Глава Офісу президента і прем’єр-міністр відкрили у Бабиному Яру символічну синагогу Меморіального центру Голокосту

14 травня Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Главою Офісу Президента та Прем’єр-міністром відкрили у Бабиному Яру символічну синагогу – Місце для роздумів.

Церемонія була приуроченою до Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Відкриття відбулося за участі урядовців, релігійних лідерів, послів, культурних та громадських діячів, Праведників та їхніх родичів.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак на церемонії відкриття символічної синагоги наголосив, що сьогодні важливо вшанувати пам'ять про людей, які загинули у Бабиному Яру, та подякувати тим, хто рятував їх, ризикуючи власним життям. "На жаль, слово "війна" і війна як така не зникли з нашого життя, – зазначив він. – Я хотів би побажати нам всім, в першу чергу, миру. І сказати слова вдячності тим, хто сьогодні доклав зусиль і зробив можливим відкриття цього Місця для роздумів. Місця, куди будуть приходити кияни, гості нашого міста, щоб згадати, що відбулося у Бабиному Яру, щоб згадати героїв, щоб згадати Праведників світу. Я хотів би подякувати і сказати, що держава зробить все, щоби меморіал у Бабиному Яру став грандіозним, одним із найвеличніших музеїв, місцем пам'яті у світі".

Він також передав слова подяки та пошани від Президента України та повідомив, що глава держави підписав указ, яким встановлюється постійна державна стипендія для Праведників, українців, які рятували євреїв під час Голокосту.

"Місце для роздумів" у вигляді символічної синагоги є великим кроком на шляху відновлення пам'яті про всіх, хто загинув у цьому місці у роки Другої світової війни. Ця знакова подія є наочним свідченням, що в українській суспільній свідомості утверджуються високі ідеали поваги до людського життя та визнання відповідальності і пам’яті, які будуть сприяти побудові вільного демократичного суспільства в нашій країні. Важливо, що саме тут, безпосередньо у місці трагедії та у місці спочинку загиблих, відкрито символічну синагогу, де кожен зможе духовно згадати загиблих. Українська держава є щирою, справжньою спільною домівкою для всіх національностей, релігій і традицій, серед яких іудаїзм посідає почесне місце. Переконаний, що меморіальна синагога стане святим місцем, і духовного єднання, і братського діалогу", – наголосив Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

"Сьогодні разом з Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" ми відкриваємо  "Місця для роздумів". Це дозволить вшанувати пам’ять десятків тисяч євреїв-киян, які загинули у Бабиному Яру у страшні часи Голокосту. Відкриваючи синагогу, ми повертаємо пам’ять про цих людей. І дуже символічно, що робимо це в День пам'яті українців, які, ризикуючи своїм життям, рятували євреїв. Подвиг всіх цих мужніх людей сьогодні ми також вшановуємо. Відродження національної пам’яті починається з переосмислення тих місць, які в радянські часи навмисно та свідомо маскувались під місця розваг, відпочинку, рекреації, забуваючи, що насправді трапилось. Так сталось і тут, з Бабиним Яром. Тепер ми повертаємось до цієї меморіалізації, яку протягом багатьох років радянського панування умисно викорінювали із нашої свідомості", – зазначив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

У заході також взяв участь архітектор, професор Базельського університету, автор унікальної синагоги в Майнці та символічної синагоги у Бабиному Яру Мануель Герц та президент французької організації "Яхад-ін Унум", голова Академічної ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", римо-католицький священик, отець Патрік Дебуа

"У Бабиному Яру було вбито більше людей, ніж будь-де на планеті. Відповіддю на цей жахливий злочин могла би стати похмура і мінімалістична архітектура, традиційна для меморіалів Голокосту. Однак я впевнений, що монументальний і статичний підхід суперечить десяткам тисяч окремих голосів жертв Бабиного Яру, – підкреслив Мануель Герц. – Тому народилась ідея створити перформативну архітектуру, яка трансформується, дивує та надає відчуття трепету. Синагога у Бабиному Яру має об’єднувати людей для колективного ритуалу вшанування пам’яті".

