The Economist: Захід може відібрати у Росії гроші на війну з Україною

Олексій Навальний фізично слабкий. 19 квітня після майже місяця голодування на знак протесту його перевели до в'язничного шпиталю, цілком можливо, для примусового годування.

Але він досі найбільш ефективний опозиційний лідер Росії, - пише The Economist. Його жартівливі й засновані на фактах відео викликали резонанс серед виборців. Одне з них було екскурсією по розкішному палацу Путіна, хоча російський президент заперечує, що володіє ним. Відео подивилися більше 116 мільйонів разів.

Навальний збудував рух, висміюючи брехню Кремля й кидаючи виклик партії Путіна на виборах. Саме тому його отруїли минулого року, а потім кинули до в'язниці через надумані звинувачення. І саме тому його організацію назвали "екстремістською" й нещадно закрили. Це може також пояснити, чому Путін так сильно хоче змінити тему й розбурхати патріотичних російських прихильників, знову погрожуючи сусідам.

Впродовж останніх тижнів він стягнув більше 100 тисяч солдатів до кордону України, яку він вже частково розчленував, окупувавши Крим і розв'язавши війну на Донбасі. Також російський флот пригрозив заблокував Керченську протоку й відрізати частину України від доступу до Чорного моря. Але 22 квітня міністр оборони РФ оголосив, що російські сили будуть відведені від українського кордону, оскільки вони нібито завершили "навчання".

The Economist зауважує, що на момент публікації статті лишається не відомим, яка частина російських сил справді повернеться на бази. За аналогічних обставин в минулому Росія часто лишала значні сили на місці. Також не зрозуміло, що Путін хотів сказати цією колосальною демонстрацією сили. Можливо він хотів залякати владу України, щоб змусити її піти на поступки, такі як формальне надання автономії для Донбасу. Або ж він і справді готується до майбутньої агресії.

Під час свого щорічного звернення 21 квітня він зробив лише кілька розмитих натяків. Путін пообіцяв подачки для мас і біль своїм ворогам. Він повторив теорію змови про те, що Захід нібито намагається вбити Олександра Лукашенка, деспота сусідньої Білорусі. Путін заприсягнувся, що ті, хто загрожують безпеці Росії, "пошкодують про свої дії більше, ніж будь-коли". І поки він це робив, його силовики хапали російських незгодних.

"Путін слабший, ніж здається, але це робить його небезпечним. Його попередні авантюри в Україні почалися тоді, коли російська економіка була в халепі, а його рейтингу потрібне було посилення. Сьогодні його особиста популярність падає, ледве чверть росіян підтримують його партію", - йдеться в статті.

Протести проти арешту Навального в січні були найбільшими за десятиліття. А події в Білорусі тривожать Путіна: Лукашенко наскільки був ослаблений протестами, що тепер залежить від російської підтримки, щоб лишатися при владі. Якщо щось подібне станеться з самим Путіним, йому не буде до кого бігти по допомогу. Зіштовхнувшись з протестами вдома, він може влаштувати битву за кордоном: в Україні, Білорусі чи ще десь.

Все це становить виклик для президента США Джо Байдена і його союзників. Міркуючи про те, як стримати Путіна, Захід повинен бути реалістом. Ніхто не хоче війни з ядерною державою. А санкції часто неефективні. Вони рідко спрацьовують, якщо вони односторонні або їхня мета надто амбітна. Навіть найжорсткіші ембарго не змогли похитнути менших тиранів на Кубі й у Венесуелі.

Росія створила економіку облоги, замкнену в собі й у глибокій стагнації. Але душити її зовні складно. Тим часом, розмови про ембарго на експорт російської нафти й газу наївні. Одного дня світ знайде альтернативу викопним енергоносіям. Але раптове блокування постачальника настільки великого, як Саудівська Аравія, спричинить глобальне економічне потрясіння. Тож цього ніхто не зробить.

