The Guardian: Жителі Донбасу почали звикати до спокою, але війна повернулася знову

Жах війни знову повернувся в містечка на передовій / Фото: REUTERS

Віра Басова стоїть поруч зі своїм будинком, тримаючи в руках місцеву газету. Заголовок на першій сторінці говорить, що Росія стягує танки до східного кордону України.

"Чого вони хочуть від нас? Навіщо вони стягують ті танки сюди?", - питає Басова свою сусідку.

90-річна жінка боїться, що їй доведеться знову ховатися в підвалі, щоб врятуватись від обстрілів в ході війни, яка триває між армією України і силами Росії в Донецькій області ось вже восьмий рік. Жертвами цього конфлікту стали понад 13 тисяч людей, - пише The Guardian.

Масивне розгортання російський військ біля українського кордону - найбільше з часів анексії Криму в 2014 році, кажуть в НАТО. А провал режиму припинення вогню викликало тривогу на Заході через можливу підготовку російського військового вторгнення. Президент США Джо Байден закликав Володимира Путіна до зменшення напруги. Але у неділю Росія затримала українського дипломата, звинувативши його у шпигунстві. Київ може відповісти. І це ще більше роздмухає ситуацію.

Басова живе в Мар'їнці, невеличкому містечку під контролем уряду за 23 кілометри на південний захід від окупованого Донецька і за 80 кілометрів від кордону з Росією. Пара кошенят стрибають по дерев'яному паркану Басової поруч з вишнею, замотаною скотчем після того, як військова машина протаранила її. Донецькі шахти й терикони дуже добре видно з вулиці Басової, де майже кожен будинок постраждав від війни. Сусідські діти граються на подвір'ї під щебет птахів і звуки обстрілів десь далеко. Час від часу по вулиці проходить озброєний український солдат.

До війни багато мешканців Мар'їнки щодня їздили в Донецьк на роботу й за покупками. Битва за контроль над містечком тривала в 2014-2015 роках. Були прямі артилерійські обстріли центру міста, багато цивільних і військових втрат. Басова пригадує, як тікала від "вогняних куль в небі" й тимчасово втратила слух після струсу мозку.

Коли лінія фронту стабілізувалася, а війна в Україні перейшла від гарячої фази до тління, Мар'їнка стала одним з пропускних пунктів між вільною територією й окупованою частиною Донецької області. Так було до весни 2020 року, коли пандемія коронавірусу закрила всі шляхи, розділивши багато сімей, які живуть на різних боках від "контактної лінії".

Басова плаче, розповідаючи про те, як скучила за донькою, яка живе в Донецьку. Вони не бачилися вже більше року. Світлана Деркач, 50-річна сусідка Басової, почувається так само. Вона не досі бачила свого новонародженого онука, який теж в Донецьку. Деркач показала журналістам дбайливо запакованого іграшкового ведмедика, якого зробила для свого маленького хлопчика.

"Спочатку ми звикли до війни. Але потім коронавірус завдав нам новий удар", - сказала вона.

Деркач пригадала, яка бомби падали на її подвір'ї в 2016 і 2017 роках. Одна з них вбила її кота, а інша - розбила вікна. Жінка каже, що спробує не панікувати, якщо стягування російських військ виявиться підготовкою до вторгнення.

"Якщо щось станеться, я просто спробую зібратися", - сказала вона.

А поки що вона садить квіти, засаджує город й пече паску перед православним Великоднем, який цього року святкують у травні. Гуманітарна організація з Франції подарувала їй нову піч.

Після переговорів з президентом Еммануелем Макроном в Парижі президент України Володимир Зеленський закликав до проведення нового саміту в "Нормандському форматі". НАТО, США і ЄС підвередили, що незмінно підтримують територіальну цілісність України. Але, як і більшість людей у Мар'їнці, Деркач не вірить, що Захід допоможе Україні, якщо Росія наважиться на вторгнення.

"Ані Європі, ані США ми не потрібні з нашими проблемами", - каже вона.

Але здається, що вся Україна теж забула про Мар'їнку на лінії фронту. Коли війна почалася в 2014 році, поставки газу тут були відрізані і з тих часів не відновлені. Більшість місцевих підприємств були знищені в боях або просто закрилися. Багато полів засіяні мінами, тож будь-яка аграрна діяльність неможлива. Питну воду доводиться купувати, оскільки та, яка тече з-під крану і в криницях, забруднена.

Місцеві здебільшого садять власні городи, щоб мати хоч якусь їжу. Хоча військові радять їм працювати до обіду, тому що тоді ризик загинути від кулі менший.

"Життя тут обриваються в другій половині дня", - каже 62-річна Аліна Коссе, директор місцевого державного мистецького центру. Вона з жалем, але й досить реалістично оцінює економічне відродження Мар'їнки. Колись тут жили 10 тисяч людей. Але майже половина людей поїхали або під час боїв 2014-2015 років, або після них.

