Судова влада не зовсім готова розуміти суспільну важливість журналістів й іноді сприймає їх як перешкоду – очільник ВРП

Виконувач обов’язків голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький повідомив, що судова влада не зовсім готова розуміти суспільну важливість роботи журналістів й іноді сприймає їх як перешкоду. Про це він сказав 28 квітня під час онлайн-дискусії ІМІ «Свобода преси. Український контекст».

«Журналісти й попит на інформацію вже знаходяться в ХХІ, навіть ХХІІ сторіччі. На жаль, здебільшого судова влада ще не зовсім готова розуміти суспільну важливість роботи журналістів, інколи вони сприймають їх як перешкоди. Це питання соціального конфлікту», – пояснив Маловацький та додав, що цей конфлікт треба вирішувати шляхом обговорення проблем, якщо ні – законодавчими актами.

Його слова підтвердила й керівниця медійного проєкту Watchers Ольга Худецька, яка звернула увагу, що судді за час карантину звикли до відсутності журналістів на засіданнях й сприймають їх як «небажаний елемент, якого краще позбутися».

Вона також за цей рік зафіксувала більше відмов про трансляцію чи зйомки. Проте більшою проблемою журналістка називає безпідставні обмеження доступу до судових засідань. За її словами, журналісти ніколи не знають достеменно, чи пустять їх на засідання. Вона уточнила, що працівників ЗМІ змушують писати не передбачені законом клопотання, щодо яких теж часто зловживають, адже не існує критеріїв їх написання.

«За останній рік, де факто, 90% відкритих судових засідань стали закритими. З якої причини? У кожному суді першої інстанції Києва діє наказ про повний недопуск вільних слухачів або вибірковий (з дотриманням кількості присутніх тощо). Він спирається на зміни до ст. 27 КПК, які передбачають лише те, що конкурентний суддя може не допустити на засідання конкретну людину, присутність якої становить загрозу життю й здоров’ю інших осіб. Уже на стадії цих змін головне науково-експертне управління Верховної Ради, експерт зазначав, що це може стати підставою для ручного керування, недопуску з інших підстав і зловживань, – так воно зрештою й сталося», – зазначила Худецька та додала, що існує дискримінація за видом медіа, коли телеканали на засідання пускають, а онлайн-видання ні.

Олексій Маловацький уточнив, що ВРП має рекомендації щодо допуску слухачів на засідання суду під час карантину, однак це питання не регламентовано, тому судді можуть на власний розсуд ухвалювати рішення про допуск. За його словами, Вища рада правосуддя ще в березні 2020 року затвердила положення, яким рекомендувала судам і суддям допускати слухачів до судових процесів, де це дозволяє законодавство; в умовах пандемії максимально перейти на електронні засоби комунікації; допускати вільних слухачів на засідання, коли це не порушує карантинних обмежень; якщо є суспільний запит або клопотання сторін – здійснювати трансляцію засідання. 

«Журналісти є пов’язуючим містком між судовою владою й суспільством. <…> Тільки журналісти можуть нейтрально донести інформацію про фактичні процесуальні рішення або те, що відбувається в суді, – сказав він. – Інколи судова влада не може пояснити певні речі, не тому що не хоче. Треба визнати, що судді не були вивчені для надання пояснень рішень чи процесуальних дій, які вони ухвалюють. Їх навчали, що вони мають ухвалити рішення й все в ньому написати. Питання якості написання судового рішення – велике питання не лише до освіти, а зокрема, і до системи організації роботи.

Крім того, Маловацький розповів, що при Вищій раді правосуддя запровадили курс, на який запрошуватимуть журналістів.

«Ми намагаємося проводити курс для того, щоб журналісти могли пояснити свою точку зору суддям; а судді – почути альтернативною точку зору, щоб налагодити адекватний контакт. Не існує узагальненого рецепту спілкування з пресою, на жаль. Його потрібно виробляти», – пояснив він.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк повідомила, що готова до долучитися до розробки рекомендацій та сприяти вирішенню цієї ситуацію.

Водночас керівниця Київського бюро «Радіо Свобода» Інна Кузнецова нагадала, що суди відмовилися задовольнити позови до колишнього народного депутата та ексзаступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова щодо розголошення персональних даних працівників програми «Схеми». Одне з рішень нині оскаржують у Касаційному цивільному суді. За її словами, якщо в касації цього рішення не скасують, то «Радіо Свобода» буде позиватися до Європейського суду з прав людини. У зв’язку з цим вона заявила, що це як проблема ефективності розслідування, так і проблема судової системи, яка «виправдовує порушників, не захищаючи журналістів».

Маловацький вважає, що необхідно уніфікувати судову практику, адже змінився Цивільний кодекс та закон про інформацію.

Нагадаємо, 1 квітня ІМІ звернувся із заявою до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України та Верховного Суду через неправомірне обмеження прав журналістів у судах.

ІМІ зафіксував неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу.

Зокрема, 23 березня журналістку Аліну Кондратенко не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва щодо обрання запобіжного заходу ветерану Владиславу Гранецькому-Стафійчуку (Сорду) за події на акції під Офісом президента.

26 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко та кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва.

Рада суддів України повідомила, що тимчасове обмеження доступу до судових засідань осіб, які не є учасниками судових процесів, обґрунтовано насамперед необхідністю гарантувати безпеку та здоров'я громадян під час пандемії COVID-19.

Фото: Закон і бізнес