Український супутник у космос може запустити компанія Ілона Маска: коли це станеться і навіщо він потрібен

Маючи власний супутник на Земній орбіті, Україна могла б кожні 8 годин отримувати свіжу інформацію. І не лише з фронту. Але й - про лісові пожежі, незаконні вирубки лісу чи навіть загрозу обвалу будинку. І вже до кінця цього року в космосі може з'явитися і український розвідник.

Про це 18 квітня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

Вони шпигують і допомагають вигравати війни, попереджають про погодні атаки, краще за будь-якого агронома розкажуть, що росте на полях і що будемо їсти. І їх дуже не люблять крадійкуваті чиновники. Вони непомітно управляють світом. І виграє той, хто запустить їх у космос найбільше.

Досі – без власного супутника – Україна була наче сліпа. Але до кінця року на земній орбіті з-поміж тисяч інших з’явиться наше космічне око. Над ним трудяться зараз у космічній столиці України - Дніпрі. У конструкторському бюро "Південне" сотні чоловіків і жінок перевіряють роботу кожного дротика, давача і гвинтика. "Січ-2-1" – український космічний розвідник.

Кімната, де готується до запуску "Січ-2-1" – суперстерильна. Тобто вдвічі чистіша за хірургічний блок у лікарні. Причина в тому, що найменша пилинка з одягу, яка, наприклад, випадково впаде на об’єктив камери, потім – під час зйомок з космосу – може закрити плямою ціле місто.  Тож, з "Січі" буквально здувають кожну пилинку. Вже восьмий рік. Саме стільки інженери збирали його.

Так довго, бо Україна, яку часто називають космічною державою, досі жила без космічної програми. А немає планів – означає немає і грошей. Тому, КБ "Південне" зібрало космічний апарат за власні гроші. Вже вклали понад 110 мільйонів гривень, каже головний конструктор космічних апаратів Костянтин Білоусов.

"Фінансування не було досить ритмічним. В 2015 році наше керівництво виступило з пропозицією створити супутник за наші обігові кошти", - каже головний конструктор космічних апаратів КБ "Південне" Костянтин Білоусов.

Тим часом держава взяла на себе витрати із доставки супутника в космос і підтримку зв'язку із ним.

"141 млн – загальна сума на забезпечення запуску супутника на орбіту, підготовку наземної інфраструктури", - говорить керівник Державного космічного агентства України Володимир Тафтай.

Так, зараз ці цифри здаються космічними. Але цей супутник швидко окупиться.

У Дунаївцях Хмельницької області розташований Центр прийому і обробки спеціальної інформації. Тут приймають дані з іноземних супутників.

"Україна 10 років не запускала свої супутники. Щоби експлуатувати і управляти супутником, потрібні відповідні навички і навчений персонал. У нас лишився цей персонал, ще за 10 років ми не розпорошили", - говорить керівник інформаційно-аналітичного центру Сергій Янчевський.

Раніше таких баз в Україні було чотири. Одну з найбільших, що в Євпаторії, забрала Росія разом із Кримом. У тих, що лишились, із надважливою, секретною інформацією працюють здебільшого військові. Тут інформацію збирають, обробляють і за лічені хвилини відправляють по всіх держустановах. Наприклад, про скупчення тієї ж російської техніки біля українських кордонів – Міністерству оборони, про масштабні лісові пожежі – надзвичайникам та місцевій владі.

"В тому то й і мистецтво наших фахівців, щоб обробити всі дані і переробити у такий вигляд, який би був зрозумілий людині, яка жодним чином не пов’язана з космосом. Кінцевий продукт, на основі якого можна ухвалювати бізнесові, управлінські рішення", - пояснює Сергій Янчевський.

Чиновник – чи то міністр, чи то голова ОТГ – який отримає ці відомості, не має права покласти їх у шухляду, ігноруючи те, що там написано. Паралельно такі ж дані отримують і правоохоронці. Бо часто космічні шпигуни бачать справжнісінький кримінал. Наприклад, незаконні вирубки лісів. З космосу видно, де вирубали, що і куди повезли.

"Ми активно співпрацюємо з правоохоронними органами. Підписані відповідні меморандуми про співпрацю", - каже керівник інформаційно-аналітичного центру.

