Змінили підбори на тапочки, а приталені сукні - на піжами

Сьогодні світ стрімко змінюється і, звичайно, це відображається на модних тенденціях. Здається, люди вже не будуть такими, як раніше, до пандемії та карантинних обмежень. Навіть в одязі усі більше схиляються до свободи та легкого дихання, аніж витончених «корсетних силуетів». Та найліпше оцінити ситуацію допоможе експертка «Погляду», знана чернівецька художниця-дизайнерка, арт-педагогиня Світлана Крачило.

«Прагнемо віднайти компроміс між високою естетикою і комфортним та затишним вбранням»

- Пані Світлано, що можете порадити буковинським модникам: які розставляти акценти в нарядах, коли у коронавірусний період тяжіємо до зручності?

- Зараз взагалі мода тяжіє до зручності, а враховуючи ті обставини, в які ми потрапили, то це ще й вимушена тенденція. Тобто ми змінили підбори на тапочки, а приталені сукні - на спортивні костюми та піжами. Я не кажу, що це глобально, бо все-таки залишилися різні види одягу і вони нікуди не поділися. Але зараз ми перебуваємо у пошуках, прагнемо віднайти компроміс між високою, іноді незручною, естетикою і комфортним та затишним вбранням із мистецьким смаком.

«Митці-професіонали у різних сферах реально піднімають рівень громади, міста, країни на високий щабель»

С. Крачило

Звичайно, зараз всі засиділися вдома. Бракує комунікації і тільки-но знімуть карантинні кордони, люди поринуть у спілкування. І щоб поновити свій статус, підняти емоційний тонус і красиво увійти в «активну весну», варто підготуватися. Щодо того, на які обновки варто звертати увагу, то, гадаю, за усамітнений карантинно-ізоляційний період можна було більше відчути себе і зрозуміти, що треба змінити у своєму гардеробі. Чи щось додати, чи щось відняти – це, напевно, мають бути індивідуальні рішення.

«Все йде до того, щоб людина у своєму гардеробі мала добротніші речі, які краще між собою комбінуються»

- Невже у світі моди вже ніхто нікому не «качає права» і дозволено просто бути собою та радіти життю?..

- Можу сказати, що мода загалом входить у досить кризовий період. Тобто мода вже дуже обережно диктує і вже майже не диктує. Навіть відомі бренди пропонують зміни суто сезонні і, здебільшого, дотримуються певної стабільності. І це зрозуміло. Адже швидкоплинна мода стає незатребуваною за цих умов, в які ми потрапили. До того ж люди мають змінювати свідомість, своє ставлення до екології (мода у цих процесах велику роль відіграє!). Якщо ми активно споживаємо і викидаємо – це не екологічно. І тенденція екологічності в моді зараз є. Тож коли не так давно був тривалий період неохайності (необроблені чи навиворіт шви, неякісні речі лише на сезон чи навіть пів сезону), то це зовсім зараз не тренд. Не купуйте такі речі і не підтримуйте таких виробників! Звичайно, мода не повернеться до того стану, коли наші прабабусі носили сорочку чи одяг довго, може навіть протягом життя. Вишиванка була з якісної тканини, вручну виготовлена та оздоблена, а потім її передавали у спадок. Напевно, у такій формі мода точно не буде. Але все йде до того, щоб людина стала ціліснішою і в своєму гардеробі мала добротніші речі, які краще між собою комбінуються, які якісно виготовлено із натуральних тканин або штучних (але сучасних технологій, які були б комфортними для людини). Це загальна тенденція моди, неякісний одяг канув у минуле. Одяг-одноденка чи одяг-односезонка також втратив своїх позицій. Зараз, з новими енергіями Водолія, саме особистість виходить на перший план. Особистість як ніколи буде важливою із її індивідуальним персоніфікованим стилем в моді.

«Гармонійний вигляд може забезпечити вроджений смак або спеціальна освіта»

- Отже, є людина і ті речі, що їй пасують? Вже нема сенсу гнатися за певною лінійкою одягу, а необхідно першочергово відштовхуватися від себе?

