Що робити, коли дитина стривожена і починає заїкатися

Дитячий страх переважно виникає через пережитий стрес і може мати наслідки для психіки дитини.Існує кілька видів наслідків від переляку, пише "Наша мама".Легкий наслідок страху минає швидко і проявляється у раптовій істериці, переляці, неспокійній поведінці, надмірній активності, заціпенінні. Середній наслідок супроводжується порушенням апетиту, нічними кошмарами, безсонням, пробудженням серед ночі, страхів темряви, замкнутого простору, гучних звуків. Важкі наслідки вже потрібно лікувати. Це невроз, нервові тіки, заїкання, тремор кінцівок, тривожний розлад.З переляком важкої форми неможливо впоратися без лікарів. Треба відвідати педіатра, невролога та психотерапевта, щоб пройти діагностику та отримати план лікування. Якщо наслідки середньої важкості, то треба звернути увагу на вік дитини. Наприклад, немовля ще не може проаналізувати й обговорити те, що сталося. Тому потрібна буде консультація невролога. В родині у цей період має бути спокійна атмосфера, треба гуляти в тихих парках, уникати спілкування з незнайомими людьми.З дітьми у віці три-шість років можна обговорити проблему. Водночас, не слід змушувати переживати дитину цей страх знову. Треба змоделювати стресову ситуацію за допомогою іграшок, ляльок-маріонеток або пальчикового театру. Сценарій повинен включати не тільки саму подію, а й успішне подолання наслідків. Тобто закінчуватися приблизно такими словами: "І після цього малюк більше ніколи не боявся".Діагностувати психологічний стан пацієнтаможна завдяки спеціальному розділу малюнкових тестів. Часто їх використовують у роботі психологи, психотерапевти і психіатри. Деякі вправи психологів можна повторити вдома. Один з головних тестів - "Малюнок людини". Це спосіб оцінити у дітей молодшого дошкільного віку рівень інтелектуального розвитку.