Дешевий газ – це реально! Якою має бути справедлива ціна для українців

Україна з 2015 року реформує ринок газу за європейськими стандартами, але вперто ігнорує рекомендації Енергетичного Співтовариства щодо вибору моделі ринку. В результаті ціни на газ для побутових споживачів повзуть вгору. Коли в січні ціна сягнула 10 грн за кубометр, по всій Україні піднялась хвиля тарифних протестів, для більшості українців така вартість непосильна, а субсидій всім не вистачає. Уряд змушений був обмежити ціну газу граничним показником – 6,99 грн за кубометр (з врахуванням ПДВ та без оплати за доставку). Але це послаблення діяло до кінця опалювального сезону. Вже з 1 травня, відповідно до рішень державного Регулятора (НКРЕКП), постачальники газу оголосили річний тариф – в середньому він становитиме ті ж самі 10 грн (з ПДВ та платою за доставку). Річний тариф встановили включно до 30 квітня 2022 року нібито задля того, щоб захистити українців від різких цінових коливань, зумовлених подорожчанням газу на європейських ринках – а там ціна на 7 травня вже перевалила за 12 грн за куб.

Отже, не чекаючи нової хвилі протестів, було б доцільно вже тепер прислухатися до порад голови Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янеза Копача, про які ще у січні писав «Главком». Тоді єврочиновник нагадав українським реформаторам про доцільність продавати на біржі частину газу українського видобутку державної компанії «Укргазвидобування» іншим учасникам ринку.

Проте НАК «Нафтогаз України», яким донедавна керував Андрій Коболєв, волів одноосібно розпоряджатися ресурсом дочірньої структури, і лише незначні обсяги видобутого газу виводив на біржу. Через стримування торгів в Україні так і не сформовано індикатив для газу власного видобутку, тому ціна зазнає суттєвого впливу через дорогий імпорт з європейських країн.

Проте не виключено, що з приходом нової команди в «Нафтогаз» ситуація може змінитися. Новий очільник НАКу Юрій Вітренко в своєму першому інтерв’ю заявив, що «підприємство «Укргазвидобування» могло б розвиватися як повноцінне товариство, могло б напряму реалізовувати газ, постачати людям, робити оптові поставки. Це було б більш зрозуміло для людей: яка собівартість цього газу, які фінансові потреби цієї компанії, яка займається за видом діяльності тільки видобутком газу».

«Главком» звернувся до трьох провідних експертів газового ринку із запитанням, чи можна змінити озвучену з травня річну цінову пропозицію від газопостачальних компаній (в більшості 7,99 грн/куб м з ПДВ та без вартості доставки) на більш справедливу ціну на газ для українців?

«Нафтогаз» має на біржі продавати газ для населення. На жаль, цього не зробили»

Леонід Уніговський

Голова Громадської організації
«Експертна рада з питань
газової промисловості і ринку природного газу»,
доктор технічних наук

Вже шостий рік поспіль Україна реформує ринок газу, в результаті ціна газу для населення зросла до 10 грн за кубічний метр (з ПДВ і з доставкою), тобто майже в 10 разів порівняно з 2013 роком. Але українці все ще сподіваються на більш справедливу ціну. Можливо, потрібно змінити модель ринку?

Я хотів би трохи згадати історію започаткування реформ. Ще в 2013-2015 роках пропонувалася трохи інша модель газового ринку України. Зокрема при підготовці першого проекту закону про ринок газу передбачалося створення «Оператора ринку», який би займався організацією оптового ринку газу. Це була пропозиція державного Регулятора (НКРЕКП) та Міненерго, яке тоді очолював Володимир Демчишин. У законопроекті були сформульовані основні задачі цього «Оператора ринку».

Проте за наполяганням «Нафтогазу України» була прийнята інша модель, але нинішня ситуація показує, що пропозиція про створення «Оператора ринку» була доцільніша. Це стало зрозуміло після того, як відкрився ринок газу для населення і відразу ж виникли проблеми з балансуванням споживання газу, адже у споживачів немає смарт-систем, здатних щоденно передавати облгазам дані домогосподарств про обсяги спожитого газу. Отже, ми змушені будемо поміняти модель газового ринку України – цю позицію вже озвучила член НКРЕКП Оксана Кривенко.

