Антизахідна риторика в інфовійні. Хто налаштовує Українців проти Заходу?

Таку риторику називають «антизахідною» або часто «антидемократичною». Її автори прагнуть дискредитувати «Захід», тобто Європу, США, НАТО та весь демократичний світ, мовляв, «не потрібен українцям той Захід чи демократія». Пояснюють це тим, що українцям потрібно жити своїм розумом, а будь-яку допомогу чи підтримку ззовні вважають спробую «використати» Україну у своїх цілях. Роблять це часто у грубій формі, називають Україну «колонією» та навіть «проституткою Заходу». Часто антизахідна та антидемократична дезінформація тісно переплетена з теоріями змов.

«Детектор медіа» аналізував токшоу загальнонаціональних каналів, регіональні медіа південних і східних областей України та публічні телеграм-канали, щоби зрозуміти, хто поширює антизахідні та антидемократичні меседжі в Україні. Моніторили контент загальнонаціонального телебачення з 01.01.2020 по 09.04.2021, регіонального телебачення з 09.09.2020 по 25.10.2020 та телеграм протягом одного тижня кожного кварталу з березня 2020-го по травень 2021-го: 16–22.03.2020, 14–20.05.2020, 04–10.09.2020, 02–08.11.2020, 04–10.01.2021, 01–07.04.2021.

Які меседжі антизахідної та антидемократичної дезінформації трапляються найчастіше

«Захід керує Україною»

Стовпом антизахідної риторики є наратив про «зовнішнє управління», мовляв, «Україною керує» Захід, Сполучені Штати Америки, Міжнародний валютний фонд чи навіть рептилоїди. Версії різняться, адже часто їхні автори «підганяють» свої тези під ситуацію, щоби повідомлення здавалося логічнішим та правдивішим. Згідно з цим наративом, західний світ має цілковитий контроль над українською владою: від визначення ціни на газ до стратегічного розвитку держави. Подібну дезінформацію можна було почути ще в ранніх 2000-х, але значного поширення вона набула після Революції гідності. Тепер пропагандисти намагаються дискредитувати будь-яких реформаторів та активістів, стверджуючи, що вони просто агенти західного впливу. Доходять до твердження, що справжні окупанти України — не Росія, а ЄС і США.

«Слуги Сороса захопили Україну»

Доповнюють тему «зовнішнього управління» дезінформаційні історії про «Джорджа Сороса та його слуг в Україні». За версією дезінформаторів, люди Сороса — мільярдера та філантропа — українці, які готові зрадити Україну та її інтерес заради «закордонних» грошей. «Соросятами» пропагандисти називають людей, які мають або мали зв’язки з міжнародними організаціями. Цей термін досить рідко використовувався до осені 2019 року, коли так почали називати державних службовців із команди тодішнього прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Особливо роздмухують антиамериканські настрої на темі громадських організацій, які буцімто є «мережею іноземних агентів» (це перегукується з політикою Кремля). «Соросят-активістів» звинувачують у будь-яких проблемах України: від економіки до культури та історії.

«Захід прагне нашкодити Росії й державам пострадянського простору»

Суть цих маніпуляцій зводиться до того, що будь-яка взаємодія з країнами Заходу завдає шкоди. Західні альянси, інституції та окремі держави бажають лише забрати ресурси України. Чи використати Україну як інструмент проти Росії. Таким чином західний світ виставляють своєрідним провокатором конфліктів, а Кремль — стороною, яка змушена захищати себе та відкривати очі сусідам. Україна ж у цьому наративі позбавлена суб’єктності.

«Війну в Україні провокує західний світ»

Цей наратив укотре почали поширювати після того, як навесні 2021 року Росія почала збирати війська на українському кордоні. Згідно з ним, війна не вигідна нікому, крім Європи та США. Вони буцімто намагаються спровокувати агресію заради того, аби накласти чергові обмеження на Росію. Проросійські медіа стверджують, що «куратори» буквально примушують українську владу до війни. При цьому доказів, що Україна справді сама зосереджувала війська на кордоні й планувала піти в атаку на окуповані території (або навіть на власне російські території), не наводять, що й не дивно, адже їх не існує.

