Новий кліп Михайла Поплавського доводить – після 50 життя тільки починається

Михайло Поплавський – справжній енерджайзер в українському шоу-бізнесі. Тоді як багато українських селебріті переживають творчу кризу через карантин, він не опускає руки, а продовжує робити улюблену справу: пише та виконує пісні, знімається в яскравих відео.

13 квітня у Київському університеті культури відбулася презентація концертного кліпу Михайла Поплавського на нову пісню «А нам сьогодні 50».

Свято, яке завжди з тобою

Присвячую свій кліп усім тим, хто відзначає 50 років – епохальний момент в житті кожної людини! – розпочав презентацію Михайло Михайлович. – Якщо людина півстоліття пройшла, то життя в неї тільки починається. І я хочу сказати, що після 50-ти треба робити свято душі і тіла, набиратись радості та позитиву. Бо якщо сьогодні немає свята – то треба його придумувати та створювати. От ми й створили кліп «А нам сьогодні 50».

За сюжетом – головний герой святкує своє 50-річчя і танцює з коханою жінкою – мудрою, вродливою, сексуальною, з якою вони разом пройшли через багато випробувань.

А паралельно йдуть спогади про їхню молодість: статний юнак і чарівна білявка в червоній сукні танцюють пристрасне танго.

Прожиті роки перетворюються на розкішне свято з шампанським, гостями – дівчатами у блискучому вбранні та коштовностях, впевненими чоловіками, і головний герой цього свята проголошує тост:

А нам сьогодні п'ятдесят

Роки летять, роки спішать

Життя спочатку знов

Бажання і любов.

А нам сьогодні п'ятдесят

Роки летять, роки спішать

Кохання не згаса

В душі весна!

Згідно із задумом режисера кліп знято у стилістиці Америки 20-х років минулого сторіччя, в епоху джазу і розквіту ар-деко, відтворені у фільмі «Великий Ґетсбі». Команда костюмерів та гримерів доклала чимало зусиль, щоб показати розкішні вечірки того часу, сукні, костюми та інтер’єри. Для більшої вірогідності спеціально для зйомок замовили ретро-автомобіль «Ford» 1937 року.

– Ми знімали у стилістиці 20-х, щоб підкреслити, що красиво жити можна у будь-якому віці, – пояснює режисер Іоанн Зенков. – Образ Джея Ґетсбі – харизматичного чоловіка, який досяг успіху, легко асоціюється з Михайлом Михаловичем.

І дуже символічним є фінал кліпу: головний герой та гості вечірки під феєрверки піднімають келихи з шампанським за нове, ще більш яскраве життя, що буде наповнене цікавими моментами. Попереду наступні 50!

Працювати з Михайлом Михайловичем завжди цікаво

На презентації також показали закулісся, як створювалось це відео (до речі, зняли дуже швидко – за один знімальний день, підготовка тривала значно довше). І було видно, що святковий настрій панував не лише у сюжеті, а й на знімальному майданчику. Актори, балет та бек-вокал були у захваті від своєї роботи та очікували, що кліп вийде фєйеричним.

– Під час зйомок були постійні жарти та веселощі, прекрасний настрій, – згадує оператор-постановник Олексій Степанов. – Із Михайлом Михайловичем не засумуєш.

Незважаючи на досить напружений графік (тільки над гримом потрібно було працювати з 8 до 12 ранку) – на зйомках вирувала атмосфера, сповнена куражу та оптимізму.

– Навіть в Америці немає такої складної роботи над мейк-апом, як у нас, – підкреслює Поплавський. – Бо у них там гримери, а у нас – топ-стилісти.

Разом з тим, група відчувала велику відповідальність за свою роботу:

– Наш танець – про пристрасть і закоханість, – розповідає виконавиця головної героїні в молодості – студентка КНУКіМ Олександра Коняшина. – Ми продемонстрували вир почуттів героя Михайла Михайловича в юності, а це дуже тонка робота.

Пристрасть через танець

Танець Олександри Коняшиної та її партнера Річарда Германовича – лауреатів міжнародних конкурсів – ставив балетмейстер Ростислав Савченко, який вже давно співпрацює зі співаючим ректором. Михайло Поплавський навіть жартує, що не він вибирає дівчат у балет, а саме балетмейстер.

Між іншим, танець самого Михайла Михайловича та його партнерки у виконанні Лідії Шестопал був хоч і не таким пристрасним та рвучким, але не менш чуттєвим. І звісно, глядачі не могли це не помітити й запитали у Михайла Михайловича, чи не з’явилась у нього нова муза, адже це не перший їх спільний кліп.

– У мене весь балет та бек-вокал – мої музи. А головну роль виконує та, кого виберуть режисер та балетмейстер. Втім, з Лідією Шестопал – доцентом кафедри бальної хореографії – ми працюємо вже 13 років. Найголовніше те, що я їй довіряю, і вона мені. А ще – дуже підійшла за типажем.

До речі, незмінна фішка концертних кліпів Михайла Поплавського – балет та бек-вокал молодшають: чи не вперше почали запрошувати до виступу й першокурсниць. Безумовно, дівчата дуже пишаються такою честю.

Відмічали день народження відео у сімейному університетському колі, що лише додало заходу затишку.

– Мені ж 50, – знову жартує Михайло Михайлович. – Просто в паспорті мені дописали ще 20. Але ж ви знаєте, жінці стільки років, наскільки вона виглядає, а чоловікові – на скільки він себе почуває. Я почуваюся на 50.

На останок співаючий ректор потішив новиною, що й надалі буде продовжувати знімати. І найближчим часом можна буде очікувати кліп на пісню «Варенички мої».

Вже звичним для шанувальників творчості Михайла Поплавського стало використання під час зйомок сучасних світових технологій: 3D віртуальної реальності, LED cube, Unreal Engine, traking systems тощо. Це дозволяє створювати для відео нову реальність, значно прискорює роботу та перетворює кліпи на справжній витвір сучасного мистецтва.

Режисер кліпу – Іоанн Зенков.

Оператор-постановник кліпу – Олексій Степанов.

Дизайнер 3D-графіки – Віталій Правдін.

Балетмейстер-постановник – Ростислав Савченко.

Головний режисер Іоанн Зенков:

Дуже був радий попрацювати з Михайлом Михайловичем та його командою. І я хотів би, щоб ви, як і наша команда, відчули через цей кліп неймовірну енергетику, емоційний вибух Михайла Поплавського. Завдяки спільній роботі, я зрозумів, що Михайло Михайлович також неймовірно тонка, чутлива та глибока людина.

Олексій Степанов, головний оператор кліпу, плідно працював з ректором КНУКіМ ще 20 років тому, і ось їм знову випала можливість разом створювати спільний проєкт.

Михайло Михайлович – машина часу. І такої надзвичайної харизми я не зустрічав ще ні в кого. Дякую йому за можливість попрацювати разом. А віртуальні технології, за якими ми створили кліп, дійсно, інноваційні, і в Україні ми застосували їх першими.