АМКУ не пояснив, чому відхилив три заявки китайців по "Мотор Січ", по четвертій послався на санкції

КИЇВ. 14 квітня. УНН. Антимонопольний комітет України, який чотири рази відхиляв заявки китайських інвесторів на концентрацію "Мотор Січ", тільки один раз зробив це в правовому полі - після введення санкцій проти них рішенням РНБО і указом Зеленського. Про це у відповіді на запит повідомила глава Комітету Ольга Піщанська, пише УНН.

Цитата

"Заява про надання дозволу компанії" Skyrizon Aircraft Holdings Limited "на придбання акцій ПАТ" Мотор Січ ", яке забезпечить перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства, не було прийнято до розгляду, оскільки концентрація заборонена відповідно до Закону України" Про санкції ", - сказано у відповіді АМКУ, підписаному главою відомства.

Деталі

Як відомо, до введення санкцій АМКУ тричі повертав аналогічні заявки китайських інвесторів без прийняття рішення по суті (про відмову в концентрації з поясненням причин, або про погодження такої концентрації контрольного пакета акцій), на підставі процедурних моментів або запитуючи додаткову другорядну інформацію.

В АМКУ не відповіли на питання про мотиви звернення Комітету в 2017 році до Служби безпеки України з проханням вжити заходів для перешкоджання подальшої перереєстрації акцій ПАТ "Мотор Січ". У той же час, в АМКУ визнають, що протягом чотирьох років, коли в різних конфігураціях китайці подавали заявки на концентрацію контрольного пакета акцій "Мотор Січ", Комітет так і не встановив, чи тягне це за собою загрозу монополізації ринку. Було лише визначено, що держконцерн "Укроборонпром" є єдиним конкурентом підприємства на ринку послуг обслуговування і ремонту авіадвигунів. Вплив же придбання китайцями на економічну конкуренцію АМКУ не оцінював.

"Зазначені питання розглядалися під час розгляду справ про концентрацію. Оскільки відповідні справи про концентрацію були закриті без прийняття рішення по суті, вплив концентрації на конкуренцію в галузі виробництва двигунів не визначено", - повідомила глава АМКУ Ольга Піщанська у своїй відповіді.

Нагадаємо

Раніше експерти багаторазово звертали увагу на той факт, що концентрація контрольного пакета акцій "Мотор Січ" китайськими акціонерами не вплине на конкуренцію в цій індустрії і не створює ризиків формування монополії або домінування однієї компанії. На їхню думку, зволікання АМКУ були частиною механізму по збереженню контролю над заводом для його колишнього власника В'ячеслава Богуслаєва, підконтрольний якому менеджмент багато років грабував компанію, завдаючи їй величезних збитків - заявляв відомий економічний експерт Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.

Фінансові аналітики звертали увагу, що в низці питань АМКУ вийшов за межі своїх компетенцій, намагаючись підмінити собою регуляторів фінансових ринків, і запитував інформацію про підрозділи компаній-акціонерів, які не мають відношення до виробництва двигунів і заводу, а займаються операціями на фінансових ринках. А відомий політолог Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій, вважає, що дії АМКУ, який тягнув час, не погоджуючи концентрацію і не відмовляючи в ній, дозволили піти від відповідальності всім державним діячам і структурам, причетним до протизаконного блокування доступу китайських акціонерів до управління ПАТ "Мотор Січ".

В цілому, світовий авіаринок не є конкурентним середовищем - тут діють глобальні конгломерати, що ділять між собою глобальний ринок: американська Boeing з одиничними виробниками двигунів, європейська Airbus також спільно зі ліченими виробниками двигунів, Китайська державна авіабудівна корпорація, орієнтована на імпортозаміщення на своєму ринку, а також низка невеликих національних компаній, що не здійснюють помітного впливу на глобальну розстановку сил в світовому авіаційному виробництві.

Як відомо, зараз 100% акцій ПАТ "Мотор Січ" арештовані і знаходяться в управлінні державного агентства АРМА, яке повинно вибрати нового управителя для запорізького заводу. Про свій інтерес до управління підприємством заявив держконцерн Укроборонпром. Китайські інвестори, тим часом, звертаються до міжнародного арбітражу - там вони мають намір стягнути з держави Україна збитків у розмірі 3,6 млрд дол. за експропріацію своїх інвестицій українською владою.