«НАТО загрожує Росії, рух України в НАТО — це ескалація конфлікту»

Унеможливлення вступу України в НАТО та ЄС — одне з магістральних завдань російської пропаганди. І, ймовірно, одна з причин російської агресії у 2014 році. Під час ескалації конфлікту навесні 2021-го проросійські медіа та керівництво Росії озвучували практично вимоги шантажу: Україна мусить відмовитися від інтеграції, якщо хоче зберегти свою державність. Проросійські політики та псевдоексперти в українських медіа погоджуються з цією тезою, стверджуючи, що Росію «не треба злити», а прагнення Кремля захистити свої геополітичні інтереси цілком виправдане.

Хто поширює антизахідні та антидемократичні меседжі в Україні?

Загальнонаціональне телебачення

Ютуб-канал Перший незалежний

До запровадження санкцій у лютому 2021 року телеканали NewsOne, ZIK та «112» (так звані канали Медведчука, які формально належать народному депутату Тарасу Козаку) були ключовими майданчиками генерування та поширення антизахідних та проросійських наративів. Коли їхнє мовлення припинилось, їхні команди викупили супутниковий канал Перший незалежний — нібито нове медіа, яке почало працювати в тому ж проросійському руслі (цей канал теж невдовзі вимкнули й тепер він мовить на ютубі). Ця трансформація не зменшила кількості дезінформації, а навпаки, зняла з пропагандистів законодавчі обмеження — градус маніпуляцій у їхніх повідомленнях значно зріс, до того ж тепер вони говорять в ефірі російською. З іншого боку, їхнє охоплення зменшилося в десятки чи сотні разів. Відповідно навіть токсичніша дезінформація тепер має значно менший вплив.

На платформі можна знайти ефіри, де нардеп від «ОПЗЖ» Ренат Кузьмін стверджував, що НАБУ займається шпигунством для іноземних спецслужб (16 липня 2020 року). Його соратник Ілля Кива розповідав про «американських підстилок», «соросівських покидьків», «похоронну команду» (31 березня 2020 року). Не лише гості, а й ведучі каналу поширюють антизахідну дезінформацію. Так, 20 січня 2021 року ведучий В’ячеслав Піховшек запитав у гості: «При Байдені Україна буде більше лежати під Штатами, чим при Трампі?».

На каналі ми також помітили гомофобську риторику. 9 травня 2020 року нардеп від «ОПЗЖ» Вадим Рабинович обурювався «однополыми существами» та дивувався, навіщо тема гей-шлюбів християнській державі. Ілля Кива в березні 2021-го заявив, що Україна «испачкана гомосексуализмом».

Переважно антизахідні наративи на каналі просували:

В’ячеслав Піховшек, ведучий каналу Перший незалежний, шефпродюсер колишнього NewsOne; Діана Панченко, ведуча Першого незалежного; Ренат Кузьмін, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя»; Олег Волошин, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя»; Ілля Кива, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя»; Вадим Рабинович, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя»; Олена Лукаш, міністерка юстиції часів Януковича; Михайло Чаплига, політичний коментатор.

Телеканал «Наш»

Більшість наративів антизахідної дезінформації можна регулярно чути на телеканалі «Наш». Це зараз другийнайпопулярніший інформаційний канал в Україні, який офіційно належить Євгену Мураєву, але нібито наближений до Вадима Новинського, соратника Ріната Ахметова, та оточення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Після закриття телеканалів Медведчука канал став чи не основним джерелом поширення проросійських та антизахідних наративів на українському телебаченні. На токшоу каналу можна почути, як Олена Лукаш називає Україну «колонією», яка годує намісників, а Євген Мураєв розповідає, що війна в Україні вигідна лише США (ефір від 9 квітня 2021 року). Ба більше, Мураєв називає НАТО та ЄС нацистами: «Кто входит в НАТО и Европейский Союз. Я вам скажу, кто. Большинство стран европейских, которые воевали на стороне гитлеровской коалиции и убили 8 миллионов украинцев […] Они наши братья?».

