«Це обурливо». Моніторинг теленовин 26 квітня

Українська політика у теленовинах знову в топі. Увагу до цієї сфери привернули скандали в «Нафтогазі», захист дисертації нардепа від «Опозиційної платформи — За життя» Іллі Киви, та загалом активізація парламентарів на пленарному тижні. У доволі непростій темі звільнення Коболєва у новинах бракувало пояснень. Як і в ще одній резонансній темі, яку, на відміну від блогосфери, традиційні медіа майже проігнорували. Йдеться про акцію, присвячену вшануванню дивізії СС «Галичина». Адекватних новин у випусках по цій темі майже не було, але проросійські медіа цю акцію одразу ж розкритикували без належного балансу. Значною цього тижня була увага до чорнобильської теми — через річницю. Також моніторинг зафіксував спекуляції на темах вакцинації та освітньої реформи.

Конфлікт у «Нафтогазі»

28 квітня у випусках новин більшості телеканалів з’явилися повідомлення про звільнення Андрія Коболєва за рішенням Кабміну. На ICTV одразу за тим подали витримки з заяви «Нафтогазу» про те, що це рішення є маніпулятивним. І доповнили цю новину коментарем нардепа Юрія Камельчука зі «Слуги народу» про те, що звільнення є цілком законним і викликане неефективною роботою компанії. Коментарів самого Коболєва на ICTV цього дня не давали. У сюжеті «Інтера» згадали про реакцію Коболєва дуже коротко: «Сам Андрій Коболєв звільнення не коментує, ось вся реакція у соцмережі». Більшість сюжету присвятили критиці рішень у «Нафтогазі» під його керівництвом. Зокрема, до сюжету включили особисту думку політика-популіста Сергія Капліна: «На моє тверде переконання, у простої української сім'ї за ці роки було вкрадено десятки мільярдів гривень різниці між справедливою ціною на газ і тією, яку здирали з простої української сім'ї». Коротко і взагалі без реакції «Нафтогазу» подали новину на Першому незалежному.

На каналі «Україна» зацитували позицію звільненого керівника, а також додали коментарі аналітиків Бориса Кушнірука та Геннадія Кобаля, які казали, що висновки про ефективність роботи «Нафтогазу» влада зробила на основі некоректних показників. «Бо за підсумками минулого року більшість державних підприємств були збитковими. Тобто вони і в попередній рік були збитковими, і перед тим були збитковими. Якщо з таким підходом, що збиткове підприємство і його звільняти керівника, то так в нас людей скоро не залишиться», —- сказав Геннадій Кобаль. Тож сюжет спонукає до висновку, що звільнення в «Нафтогазі» мають інші причини, найімовірніше, політичні. На «1+1» до таких висновків не спонукали, але показали історію розвитку конфлікту між Коболєвим та Вітренком, «двома героями газової війни з Росією». На 5 каналі також подали офіційну позицію та реакцію компанії, додавши експертні коментарі. «Говорячи про каденцію перебування Коболєва в “Нафтогазі”, достатньо складно розмежовувати його з Вітренком. Оскільки цей тандем починав разом, складно сказати, якщо були якісь позитиви, то це була заслуга когось одного чи команди, якщо це були негативи, то це заслуга когось одного», – зазначив експерт Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

На Суспільному звинувачення на адресу компанії збалансували її відповідями, зокрема про порівняно високі надходження від компанії до бюджету, зниження доходів через кризу та низькі ціни на газ. Також у сюжеті є коментар економіста Андерса Аслунда: «Це обурливо. Генеральний директор "Нафтогазу" Андрій Коболєв був звільнений українським урядом навіть без попередження наглядової ради. Після цього український уряд не може претендувати на корпоративне управління».

29 квітня дискусії про кадрові ротації в енергосекторі продовжили у парламенті, призначивши міністром енергетики Германа Галущенка. На СТБ про це призначення сказали сухо наприкінці парламентського репортажу, не згадавши, що це рішення було сприйняте в парламенті неоднозначно. У новинах більшості каналів сказали, що фракції «Голос» та Європейська солідарність» не підтримували це призначення. На ICTV причини не уточнили. На «Україні» пояснили тим, що депутати вважають його пов’язаним із Андрієм Деркачем. На «1+1», «UA: Першому» та «Інтері» серед причин назвали докори за кризу на «Енергоатомі» та непрозорий ринок електроенергії. Обидва ці аргументи в коментарях «ЄС» та «Голосу» поєднали на 5 каналі.

