Заслужені, професори та академіки: хто має почесні звання і депутатські надбавки

Після скандального захисту дисертації народного депутата від ОПЗЖ Іллі Киви у громадян з'явився логічний інтерес до присвоєних звань, вчених ступенів та грошових надбавок до депутатського окладу.

Рух ЧЕСНО отримав відповідь від Апарату Верховної Ради на запит щодо переліку нардепів у Верховній Раді 9-го скликання, які мають такі звання та отримують грошові надбавки.

У якій фракції найбільша кількість науковців, де є академіки та професори, хто з нардепів має подвійну надбавку і яке звання має нардеп Микола Тищенко?

А ще майже шість десятків депутатів, які отримують надбавки або доплати за почесне звання або вчений ступінь, проголосували за призначення міністром освіти Сергія Шкарлета, у наукових роботах якого виявили плагіат і проти призначення якого виступила наукова спільнота. Про все це читайте в аналізі ЧЕСНО.

Почесні звання та наукові ступені

Загалом у Верховній Раді 9-го скликання станом на грудень 2020 року науковий ступінь доктора наук мають 35 народних депутатів, кандидата наук (доктора філософії) – 73 нардепи (найбільше – юридичних та економічних наук), почесне звання «заслужений» (юрист, економіст, журналіст, лікар, будівельник, працівник сільського господарства, сфери послуг тощо) мають 35 нардепів. А 23 депутати є викладачами, доцентами, професорами або ж ректорами.

Якщо дивитись у пофракційному розрізі, то найбільша кількість депутатів, які мають науковий ступінь, у фракції «Слуги народу» – 32, на другому місці ОПЗЖ – 12, найменше – чотири нардепи – у депутатській групі «За майбутнє» та позафракційні.

Найбільша кількість депутатів зі званням «заслужений» також у фракцій «Слуги народу» та ОПЗЖ – вісім осіб, більшість із них – заслужені юристи.

Наприклад, нардеп і кум Путіна Віктор Медведчук є дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України. У 1996 році Медведчук захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Конституційний процес в Україні: організація державної влади і місцевого самоврядування». У 1997 році – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему «Сучасна українська національна ідея і актуальні питання державотворення» (sic!).

Науковий ступінь доктора юридичних наук він отримав у 1997-му, а вчене звання професора – у 2001 році. Медведчук обраний дійсним членом (академіком) Академії правових наук України у 2000 році. В цей час він працював заступником голови Верховної Ради 3-го скликання.

У науковому доробку Медведчука 65 наукових праць, а серед напрямів наукової діяльності, як це не парадоксально – «українська національна ідея у процесі сучасного державотворення».

У 2001 році історик, письменник та ексдепутат Дмитро Чобіт видав книгу «Нарцис. Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука», в якій зокрема розкритикував науковий доробок кума Путіна.

«Кандидатська дисертація В. Медведчука написана на примітивному і низькому рівні. Якщо її писав сам Віктор Володимирович, то робив він це вкрай непрофесійно і бездарно. Якщо дисертацію писав хтось інший, а таке теж можливе, то діяв поспіхом і вкрай недбало, розраховуючи на те, що, крім опонентів із числа своїх друзів, її ніхто читати не буде», – зазначає Чобіт.

Після виходу книги «Нарцис» Віктор Медведчук подав позов до Печерського суду столиці про визнання 99 фактів, опублікованих у книзі, такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність та ділову репутацію.

Суд першої інстанції зобов’язав видавців спростувати факти, опубліковані у книзі, та виплатити грошову компенсацію. Однак автор оскаржив цей вирок у Верховному суді України, який 4 липня 2007 року відхилив усі вимоги Віктора Медведчука щодо визнання епізодів книги недостовірними.

У 2013 році дисертація Медведчука зникла. Журналістам не вдалося її знайти ні у відкритому доступі в інтернеті, ні в бібліотеці Академії МВС, ні навіть у бібліотеці ім. Вернадського.

Раніше Рух ЧЕСНО писав, що Медведчук задекларував 55 тис. гривень, одержаних за звання академіка від Національної академії правових наук України.

З оригінальною відповіддю на запит можна ознайомитися за посиланням

Доплати та надбавки

Наявність певного звання у народного депутата не означає, що він автоматично отримуватиме надбавку до свого окладу. Це залежить від низки факторів. Наразі у Верховній Раді 9-го скликання трохи більше чверті депутатів отримують надбавку за вчений ступінь чи почесне звання, а 20 депутатів отримують подвійну надбавку.

Згідно із розпорядженням голови Верховної Ради Дмитра Разумкова від 14 січня 2020 року № 99-к «Про оплату праці народних депутатів України у 2020 році», встановлена доплата за науковий ступінь:

• кандидата наук (доктора філософії) – 15% посадового окладу;
• доктора наук – 25%;
• за почесне звання «заслужений» – 20%;
• за почесне звання «народний» – 40%.

Натомість оклад депутата, згідно з постановою, встановлений виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня кожного року, наразі він становить 2270 гривень.

