Заяви політичного характеру: про що говорили і що хотіли сказати на безпековому форумі

Перший день форуму Україна 30. Безпека країни був присвячений темі нацбезпеки на тлі посилення агресії з боку РФ та євроатлантичному майбутньому України, зокрема важливості і перспективам отримання нею Плану дій щодо членства в НАТО.

Відкривав захід президент Володимир Зеленський, який у своєму виступі оцінив, якою може бути подальша поведінка Росії і чи можлививе вторгнення російських військ в Україну восени.

Водночас очільник СБУ Іван Баканов розповів про вразливість українського кордону. Доповідь віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної стосувалася перспектив отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО.

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив про необхідність боротьби з олігархічним класом.

Про ключові теми першого дня форуму Україна 30. Безпека країни – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

Ескалація з боку РФ

Президент Володимир Зеленський під час свого виступу заявив, що ймовірність повномасштабного вторгнення з боку Росії наразі зменшилася.

Глава держави вкотре наголосив на тому, що Україна не хоче війни, але вона повинна мати сильну і боєздатну армію. Таку необхідність він пояснив тим, що саме цей фактор є запорукою стабільності, гарантією спокою і того, що ні в кого не з’явиться думка забрати у нашої держави щось легко.

Володимир Зеленський нагадав, що євроатлантичні прагнення України не були єдиною причиною нападу з боку Росії у 2014 році, коли був анексований Кримський півострів і активно підтримувались сепаратистські незаконні збройні формування на Сході України.

Крім того, на думку президента, у вересні ескалації конфлікту з боку Російської Федерації на території України не буде. Він переконаний, якщо Росія наважиться на такий крок, то це буде світова війна.

– Я вважаю, що Росія не може на це піти (наступ у вересні, – Ред.), бо це буде світова війна. Боятися немає чого і немає кого, бо ми на своїй землі і ми захищаємо її. Такі кроки історично призводять до великих втрат сотні тисяч і мільйонів людей, – сказав глава держави.

Очільник СБУ Іван Баканов заявив, що загроза нікуди не зникла. За його словами, вздовж українського кордону і в Криму перебуває понад 100 тис. бойового і чисельного складу Збройних сил РФ.

Через це 65% українського кордону залишаються вразливими, а ще 35%, на західному напрямку, – також вимагають особливої уваги. Але він запевнив, що Служба безпеки України готова до нових викликів, які можуть виникнути через російську агресію.

Політолог Ігор Рейтерович, у коментарі для Фактів ICTV, зазначив, що такі заяви президента спрямовані на те, щоб певною мірою заспокоїти українців і продемонструвати готовність України до відбиття в разі потреби подібної агресії. Тому, на його думку, слова Володимира Зеленського мають більше політичний характер.

– Це певний натяк, зокрема в бік РФ, на те, що Україна проти ескалації. Крім того, це посил в бік наших західних партнерів, що ми виступаємо за мирний механізм врегулювання ситуації на Донбасі. Тому президент і надалі робитиме подібні заяви, оскільки розраховує на дипломатичне вирішення питання, – пояснив він.

Коментуючи слова президента про світову війну, експерт також наголосив на тому, що це заява більше політичного характеру. Він припустив, що навряд чи країни Заходу прямо втрутяться у цей конфлікт, приславши своїх військових чи техніку для війни на боці України.

Ігор Рейтерович пояснив, що у такий спосіб президент певною мірою намагається показати, що Україну підтримує світова спільнота, і що іноді такі регіональні конфлікти можуть перерости у глобальні зіткнення, як це було під час Другої світової війни, яка від початку почалася між Німеччиною і Польщею.

Отримання Україною ПДЧ в НАТО

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила під час форуму, що на саміті НАТО, який відбудеться у червні цього року, обговорять питання отримання Україною Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ).

Але оптимізму у цьому замало. Адже міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прогнозує, що цього року рішення про надання ПДЧ не ухвалять.

На його думку, на заваді цьому можуть стати побоювання деяких держав-членів НАТО спровокувати Росію.

– На жаль, все ще кілька країн серед союзників керуються логікою не провокувати Росію і вважають, що сидіти і нічого не робити – це найкращий спосіб тримати РФ у спокої. Ми їм разом з іншими партнерами, які поділяють нашу точку зору, всіляко доводимо, що така логіка хибна. Але це займає час, – заявив глава МЗС.

Політолог Ігор Рейтерович пояснив, що дійсно, є значна частина європейських країн-членів НАТО, які виступають проти надання Україні ПДЧ. Вони це роблять як з точки зору ризику з боку так званої провокації РФ, так і через те, що у них є власні певні претензії до України, на що, наприклад, вказує позиція тієї ж Угорщини.

Але, за словами експерта, є й інша важлива складова, чому Україна не отримає Плану дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі.

– Ми самі поки не готові до отримання цього плану. Адже протягом останніх двох років питання, пов’язані, до прикладу, з модернізацією української армії до стандартів НАТО, були пригальмовані з різних причин. Тому на сьогодні ми суттєво відстаємо від тієї ж Грузії, яка зробила багато кроків для того, щоб цей план отримати.

Хоча Ігор Рейтерович не виключає, що Україні можуть надати певні попередні завдання або вимоги стосовно того, що потрібно зробити, щоб можна було говорити про отримання ПДЧ.

Боротьба з олігархами

Під час форуму секретар РНБО Олексій Данілов нагадав і про важливість боротьби з олігархічним класом в Україні, який впливає на зовнішні та внутрішні політичні процеси в Україні.

Зокрема, він заявив, що Рада безпеки та оборони України нарахувала 13 таких олігархів і наголосив на необхідності ухвалення в Україні закону, який унеможливлюватиме їхній вплив на політику.

Також Олексій Данілов заявив, що боротьба з олігархічним класом наразі є одним з основних завдань для України. Тому відповідний документ вже готують.

Проте, на думку Ігоря Рейтеровича, у боротьбі з олігархами такий закон не допоможе. Крім того, політолог застерігає, що документ зможуть оскаржити у різних судах, зокрема і міжнародних, оскільки тут йдеться про дискримінацію певних людей за тими чи іншими критеріями.

– Якщо ми говоримо про деолігархізацію, то потрібно починати з двох дуже простих речей, про які говорять навіть самі представники великого бізнесу. По-перше, це реальна судова реформа, яка гарантуватиме верховенство права, в результаті чого зникне необхідність давати комусь хабарі.

По-друге, це закон про лобіювання. Адже він дозволить як великому, так і малому чи середньому бізнесу спокійно лобіювати свої інтереси, але робитимуть це абсолютно прозоро, відкрито і на рівних умовах.

Водночас експерт переконаний: якщо ухвалити конкретний закон, у якому буде визначення поняття олігарха, то це вважатиметься дискримінацією і порушенням Конституції України.

Тому такий закон – це не тільки шлях в нікуди, а ще й досить небезпечна гра. Аби уникнути усіх ризиків і неприємних наслідків, потрібно обговорювати подібні речі з експертами, представниками профільних організацій і працювати над комплексом законів, які зможуть відділити бізнес від політики і зробити його демократичним і прозорим.

На обговоренні цих тем форум не закінчується. Він триватиме ще два дні – 12 і 13 травня. Зокрема, 12 числа провідною темою для обговорення буде стан української армії, а 13 – стратегія кібербезпеки України.