Найчастіше антизахідні наративи на каналі поширюють Євген Мураєв, власник каналу; Макс Назаров, ведучий каналу; Олена Бондаренко, колишня народна депутатка від Партії регіонів; Олена Лукаш, міністерка юстиції часів президента Януковича; Михайло Чаплига, політичний коментатор.

Телеграм-канали

Телеграм — продуктивне середовище для поширення антизахідних повідомлень, дезінформації та теорій змови. Публічні телеграм-канали можна умовно поділити на анонімні та іменні, тобто ті, де зазначений автор. Серед авторів, які систематично поширюють антизахідну та антидемократичну дезінформацію, трапляються ті ж особи, які транслюють такі меседжі на телебаченні. До прикладу, «Наглый» (55 351 підписник) — особистий канал ведучого каналу «Наш» Макса Назарова. Тут ведучий себе не стримує. В середньому Назаров поширює по два таких дописи на тиждень. Автор зазвичай пише доволі лаконічно. Так, у березні 2020-го Назаров пише: «А вообще так как соросятня заебала Украину так не заебет ни один коронавирус». Штурм Капітолію, до прикладу, він коментував так: «Расскажите ещё миру о демократии, демократы долбанные».

Олена Лукаш, міністерка юстиції часів Віктор Януковича, у каналі Elena Lukash (54 549 підписників) часто поширює відео з токшоу, в яких брала участь. Часто поширює дописи інших колег по розповсюдженню антизахідної дезінформації. Однак пише й оригінальні дописи з формулюваннями на зразок «байданутые вы наши», «реакция соросятского кодла», «порохоботня и соросятня визжат при назначении нового Генерального прокурора».

Понад 10 000 підписників Олени Бондаренко, колишньої народної депутатки від Партії регіонів, мають змогу почитати ті ж меседжі, які Олена поширює на телеканалах. Однак відвертість формулювань у телеграмі все ж більша. До прикладу, допис березня 2020-го: «Предлагаю странам “большой семерки” не стесняться, а прислать нам уже гауляйтера, и признать Украину своей колонией, зачем этот сумбур? Пишите уже прямо приказы и давайте местным “холопам” на исполнение, и так уже понятно, что вы решаете больше, чем президент и Верховная Рада!».

Особистий канал Євгена Мураєва, власника каналу «Наш» і лідера партії «Наші», колишнього народного депутата від Партії регіонів, порівняно новий. Політик створив його у березні 2020-го й відтоді набрав понад 8 000 підписників. Мураєв пише у порівнянні з іншими нечасто: переважно один пост на день, хоча інколи робить паузи в декілька днів. Пише лонгріди, тому часто в одному дописі можна побачити весь квітник антизахідної та антидемократичної риторики. Примітно, що пише без лайливих слів. Дописи Мураєва радше нагадують формат колонки.

Поширює антизахідні наративи й проросійський блогер та політик Анатолій Шарій. Найбільша аудиторія в телеграмі серед усіх, хто поширює таку риторику, саме в Шарія — понад 269 000 підписників. Ольга Шарій у телеграмі також не відстає (65 000 підписників). До прикладу, у своєму дописі про плівки Деркача пише: «Но возникает резонный вопрос: почему все эти твари, спонсируемые чужим государством. Все эти СМИ, политики, партии, активисты, которые выполняют заказы США прямые. Почему они кого-то смеют называть непатриотами? Продажные шлюхи продолжают указывать, какой партией нужно быть, каким журналистом».

В телеграм-каналу «Андрей Портнов» понад 182 000 підписників. Там колишній перший заступник глави Адміністрації президента Януковича часто атакує США, дискредитує Майдан й закликає «вичищати» Україну від «паразитирующих в стране неправительственных организаций». Підтримує колегу Михайло Добкін у своєму телеграм-каналі (33 238 підписників). Добкін — колишній депутат від «Опозиційного блоку» та голова Харківської ОДА часів президента Януковича. Стиль Добкіна доволі різкий. Автор використовує лайку, образи: «Всю пятую «соросовскую» колону, внешнее управление и долги МВФ можно решительно посылать на йух».

