Фільму “Амелі” виповнюється 20 років! Ось 5 причин, чому його варто подивитися

25 квітня 2001 року в світ вийшла романтична комедія "Амелі" режисера Жана-П'єра Жене, повна назва якої звучала так: "Надзвичайна доля Амелі Пулен".

Доля фільму була не менш дивовижною, ніж в його головної героїні. Стрічка, яку було знято у копродукції Франції та Німеччини, виграла чотири нагороди "Сезара" — національної кінопремії Франції, а також дві нагороди BAFTA і два номінації на "Оскар" в категоріях "Найкращий фільм іноземною мовою" і "Найкращий сценарій". Картина мала також неабиякий комерційний успіх, зібравши в усьому світі більше $174 мільйонів при бюджеті в $10 мільйонів. Таким чином, стрічка стала одним з найуспішніших французьких фільмів на світовому ринку.

До 20-річчя прем'єри "Амелі", BURO. згадує основні причини, чому ця яскрава картина стала вже сучасною класикою і її не буде зайвим переглянути ще раз.

Головну роль у фільмі виконала Одрі Тоту

Амелі — мрійлива та замкнена дівчина, роль якої виконала французька акторка Одрі Тоту. Вона працює офіціанткою в паризькій кав'ярні та в певний момент вирішує змінити на краще життя людей, які її оточують. В той самий час, намагаючись побороти власну сором'язливість. Крок за кроком Амелі перетворює своє життя на прекрасну пригоду, долучаючи до неї інших людей.

Після того, як фільм "Амелі" був номінований на "Оскар", кар'єра Одрі Тоту стрімко пішла в гору. Акторку почали запрошувати в Голлівуд та пропонувати головні ролі у великих кінопроєктах, таких як "Код да Вінчі" і "Коко до Шанель".

Пізніше акторка зізналася, що їй було не легко впоратися із всесвітньою славою, з якою вона зіштовхнулася в дуже юному віці. Порятунок Одрі знайшла в захопленні фотографією, де її натхненниками стали фотографки Діан Фоссі та Сінді Шерман. Акторка полюбила робити автопортрети, а також знімати журналістів після інтерв'ю. Навіть влаштовувала персональні фотовиставки.

Свою пристрасть до мистецтва фотографії Одрі Тоту показала у рекламному відео парфумів Chanel №5, в якому вона знялася з камерою в руках і який зрежисував Жан-П'єр Жене.

"Амелі" — це про Париж та життя à la parisienne

Після дуже успішного релізу "Амелі", глядачі з усього світу намагалися відшукати таємні значення речей та символів, які з'являються в фільмі, та почали масово їхати в Париж, щоб дослідити й без того надзвичайно туристичний та людний Монмартр. В тому числі, відвідати славнозвісне французьке бістро "Два млина" (Café des 2 Moulins), неподалік від Мулен Руж, в якому працювала головна героїня "Амелі".

В фільмі режисер показує життя на Монмартрі в доволі ідеалізованій, майже казковій формі. Тим не менш, багато місць, де блукає в стрічці Амелі, є реальними локаціями і розповідають про повсякденне життя парижан — затишні фруктові та овочеві крамниці, місцеві автентичні бістро, вузенькі вулички Монмартру, що втопають у зелені, та де-не-де можна побачити навіть виноградники.

Фільм допоможе краще зрозуміти інтровертів

Не дивно, що стрічка "Амелі" часто потрапляє у рейтинги фільмів "про інтровертів", "для інтровертів" тощо. Адже його головна героїня — класичний інтроверт. Сором'язлива дівчина, яка боїться першою зізнатися в коханні, але знаходить дуже індивідуальні способи, як проявити свої почуття. Багато часу Амелі проводить на самоті, але ця одинокість їй не набридає. Героїня вміє перетворити навіть звичайні повсякденні речі на цікаві об'єкти з історією, а саме місто для неї — величезний простір для нетривіальних пригод та ігор.

Амелі почувається абсолютно комфортно, живучи у власних багатогранних фантазіях. З допомогою яскравих візуальних елементів, творці фільму зображують нам внутрішній світ Амелі. Це відсилки до чорно-білих фотографій, цитати з кінофільмів, спеціальні знімальні ефекти та кольорові рішення і т.д.

Це історія кохання, в якій не все так просто

Коли Амелі закохується в чоловіка на ім'я Ніно, роль якого виконав Матьє Кассовітц, між ними не зав'язується класична любовна гра, де обоє проявляють ініціативу та йдуть одне одному на зустріч. Винахідлива Амелі намагається звернути на себе увагу Ніно, але притаманна їй природна стриманість не дозволяє зробити це відкрито.

Застосовуючи свою багату уяву, Амелі придумує справжній квест по Парижу, щоб здивувати Ніно. Це чудернацький світ фантазій, в якому живе головна героїня. Але реальність завжди більш сурова. Щоб закохані змогли нарешті зустрітися і бути разом, знадобилися вольове рішення та щасливий випадок.

Музику до фільму написав Ян Тірсен

Стрічка "Амелі" наскрізь просякнута духом ностальгії. Це епізоди у фільмі, де спогади мають визначальну роль — вініловий програвач, який з'являється в кадрі однієї з ключових сцен; меланхолійні події в фільмі, коли герої розкриваються нам з іншої сторони і ми дізнаємося більше про їхній характер та життєві обставини.

Все це під музику, яку спеціально для фільму створив французький композитор Ян Тірсен. Саундтреки до "Амелі", де звучить акордеон, після перегляду фільму ще довго звучать в голові. І вони так влучно відображають грайливий настрій самого фільму — красивого, глибокого, унікального.

Дивіться також:

Де Голль, квір-драма і повернення класики: Чим здивує "Французька весна в Україні - 2021".

"Французький вісник" Веса Андерсона покажуть на Каннському кінофестивалі - 2021.