Щодо ціни газу 10 грн за кубометр для населення. Сказати, що єдиним чинником газового ринку стало підвищення ціни до 10 грн, не можна. Все ж таки є сегмент ринку газу для промисловості, є можливості постачання газу через кордони і створення певного конкурентного середовища, тобто це дійсно досягнення. Чи можна буде змінити озвучену з травня річну пропозицію від більшості газопостачальних компаній – 7,99 грн за кубометр – на більш справедливу? Можна, але за певних умов.

Новий керівник «Нафтогазу» Юрій Вітренко відразу після призначення заявив, що «фактично у нас «Нафтогаз» і група Фірташа визначили, якими будуть ціни на газ». Що потрібно змінити, щоб у майбутньому позбавити монополістів можливості диктувати ціни?

У сегменті ринку газу для приватних домогосподарств «Нафтогаз» і група облгаззбутів Фірташа мають приблизно 85% всього ринку. Це, по суті, домінуючі гравці. Наша експертна група, яка діяла при Міненерго, ще влітку 2020 року підтримала пропозицію Секретаріату Енергетичного співтовариства не скасовувати статус «Нафтогазу» як постачальника спеціальних обов`язків (ПСО) для домогосподарств, але водночас змусити «Нафтогаз» продавати на біржі газ для населення. На жаль, цього не зробили, тому сьогодні «маємо те, що маємо».

Для того, щоб змусити «Нафтогаз» продавати газ на біржі, потрібно було залишити в постанові Кабміну визначення постачальників з особливими повноваженнями, тобто з певними спеціальними обов`язками, а ще – прийняти закон, який би змушував «Нафтогаз» продавати на біржі газ для населення.

Майже в усіх країнах з розвинутим конкурентним ринком газу запроваджена державна програма «Вивільнення обсягів газу». Ця програма змушує домінуючих гравців ринку певну частину свого газу продавати на біржі на певних умовах: невеликими лотами, не дозволяючи одній компанії вигравати більше лотів, ніж обумовлено в програмі. Також передбачається заборона афілійованим до домінуючих гравців компаніям брати участь в цих торгах на біржі. Це було зроблено в Німеччині, Англії, зараз це запроваджується в Греції, Румунії і Польщі. На жаль, у нас це не зроблено.

Якби в Україні також була запроваджена програма «Вивільнення обсягів газу», тоді б компанія «Укргазвидобування» продавала на біржі певну частину газу для населення – хоча б 6,5 млрд кубометрів. А далі всі гравці ринку, які хочуть брати участь в торгах для населення, могли б купувати цей газ невеликими лотами. А не так, що хтось один вийшов на цю біржу і викупив весь газ. На жаль, цього не зроблено.

Які обсяги газу власного видобутку «Укргазвидобування» зараз продає на Українській енергетичній біржі?

Компанія оголосила, що буде продавати на біржі 15% від загального видобутку (всього видобуває 14,2 млрд куб м на рік). У 2020 році вони продали менше, а що буде цього року – подивимося.

Тут є питання. У березні «Нафтогаз» і постачальник газу для газзбутів «ЙЕ Енергія» (входить до групи Фірташа – «Главком») підписали контракт, який дозволить забезпечити постачальників ресурсом для виконання річних контрактів на поставку газу для населення та комерційних споживачів. Але інформацію про ціну газу за укладеним контрактом не оприлюднено. Які можливості цього контракту – невідомо. Якщо він укладений на один рік – це одна справа, якщо на певний проміжок часу – інша. Але в будь-якому випадку зараз треба виходити вже з тієї ситуації, яка склалася.

До речі, у Верховній Раді є проект закону, який передбачав продавати на біржі 30% від усього товарного газу, видобутого в Україні. Цей проект закону застряг в нетрях комітету Геруса (Андрій Герус, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг – «Главком»), що з ним, я не знаю.

Чому важливо продавати власний газ на біржі. Зараз ми спираємося на імпортний паритет, тобто рахуємо ціну газу на європейських хабах, додаємо транспортні витрати, хоча це дурниці. Насправді ніяких транспортних витрат немає – це просто трейдери заробляють.