«Макс Бужанский» (41 164 підписники) — особистий канал Максима Бужанського, народного депутата від партії «Слуга народу». Приналежність до влади не заважає йому поширювати проросійські та антизахідні наративи. Бужанський, хоч сам «при владі», часто пише про «зовнішнє управління». Називає певні закони «соросятскими» й закликає колег за них не голосувати. Окрему увагу депутат присвятив штурму Капітолію. За два дні автор опублікував 5 дописів про подію під антизахідним соусом.

Активною поширювачкою дезінформації в телеграмі про «зовнішнє управління» є Олеся Медведєва. У своєму каналі «Леся из СТРАНЫ» (25 272 підписників) співробітниця проросійського сайту «Страна.ua» часто використовує дописи з телеграм-каналу видання, яке систематично поширює проросійські та антизахідні меседжі. Має й авторський контент, у якому регулярно говорить по «антизахідній» тематиці: наприклад, «стоит президент за трибуной, а его отчитывают как лоха какого-то, который отошёл от генеральной линии Госдепа, прихвостни западных посольств, грантовых организаций, которые себя возомнили гражданским обществом. Тошнотворно».

Кількісно чи не найчастіше серед не анонімних каналів антизахідні меседжі транслює KlymenkoTime (54 673 підписники). Канал видання Олександра Клименка, міністра доходів і зборів часів Януковича, який утік вслід за колишнім шефом до Росії. Загалом канал робить у середньому 35 публікацій на день, що порівняно багато в українському сегменті. Антизахідні дописи протягом моніторингового періоду були майже щодня.

Анонімні телеграм-канали

Політика та функції платформи дають користувачам анонімність, яка сприяє поширенню дезінформації, маніпуляцій, «зливів» приватної інформації чи маніпулятивних «інсайдів». Слова «інтриги», «чутки» або «інсайди» регулярно трапляються в антизахідних та антидемократичних повідомленнях. Це впливає на сприйняття читачами інформації, що підвищує ефективність дезінформації та поширенню теорій змови. Дописи тут часто підкріплюються мовою ненависті та лайкою.

В телеграмі є анонімний канал «Соросята», який щодня публікує маніпуляції та фейки про політиків, державних службовців та громадських діячів. Канал зібрав 17 000 підписників із середнім охопленням постів більше ніж 20 000. Популярність канал отримав внаслідок перехресних публікацій — подібні канали регулярно діляться публікаціями один одного. Зокрема, існує такий зв’язок між каналами «Легитимный», «Резидент», «Темный рыцарь», «Шептун», про які «Детектор медіа»докладно писав.

Регіональні медіа півдня та сходу України

Kherson Life. Херсонський сайт, що найчастіше фігурував у результатах моніторингу поширення проросійської та антизахідної дезінформації. За даними SimilarWeb, середньомісячне охоплення сайту від початку 2021 року — майже 13 тисяч переглядів. Найпоширенішими наративами є «зовнішнє управління», «Медведчук — надія України», «влада не хоче миру» та «Україна — нацистська держава». Найчастіше цитували Віктора Медведчука та інших політиків з «ОПЗЖ» (Марчевського, Кузьміна, Киву та Рабиновича). Регулярно з’являються передруки з Klymenko Time і «Страны.UA».

Новостное агентство «Харьков». Російський сайт із виразним пропагандистським ухилом, орієнтований на українську російськомовну аудиторію. Доступ до нього в Україні заблокований. На сайті вказано, що редакція має корпункти у Санкт-Петербурзі та Харкові та відкрита до співпраці з українськими авторами. У розділі контактів вказані російські номери телефонів. У публікаціях із проросійськими наративами цитують політиків з «ОПЗЖ»: Медведчука, Рабіновича, Лесика як носіїв проросійських меседжів; політкоментаторів із пулу каналів Медведчука: Михайла Чаплиги, Андрія Золотарьова, Руслана Бортника, Михайла Погребинського; представника МІА «Россия сегодня» Ростислава Іщенка; представників окупаційної адміністрації Донецька й Луганська Родіона Мірошника і Владислава Дейнега. За даними SimilarWeb, середньомісячне охоплення сайта від початку 2021 року — приблизно 408 тисяч переглядів.

