“Серж Лифар. Політ Ікара”: В Києві відкривається виставка про легендарного танцівника родом з України

18 травня 2021 в Національному музеї історії України відкривається виставка "Серж Лифар. Політ Ікара", присвячена легендарному французькому танцівнику і хореографу, який був родом з України.

15 квітня виповнилося 116 років від дня народження Сержа Лифаря. Через карантинні обмеження відкриття виставки, якою музей вшановує пам'ять великого митця, було перенесено на місяць.

Сергій Лифар народився в 1905 року в Києві, в родині чиновника Михайла Яковича Лифаря і Софії Василівни Марченко-Лифар. Навчався в Імператорській Олександрівській київській гімназії, захоплювався музикою та мав справжню пристрасть до танцю. З дитинства його великою мрією було навчитися танцювати балет.

Виставкою "Серж Лифар. Політ Ікара" Національний музей історії України прагне популяризувати ім'я видатного киянина. Колекція митця, що зберігається в музеї, — близько 1500 одиниць, містить унікальні пам'ятки, які розповідають про його непросте життя та творчий злет.

На виставці будуть представлені балетна туфелька, яку пошила мама для юного Сергія, листування з родиною 20-30х рр. ХХ століття, фото та театральні програми виступів трупи Сергія Дягілєва, виготовлений Коко Шанель костюм Аполлона, до балетної постановки "Аполлон Мусагет", елементи костюму Ікара до славетної постановки Сержа Лифаря, міжнародна нагорода в галузі хореографії Oscar de la dans та багато інших.

На виставці будуть представлені унікальні експонати, яких більше ніде немає. Серед них — сценічні костюми Сержа Лифаря, його малюнки та персональні речі.

"Більшість речей — те, що Україні передала графиня Ліліана Алефельд. [Кохана жінка та спадкоємиця Сержа Лифаря — прим.ред]. Частково будуть представлені також листи Лифаря, які він надсилав до своєї родини в Київ, коли виїхав у Париж. Коли його мати померла, а батько одружився вдруге, ця родина зберігала листування. Це унікальні речі — переписка з сім'єю впродовж 1920-30-тих років. Сам по собі це унікальний факт, що в ті часи листи доходили”, — розповідає Олена Іванова, кураторка виставки “Серж Лифар. Політ Ікара”.

Покинувши Київ майже століття тому, в Парижі українець здобув славу всесвітньо відомого танцівника та хореографа. Потрапивши спершу до відомої балетної трупи Сергія Дягілєва, Лифар зробив блискавичну кар'єру.

На виставці будуть представлені, зокрема, особисті речі Дягілєва, які після його смерті успадкував Серж Лифар. Це валіза 1911 року — класичний набір речей, з якими на той час подорожували заможні чоловіки. В ній збереглися, наприклад, різноманітні косметичні пляшечки, фотографії батьків Сергія Дягілєва і навіть тогочасна бірка Côte d'Azur. Адже саме в Монте-Карло, на Лазурному узбережжі, знаходилася штаб-квартира балету Дягілєва.

У 1929 році, у віці 24 років, Серж Лифар очолив паризьку "Гранд-Опера", не підозрюючи, що залишиться там майже на тридцять років. За цей час він став для французького балету не просто театральною зіркою, хореографом, солістом та педагогом. Серж Лифар фактично відродив славу французького балету, ставши його реформатором і основоположником нового напрямку - неокласицизму. "Ікар" — один із найвідоміших балетів того часу, який став своєрідним уособленням самого Лифаря. Сучасники називали його "богом танцю".

Упродовж життя Серж Лифар займався також літературною діяльністю: писав статті, вів щоденники, багато листувався і розповів про своє життя на сторінках мемуарів "Спогади Ікара". В своїх творах Лифар багато писав про Україну. Митець з особливою любов'ю завжди згадував  Київ, який він обожнював, і сам називав себе "палким патріотом" свого рідного міста.

‘'Серж Лифар буде дуже відданий Києву, саме цій землі. Він сильно переживав, коли виїхав і хотів повернутися, але його творчість була пов'язана із російським балетом Дягілєва, також був доволі болісний період у його житті, пов'язаний із німецькою окупацією у Франції, коли його звинуватили в колабораціонізмі. Це було життя звичайної людини в екстремальних умовах", — каже Олена Іванова.

В книзі "Роки жнив" Серж Лифар описав свій "київський" період життя — спогади про дитинство, буремну юність та становлення його як особистості.

Це сповідь людини, що з болем згадує бентежні часи, коли українська столиця пройшла крізь вихор кривавих історичних подій. Лифар розповідає про початок 1920-х років, як він збирався нелегально емігрувати до Європи: "Збори завершено — паспорт зашито, дозвіл на візу до Франції сховано в чобіт, між підошвою і підметкою. [...] Родина легко відпускала мене: якщо мої домашні й не особливо співчували моїм мріям про "негідний" балет, то всіляко сприяли моєму плану втечі за кордон, подалі від убогості радянського життя".

Серж Лифар став зіркою французького балету, і за великі здобутки перед культурою Франції йому неодноразово пропонували стати громадянином республіки. Проте Лифар завжди відмовлявся і на все життя лишився власником паспорту Нансена — міжнародного документу біженця без громадянства. До речі, він також буде представлений в експозиції музею.

Кажуть, коли Шарль де Голль вкотре запропонував Сержу Лифарю стати громадянином країни, той відповів: "Щиро вдячний, пане президенте, за вашу пропозицію. Але я ніколи не був і не буду французом, бо я українець і батьківщина моя Україна". 

Офіційне відкриття виставки "Серж Лифар. Політ Ікара" відбудеться в Національному музеї історії України 18 травня о 16:30.

Дивіться також:

Серж Лифар — "бог танцю", палкий патріот Києва, вірний друг Коко Шанель.

"Дика українка" з кінокамерою і майстриня пера: Як Софія Яблонська відкрила для себе весь світ.