Минулого року більша частка кондиційного насіння мала іноземне походження

2020 року більша частка кондиційного насіння була іноземної селекції, тобто цей вид насіннєвої продукції було імпортовано або вироблено та сертифіковано на території України.

Про це повідомив Олександр Захарчук, д.е.н., завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Виробництво кондиційного — добазове, базове та сертифіковане — насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур у 2020 році становило близько 400 тис. т. Зернових культур — озима пшениця, ярий та озимий ячмінь, кукурудза та жито — було вироблено та сертифіковано 328 тис. т, або 80% від всього насіння. Олійних культур — соя, ріпак та соняшник — було сертифіковано 72 тис. т», — розповідає науковець.

Також було вироблено та сертифіковано 25,4 тис. т насіннєвої картоплі та 1,2 тис. т насіння цукрового буряку.

«Частка кондиційного насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур української селекції становить 42,2% від загального сертифікованого насіння, тобто 167,3 тис. т. Ввезено з-за меж України насіння іноземної селекції в кількості 62,2 тис. т, а також вироблено та сертифіковано на території України ще 170,5 тис. т насіння іноземної селекції. Сумарна кількість кондиційного насіння іноземної селекції становить 232,7 тис. т (57,8%)», — додає Захарчук.

Зауважимо, що якщо частка кондиційного насіння основних зернових сільськогосподарських культур української селекції становить 156,6 тис. — 50% від загальної кількості сертифікованого насіння, то частка насіння олійних культур складає лише 8,6% від усього сертифікованого.

Таким чином, у 2020 році було сертифіковано:

141,4 тис. т насіння озимої пшениці;
111 тис. т кукурудзи;
33,4 тис. т ярого ячменю;
21,3 тис. т озимого ячменю;
5,3 тис. т озимого жита;
42,7 тис. т соняшнику;
21,4 тис. т сої;
4,1 тис. т ріпаку.

«Відсоток кондиційного насіння вітчизняної селекції по озимій пшениці склав 66,2%, по ярому ячменю — 57,8%, озимому ячменю — 49,3%, кукурудзі — 29% та по озимому житу лише 15,7%. Ще менші частки виробництва кондиційного насіння основних олійних сільськогосподарських культур, а саме: по сої — 10,7%, ріпаку — 10,2% та соняшнику — лише 7,4%», — підкреслив фахівець.

Слід додати, що якщо раніше кондиційне іноземне насіння надходило із-за кордону, то зараз більша частина насіння зернових культур іноземної селекції виробляється в Україні — близько 140 тис. т, а ввозиться лише 26,6 тис. т, або лише шоста частина. У межах держави найбільше виробляється кондиційного насіння іноземної селекції кукурудзи (54,4 тис. т), озимої пшениці (46,7 тис. т), ярого ячменю (13,9 тис. т) та озимого ячменю (10,5 тис. т).

«Україна втримує 100% виробництва кондиційного насіння вітчизняної селекції лише по трьох нішових зернових культурах — гречка, просо та овес. Натомість останніми роками практично втрачено вітчизняне насінництво гороху — рівень української селекції складає лише 7,2%, також суттєво зменшилось воно по ярій пшениці — 39,6%. Ледь жевріє виробництво кондиційного насіння картоплі, якої сертифіковано лише 125 т, або менше 0,5% від загальної суми. Взагалі відсутнє українське насіння цукрових буряків», — наголошує Олександр Захарчук.

За словами науковця, аби вберегти вітчизняну насінницьку галузь від остаточного занепаду, необхідно здійснити низку заходів. Вкрай важливо із залученням усіх зацікавлених сторін, а саме — держави, селекціонерів, науковців, виробників насіння, маркетологів та інших:

визначити подальші шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридного, де ми значно програємо іноземній селекції;
розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння на вітчизняному ринку;
збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції;
запровадити державну підтримку українського насінництва та селекції на внутрішньому ринку.

«Лише зазначені дії дадуть нам змогу повною мірою реалізувати потенціал вітчизняного насінництва та вийти на ринки Європи та світу», — підсумував експерт.

Нагадаємо, Аграрний комітет відправив на доопрацювання законопроект про насіння і садивний матеріал.