Foreign Policy: Вакцини від COVID-19 змінюють світовий порядок

Пандемія коронавірусу сильно загострила глобальний розкол між північчю і півднем. Заможні країни Заходу впевнено рухаються до встановлення колективного імунітету в той час, як більша частина Африки, Азії й Латинської Америки все ще чекають, коли вакцини дійдуть до них.

Лише невелика група країн займаються виробництвом власних профілактичних препаратів проти COVID-19. А програми імунізації решти світу залежать від них. Через це зароджується новий геополітичний порядок, в якому відносини між покровителем і клієнтом визначаються асиметричністю доступу до вакцин і попитом на них. Про це на сторінках Foreign Policy пишуть лектор школи Соціології, політики й міжнародних досліджень в Брістольському університеті Саймон Франкел Пратт і професор політології з Університету Святого Франциска Ксаверія в Канаді Джеймі Левін.

"Вже зараз з'явилися серйозні ознаки того, що країни без вакцин стали уразливими до дипломатичного примусу і обману. Росія й Китай почали постачати вакцини в обмін на вигідні зовнішньополітичні поступки, як і Ізраїль. Західні країни, тим часом, зосередилися на власних програмах вакцинації. Хоча США нещодавно оголосили про намір запропонувати дози сильно постраждалим країнам, зокрема Індії", - йдеться в статті.

Для тих, хто не виробляє вакцини, завжди є ринок. І, на перший погляд, деякі гравці змогли скористатися цим. Євросоюз почав згладжувати кути, розподіляючи мільйони доз серед 27 країн-учасниць. Ізраїль лишається зразком швидкого успіху. Замість того, щоб завантажувати власну чималу фармакологічну базу, він імпортував мільйони доз від Pfizer/BioNTech, а потім швидко й ефективно їх роздав населенню. А Канада, попри відсутність виробничих потужностей, стала третьою країною світу після США і Великої Британії за кількістю зроблених щеплень. Оттава імпортувала десятки мільйонів доз з Європи і США. Аналогічні історії успіху можна побачити в Катарі, ОАЕ і Бахрейні.

Але ці ринкові успіхи здебільшого пов'язані до інтенсивних торговельних відносин між заможними й розвинутими промисловими економіками, які існували до пандемії COVID-19. Рівень вакцинації серед інших країн лишається дуже низьким. І зважаючи на велетенські запаси доз від AstraZeneca, це результат обмеження поставок.

"Закони про інтелектуальну власність й інфраструктурні межі привели до майже повної монополізації виробничих потужностей у жмені країн. А ієрархія торговельних переваг й преференцій зробила так, що невелика група країн без вакцин отримали пріоритет, в той час як інших змусили чекати", - йдеться в статті.

Щоб здолати ці виклики, ВООЗ створив програму COVAX, яка була націлена забезпечити чесний розподіл вакцин по всьому світі. Але до цього часу всі ці зусилля фактично зазнали невдачі. Надто мало вакцин було розподілено завдяки програмі. Натомість, зіштовхнувшись з дефіцитом вдома, ЄС і США запровадили обмеження на імпорт препаратів від COVID-19, урізавши таким чином всі поставки.

Але в той час, поки США, Канада і Європа досі замикаються на своїх програмах вакцинації, інші виробники намагаються зловживати глобальним попитом, використовуючи постачання вакцин в якості інструменту дипломатії. Китай і Росія активно вели таку діяльність, прив’язуючи експорт вакцин від COVID-19 до політичних поступок і корисних геополітичних перестановок. В лютому Росія домовилася про визволення громадянина Ізраїлю, який опинився в полоні в Сирії. А Ізраїль за це профінансував покупку вакцини "Спутник V" для режиму в Сирії. Схожим чином, Росія використала постачання доз в Центральній і Східній Європі, щоб перетягнути країни регіону на свою орбіту.

Китай проголосив, що розробки Sinovac і Sinopharm - це "глобальне благо". Після цього він почав постачати вакцини майже у 100 країн, часто безкоштовно. У деяких з цих випадків склалося враження, ніби Пекін передав свої препарати лише для того, щоб зірвати угоди, які країни уклали з Pfizer. Він відправляв дози раніше і підкуповував місцевих чиновників. Тим часом, новий витік даних виявив, що Китай вимагав від Парагваю змінити позицію щодо Тайваню. Аналогічним чином, він успішно переконав Бразилію відкрити свій ринок 5G для компанії Huawei. І це була умова для постачання китайських вакцин.

"Якщо це унікальний момент, тоді Росія й Китай, швидше за все, стануть переможцями. Індія теж, якщо вона приборкає потужну другу хвилю COVID-19. Якщо вакцинуватися доведеться лише раз на кілька років, тоді геополітична переорієнтація навряд чи відбудеться. Але якщо уколи знадобляться раніше, про що попереджають передові епідеміологи, історія буде іншою", - йдеться в статті.

Зазвичай геополітична залежність виникає через залежність забезпечення військових інструментів, таких як оборонні контракти, розміщення баз чи укладання угод про колективну безпеку. В часи Холодної війни, наприклад, великий потік зброї й військ тік на глобальний південь, оскільки США і СРСР змагалися за підпорядкування собі різних країн. А ці держави-клієнти опортуністично шукали найбільш щедрого покровителя. Хоч ці потоки значно скоротилися до цього часу, вони все ще існують. Зараз США на вершині цього "ринку" за підтримки союзників. Росія домінує над невеликою групою країн-сателітів. У свою чергу, Китай теж намагається знайти собі "клієнтів" зі змінним успіхом.

З точки зору ринку глобальної фармакології, ситуація дещо інша. США - все ще головний гравець, але вони мають справу з кількома потенційними суперниками. У Західній Європі Німеччина й Велика Британія користуються непропорційним впливом. Росія користується впливом на групу країн в Центральній і Східній Європі. Тим часом, Індія і Китай мають однаково великі виробничі потужності, а також, що найголовніше, домінують в експорті за межами Заходу. Тим часом, Ізраїль, попри те, що він лишається відносно невеликою регіональною силою, має більше значення як постачальних медикаментів, ніж може здатися через розміри країни.

Якщо попит на вакцини від COVID-19 збережеться на довго, змагання між всіма цими країнами за роль головного постачальника на Землі призведе до встановлення нового глобального балансу сил, який точно буде відрізнятися від сучасного.

Вакцинація проти коронавірусу в Україні: що відомо

• Як повідомляв УНІАН, 24 лютого в Україні розпочалася кампанія з вакцинації.
• Щеплення роблять вакциною CoviShield (AstraZeneca), виробленою за ліцензією в Індії в Інституті сироватки крові, вакциною CoronaVac, розробленою китайським фармацевтичним підприємством Sinovac Biotech та вакциною Comirnaty виробництва Pfizer/BioNTech, яка отримана в рамках глобальної ініціативи COVAX.
• Крім того, у межах COVAX 23 квітня в Україну прибуло понад 367 тис. 200 доз вакцини AstraZeneca-SKBio виробництва Південної Кореї.
• На 30 квітня від початку вакцинальної кампанії в Україні від COVID-19 щепилися 702 тис. 440 осіб, до листа очікування вакцинації записалися 504 тис. 101 людина.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ

Переклад: Лесь Димань