Останнім часом експерти говорять про те, що в дійсності немає ніякого реверсу.

Ні, реверс є, але газ не йде… Насправді газ через Україну іде в Словаччину і потім перепродається компаніям. А сам газ іде по кільцю між двома кордонами – між Словаччиною і Україною. Це російський газ, який іде через Україну на територію Словаччини, але потім відразу повертається в Україну. А з України потім знову газ іде в Словаччину – цей газ, як правило, крутиться по кільцю. За рахунок цього обігу частина російського газу постачається в Україну, юридично все законно. Але якщо казати про ціноутворення, то цей транспорт, мені здається, це просто окозамилювання для споживачів, тому що насправді ніяких транспортних витрат там немає, але є формула розрахунку.

Але ж до ціни нібито імпортованого газу українським споживачам додають транспортні витрати?

Так, безумовно. Транспортна складова залежить від умов, а саме: замовляється обсяг – на квартал, на місяць, на добу, на рік – і в залежності від того, які обсяги замовлені, тариф на транспортування міняється в діапазоні до 30%. Тому це створює можливості для вільної трактовки ціни, тобто як вона складається.

Як можна відійти від такого ціноутворення?

Цю проблему можна вирішити, якщо запровадити вже згадану програму «Вивільнення газу». Ця програма започатковувалася в більшості країн, які переходили на конкурентний ринок газу. Обов`язки домінуючого гравця – продавати суттєву частину свого газу на біржах. Тобто домінуючі на ринку компанії не можуть продавати весь газ за двосторонніми договорами.

Це важливо тому, що за рахунок притоку великих обсягів газу ми створюємо ліквідність на біржі, тобто всі цінові операції стають визначальними для країни. Якщо буде ліквідність біржі, тоді вже можна не орієнтуватися на ціну газу на європейських хабах TTF чи NCG, а зможемо називати наш національний ціновий індикатор. Тобто ціна на українській біржі могла би слугувати ціновим орієнтиром. За моїми прикидками, ціна на газ для населення була б на 10-15% менша порівняно з тією ціною, за якою нині газ продається споживачам.

Але ж комусь дуже вигідно не знижувати ціну на газ, тому депутати блокують законопроект про реалізацію третини газу власного видобутку на біржі?

По-перше, Коболєв був категорично проти цього. В нього були важелі – з кимось він узгодив ціну, з кимось – ні. Але тоді це не конкурентні торги, це вже двосторонні договори, тобто підписуються не біржові угоди. До прикладу, в Європі 70-75% угод – це не біржові угоди, а решта 30% – біржові. Але для нашої країни зараз дуже важливо мати національний ціновий орієнтир.

Отже, поки що орієнтиром вартості газу для українців залишаються ціни на європейському хабі TTF, пори те, що поставки з країн ЄС складають лише третину від загального споживання Україною (30 млрд куб м). Які ваші прогнози щодо ймовірних змін на ринку газу з приходом нової команди в «Нафтогаз»?

Виконуючи обов`язки міністра енергетики, Юрій Вітренко запропонував, щоб «Укргазвидобування» продавала газ не на біржі, а напряму трейдерам, а структура «Нафтогазу» «Нафтогаз Трейдинг» була маркет-мейкером, тобто організовувала цю торгівлю. І це було б краще, ніж той варіант, у якому переконав «Нафтогаз» – з лютого продавати газ за ціною 6,99 грн за кубометр. Думаю, Юрій Вітренко розуміє доцільність запровадження програми «Вивільнення обсягів газу», це зараз центральний момент для створення конкурентного ринку для населення.

Дуже важливо вирішити проблема боргів за газ – їх два види. Перший – борги, створені через непродумані, а інколи через непрофесійні рішення уряду та державного Регулятора (НКРЕКП). Ці борги треба проаналізувати і, безумовно, просто списати. Інші борги можна розписати на певний період часу, можна застосувати якісь інші механізми, з цією частиною боргів потрібно ще працювати.