Лояльність тих, хто лишився, не однозначна. Коссе каже, що багато місцевих жителів підтримують Росію, тому що дивляться російські новини. А Україна не змогла заблокувати трансляцію з Донецька. Російською мовою говорять більшість жителів Мар'їнки. Хоча українську можна почути від людей старшого віку. Коссе розповіла, як в її будинок кинули вибухівку, тому що вона допомагала армії України.

На початку війни волонтери купували погано забезпеченим солдатам одяг: від шкарпеток і до спідньої білизни. Тепер вони привозять безпілотники й оптичні системи для зброї.

"Нашу армію не зрівняти з тим, якою вона була в 2014 році. Якщо Росія наважиться атакувати нас знову, це наблизить кінець самої Росії. Повірте", - каже Коссе.

Збільшений оборонний бюджет і сім років бойового досвіду сильно змінили українську армію. Вона більше не та купка неорганізованих добровольців, якою була в 2014-му. На подвір'ї покинутого будинку в Мар'їнці за 400 метрів від найближчої військової позиції російських сил український солдат з позивним Каба каже, що впевнений у здатності України чинити опір Росії.

"Якщо наші союзники закриють небо для російської авіації й не дозволять російським кораблям атакувати нас з моря, ми зможемо битися з Росією на землі", - сказав він.

48-річний снайпер каже, що його підрозділ використовує канадську, американську й українську зброю. Британські інструктори також провели необхідну підготовку. Але він визнає, що з лютого з Донецька почалися снайперські обстріли, які ведуть добре підготовлені й озброєні російські солдати.

"У них є небезпечні бойові лазери, які спалюють сітківку, якщо потраплять в очі", - розповів військовий.

Каба родом з Херсона на півдні України. За його словами, снайпери й міни - головна причина смертей у зоні бойових дій зараз. В середині березня український солдат загинув від снайперської кулі поблизу Мар'їнки. А повідомлення про загибель чи поранення людей на лінії фронту досить часті. Через ескалацію солдати не звертають увагу на COVID-19. Хоча зараз їм роблять щеплення від коронавірусу.

Увечері Мар'їнка порожня. Лише час від часу невеликі групи підлітків й бродячих собак блукають центром. Кілька чоловіків тихо ловлять рибу в місцевому ставку, ігноруючи попередження про міни. Стара пекарня в Мар'їнці була знищена обстрілом в 2014 році. В 2016-му протестантська церква відкрила тут нову. Це одне з небагатьох підприємств, яке досі тут працює, випікаючи близько 1000 буханок хліба щодня.

38-річний пастор Роман Рязанцев організовує безкоштовну роздачу хліба або продаж за мінімальною ціною. За його словами, його паства стривожена. Вікна знову дрижать від обстрілів. І доводиться облаштовувати бомбосховища.

"Люди вже звикли, що все тихо. Вони відремонтували свої будинки. І от тепер все починається знову. Страх, з яким вони жили, минув на половину. І ось він повертається", - сказав пастор.

Басова пережила Другу світову війну. Жінка й подумати не могла, що їй доведеться пережити ще одну і навіть довшу війну під кінець життя. Коли вона чує постріли чи вибухи, вона читає молитовник, щоб заспокоїтися.

"Чого вони хочуть від нас? Їм потрібні гроші? Я віддам всю свою пенсію, щоб тільки перестали стріляти", - каже Басова.

Стягування Росією військ до кордону з Україною

30 березня Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак заявив, що РФ зосередила вздовж кордону України і на тимчасово окупованих територіях 28 батальйонних тактичних груп, і під виглядом підготовки до навчань планує ще стягнути до 25 батальйонних тактичних груп, що створює загрози військовій безпеці нашої держави.
За даними ЗСУ, окупанти посилюють передові підрозділи розвідувальними групами і снайперськими парами, проводять тренування особового складу із залученням інструкторів збройних сил РФ. Також російсько-окупаційні війська тримають напоготові до застосування чергові підрозділи артилерії на певних напрямках, зокрема в населених пунктах на окупованій території України.
31 Березня The New York Times повідомила, що Росія стягує чотири тисячі військових до кордону з Україною.
Також з'явилося відео з ешелоном військової техніки, яку російські війська перекидають в окупований Крим через Кримський міст.
Командування збройних сил США в Європі підвищило свою бойову готовність до найвищого рівня після відновлення бойових дій між російськими бойовиками та українськими військовими в Донецькій області на сході України.
США зажадали від Росії пояснень через стягування своїх військ до кордону з Україною, а також попередили Росію про реакцію у разі агресії щодо України.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що РФ шляхом збільшення кількості військ на кордоні намагається чинити тиск на Україну.
8 квітня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак заявив, що ситуація контролюється, а українські військові готові реагувати як на загострення ситуації на тимчасово окупованій території Луганської і Донецької областей, так і вздовж всього українсько-російського кордону.