Ганна Герман взялася за свободу слова. Моніторинг теленовин 19–24 квітня 2021 року

Важливими темами для теленовин залишаються епідемія коронавірусної хвороби та російська агресія. У випусках новин цього тижня значно побільшало новин із Росії, частково через відповіді Кремля на заяви з осудом агресії та стягування військ до українських кордонів. Найвиразнішою маніпуляцією тижня стало створення прибічниками медіа Медведчука благодійного фонду «на підтримку свободи слова». Про пріоритети цього фонду красномовно говорить те, що перші гроші обіцяють скерувати родині Олеся Бузини.

Політичні фронти

Російська агресія залишається однією з ключових новин усіх телеканалів на рівні з коронавірусом. На відміну від початку загострення, жоден із каналів цю тему вже не ігнорував. Хоч Перший незалежний залишається найменш активним у висвітленні цієї теми: лише дві новини за тиждень.

У коментуванні цієї теми стали виринати вже підзабуті герої. Наприклад, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який жодного разу за весь минулий місяць не фігурував у новинах про розгортання російської агресії, з’явився в паркетних повідомленнях. Він інспектував роботу КОРДу у східних областях і втрапив у новини з оцінками готовності до відсічі. «Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зазначає, що на сьогодні біля кордонів України найбільша концентрація військ Росії від 2015 року», — сповістили на ICTV та «Україні». Хоча це не є новиною вже щонайменше два тижні.

На 5 каналі рішучу словесну відсіч агресії проявив Олександр Турчинов: «Колишній секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, далі цитата: "Поховаємо Путіна, коли той захоче піти військами в Україну". Так він відреагував на можливе вторгнення російських військ на територію України в етері програми "Велика політика" на 5 каналі». Хоча попереднього тижня для «Європейської солідарності» тема російської агресії поступалася за кількістю публічних заяв у теленовинах у порівнянні з темою коронавірусу.

Також частіше з’являвся в новинах голова Верховної Ради Дмитро Разумков, який розповідав про важливість винесення питань збройної агресії Росії на порядок денний парламенту. Загалом цього тижня, як і зазвичай у несесійні періоди, активність політиків суттєво знизилася. А популярність «Слуги народу» в новинах була пов’язана з не надто приємними приводами: карантинною вечіркою у Миколи Тищенка чи поїздкою Євгенія Шевченка в гості до Олександра Лукашенка.

Протягом тижня практично всі канали вже зробили огляди та сюжети-інструктажі про доступність бомбосховищ. Переважно йшлося про Київ. «Інтер» та «Україна» також розбиралися зі станом укриттів у Харкові. Також у випусках новин частіше, ніж у попередні тижні, з’являлися сюжети про умови мобілізації резервістів, політичну та юридичну сторони цього питання. Зокрема, в цій темі розбиралися на «Україні» та Суспільному, коротко про умови призову резервістів інформували на ICTV, «1+1», та Першому незалежному. Розповідали і про українські військові навчання. Але тільки половина каналів згадала, що Росія розгортає військові навчання на території захопленого Криму. На це звернули увагу ICTV, «Україна», «1+1», 5 канал і «UA: Перший».

Події за межами України

У новинах цього тижня помітно побільшало повідомлень із Росії: від 1-2 % щотижня до 5 %. Новинарі стежили за щорічним зверненням Путіна та повідомляли, що він оминав питання російської агресії в Україні. Більшість каналів повідомляли про реакцію Кремля на звернення Зеленського та заяви міністра оборони Росії Сергія Шойгу щодо відведення російських військ від українських кордонів. А найбільшим блоком новин із Росії були матеріали про переслідування Олексія Навального та його прихильників. Чимало матеріалів стосувалися російської агресії та реакції світової спільноти на дії Путіна. Тому цього тижня міжнародна політика в тематичному розподілі новин вирвалася на другу сходинку, випередивши навіть політику національну.

За тиждень трапилося кілька скандальних подій, пов’язаних з українськими політиками на міжнародному рівні. Нардеп від «Слуги народу» Євгеній Шевченко відвідав білоруського диктатора, чим викликав шквал критики, зокрема, і з боку своїх колег по фракції. Доволі критично подавали його ініціативу на ICTV, Суспільному та «Україні»:

• «Поки українська влада шукає міжнародної підтримки, аби зупинити агресію Росії, деякі народні обранці зміцнюють дружбу із другом Путіна Лукашенком» (IСTV);
• «Інший український депутат поїхав у гості до самопроголошеного білоруського президента» («Україна»);
• «Попри те, що Україна не визнає результатів президентських виборів в Білорусі, Євген Шевченко торік привітав Лукашенка з перемогою. В лютому їздив в Мінськ на білоруські народні збори, а ще засуджував акції протесту проти фальсифікації під час голосування. На дзвінки журналістів "Суспільного" Шевченко поки що не відповів» («UA: Перший»).