В Європі в середньому частка вартості за транспортування в загальній ціні газу становить 28-30%, а в Болгарії навіть 50%, тоді як в Україні максимально десь до 12%. Тобто у нас витрати на транспортування газу вдвічі менші, ніж в середньому в Європі. Хоча система у нас дуже розгалужена, і її потрібно підтримувати в робочому стані.

Ціна газу в державі має бути одна для всіх

Андрій Мизовець

Президент асоціації «Газові трейдери України»

Результат шестирічного реформування газового ринку: середня ціна газу для населення зросла до 10 грн за кубічний метр (з ПДВ та доставкою). Це непідйомна вартість для більшості українців, зате вигідна для трейдерів. Чи можна зменшити ціну, якщо ліквідувати маніпуляції з ресурсом власного видобутку компанією «Укргазвидобування»?

Україна не видобуває в достатній кількості потрібний нам ресурс газу, тому третину від загального обсягу споживання ми імпортуємо. І незалежно від того, яка собівартість видобутого газу у нашій країні, продавати його споживачам будуть за ринковою ціною.

Ціна газу зросла ще й тому, що ціна на нафту минулого року під час кризи становила близько $20 за барель, а зараз – близько $70, тобто зросла в 3,5 раза. І це нормально: світова економіка оговтується від кризи, починають працювати підприємства, зростає споживання, відповідно зростає ціна на нафту і тягне догори ціну на газ. У деяких регіонах Європи взимку ціна газу сягала більше – 500 євро за тис куб м, а зараз вона майже вдвічі нижча.

Задача нашої держави – вибудувати реальну енергетичну стратегію. Маємо розуміти, які галузі енергетики повинні забезпечувати потреби промисловості та населення. Щоб усі верстви населення могли спокійно сплачувати за газ, електроенергію, не віддаючи останні кошти. Через те, що в нас немає повноцінної стратегії, ми постійно займаємося вирішенням якихось тактичних завдань.

Але ж формувати ринкову ціну газу в Україні можна й по-іншому, не лише за рахунок дорогого імпортного газу. Чи не час ліквідувати маніпуляції з газом власного видобутку?

Ринок споживання газу в Україні складається з трьох частин: 1) ринок газу для промислових підприємств; 2) для населення – опалення і приготування їжі; 3) для підприємств теплокомуненерго – газ для обігріву осель і гарячої води.

У сегменті промислових споживачів ринкові відносини склалися давно. А якщо візьмемо сегмент постачання газу населенню – там ринкові відносини прийшли лише минулого року 1 серпня, хоча мало статися ще навесні 2020-го. Роздрібний ринок для населення запустили в не найкращий момент, адже практично одразу – в середині жовтня – розпочався опалювальний сезон. А от ринкових відносин в сегменті підприємств теплокомуненерго й досі немає. Термін постачальника спеціальних обов`язків (ПСО) з продажу газу компанією «Нафтогаз України» мав завершитися 1 травня, але його продовжили.

Тобто донедавна ринкові відносини діяли лише для третини ринку газу, а зараз почала розвиватися ще друга третина. Але становлення ринку за пів року, чи навіть за рік – це нереально. Європейські країни йшли до створення конкурентного ринку десятиліттями, щоб повністю відкоригувати проблеми, які там були. Ми можемо перейняти їх досвід, обійти підводне каміння і сформувати нормальні ринкові відносин для того, щоб у нас склалося все швидше і ефективніше.

Перше, що треба зробити, – зайнятися видобутком власного газу, тому що ми енергетично залежна держава. Нам потрібно не залежати від імпорту газу.

На шляху до енергетичної незалежності держава не повинна забувати про тих людей, які не можуть повністю сплачувати ринкову ціну газу. А ціна газу в державі має бути одна для всіх, адже коли є дві чи три ціни, то відразу ж починаються маніпуляції: завжди знайдуться ті, які куплять газ дешево, а продають за більш високою ціною.

Новий керівник «Нафтогазу» Юрій Вітренко відразу після призначення заявив, що «фактично рішення про ціноутворення в Україні останнім часом «Нафтогазом» і групою Фірташа. Поясність читачам суть цих домовленостей і що варто зробити, щоб уникнути непрозорої гри монополістів?

