Які результати дав жорсткий локдаун у Києві

З 5 квітня у Києві ввели жорсткі карантинні обмеження, метою яких було зменшення рівня щоденних хвороб і розвантаження медичної системи.

Перепустки для поїздок в громадському транспорті, допомога громадянам і бізнесу, рекомендації з дистанційної роботи – все це мало бути індикатором серйозності ситуації.

Київ готується до пом’якшення обмежень, проте це рішення може бути занадто поспішним, адже їхні результати на сьогодні – мінімальні.

Факти ICTV розповідають, як змінилася ситуація у столиці після запровадження локдауну.

Запізнілий локдаун

Щоденні показники захворюваності у Києві почали зростати на початку березня і вже до середини місяця в столиці виявляли понад 1 тис. пацієнтів з Covid-19 щодня.

А разом з цим зростала кількість одночасно хворих та госпіталізацій, що могло призвести лише до одного результату – збільшення кількості смертей від вірусу.

Будь-які карантинні обмеження не дають результатів одразу. Потрібно щонайменше два тижні, щоб ми побачили перші результати. Це пов’язано з інкубаційним періодом хвороби, який триває від 1 до 14 днів.

Тобто у перші два тижні ми б навряд чи побачили результати обмежень. Але минуло вже три тижні, а динаміка захворюваності майже не знижується.

Ми й далі бачимо близько 1 тис. нових хворих у Києві у будні дні, коли система тестувань працює найкраще. Звичайно, потрібно буде ще подивитися на ситуацію протягом наступних тижнів, але міністр охорони здоров’я Максим Степанов вважає, що в столиці стабільна ситуація.

– По всіх показниках Київ вже продемонстрував, що немає перевищення критеріїв, – заявив міністр.

Та навіть попри те, що загальна кількість людей, які побороли коронавірусну хворобу, зростає, кількість одночасно хворих у столиці не йде на спад.

Якщо на початку березня у Києві було 41,5 тис. пацієнтів з Covid-19, то 27 квітня – 67,2 тис. Останніми днями крива виходить на “плато”, але поки рано говорити про позитив цього сигналу.

Та навіть попри це влада хоче пом’якшити обмеження перед святами. На думку старшого викладача школи охорони здоров’я Києво-могилянської академії Володимира Курпіти, потрібно було б продовжити обмеження хоча б до кінця свят.

– Великдень в Україні це традиційно зустрічі людей, святкування. Тому, з точки зору епідеміології це рішення (про пом’якшення карантинних обмежень, – Ред.) нелогічне і незрозуміле.

Логічним було б завершити святкові дні в локдауні. Але, найімовірніше, цього не буде, – вважає експерт.

Незначний позитив

Влада ставила собі дві головні цілі – не допустити колапсу медичної системи та зменшити кількість смертей від Covid-19.

Фактично все це досягається одним методом – розвантаженням лікарень. Якщо медзаклади надто заповнені, то лікарі не можуть надавати якісну допомогу пацієнтам, а також хворі можуть недостатньо швидко потрапити на оптимальні для них ліжка. Або що гірше – взагалі на них не потрапити.

Сукупність цих факторів і призводить до збільшення смертей. Протягом двох тижнів локдауну заповненість медзакладів була надзвичайно високою.

Доходило до того, що в статистиці Київської міської державної адміністрації можна було побачити заповненість медзакладів на понад 100%. Наприклад, у Київській міській клінічній лікарні №5 (106% ліжок 19 квітня) та Київській міській клінічній лікарні №3 (103% ліжок 15 квітня).

Сьогодні ж ми бачимо поступове зменшення заповненості ліжок у медзакладах. Так, показник і досі високий – подекуди 90% і більше, але спостерігається загальний тренд на зниження.

Можна сказати, що число пацієнтів з важким перебігом хвороби зменшується.

Водночас рівень смертності навіть за період локдауну сягнув небувалих значень. 30 березня у Києві, згідно з офіційною статистикою, зареєстрували 3 405 летальних випадків хвороби. Та на 26 квітня ця цифра сягнула 4 497.

Курпіта каже про те, що це – результат занадто пізньої реакції на спалах хвороби.