Дещо м’якше, але з критикою від його колег по фракції про цей візит повідомили на «Інтері»: «Давно мріяв познайомитися. Депутат від "Слуг" Шевченко самовільно вирушив у Мінськ на зустріч тет-а-тет із Олександром Лукашенком… У партії "Слуга народу" самодіяльність Шевченка засудили» («Інтер»).

Нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко вирішив повторити славу Джорджа Стефанопулоса і Наталі Мосейчук одночасно. Як Стефанопулос питав у Байдена, чи вважає він Путіна вбивцею, так і Гончаренко у Страсбурзі поставив це питання канцлерці Німеччини Ангелі Меркель. У Наталі Мосейчук Гончаренко, схоже, перейняв навички перформансу. «Інтер» та «Україна» повідомили, що на сесії ПАРЄ стався «конфлікт через український прапор». Гончаренко, демонструючи закривавлений стяг загиблого бійця, обурювався, що на порядку денному не стоїть питання російської агресії в Україні. Канал «Україна» на його вчинок відреагував радше з симпатією: «Це не сподобалося президентові ПАРЄ Хенрику Дамсу… Чи карати Гончаренка за демонстрацію національної символіки, тепер вирішуватиме регламентний комітет Асамблеї». На «Інтері» додали, що Гончаренко зробив це «під час доповіді, яка не стосувалася українського питання», а «Президент ПАРЄ зауважив, що такі дії не дозволені в Асамблеї». Втім, жодне з цих повідомлень не пояснює аудиторії, чи є порушенням регламенту ПАРЄ поведінка, яка цілком нормально виглядала би в українському парламенті.

Попри значну увагу до міжнародних подій цього тижня, лише на 5 каналі повідомили про реакцію українського Міністерства закордонних справ на загрозу державного перевороту в Молдові. Україна висловила підтримку Маї Санду.

Старі нові обличчя

На відміну від попереднього тижня, «Опозиційна платформа — За життя» у новинах «Інтера» та Першого незалежного відновили свою піар-активність. Юрій Бойко та Юрій Павленко побували на Луганщині, де відкривали свої громадські приймальні. Наталія Королевська коментувала звернення «Асоціації міст Донбасу» до уряду та президента, ініційоване «ОПЗЖ»: «Звернулися до президента, прем'єра та спікера парламенту та закликають якнайшвидше повернути мир на Донбас». Королевська ж розповідала, як важливо не забувати про підтримку чорнобильців.

На Першому незалежному у новинному праймі два дні поспіль звітували, як «Патріоти — За життя» (силове крило «ОПЗЖ») в Одесі відвідали ветерана другої світової в Одесі Миколу Безіменного. 23 квітня показали короткий матеріал з коментарем представника організації, а наступного дня той же матеріал повторили трохи іншими словами.

Головним дежавю тижня стало повернення у новинний ефір Ганни Герман, яка колись скаржилася, що «Інтер» її взагалі не показує. Тепер показує. На «Інтері» та Першому незалежному відзвітували про створення «Благодійного фонду захисту свободі слова», а Ганну Герман у цих повідомленнях представляли ініціаторкою його створення. «Інтер» дав про це коротке повідомлення, а на Першому незалежному вийшов майже семихвилинний (!) сюжет, який зайняв більше половини дванадцятихвилинного випуску новин. Наприкінці сюжету повідомили, що перші гроші від фонду спрямують на допомогу матері вбитого проросійського публіциста Олеся Бузини.

Ганна Герман — колишня прессекретарка Януковича, екснардепка від Партії регіонів, ведуча та постійна гостя ефірів проросійських каналів — прокоментувала цю ініціативу: «Ми будемо робити все для того, щоби наріжний камінь демократії, яким є свобода слова в Україні не розколювали дальше, щоб він був міцний, і щоб він став наріжним каменем, фундаменту нашого демократичного дому, нашої української держави, яку ми хочемо бачити не державою, де в неконституційний спосіб закривають канали». У підводці ведучий Першого незалежного сказав, що останньою краплею для створення фонду стало закриття чотирьох каналів. І хоч назви каналів не звучать, очевидно, що йдеться про медіа Медведчука (якого теж «не можна називати»). «Детектор медіа» пояснював, чому блокування цих каналів не має нічого спільного зі свободою слова. Також серед ініціаторів фонду — дует Володимира Данильця та Володимира Моісеєнка, які порівнювали Україну з «островом невезіння» та знецінювали Революцію гідності. Зараз це відео недоступне, оскільки ютуб заблокував контент цих каналів. У зв’язку з цим на Першому незалежному повідомили про створення резервних каналів. Звісно ж, замовчуючи, що медіа заблоковані не через обмеження свободи слова, а через санкції щодо їхнього власника, зокрема пов’язані з питаннями національної безпеки.

Як і щотижня, на Першому незалежному рекламували серіал про життя дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко. Цього разу не лише про життя земне, а й про небесне: «Оксана Марченко розповість про перехід від земного життя до небесного і розкаже, що відбувається із душею після смерті, і чому не варто її боятися».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».