Компанія «Укргазвидобування» була зв`язана по руках і ногах: спочатку з метою постачання газу населенню за спеццінами, а зараз статус постачальника зі спецобов`язками (ПСО) «Нафтогазу» збережений задля того, щоб за фіксованою ціною компанія продавала газ підприємствам теплокомуненерго. В рік підприємства ТКЕ споживають приблизно 8 млрд куб м – ці обсяги вивільняються після скасування ПСО, і тоді їх можна буде випускати на ринок, щоб всі гравці, які хочуть постачати газ населенню, мали доступ до цього ресурсу газу.

Нагадаю, як тільки влітку минулого року відкрився ринок газу на ринок вийшли незалежні гравці і одразу запропонували реальну ринкову ціну – згадайте серпень, вересень, жовтень. Ціна зростала, але конкуренція на ринку не давала можливості якійсь одній групі гравців диктувати своїм монопольним становищем дуже високі ціни.

Щодо домовленостей між «Нафтогазом» та групою Фірташа, мені здається, можливо, відповідь повинні дати компетентні органи, які мають розібратися з умовами контракту, якого, на жаль, ще ніхто не бачив, в тому числі, я так розумію, і новий очільник «Нафтогазу» (розмова записана 5 травня – «Главком»).

Якщо цей контракт відповідає ринковим умовам, то добре. Якщо не відповідає, я думаю, мають бути важелі для того, щоб державний газ мали можливість купувати всі постачальники з використанням ринкових механізмів, тобто на біржі, або на прозорих торгах, але цей ресурс має бути доступний для всіх.

Який нині алгоритм реалізації ресурсу «Укргазвидобування» на біржі? Який обсяг власного газу зараз «Укргазвидобування» продає на біржі, а скільки мала би продавати для встановлення справедливої ціни на газ для населення?

Зараз механізм такий: «Нафтогаз», як материнська компанія, яка управляє «Укргазвидобуванням», викуповує весь видобутий дочкою обсяг, і потім через біржу реалізує його всім охочим.

За якою ціною «Нафтогаз» викуповує ресурс «Укргазвидобування»?

На жаль, «Нафтогаз» не надає цієї інформації. Єдине, що можу сказати: згідно з минулорічним протоколом загальних зборів засновників «Укргазвидобування», на кінець квітня 2020 року фігурувала ціна 2,8 грн за куб м, здається, з ПДВ.

Але декілька разів попередній очільник «Нафтогазу» (Андрій Коболєв – «Главком») говорив, що ця ціна буде ринковою і вона не буде сталою. Але й досі невідомо, чи так буде. Тут і виникає дуже велике поле для маніпуляцій, тому прозорість таких контрактів мала би давати чітку відповідь на питання: а скільки ж реально заробляв «Нафтогаз» на цьому газі, чи заробляв взагалі?

Який обсяг власного газу «Нафтогаз» продає на біржі, а скільки мав би продавати для встановлення справедливої ціни газу для населення?

Практика європейських країн свідчить, що достатньо буде виставити на біржу 25-30% ресурсу, який видобувається в країні, тоді ціна визначатиметься біржою, тобто буде ринковою. До прикладу, якщо «Укргазвидобування» видобуває приблизно 14 млрд куб м на рік, то достатньо буде протягом року виставити на біржу 5 млрд куб м.

Не проблема спланувати календар торгів для того, щоб постачальники газу могли свої фінансові плани скоригувати в залежності від можливостей покупців. І важливо, щоб лоти для продажу були невеликі – можна ставити мінімальний лот 100 тис куб м, але їх має бути багато. Це потрібно для того, щоб прийшло багато гравців і тоді не буде маніпуляцій на ринку.

Якщо ж ставити планку лота 10 млн кубів і вище, тоді, відповідно, прийдуть лише крупні гравці, а це знову величезне поле для маніпуляцій.

А які обсяги зараз «Укргазвидобування» продає на біржі? Мабуть, ніякого календарного плану немає?