– Для запобігання епідемій, які передаються через повітря є два основні шляхи: розірвання ланцюгів шляхом ізоляції і вакцинація. Оскільки в березні спостерігалося стрімке підвищення рівня захворюваності, іншого виходу, окрім обмежувальних заходів, в посадовців не було.

Але ці заходи є важливими, коли вони запроваджуються вчасно. Не на той момент, коли епідемія в ходу, а тоді, коли вона лише починається і з’являються прогнози щодо зростання, – пояснює Курпіта.

Справді, коли лікарні починають заповнюватись, то спочатку спостерігають за тим, що відбувається і лише на межі колапсу ухвалюють рішення про обмеження.

У Києві склалася схожа ситуація. Хоча ліжка в окремі дні вивільнялися, тенденція до заповнення зберігалася більше місяця, що призвело до тих наслідків, які є нині.

– Насправді поширення вірусу – вторинне. Все залежить від спроможності лікарень. Поки в них є куди класти людей – захворюваності дають рости. Просто тижнями дивляться на те, як росте, росте, росте кількість хворих і кількість тих, кого госпіталізують. А раптом область пропетляє? А ні, не пропетляла. Вмикайте карантин, – пише експерт у сфері охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Низка проблем

Несвоєчасні обмеження – лише частина проблем у столиці. Порушення також стали причиною для розповсюдження хвороби.

Вже в перший день правоохоронці затримали 18-річну дівчину, яка продавала перепустки для поїздки в громадському транспорті, які б мали отримати лише працівники критично важливих підприємств.

Але це свідчить і про те, що окремі роботодавці змушували людей приїжджати на роботу. Звичайно, оцінку їхнім діям, якщо такі були, нададуть правоохоронці.

Реакція на порушення була, але вона не стала важливим попередженням для інших.

– На жаль, в топі порушників перебуває ресторанний бізнес, на другому місці непродовольчі магазини, третє місце – дитячі дошкільні установи, школи, які, незважаючи на обмеження, працювали, – сказав в ефірі одного з українських телеканалів начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан.

Після візитів поліції деякі заклади зачиняли свої двері для відвідувачів, але ж проблема не лише в них. Якби кияни дотримувалися обмежень як належить, то й бажання відкритися “трохи раніше” ніхто б не мав.

Логічно припустити, що й нічні клуби, які закрили приблизно тиждень тому, хтось все ж відвідував.

Але не можна стверджувати, що значні штрафи дуже лякають власників закладів. Варто пригадати вечірку, яку влаштував народний депутат з фракції Слуга Народу Микола Тищенко.

За неї адміністрація готелю сплатить штраф у 34 тис. грн. Та чи справді він настільки збитковий для закладу?

За інформацією ЗМІ, лише п’ять хвилин салюту на вечірці Тищенка коштували близько $1 тис (приблизно 27,8 тис. грн). Важко навіть уявити, скільки коштувало все дійство. Тобто навіть зі значним штрафом готель може вийти в плюс.

Ці обмеження мають стати уроком для Києва, та й усієї України, щоб бути готовим до наступного спалаху, який прогнозують у серпні-вересні.

Нині ж нас чекатиме зниження захворюваності, яке найбільше пов’язане із тим, як поводяться віруси.

– Вірус шукає сприятливий організм. Тобто людей, які не контактували з ним і не мають імунного захисту. Зазвичай, у нас є коло спілкування з більш тісними контактами, аніж загалом. В певний момент відбувається насичення кола спілкування імунітетом.

Це призводить до зниження нових випадків до того часу поки не з’являється вірус, який здатний обходити імунну систему, або він не потрапляє до нового середовища, – розповідає Курпіта.

Можливо, найближчим часом ми побачимо зниження показників захворюваності та заповнення лікарень, але це буде звичайною “поведінкою” Covid-19.

Проте владі потрібно задуматися про те, як ми запроваджуємо локдауни, адже після нинішніх обмежень ми можемо опинитися в ситуації, коли запобігли незначному стрибку захворюваності.

А навантаження на медичну систему залишатиметься на тому ж рівні. І рано чи пізно вона не витримає.