"Бабин Яр – урочище, де тисяча німців вбили майже 34 тисячі євреїв - дітей та жінок. На очах у всіх. Це місце масового вбивства, яке ми маємо пам'ятати. Щоб навчити молоде покоління по всій планеті уникати участі у таких масових злочинах сьогодні. На жаль, досі щодня на кожному континенті масові стрілянини руйнують планету. У Кабулі, в Іраку, в Сирії та багатьох інших місцях. Бабин Яр повинен стати міжнародним центром запобігання масовим злочинам", – наголосив Патрік Дебуа.

На церемонії відкриття також були присутні духовні лідери України, представники різних церков та конфесій: глава Української Греко-Католицької Церкви, головуючий Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій Блаженніший Святослав; головний рабин Києва та України Моше Реувен Асман (Всеукраїнський єврейський конгрес); голова Всеукраїнського Союзу Церков Євангельських Християн-Баптистів Валерій Антонюк.

"Ми не маємо права забувати про страшну трагедію Голокосту, про жертв та тих, хто втратив у ній своїх близьких. Меморіалізація в нашій державі геноцидів, що траплялися на території України, стане належним і гідним способом вшанування пам'яті невинних жертв тоталітарних режимів і зцілення народної пам'яті. Ми також маємо пам'ятати та шанувати подвиг тих українців, хто допомагав євреям вижити, рятував ціною власного життя. Ці люди – Праведники, вони дали нам приклад жертовності, відваги та любові до ближнього", – зазначив глава Української Греко-Католицької Церкви, голова Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, Блаженніший Святослав (Шевчук).

"Наш обов’язок – піклуватися про людей, які відвідують Бабин Яр, щоб вшанувати пам'ять та помолитися за спочин рідних та всіх, хто загинув у трагедії Голокосту. Відкриття саме тут, у Бабиному Яру, де лише за два дні були розстріляні майже 34 тисячі євреїв, символічної синагоги, місця для роздумів і молитви, є проявом належної їм пам'яті та поваги. Важливо, що ми відкриваємо цю синагогу, як символ відродження пам'яті знищуваних нацистами євреїв, саме у День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, які допомогли їм пережити ті страшні часи", – підкреслив Моше Реувен Асман, головний рабин Києва та України (Всеукраїнський єврейський конгрес).

Місце для роздумів – символічна синагога  – розташована у Бабиному Яру, поруч із пам’ятником "Менора", біля схилу яру, що традиційно є місцем скорботи, молитви та вшанування жертв трагедії для євреїв. 

Споруда, що подібно до книги розкривається і закривається, прикрашена візерунками і текстами молитов, які повторюють традиційний розпис старовинних синагог у Західній Україні, знищених під час Другої світової війни і Голокосту. Стеля прикрашена малюнками у вигляді карти зоряного неба, що відтворює положення зірок 29 вересня 1941 року – у перший день масових розстрілів в Бабиному Яру. Виготовлена вона із сторічної деревини дуба, який збирали зі старих закинутих споруд з різних куточків України, що символізує зв'язок минулого з майбутнім.

Нагадаємо, цього року 14 травня Україна вперше відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Цю офіційну дату встановила окремою постановою Верховна Рада на початку 2021 року.

Праведниками називають людей неєврейського походження, які рятували євреїв у часи Другої Світової війни і Голокосту, часто ризикуючи власним життям.

Після війни 2659 жителів України, чиї подвиги були задукоментовані та зафіксовані врятованими або їх рідними, були удостоєні звання Праведників народів світу від Ізраїльського національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) та Героїзму Яд Вашем. 18 з них ще живі. За кількістю Праведників народів світу Україна посідає 4 місце серед 51 країн світу. Хоча українців, які рятували євреїв, було значно більше. Основний етап збору інформації про подвиги Праведників припав на період, коли історія Голокосту в СРСР піддавалася політиці забуття і спотворення. На жаль, багато з цих історій подвигу залишаються невідомими до цього часу.