кордону з Україною. Там заявили, що стурбовані ескалацією російської агресії на сході України.
• Також США зажадали від Росії пояснень через стягування своїх військ до кордону з Україною.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ

Переклад: Лесь Димань