КИЇВ. 15 квітня. УНН. Верховна Рада підтримала на повторному першому читанні законопроект № 4533 про конституційну процедуру. Відповідне рішення підтримали 238 народних депутатів, передає кореспондент УНН.
Цитата:
“Нами враховані такі зауваження, подані Венційською комісією: по-перше, ми виключили норму про збільшення кількості голосів, необхідних для рішення КСУ. По-друге, за рекомендацією Венеційської комісії ми доопрацювали градацію санкцій щодо суддів КСУ в межах дисциплінарного провадження з урахуванням принципу пропорційності… Ми передбачили надання Конституційному Суду повноважень унормувати процедуру розгляду питань, які не врегульовані законом про конституційну процедуру. Таким чином ми повністю виконали вимогу про автономію КСУ у врегулюванні питань його діяльності”, - заявила народний депутат та заступник голови комітету, голова підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права комітету Верховної Ради з питань правової політики Ольга Совгиря.
Деталі
Так, проект закону запроваджує прозору процедуру притягнення суддів Конституційного Суду до дисциплінарної відповідальності з градацією дисциплінарних стягнень залежно від тяжкості вчиненого суддею правопорушення.
Документом передбачено надання Конституційному Суду повноваження унормування процедури розгляду питань, які не врегульовані законом про конституційну процедуру, при цьому із забороною ухвалення підзаконних актів, які б суперечили закону.
Передбачається, що КСУ зможе без обмежень відступати від своїх попередніх юридичних позицій у разі притягнення судді КСУ до кримінальної відповідальності, пов’язаної із ухваленням рішення, в якому висловлено таку позицію.
Законопроект передбачає збереження існуючого порядку ухвалення рішень десятьма голосами суддів КСУ.
Доповнення
Наприкінці березня Венеціанка оприлюднила висновок, у якому позитивно оцінила законопроект про конституційну процедуру, але недоліки теж помітила.
Законопроект № 4533 було напрацьований робочою групою КСУ щодо врегулювання “конституційної кризи”. Документ передбачає низку нововведень. Зокрема, було запропоновано, щоб Конституційний Суд ухвалював рішення двома третинами від свого складу.
Як повідомляв УНН, так звана “конституційна криза” розпочалася 27 жовтня. Тоді Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації.
9 грудня Венеційська комісія оприлюднила терміновий висновок про законодавчу ситуацію з механізмами протидії корупції у відповідності з рішенням КСУ від 27 жовтня. У висновку зазначається, що рішення КСУ “не має чіткої аргументації і твердої основи в міжнародному праві”.
10 грудня Венеційська комісія оприлюднила другий висновок щодо ситуації з КСУ. Висновок включає рекомендації Верховній Раді більш чітко прописати ситуації, при яких може бути обмежена діяльність КСУ, а суддям Конституційного Суду рекомендують більш конкретно вказувати причини неконституційності законів при ухваленні рішень.
11 грудня Венеційська комісія схвалила два висновки, які стосуються рішення КСУ та ситуації з антикорупційним законодавством.
Це послідувало після звернення 25 листопада Президента Володимира Зеленського до Венеційської комісії з проханням дати висновок про стан антикорупційного законодавства держави після резонансного рішення Конституційного Суду.
Водночас Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким запропонував звільнити всіх суддів КСУ, які ухвалили відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів. Згодом до нього подали альтернативи, зокрема і голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Згодом Президент відкликав свій законопроект, який, до того ж, критикували у Венеційці.