Та і це далеко не всі вигоди. Що і де посіяли? Чи не вбиває фермер чорноземи своїми технічними культурами? Яким буде урожай цього року? І що невродило, а отже треба швидко замовити за кордоном, аби не стрибнули ціни? Космічний агроном все це визначає, просто подивившись звідти на українські поля.

Ми ставимо йому завдання і він виконує його. Приміром, шукає, де є поклади корисних копалин, визначає нецільове використання землі, бачить просідання будинку, а отже попередить про обвал, розкаже про незаконні сміттєзвалища, висохлі річки і повені.

Годі й говорити про важливість космічних розвідданих для українського війська, яке воює з Росією. І ось тут криється головна біда. Поки власний супутник не запустили, вимушені купувати в іноземців. А вони, не бажаючи політичних наслідків, діляться лише тим, що відбувається на українській території, та й то не завжди. Можуть сказати, наприклад, хмари заважають. І це незважаючи на заплачені і дуже великі гроші.

"І в деякі роки ці обсяги складали декілька мільйонів доларів чи євро. Якщо це наш супутник, то ми можемо планувати знімання в будь-якій точці землі і отримувати інформацію без жодних виправлень. Наші військові зможуть отримувати більше даних", - пояснив головний конструктор космічних апаратів КБ "Південне" Костянтин Білоусов.

У конструкторському бюро "Південне" порахували, що запуск українського супутника заощадить державі 140 мільйонів гривень на рік. Тобто, якщо "Січ" послужить хоча б 3-4 роки, то за перші два він повністю окупить себе. Ну, а далі даватиме 100-відсотковий прибуток.

Тепер головне – успішно запустити його на Земну орбіту. Тому зараз у стерильній кімнаті конструкторського бюро "Південне" "Січ-2-1" проходить десятки випробувань.

"Зараз на 80% супутник створений з українських деталей. А інше – це результат із західними партнерами. Це прилади, виготовлені дуже відоми фірмами з дуже хорошою льотною історією. Прилади тут є і французькі, і канадські", - каже головний конструктор космічних апаратів КБ "Південне".

І це дуже важливо. Бо 10 років тому, коли Україна востаннє збирала і запускала власний супутник, компаньйоном була Росія. Вона поставляла комплектувальні і запускала "Січ-2" з космодрому "Ясний".

Та замість очікуваних п’яти років роботи, прослужив він трохи більше року. Здогадатися не складно, чия деталь так несподівано чи то пак сподівано підкачала – російська батарея вивела українського розвідника із ладу.

Інженери вже провели роботу над помилками і сподіваються, що модернізована версія супутника прослужить щонайменше три роки.

Роздільна здатність його сканера – 7 метрів - дасть можливість прочісувати величезні шматки територій, широкими мазками. Це означає, що порахувати поголівно кількість російських солдат на українському кордоні не зможе. А от побачити скупчення військ і техніки - легко.

"Досить широка смуга огляду дозволяє охопити ділянку 46 кілометрів, що має охват лінії розмежування на сході України", - розповідає Костянтин Білоусов.

Про запуск 170-кілограмового розвідника на орбіту нині ведуться перемовити з компанією Ілона Маска Space Х.

"Вибираючи провайдера пускових послуг, наша кампанія зараз враховує всі і економічні чинники, в тому числі і технічні", - каже головний конструктор із системного проєктування ракет КБ "Південне" Максим Дегтярьов.

"Близько 2 млн доларів – це дуже адекватна ціна", - говорить керівник Державного космічного агентства України Володимир Тафтай.

"Січ-2-1" має вийти на орбіту в грудні цього року. Україна вкрай повільно наздоганяє світ, який вже буквально б'ється за місце в космосі. До кінця року парламент повинен ухвалити космічну програму. За нашими даними, там йдеться про запуск цілого угруповання із 7 українських супутників - за три роки. До прикладу, стільки ж ми запустили за всі 30 років незалежності. І зараз наш останній шанс стати в шеренгу країн з елітними космічними аграріями, космічними геологами, космічними рятувальниками, космічними правоохоронцями і що важливо нині - космічними військами.