Я думаю, що менше 10%. До моменту зміни очільника «Нафтогазу», практично кожного робочого дня, коли відбувалися торги, «Нафтогаз» пропонував обсяги газу на Українській енергетичній біржі. Тобто цей газ був завжди доступний постачальникам за попередньою оплатою. Потрібно розвивати конкуренцію, і тоді будуть справедливі ціни на газ, а головне – не буде монопольних положень інших гравців.

У разі, якщо уряд найближчим часом скасує статус «Нафтогазу» як постачальника спецобов`язків (ПСО) для теплокомуненерго, чи зросте тоді відсоток газу, який компанія «Укргазвидобування» буде продавати на біржі?

Так, обсяги мають зрости. Яка буде стратегія «Нафтогазу» в даному випадку, важко сказати, тому що ми не маємо бачення, якою буде стратегія держави щодо «Нафтогазу» та забезпечення проходження зимових періодів наступних років. Якщо «Нафтогаз» – комерційна структура, то вона має працювати в ринковому полі, не маючи преференцій так само як всі інші комерційні постачальники.

Якщо ж це компанія, яка виконує соціальну функцію, тобто має не допустити різкого зростання ціни на газ для населення, тоді політика держави має бути іншою.

Моя позиція: ціна на газ має бути одна, а функція держави – забезпечити соціальну підтримку тим, хто не може сплачувати.

Зараз ринкова ціна газу в середньому 10 грн за куб, оскільки за останні два місяці ціна на європейських біржах зросла на 50%. Тому держава має сказати: якщо ціна перевищує певну позначку, незахищені верстви населення мають отримувати справедливу допомогу, тобто все, що вище, наприклад, 10 грн за куб, держава компенсує тим, хто дійсно цього потребує.

«Нафтогаз» одноосібно встановлює ціну газу власного видобутку для свого трейдера – «Нафтогаз Трейдинг». А як буде визначатися ринкова ціна газу, якщо компанія «Укргазвидобування» повноцінно вийде зі своїм ресурсом на біржу?

Ціна визначається дуже просто: умовно кажучи, на завтра чи на післязавтра оголошуються торги газом «Укргазвидобування», буде продано 50 млн куб м . Це означає, що буде виставлено 500 лотів по 100 тис куб м кожен. Відповідно приходять компанії, які цей газ купують, пропонуючи свою ціну, і в такий спосіб формується ціна на завтрашній чи післязавтрашній день. Ціна на газ не є сталою – це аналогічно курсу валют чи ціни на нафту.

Задача постачальників: формуючи свій обсяг постачання для споживачів, враховуючи свої фінансові можливості та оцінюючи, що буде далі з економікою країни, сформувати ціну для споживачів таким чином, щоб вона була і для них прийнятна, і прогнозована, і при цьому ще й дозволяла заробити, адже в основі діяльності будь-якого постачальника є отримання прибутку.

Неодноразово Юрій Вітренко заявляв, що усі учасники ринку мають отримати доступ до газу власного видобутку, тобто повинні купували його за тією ж ціною, що і «Нафтогаз». Ваш прогноз, які зміни відбудуться щодо зменшення ціни газу для населення з приходом нової команди?

Я сподіваюся, що нова команда зосередиться на видобутку газу, тому що наріжний камінь наших проблем – це необхідність імпортувати частину газу. Це дуже сильно б`є по нашій енергетичній незалежності . Як тільки ми вийдемо на той обсяг видобутку, коли не потрібно буде ніякого імпортного газу, ми зможемо встановлювати ціну на газ ринковими методами незалежно від того, якою є ціна на європейських біржах. Якщо буде достатньо власного ресурсу, ціна на газ впаде.

Громадяни із власних кишень дотували управлінські прорахунки «Нафтогазу»

Максим Білявський

Експерт Центру ім. Разумкова

Підсумком шестирічного реформування газового ринку стало зростання середньої ціни газу для населення до 10 грн за кубічний метр (з ПДВ і з доставкою). Чи вважаєте ви річні пропозиції більшості газопостачальних компаній справедливими?