Одеський сайт «Таймер». Тут фігурують як джерела новин Андрій Деркач та Андрій Портнов частіше в контексті наративу про зовнішнє управління. Є разові посилання за період моніторингу на заяви Путіна та його речника Дмитра Пєскова, а також керівника російської служби зовнішньої розвідки Сергія Наришкіна. Є посилання на Євгена Червоненка, Віктора Медведчука, Миколу Скорика, Давида Жванію, але разові. За даними SimilarWeb, середньомісячне охоплення сайту від початку 2021 року — приблизно 287 тисяч переглядів. Найпоширеніший наратив цього медіа — про утиски в Україні та розгул радикалізму. Далі за популярністю наратив про зовнішнє управління Україною, також поширений наратив про Україну як недодержаву. Водночас нав’язуються дружні відносини з Росією. Також активніше, ніж на більшості регіональних сайтів, тут присутній наратив про начебто громадянську війну в Україні.

Сайт «Новости Херсонщины». Найчастіше тут цитують політиків з «ОПЗЖ»: Юрія Задорожного, Рената Кузьміна, Іллю Киву, Віктора Медведчука, Юрія Стельмашенка, заяви партії. Разові посилання на Анатолія Шарія, (про)російські ресурси Klymenko Time та vesti.ua. Є один передрук авторства Олександра Зубченка, якого також републікують на сайті Kheroson Life. SimilarWeb визначає охоплення сайта дуже малим і не дає точніших цифр, ніж охоплення, що не перевищує 5 тисяч відвідувань на місяць. Найпоширеніший наратив тут стосується зовнішнього управління. Суттєво менше згадуються тези про радикалізм, узурпацію влади, утиски православних. На сайті трапляється чимало публікацій, ідентичних до сайту Kherson Life.

Херсонський сайт «Надднепрянка». Часто виступає посередником для передруку пропагандивної публіцистики. Зокрема, першоджерелом публікацій із проросійськими наративами неодноразово вказував сайт «Новости Херсонщины». Тут з’являються тексти Олександра Зубченка, який публікується на сайті російської агенції Regnum та на сайтах-сміттярках. Найпоширеніший наратив: Україна — нацистська держава, неодноразово траплялися публікації з тезами про зовнішнє управління.

Одеський 7 канал. Офіційним власником каналу є бізнесмен, засновник Kadorr Group Аднан Ківан. Найчастіше авторами наративів на каналі були Микола Скорик та Євген Червоненко, тож в ефір каналу наративи потрапляють через надання платформи проросійським політикам. Серед них також були помічені Андрій Пальчевський та Юрій Бойко. Найчастіше канал транслює наративи про зовнішнє управління та нав’язує дружбу з Росією.

Телебачення Слов’янська «С-плюс». Попри вимоги закону «Про телебачення та радіомовлення», канал не оприлюднив на сайті документів щодо структури власності. За даними державних реєстрів, ТОВ «Телерадіокомпанія “САТ-Плюс”» належить колишньому меру Слов’янська (2002–2006 роки), підприємцю Анатолію Левіту. В усіх виявлених матеріалах цитували лише політиків «ОПЗЖ»: Наталію Королевську, Юрія Бойка, Нестора Шуфрича, Павла Придворова. Переважно це матеріали в програмі «HARD з Поповою», яку веде директорка телеканалу Наталія Попова.

Довіра є одним із ключових елементів стійкого до загроз суспільства. Саме довіра до інститутів та інституцій незалежно від рівня — національного, локального чи світового. Антизахідна дезінформація підриває довіру. У поєднанні з теоріями змов, підсилені складними економічними умовами, такі меседжі здаються логічними, адже начебто вказують на винного в наших негараздах. Проросійські сили в Україні спекулюють на цьому й інтегрують російські меседжі в антизахідні. Часто їх змішують у міцний коктейль й пропонують його українцям, щоб ті втамували свою спрагу до покращення життя. Напій дає прості й швидкі рішення: «у всьому винен жадібний Захід», проте залишає похмілля у вигляді сумнівів у демократії, євроатлантичній інтеграції та правильності такого вектора розвитку для України.