30 квітня на ICTV та «Україні» вже подавали новини на основі коментарів новопризначеного керівника «Нафтогазу» Юрія Вітренка про оптимістичні плани на посаді, не доповнюючи їх бекґраундом про конфлікт.

Реакція міжнародної спільноти на зміни керівництва «Нафтогазу» була миттєвою. 29 квітня на ICTV згадали про реакцію послів Великої Сімки. Наступного дня в новинах з’явилась реакція представника Єврокомісії Петера Стано (ICTV, «Україна», «Інтер», «UA: Перший»), Великої Сімки («Інтер»), Держдепу США («UA: Перший» 30 квітня та «Україна» 1 травня). Тож загалом у теленовинах цю тему намагалися висвітлювати різносторонньо, але новинам бракувало послідовності та повноти. Найкраще з поясненнями, що ж відбулося, впоралися «1+1», «UA: Перший» та 5 канал.

Кивою по науці

Ще одним скандальним питанням, що обговорювалося у парламенті, була кандидатська дисертація Іллі Киви. За цим стежила половина каналів з вибірки «Детектора медіа»: «1+1» та «UA: Перший», які першими підхопили тему, та згодом «Україна» і 5 канал. Промовчали на цю тему медіасупутники «Опозиційної платформи — За життя» — Перший незалежний та «Інтер». Також проігнорували тему канали Пінчука – ICTV та СТБ, які єдині жодного разу за тиждень не згадували про представників ОПЗЖ у новинах. Вочевидь бойкот поширюється навіть на скандальні теми.

Висвітлення захисту Кивиної дисертації у теленовинах було емоційним, з наголосом на ажіотаж та закритість від преси:

«Зазвичай відкрита процедура захисту тривала під охороною молодиків, які не пускали до будівлі пресу»; «Від захоплення до презирства. Такою гамою почуттів колеги зустріли в парламенті новоспеченого науковця нардепа "Опоплатформи – За життя" Іллю Киву», – йшлося у матеріалах «1+1»;
«Ступінь кандидата науки з державного управління, отримав одіозний нардеп Ілля Кива. Він всіляко намагався не пустити ЗМІ на свій захист. Хоч це і протизаконно», — наголосили на каналі «Україна».

Суто фактами намагалися говорити на «UA: Першому»: «Питання до наукової роботи депутат виникли і у журналістів "Бігус. Інфо". Вони знайшли там зокрема підроблений підпис та посилання на його наукові статті, які не існують».

Усі канали акцентували, що захист ще не гарантує Киві наукового ступеня. З цього повідомлення почали на 5 каналі: «Чи стане Ілля Кива кандидатом наук, залежить від міністерства Сергія Шкарлета, до дисертації якого теж є питання, зокрема, щодо плагіату». Скандальні теми, пленарний тиждень у парламенті знову винесли політичні теми на ключову позицію у випусках.

Цензурована акція

Менш резонансний, але все ж скандал у новинах викликав марш на честь дивізії СС «Галичина». Акція, організована низкою націоналістичних організацій, відбулася у Києві 28 квітня. Маршрозкритикував керівник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. Проросійські політики вкотре заговорили про нібито толерування нацизму в Україні. До слова, в поліції Києва повідомили: «Після завершення акції під час моніторингу мережі Інтернет поліцейські виявили, що один із учасників маршу використав заборонене нацистське вітання». В поліції встановили цього чоловіка та склали протокол за дрібне хуліганство.

Тема є доволі спекулятивною, непростою (про що зокрема писав редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані) і сильно резонує з просочуванням(про)російських наративів про Україну як «нацистську державу». Але уваги до цієї події та дискусії довкола неї у новинах практично не було, на відміну відполітичних відеоблогів.

Лише на «UA: Першому» 28 квітня бодай якось проінформували про подію: «День створення дивізії СС “Галичина” у столиці відзначали маршем … Також наш Нікіта Галка бачив, як учасники робили нацистській жест, що заборонений в Україні». Кореспондент також зауважив: «Люди не дотримувалися дистанції, а половина була без масок». У повідомленні не було ані назв організацій, що стоять за маршем, що важливо для повноти, ні коментарів самих учасників. Але наприкінці повідомлення нагадали: «Рік тому окружний адмінсуд визнав що символіка дивізії "Галичина" не є нацистською та не заборонена в Україні».

