Bloomberg: Ми живемо у світі наукової фантастики

Наукова фантастика вже ніяка не фантастика / Saundra Castaneda / Flickr.com

"Я читаю наукову фантастику вже півстоліття, витративши дитинство на її споживання у різних формах. І ось тепер вперше в своєму житті я почуваюся так, ніби живу у серіалі наукової фантастики", - пише Тайлер Коуен, американський економіст і професор Університету Джорджа Мейсона.

Поворотним моментом стало приземлення китайського дослідного апарату на Марсі. Справа не лише у самому факті, зважаючи на те, що Китай ще відносно недавно був однією з найбідніших країн світу. Апарат містить надзвичайну кількість програмного забезпечення й пристроїв на основі штучного інтелекту, а ще лазери й георадар, - йдеться в статті Коуена на Bloomberg.

Існує ціла серія романів наукової фантастики про Китай, в яких країна колонізує Марс. Письменник Девід Вінгроу з 1988 до 1999 видав серію під назвою "Чанг Куо", події якої розгортаються у майбутньому через 200 років. У цих книгах описано, як корумпований і репресивний Китай править світом й насаджує жорстку расову ієрархію.

В 1990 році New York Times опублікував рецензію на книгу Вінгроу. І вона тепер особливо вражає. В ній йдеться, що у книзі "китайці якимсь чином повернули собі відчуття мети у другій половині 21-го століття", так, ніби це справді фантастика. Твір Вінгроу називають нереалістичним й поганим, тому що "бачення майбутнього, в якому домінує Китай, здається надуманим і безпідставним в історичному процесі". Економіст визнає, що книги "Чанг Куо" не відповідають і його власним передбаченням. Але, вочевидь, реальність перевершила бачення принаймні одного літературного критика.

Криптовалюта Dogecoin - ще одна ознака того, що сучасна реальність нагадує фантастику. Це те, на що звертає увагу португальський політолог і політик Бруно Макаес.

"В 1994 році я був співавтором книги про монетарну економіку, в якій припускав, що монетарні інститути й самі гроші сильно зміняться у наступні кілька десятиліть. Здебільшого це станеться через технології. На книгу ніхто не звернув увагу і, здавалося, вона не мала практичної користі. Озираючись, тепер я бачу, що вона була аж занадто консервативною", - пише Коуен.

Він додає, що доведеться шукати тяжко й довго в науковій фантастиці, щоб знайти хоч щось подібне на історію Сатосі Накамото, загадкового розробника Bitcoin. Може це Гарі Селдон з "Фундації" Айзека Азімова? Вся група крипто-інститутів більше не здається просто бульбашкою. І це правда навіть попри те, що Dogecoin по-суті був створений для жарту.

"Ще одна ознака того, що наукова фантастика стає реальністю: я живу у Вірджинії. І минулого тижня я не міг знайти доступний запас бензину, тому що хакерська група DarkSide атакувала головний трубопровід в регіоні. Моє життя точно не скотилося до сценарію "Шаленого Макса", де банди воюють за пальне і жінок. Тим не менше, це було нагадування про те, що зручності сучасності крихкі. А це, знову ж таки, поширена тема для наукової фантастики", - йдеться в статті.

Одна компанія з кібербезпеки зафіксувала, що кількість кібератак зросла на 485% з 2019 до 2020 року. Злочинність переходить в нове і трохи страшне майбутнє.

Стає дедалі очевидніше, що незграбна, але чарівна збірка оповідань Айзека Азімова "Я, робот" була найбільш важливою й впливовою фантастикою 20-го століття. Азімов думав про те, як ми, люди, будемо програмувати поведінку роботів. Зрештою, він запропонував свої славнозвісні "три закони роботехніки". Регуляція програмного забезпечення й алгоритмів стала тепер однією з головних суспільних проблем. І майже кожен, хто працює в цій сфері, знайомий з працями Азімова.

"На скільки обережним повинен бути ваш безпілотний автомобіль і коли йому варто з'їхати в натовп пішоходів, щоб врятувати ваше життя? Таких питань буде ставати дедалі більше. І з часом знадобиться абсолютно нова юридична система. Азімов помітив це першим", - йдеться в статті.

З точки зору актуальності й глобального охоплення, "Я, робот", який був написаний для дешевих журналів, швидше за все, перевершить роботи лауреата Пулітцерівської премії Філіпа Рота.

Ще один пророчий роман про ще одну гостру проблему - це "Діамантовий вік" Ніла Стівенсона. Книга була опублікована в 1995 році, коли економічне зростання збільшувало доходи по всіх США включно з середнім класом. Роман описує світ надзвичайної нерівності, посиленої освітніми й географічними розколами.

Ще не відомо, чи міста почнуть будувати власні біо-захисні імунні системи для повітря. Або чи нанотехнології використають для забезпечення бідних безкоштовною їжею і ковдрами. Але роман корисний для всіх, хто хоче краще зрозуміти нерівність доходів.

Суть в тому, що це стосується будь-якої кількості інших проблем: наукова фантастика пропонує вікно для чіткішого погляду на сучасну реальність. І це ще через її призму ніхто не подивився на пандемію, вакцини чи звіти про НЛО.