Дипломатичний пінг-понг: чи бути зустрічі Зеленського та Путіна

Володимир Зеленський знову захотів зазирнути в очі Володимиру Путіну просто в розпал стягування російських військ до українських кордонів і запропонував зустрітися особисто на Донбасі.

Путін відповів, що чекає Зеленського в Москві в будь-який зручний для нього час.

Ще серед місць для зустрічі вже фігурували Ізраїль і Ватикан.

Поки що не зрозуміло, чого в такому обміні подачами більше – дипломатичної гри чи реальних перспектив переговорів.

Червоні лінії

Дискусія про зустріч президентів України та Росії одразу вийшла в публічну площину.

Зеленський виступив із пропозицією про зустріч із Путіним у спеціальному відеозверненні. Відповідь господаря Кремля більше схожа на тролінг.

Президент РФ затягнув стару платівку про те, що з приводу Донбасу українській владі потрібно розмовляти з ватажками бойовиків, а якщо Зеленський хоче говорити про двосторонні відносини Росії та України, то нехай приїжджає до Москви.

Причому теми для обговорення Путін назвав такі, які явно відлякали б українську сторону – ставлення до РПЦ і її руйнування, до російської мови і до російськомовних громадян, які проживають в Україні.

По суті, це було відвертим хамством. Адже обговорювати темники російської пропаганди президент України наміру не має. Але на Банковій вхопилися за сам факт публічного діалогу.

Зеленський вже каже, що все йде до того, що ця зустріч відбудеться, і йому не важливо, де говорити, важливіше – про що.

Президент навіть доручив керівнику свого офісу Андрію Єрмаку опрацьовувати варіанти для організації переговорів, а той вже встиг охрестити їх історичними.

У Кремлі тільки відповідають, що ніякої конкретики щодо зустрічі немає.

Росія чітко дала зрозуміти, що про Донбас можна говорити в Нормандському форматі, а питання окупації Криму там, в принципі не помічають.

Київ за жодних обставин не вестиме прямих переговорів із бойовиками. Тому що війну веде Росія, і без Кремля її б просто не було. Це своєрідні червоні лінії з обох сторін, від яких можна відштовхуватися.

Зрозуміло, що їхати в Москву на переговори для Зеленського – апріорі програшна історія і слабка позиція, яку російська пропаганда представить, як приїзд на уклін до царя.

– Ми говоримо, що Росія веде військову агресію проти України. У такій ситуації переговори на найвищому рівні проводяться або в місці проведення бойових дій, як пропонував Зеленський, або на нейтральній території. У разі збройної агресії офіційний візит українського лідера до Москви неможливий, – пояснює політолог Петро Олещук.

Нейтральних територій вже запропонували масу, але це більше схоже на гру в міста, ніж на реальне обговорення майданчика для переговорів.

Заради чого

Однак на Банковій все ще вважають, що тільки під час прямих переговорів із Путіним можна досягти якогось конкретного результату, як-от обмін полоненими, припинення вогню тощо.

– Це прагнення продемонструвати входження в клуб президентів, готовність наодинці переконати господаря Кремля у власному баченні, – коментує мотиви дій Зеленського політолог Євген Магда.

Але навіщо якісь переговори самому Путіну?

Грою м’язами біля українського кордону він вже домігся того, що йому зателефонував сам президент США Джо Байден і запропонував зустрітися. Тут вже якось не до Зеленського.

– Зараз Росія пішла на відведення військ. Найгіршого не сталося, бо була активна позиція і України, і наших міжнародних партнерів. Але ми не знаємо, що сталося за лаштунками. Чи вдалося Путіну щось виторгувати? Найперша думка – про Північний потік-2, – пояснює глобальні розклади навколо можливої зустрічі Зеленського та Путіна політолог Олексій Гарань.

Гарань додає, Путін хоче скасування американських санкцій. Байден же зацікавлений в тому, щоб поліпшити відносини з ЄС. А Макрон і Меркель хочуть добудувати Північний потік-2. Тому гра триває.

Тому для України важливо розглядати переговори з Росією як складову стратегічної дискусії між Заходом і Москвою, зазначають експерти. Щоб не залишитися сам на сам із російським ведмедем.

Дипломат Костянтин Єлісєв наголошує, що зустріч Зеленський-Путін лягає в контекст саміту Байден-Путін в червні і дискусій високого рівня з російського питання в Євросоюзі та НАТО.

Він додає, що принципово важливо скоординувати підходи з основними партнерами, зокрема під час запланованої на початок травня зустрічі Зеленського з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, а також контактів з канцлером ФРН, президентом Франції, прем’єр-міністром Великої Британії тощо.

Путін у разі чого повинен розуміти, що навпроти нього сидить не тільки президент України, а й представник колективного демократичного західного світу.

В іншому разі в України можуть бути проблеми, адже будь-які переговори з Росією не обходяться без провокацій і шантажу.

– В арсеналі Кремля, безсумнівно, будуть заготовлені фішечки і, напевно, в сусідній кімнаті вже зарезервовані стільці для ватажків терористів з ОРДЛО. Бо пам’ятаю зустріч Путіна з вірменським візаві в 2013 році. Досьє від КДБ і, як наслідок, відмова Єревана від Євроасоціації, – прогнозує Єлісєєв.

Єлісєєв додає, що повністю переговорна тактика Путіна полягатиме в тому, щоб зламати і дискредитувати Зеленського, а в його особі і всю Україну

Скандали можуть початися хоча б з того, якою мовою говорити двом лідерам – російською чи українською. Це в нинішній ситуації також має значення, адже точно може бути використано російською пропагандою.

Та й взагалі готовність Кремля до діалогу поки що здається доволі ефемерною.

Є слова в дусі – приїжджайте, поговоримо. Але і від важеля тиску у вигляді нарощування військової присутності Москва навряд чи відмовилася.

Улітку Україна святкуватиме 30-річчя Незалежності і відкриє Кримську платформу – чим не привід знову побрязкати зброєю біля наших кордонів.