Мета санкцій повинна бути скромнішою. Це має бути не зміна режиму, а підвищення для Путіна ціни агресії за кордоном й репресій вдома. Байден зробив хороший перший крок, запровадивши фінансові санкції за хоперські атаки й втручання у вибори, які можуть бути посилені, якщо Путін посилить свою агресію.

"Жорсткіші обмеження, які не дозволять фінансовим установам Заходу, вести справи з пов'язаними з Кремлем фірмами, посилять біль. Байден також намагається вмовити союзників об'єднатися в єдиний фронт, чого вони не зробили досі. Німеччина повинна поховати "Північний потік-2" в обхід України. Британія повинна придушити відмивання грошей. Люди, звинувачені в порушеннях, повинні зіштовхнутися із замороженням активів і забороною приїжджати на Захід", - йдеться в статті.

НАТО теж повинен діяти. Він повинен знайти рівновагу: заспокоїти сусідів Росії, але при цьому не підживлювати параною Кремля. Деякі росіяни думають, що НАТО може допомогти Україні відвоювати втрачені території. Байден повинен чітко пояснити, що цього не буде. Але НАТО повинен посилити свою присутність в Чорному морі, а країни-союзники повинні продовжувати постачати Україні оборонне озброєння.

Росія далеко не така важлива для світової економіки чи переговорів про порятунок клімату, як Китай. Але вона все ж має значення. Вона найбільш продуктивна причина нестабільності на кордонах Європі, а також найбільш енергійний організатор проблем у багатих демократіях. Росія фінансує екстремістські партії, поширює дезінформацію й розколи.

Те, як Захід впорається з нею, створить прецедент. Лідери Китаю пильно спостерігають. Якщо Байден дозволить Росії окупувати Україну, вони можуть вирішити, що це ж можна безкарно зробити й з Тайванем. На відміну від свого попередника, Байден не має ілюзій щодо Путіна. Замість того, щоб миритися з ним, американський президент назвав Путіна "вбивцею". Але при цьому, Байден підтримує діалог. Він запропонував провести зустріч. Вона буде помилкою, якщо лише підвищить престиж Путіна, але буде вартою зусиль, якщо зменшить військову напругу. Тяжка дипломатична робота перед зустріччю буде критично важливою. На щастя, Байден найняв багато експертів з питань Росії й справді дослухається до них.

Зрештою, майбутнє Росії буде вирішуватися не зовні. Довге і важке завдання створити альтернативу Путіну можуть виконати лише самі росіяни. Тим часом, демократіям варто надати російським демократам свою моральну підтримку, так як це було в часи СРСР. Байдену потрібно тиснути більше, вимагаючи негайного звільнення Навального. Світу потрібні дисиденти, такі як він, щоб притягнути Кремль до відповідальності. Без цього Росія залишиться бандитською клептократією. А її сусіди ніколи не будуть в безпеці.

Стягування військ РФ до кордону: що відбулося

• РФ під виглядом підготовки до навчань стягнула до окупованого Криму і до кордонів України десятки батальйонних тактичних груп, військову техніку, штурмовики Су-25СМЗ, кораблі Каспійської військової флотилії.
• 20 квітня Кулеба наголосив, що чисельність російських військ на кордонах з Україною через тиждень зросте до понад 120 тис. військовослужбовців.
• 22 квітня в окупованому Криму на нараді про підсумки дій російських військ під час раптових перевірок міністр оборони РФ Сергій Шойгу вирішив завершити раптову перевірку російських військ у Західному і Південному військових округах РФ біля кордонів України, у рамках якої проводилися навчання, оскільки "всі поставлені цілі досягнуті". За його словами, Генеральному штабу, командувачам військ військових округів і повітряно-десантних військ доручено спланувати і приступити з 23 квітня до повернення військ до пунктів постійної дислокації, провести детальний аналіз і підбити підсумки раптової перевірки військ.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ

Переклад: Лесь Димань