У 2021 році посадові оклади Верховної Ради виглядають так:

• голова Верховної Ради – 27 240 гривень (12 мінімумів);
• перший заступник – 26 105 гривень (11,5 мінімумів);
• заступник – 24 970 гривень (11 мінімумів);
• голова комітету, спецкомісії, фракції чи групи – 23 835 гривень (10,5 мінімуму);
• перший заступник, заступник голови комітету, заступник голови спецкомісії, секретар комітету, заступник голови депутатської фракції чи групи, голова підкомітету комітету – 23 381 гривня (10,3 мінімуму);
• член комітету – 22 770 гривень (10,0 мінімуму).

Виходячи з цього, ми можемо порахувати надбавки до депутатського окладу за науковий ступінь чи звання. У пересічного депутата – члена комітету надбавка складе 3415,50 гривні на місяць.

Таку суму отримуватиме нардеп Ілля Кива – за умови, що він остаточно пройде процедуру отримання звання кандидата наук із державного управління. До кінця роботи Верховної Ради 9-го скликання вона становитиме майже 110 тис. гривень.

Після захисту кандидатської дисертації Іллі Киви багато людей у соцмережах писали, що для «повного комбо» потрібно захиститись і отримати звання Миколі Тищенку. Але Тищенко вже має звання – він заслужений працівник сфери послуг та отримує надбавку. До слова, Тищенко також є майстром спорту із дзюдо, проте за це депутатам не доплачують.

Надбавку за почесне звання отримують понад сотню нардепів. Серед них лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, «слуга» та екскандидатка у мери Києва Ірина Верещук, одіозні нардепи Андрій Деркач та Олександр Качура, голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, голова комітету свободи слова Нестор Шуфрич, голова «Голосу» Кіра Рудик, а також кнопкодав-рекордсмен Антон Яценко.

Крім того, у Верховній Раді цього скликання є депутати, які отримують надбавки і за почесне звання, і за вчений ступінь. Більшість із них представники фракції ОПЗЖ, зокрема нардеп Тарас Козак є кандидатом економічних наук та заслуженим економістом України, Юрій Павленко – заслужений працівник фізичної культури і спорту та кандидат філософських наук, колишній суддя КСУ і теперішній депутат Василь Німченко – заслужений юрист України та кандидат юридичних наук.

Проте серед депутатів, що мають подвійну надбавку, є і представники інших фракцій парламенту, наприклад «Європейській солідарності»: Петро Порошенко – заслужений економіст України та кандидат юридичних наук, Руслан Князевич також є заслуженим юристом і кандидатом юридичних наук.

У «Слузі народу» подвійну надбавку отримує брат заступника голови ВРУ Микола Стефанчук, він також і заслужений юрист, і кандидат юридичних наук. Аналогічні звання та надбавки має депутатка від «Батьківщини» Анжеліка Лабунська. У депутатській групі «Довіра» нардеп кількох скликань, мажоритарник із Вінниччини Микола Кучер отримує надбавки за звання заслуженого працівника сільського господарства та кандидата сільськогосподарських наук.

Для чого нардепам вчені ступені чи почесні звання?

Причин може бути безліч – хтось дійсно прийшов у нардепи з наукової сфери, був чи залишається викладачем. Наприклад, нардеп-мажоритарник із Київщини від «Слуги народу» Валерій Колюх є професором кафедри політичних наук КНУ ім. Т. Шевченка. Для декого стимулом для здобуття звання є статус, ще одне посвідчення чи психологічні чинники.

Стимулом можуть бути і виключно меркантильні інтереси, однак у порівнянні з депутатськими деклараціями суми надбавок вкрай незначні, тож навряд чи депутати на них розраховують.

Проте наявність наукового звання може бути додатковою перевагою для нардепа, якщо його кандидатуру запропонують, скажімо, у члени якоїсь комісії з відбору керівного складу державного органу.

Так, наприклад, нещодавно депутати делегували представників від фракції до комісії з відбору керівника ДБР. Серед кандидатів були як профільні науковці, так і діючі депутати. Перед тим депутати також обирали представників Верховної Ради до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Саме наявність у складі комісій нардепів викликала палкі дискусії під час визначення кандидатів і подальшого голосування за них, в Верховна Рада провалила декілька спроб їх затвердження.

Раніше Рух ЧЕСНО писав, що 56 народних депутатів, які отримують надбавки або доплати за почесне звання або вчений ступінь, проголосували 17 грудня 2020 року за призначення міністром освіти Сергія Шкарлета, у наукових роботах якого виявили плагіат і проти призначення якого виступила наукова спільнота.

Шкарлета призначили мінімально необхідною кількістю голосів – 226. Як стверджують народні депутати від «Голосу», голосування відбулося шляхом кнопкодавства. Зокрема, проголосувала картка члена фракції ОПЗЖ Григорія Суркіса, котрого, за словами депутатів, у сесійній залі того дня ніхто не бачив. Також нібито був відсутній колега Суркіса по фракції Віктор Медведчук, картка якого також проголосувала за призначення Шкарлета. Якщо кнопкодавство за цих двох представників ОПЗЖ дійсно мало місце, можна стверджувати, що без порушення вимог щодо особистого голосування Шкарлета просто не призначили б міністром.

Джерело: chesno.org