На Першому незалежному в цей день поширили заяву ОПЗЖ: «Спроби реабілітації нацизму є головною загрозою демократичному майбутньому нашої країни. Вони підривають надію на мир і єдність України, руйнують її міжнародну репутацію". Наступного лише про критичні відгуки на акцію повідомили на «Інтері»: «Хвилю обурення спровокував вчорашній марш у Києві на честь 78-ї річниці створення дивізії "Галичина" і не лише в Україні. Зокрема його проведення засудили дипломати низки європейських країн, право-захисні громадські організації та політики. В Інституті національної пам’яті наголосили на неприпустимості популяризації нацистських формувань. Критично на марш відреагували і у Верховній Раді». На підтвердження критики додали коментар спікера Дмитра Разумкова: «Пропаганда військ вермахту на території нашої держави точно не додає нам: ні всередині суспільства, ні за кордонами нашої країни».

ОПЗЖ цього тижня знову в лідерах серед гаданих замовників джинси. У новинах з ознаками замовності на користь ОПЗЖ фігурували політики з Одеси, що включалися у коментування локальних проблем, благодійні ініціативи місцевого депутата на Луганщині та підготовка партії до відзначення «Дня перемоги» 9 травня у радянських традиціях. Також серед лідерів партії Юрій Бойко сказав, що «опозиція» вимагатиме відставки уряду через провал вакцинації. А Віктор Медведчук заявив, що Україна «під зовнішнім управлінням» замість реформи вищої освіти на кошти Світового банку проведе аудит і закриє частину вишів (це маніпуляція).

Резонанс із регіонів

Серед регіонів другий тиждень привертала увагу новинарів Київщина. Головна причина — роковини трагедії на ЧАЕС. Тематичні сюжети стосувалися нинішнього життя людей, що свого часу виїхали з Чорнобильської зони, соціального забезпечення ліквідаторів та їхніх родин. На ICTV вийшов матеріал про роботу людей, які нині дбають про безпеку на закритій станції, обслуговують саркофаг та стежать за рівнем радіації. На «Україні» 26 квітня був спецефір із виїзною студією в зоні відчуження.

Київщина фігурувала у резонансній темі вакцинації. На «Інтері» 26 квітня розповіли про ускладнення у жінки, яка отримала першу дозу вакцини, і тепер «26 днів прикута до ліжка». У цьому сюжеті вся історія та медичні висновки базувалися лише на коментарях потерпілої та її родини. Наступного дня цю ж історію розповіли на «1+1» уже з коментарями медиків, які пояснили, що до повної перевірки, яка ще триває, висновки про зв’язок паралічу з вакцинацією зарано говорити. Також у матеріалі пояснили, що у влада розробляє механізм виплати компенсацій людям, які матимуть серйозні ускладнення після вакцинації.

Також великою була увага до Одещини. Там за тиждень трапилося кілька резонансних інцидентів: на Молдаванці вибух газу зруйнував будинок; школяр забризкав з газового балончика вчительку, а новинарі кількох каналів ще пару днів розбиралися в причинах такої його поведінки; в одному з будинків упав ліфт, у якому їхали на виклик поліцейські. «Україна», «Інтер» та «1+1» розповіли про відкриття моста через Хаджибейський лиман у межах кампанії «Велике будівництво», на якій часто піариться президент. «Україна» та «Інтер» про подію розказали паркетно лише з коментарем заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. На «1+1» у сюжеті дали коментарі представників «Укравтодору», а сам сюжет присвятили новим можливостям моста.

Президент цього тижня був на Херсонщині. Він відвідав військових на адмінмежі з Кримом, вочевидь, у зв’язку з посиленням російської агресії та військовими навчаннями Росії у Криму. Більшість каналів подали новини у стандартному паркетному форматі: відвідав, побачив, коментар президента. На Суспільному сюжет присвятили поганій взаємодії президентської служби з місцевими журналістами, які не змогли виїхати на пресзаходи та поставити питання президенту. І це вже не перший випадок, коли херсонські медійники скаржаться на доступ до Зеленського.

Прозвільнення Юлії Мендель з посади прессекретарки президента повідомила половина каналів. На «1+1» сказали, що не отримали відповіді на свій запит від Офісу президента на цю тему. Хоча новини «Інтера» та Суспільного в аналогічних повідомленнях посилалися на представників ОПУ: на «Інтері» не уточнили, кого саме, на «UA: Першому» підтвердження отримали від Михайла Подоляка. На 5 каналі кар’єрі Мендель присвятили окремий сюжет, на ютубі його оздобили заголовком: «Генератор випадкових непорозумінь».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно дометодології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

«Це обурливо». Моніторинг теленовин 26 квітня — 1 травня 2021 року