Генпрокурор Нідерландів підтвердив рішення суду: Росія повинна виплатити ексакціонерам ЮКОСа більше 50 млрд доларів

КИЇВ. 23 квітня. УНН. Рішення про виплату РФ понад 50 млрд доларів колишнім акціонерам ЮКОСа має залишитися в силі. Про це йдеться в поширеному в п’ятницю висновку генпрокурора Нідерландів Пола Власа, опублікованому на сайті Верховного суду країни, пише УНН.

Деталі

На думку генпрокурора, винесений апеляційним судом Гааги вердикт про відновлення в силі арбітражних рішень, що зобов’язують РФ виплатити понад 50 млрд доларів колишнім акціонерам ЮКОСа, “є правильним з юридичної точки зору”. Крім того, він визнав самі арбітражні рішення “досить мотивованими”.

“З огляду на це генпрокурор рекомендує Верховному суду відхилити (подану РФ) касаційну скаргу і залишити в силі рішення апеляційного суду”, — йдеться в документі.

Дата винесення рішення Верховним судом залишається невідомою і буде оголошена пізніше. Висновок генерального прокурора є незалежною рекомендацією, яку судді можуть як прийняти до уваги, так і проігнорувати. Сторони отримають можливість направити суду свої міркування щодо цього висновку генпрокурора.

Історія справи

Раніше російська сторона представила свою позицію, відповідно до якої арбітражні рішення про виплату понад 50 млрд доларів повинні бути скасовані, так само як і вердикт апеляційного суду Гааги, що відновив ці арбітражні рішення після скасування окружним судом Гааги. Один з основних аргументів РФ полягає в тому, що арбітражне застереження (тобто сама можливість створення міжнародного арбітражу), що міститься в Договорі до Енергетичної хартії, не могла застосовуватися, оскільки РФ не ратифікувала цей міжнародний договір. У свою чергу адвокати колишніх акціонерів ЮКОСа заявили про необхідність збереження в силі рішення апеляційного суду Гааги.

Міжнародний арбітраж, створений за посередництва Постійної палати третейського суду в Гаазі, після 10 років розгляду справи в 2014 році зобов’язав Росію виплатити понад 50 млрд доларів пов’язаним з колишніми акціонерами ЮКОСа компаніям Yukos Universal, Hulley Enterprises і Veteran Petroleum.

Цей вердикт був оскаржений в окружному суді Гааги, який встав на сторону Москви, визнавши в квітні 2016 року рішення арбітражу недійсними і знявши з Росії зобов’язання по виплаті згаданої суми. Однак вища інстанція — апеляційний суд Гааги — в лютому 2020 скасувала вердикт окружного суду і відновила арбітражні рішення, знову зобов’язавши РФ виплатити понад 50 млрд. У травні 2020 року стало відомо, що Росія подала касаційну скаргу на це рішення до Верховного суду Нідерландів.

Анексія Криму та її вплив на процес

Апеляційний суд Гааги, який зобов’язав Росію виплатити 50 мільярдів доларів колишнім акціонерам ЮКОСа, при ухваленні рішення спирався в тому числі на так званий “Договір про прийняття Криму до складу РФ”.

Акціонери ЮКОСа, вимагаючи від Росії компенсації через суд в Гаазі, посилалися на статтю № 26 Договору до Енергетичної хартії (ДЕХ), яка визначає “безумовну згоду” сторін на передачу спору до міжнародного арбітражу. Росія наполягала, що не ратифікувала ДЕХ, застосовувала його тимчасово і тільки в тій частині, що не суперечила російському законодавству. Стаття № 26 нібито вступала в протиріччя з законами РФ і не застосовувалася.

Суд не підтримав позицію Росії і зробив висновок, що після підписання і до ратифікації ДЕХ країна повинна була або тимчасово застосовувати договір цілком, або зробити спеціальну заяву про відмову від застосування. Росія таку заява не зробила.

Суд зазначив, що Росія в ряді випадків погоджувалася на тимчасове застосування міжнародних договорів цілком, навіть якщо деякі їхні положення суперечили законодавству РФ. Одним із прикладів суд назвав так званий “Договір про прийняття Криму до складу РФ”, який номінально використовується в якості виправдання анексії. Він діяв з моменту підписання, а не ратифікації. При цьому, на думку суду Гааги, положення договору відхилялися від російських законів, так як встановлювали нові державні кордони.