Підводні камені "ковідного" аудиту: ЗМІ розповіли про протистояння Степанова і Марченко

Перепризначення на посаду глави Держаудитслужби Геннадія Пліса, а також подальше оприлюднення критичного звіту про розтрату грошей "ковідного фонду" може з однаковою ймовірністю бути елементом боротьби мера Віталія Кличка за крісло президента, а також спробою міністра фінансів Сергія Марченка побороти амбіції глави МОЗ Максима Степанова. Про це пише видання "Комментарии".Журналісти нагадують, що Пліс ще за Леоніда Черновецького очолив в КМДА управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту, а в 2012-13 рр. очолював наглядову раду Державної продовольчої зернової корпорації (ДПЗКУ). Корпорацію створювали під старшого сина Віктора Януковича - Олександра, а фактично керував процесами один з найбільш впливових людей часів біглого експрезидента - Юрій Іванющенко (відомий також як Юра Єнакіївський)."Глава наглядової ради - особа максимально довірена, він відповідав за внутрішній аудит і перевірку контрактів. Тому навряд чи хтось буде заперечувати прямі та тісні зв'язки Пліса і Іванющенко. На підтвердження можна додати, що Пліс також був радником у міністра АПК Миколи Присяжнюка, формального куратора ДПЗКУ від уряду. Саме в період перебування Геннадія Пліса на посаді в компанії сталися масштабні розкрадання на 132 млн грн", - пише видання.Преса писала, що після Революції Гідності, коли Пліс повернувся до КМДА вже за Віталія Кличка, він міг мати відношення до низки скандалів, зокрема, до банкрутства банку "Хрещатик" в інтересах його акціонерів Андрія Іванова і Василя Хмельницького. Надалі, навіть ставши заступником міністра фінансів та в. о. глави Держаудитслужби Пліс, як писали ЗМІ, не перестає спілкуватися з Кличком і "смотрящим" по Києву Денисом Комарницьким, з яким вони нібито "вибивають гроші з підрядників на транспорті і в інфраструктурі" через Директора департаменту транспортної інфраструктури Андрія Романенко.Напередодні було оприлюднено відповідь журналістам про результати аудиту "ковідного фонду", частина якого також використовувалася для дорожнього будівництва. В ході аудиту були знайдені зловживання на сотні мільйонів гривень. Деякі експерти угледіли в цьому злий умисел Віталія Кличка."Тема корупції на "Великому будівництві" має великий потенціал для зниження рейтингів Володимира Зеленського на майбутніх президентських виборах. А Віталій Володимирович, як відомо, бачить себе єдиною реальною альтернативою чинному гаранту Конституції", - йдеться в матеріалі."Тема розкрадання "ковідного фонду" - гідна відповідь "баламутству" Банкової з приводу нездатності Кличко організувати вакцинацію або добудувати мости. І відмінно лягає в стратегію говорити більше не про міські, а про загальнонаціональні проблеми (карантин, тарифи). Її вже підхоплюють піарники Кличко. А маючи тепер у Держаудитслужбі такого сексота (секретного співробітника) як Геннадій Пліс, поставки компромату "без посередників" на Хрещатик забезпечені", - додають журналісти.Інша версія появи звіту пов'язана з інтересами міністра фінансів Сергія Марченка і його протистоянням з главою МОЗ Степановим."Як відомо, між двома чиновниками вже давно тліє особистий конфлікт... Заочні дебати зводилися до небажання Марченко розширювати фінансування МОЗ за рахунок скорочення інших витрат. Степанов ж, в свою чергу, доводив пріоритетність виділення коштів на нові ліжка та вакцинацію (і в підсумку виявився прав)", - нагадують журналісти.В ході недавнього інтерв'ю "ЛБ" Марченко назвав Степанова "персонажем з "12 стільців". Міністр відреагував досить стримано: мовляв, з 15 млрд грн, які міністерство запросило на боротьбу з "ковідом", виділили всього 2 млрд грн."Геннадій Пліс і його Держаудиторська служба, згідно з цією версією, повинні продемонструвати, наскільки неефективно Степанов витрачає кошти платників податків ("навіщо йому виділяти ще більше"), а може бути і зовсім на підставі даних про зловживання розкрутити одну або кілька кримінальних справ проти міністра охорони здоров'я", - підсумовує видання.Журналісти також допускають, що Пліс міг допомагати Марченко і в інших "проектах", зокрема, частиною стратегії на відтягування термінів отримання траншу від МВФ міг спрацювати оприлюднений Держаудитслужбою восени звіт про фінансові втрати "Нафтогазу" на рівні 75 млрд грн.