Я бачу щонайменше три фактори, які дають підстави вважати навіть найменшу річну пропозицію несправедливою. Найперше, немає жодної методології розрахунку, яка би обґрунтовувала саме такі річні пропозиції. По-друге, більшість пропозицій (7,88-7,96 грн/куб м) сформовані на умовах особливого доступу (через посередника «Нафтогаз України») до ресурсу державної компанії «Укргазвидобування». По-третє, офіційна статистика свідчить, що 30% громадян не мають достатньої кількості коштів для закупівлі енергоресурсів за нинішніми цінами.

Наша держава має найбільший рівень енергетичної бідності у Європі – 30% наших споживачів не мають достатньо коштів для підтримки належної температури у своєму помешканні за поточними цінами на газ. Ціна може бути зменшена, але за певних умов. Зокрема, доступ газопостачальних компаній до ресурсу власного видобутку буде вважатись справедливим тоді, коли він буде реалізовуватись за біржовим принципом і без компаній-посередників.

Газ власного видобутку державної компанії «Укргазвидобування» повністю покриває потреби побутових споживачів та підприємств теплокомуненерго. Яким мав би бути алгоритм реалізації ресурсу «Укргазвидобування» на біржі задля встановлення справедливої ціни для населення?

На сьогоднішній день на ринку електроенергії та газу діють абсолютно різні регуляторні та методологічні підходи. Це має бути виправлено. Щодо алгоритму, пропоную поглянути на прототип «Укргазвидобування» – найбільшу державну енергогенеруючу компанію НАЕК «Енергоатом». У фінансовому плані компанії зазначається середньозважена беззбиткова ціна відпуску електроенергії (829 грн/МВт год). Безумовно реальна ціна відпуску за принципом «витрати+» має становити 1330 грн/МВт год, аби cформувати ціновий сигнал для покриття собівартості інших виробників електроенергії, які споживають вугілля та газ.

Аналогічно і на ринку газу, потрібно зафіксувати у фінансовому плані «Укргазвидобування» беззбиткову ціну відпуску блакитного палива на відкритий ринок і встановити діапазон із врахуванням інших видобувних компаній, які мають дещо вищий поріг собівартості. Після цього, реалізовувати весь обсяг газу через біржові торги.

Не зважаючи на те, що обсяг поставок газу з країн ЄС складає лише третину від загального споживання Україною (30 млрд куб м), орієнтиром вартості газу для українців залишаються ціни на європейському хабі TTF. Чи чекати на кардинальні зміни на ринку газу з приходом нової команди в «Нафтогаз»?

На мій погляд, модель імпортного паритету себе не виправдала: приросту видобутку газу ми не побачили, натомість витрати домогосподарств стали більшими. Фактично громадяни із власних кишень дотували управлінські прорахунки «Нафтогазу». Мало би бути навпаки. Вочевидь, нас очікують позачергові парламентські вибори восени 2021 року і новий менеджмент «Нафтогазу» буде робити все можливе аби зберегти електоральні симпатії суспільства до «Слуги народу» через зменшення ціни газу. Питання лише в тому, в який спосіб будуть провадитись зміни і чи буде досягнутий баланс інтересів виробника та споживача.

В разі, якщо найближчим часом уряд таки скасує статус «Нафтогазу» як постачальника спецобов`язків (ПСО) для теплокомуненерго, якою тоді стане ціна газу у новому опалювальному сезоні, та, відповідно, наскільки зросте тариф на тепло і гарячу воду для мешканців багатоквартирних будинків?

Чіткої відповіді на ці запитання не має ніхто. Наскільки я розумію, ціна газу для ТКЕ буде визначатись через індикатив на оптовому ринку, тобто від 8,5 грн/кубометр і вище. У такому разі доведеться переглядати тариф на опалення і гаряче водопостачання від 10% і вище, але найбільший вплив матиме проблема нарощування боргів за послуги балансування.

Якщо всі учасники ринку отримають доступ до газу внутрішнього видобутку, тобто купуватимуть його за тією ж ціною, що і «Нафтогаз», наскільки може зменшитися ціна газу для населення?

На мій погляд, у такому разі ціна газу для побутових споживачів становитиме максимум 5,7 - 5,9 грн/куб м із ПДВ та тарифом оператора газотранспортної системи.

Наталка Прудка, «Главком»