- Можу сказати, що це досить складно. Ми бачимо в моді оцей момент, коли були народності, вони мали традиційні костюми, які вимальовувалися у своїй естетиці тривалий період. Такий одяг був сталим у комплектації й там не допускали такої різноманітності форм, яка з’явилася у ХХ столітті. І коли ця різноманітність простих форм з’явилася, людина розгубилася. Інакше кажучи, якщо людина не мала почуття смаку, якщо людина не була фахівцем, то їй дуже складно було створити якісний естетичний гардероб, щоб вона виглядала гарно. Гармонійний вигляд може забезпечити вроджений смак або спеціальна освіта. І зараз людина має дуже багато інформації і можливостей де її знайти, щоб прислухатись до себе, придивитися до особливостей своєї фігури та до свого світосприйняття. Зараз без проблем кожен охочий може навчитися і подивитися – тільки загугли. Але це окрема робота. І я раджу таку роботу проводити, або радитися із тими, кому ви довіряєте – припустимо, до модних блогерів, які близькі вам за естетикою. Відтак можна приймати рішення щодо свого образу і вже тоді шукати ту пропозицію, яка є в магазині, або ту, яку може запропонувати майстер, модельєр, швачка.

«Дуже багато зараз є брендів, які пропагують унісекс, моду без статі»

- Бачила, що відомий бренд одягнув чоловіків у спідниці?..

- Дуже багато зараз є брендів, які пропагують унісекс, моду без статі. Це також загальна тенденція, європейська у тому числі, де взагалі може фігурувати не 2-4, а з десяток (і не один!) варіантів статі. І мода, щоб звернути на себе увагу, пропонує для цих нових «фантастичних створінь» костюми. Але це не той шлях і не для нашої ментальності, я вважаю.

- «Фантастичні створіння»?..

- Як міністерка сім’ї Угорщини сказала, що у нас, за законодавством, є чоловіки і жінки, а всі інші фантастичні істоти можуть виїхати з країни вільно. Я підтримую її позицію. Але мода усіма способами привертає до себе увагу, тому з’являються і такі колекції. Вони не одиничні, їх багато і достатньо давно з’являються, тому що це - епатаж.

«Тільки в середовищі творчі особистості можуть проявитися і дати поштовх іншим»

- Радісно, коли з ваших учнів виростають гідні послідовники?

- Я можу сказати, що мода – це середовище. І творчість – це середовище. І здебільшого, тільки у середовищі може розвиватися творча особистість. Я завжди, працюючи у Чернівцях, намагалася створити таке середовище. Не завжди ці намагання підтримували й оцінювали, але я знаю, що без цього неможливо. І тільки у середовищі яскраві творчі особистості можуть проявити себе і максимально розвити свій талант, дати поштовх іншим. Оскільки працюю з дітьми, ті індивідуальності, які дійсно здатні бути творцями з великої літери, вони і розвиваються всередині середовища. І це середовище розвиває, притягує до себе інших дітей. Діти взагалі - всі творці і школа та інші навчальні заклади мають підтримувати це, підтримувати авторство. Бо у нас навіть у творчих навчальних закладах керівники, на жаль, не розуміють, що автор – це є головний творець, головна особистість у процесі творчості. Не загальна якась колективна робота, яка так само має бути, а автор. І ось коли є автор, коли є митець, який здатний придумати, а не просто скопіювати щось (зазвичай невдало), а саме проявити себе як автор. Я рада, що до мене «притягуються» такі особистості, що можу з ними поділитися знаннями, десь підказати, направити. А це дуже важливо у такому юному віці, коли у тебе є людина поруч, яка фахівець і яка здатна розгледіти твою іскру і допомогти її засвітити. Я сама така була. І я вдячна тим вчителям з великої літери, які мені трапилися на шляху.

«Мрію, щоб на Буковині були належним чином оцінені митці-професіонали у різних сферах»

- Про що мрієте?

- Я мрію про те, щоб нова енергетика, нові цінності неодмінно були зі зміною світу. Щоб змінювалися людські цінності, коли людина шанує творчий початок та наукові пошуки у собі та інших, коли цінують чуже надбання та авторство. Коли автор – творець, митець у будь-якій сфері, виходить на перший план, а не ті, хто користується чужою працею, чужими надбаннями. Такі люди до недавнього часу і зараз ще, на жаль, перебуваючи у системі, працюють дуже комфортно. А людина-творець почувається некомфортно. Я мрію, щоб у нашому регіоні, на Буковині, були належним чином оцінені митці-професіонали у різних сферах, бо вони реально піднімають рівень громади, міста, країни на високий щабель. Це дасть можливість пришвидшити позитивні зміни.

Ольга ШУПЕНЯ