MY.UAНовини
Дослідження «Дезінформаційний ландшафт у східній та південній України: спільні наративи та джерела»: головні тези презентації
Дослідження «Дезінформаційний ландшафт у східній та південній України: спільні наративи та джерела»: головні тези презентації

Дослідження «Дезінформаційний ландшафт у східній та південній України: спільні наративи та джерела»: головні тези презентації

У вівторок, 18 травня 2021 року, Естонський центр східного партнерства, Український кризовий медіацентр та ГО «Детектор медіа» презентували спільне дослідження, підготовлене у рамках проєкту «Протидія дезінформації на півдні та сході України» за підтримки Європейського Союзу.

Учасниками обговорення були:

  • Герт Антсу, директор Естонського центру східного партнерства; 
  • Представник Делегації ЄС в Україні (TBC);
  • Любов Цибульська, керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
  • Галина Петренко, директорка ГО «Детектор Медіа»; 
  • Ксенія Ілюк, менеджерка ГО «Детектор медіа»;
  • Олександра Цехановська, керівниця Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру;
  • Дмитро Теперік, виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки, директор естонсько-українського проєкту «Стійка Україна», експерт з питань стійкості Естонського центру східного партнерства.

Модератором заходу виступила Тетяна Колосова, керівниця напрямку по роботі з національними аудиторіями Українського кризового медіацентру.

Повне дослідження — тут.  

Відкриваючи презентацію заступник голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло зазначив, що дезінформаційні наративи з величезною швидкістю розповсюджуються по всьому світу, а свободою інформації не можна зловживати.

«ЄС пропонує розглядати виклики Часто запускаються кампанії з викривлення інформації, наприклад, про начебто шкоду вакцинації, інформація в інтернеті розповсюджується миттєво, її навмисне викривлення та спотворювання може порушити демократію та зруйнувати систему стримування та противаг, тому боротьба з дезінформацією є вкрай важливою для громадськості», – зауважив Дюфло.

У свою чергу, Директор Естонського центру східного партнерства Герт Ансу нагадав, що презентація відбувається в роковини депортації кримських татар, Росія ж намагається легітимізувати анексію Криму за допомогою пропаганди та дезінформації.

«Нещодавно ми спостерігали не лише військову ескалацію біля кордонів України, жодного послаблення не було і у середині інформаційного середовища, спекуляції навколо війни є небезпечними та шкідливими, дезінформація – потужний інструмент для впливу на українське суспільство, але його використовує не лише РФ, але і опонент всередині країни. Медіаграмотність не вирішує всіх проблем дезінформаційого впливу, але негативні наслідки може мінімізувати. Програма медіаграмотності допоможе залучити більше тих українців, які не мають сучасних навичок, необхідних у цифрову епоху. Вільні ЗМІ та освідчені споживачі масової інформації – одна з основ побудови вільного суспільства в Україні», – підкреслив Герт Ансу.

Герт Ансу додав, що спільний проєкт з медіаграмотності покликаний підвищити стійкість громадян до дезінформаційних компаній, для цього потрібно:

  1. Залучати людей на місцях та підтримувати високоякісну журналістику; 
  2. Сприяти ефективному спілкуванню місцевої влади та громадян на сході та півдні країни;
  3.  Здійснювати заходи для підвищення медіаграмотності українців загалом.

Очільниця Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Любов Цибульська під час відкриття презентації заявила, що Україна стала тестовим майданчиком для російських дезінформаційних спецоперацій, що породжує низку викликів.

За словами Цибульської, наразі умови для ведення інформаційних воєн стали дуже сприятливими, якщо раніше дезінформація була прерогативою спецслужб, то тепер її поширювати може будь-хто, крім того, російська пропаганда стала більш адаптивною.

«Російській пропаганді закриваєш двері – вона лізе через вікно… Закриєш соцмережі, пропаганда переміщуються на проросійські телеканали, закрили телеканали Медведчука, вони інвестують в ті ресурси, що залишились – канал "Наш", "Страна" та інші ресурси», – зазначила Любов Цибульська.

Очільниця Центру додала, що зараз інформаційні атаки можуть стосуватись будь-якої сфери, від енергетики та банківського сектору, так відтепер і музики та кулінарії.

«Згадаймо битву за борщ, яку веде Росія», – нагадала Любов Цибульська.

Ще одним викликом є намагання Кремля зруйнувати європейську єдність та посварити союзників.

«Зокрема, про це свідчать намагання посварити Україну та Польщу, зокрема, ситуація з руйнуванням пам’ятника в Гуті Пеняцькій, коли місцеві мешканці навіть не знали про це, інформацію почали поширювати російські соцмережі, яку потім підхопили російські, польські, та українські проросійські ЗМІ... Тепер Кремль робить зусилля для того, що посварити Україну та Угорщину», – зауважила Любов Цибульська.

Коментуючи намагання російської пропаганди розширити ареал свого впливу в Україні Любов Цибульська згадала намагання медіаменеджера Валіда Арфуша отримати ліцензію для Euronews Ukraine.

«Валід Арфуш – досить таки лиховісний персонаж, спробував податися на ліцензію від Нацради на мовлення Euronews в Україні…у нинішньому вигляді Еuronews транслює проросійські наративи, про громадянську війну...і зараз відбулась спроба отримання ліцензії, на щастя, Нацрада не дала їм цього зробити», – зауважила Любов Цибульська.

Презентуючи результати власне дослідження менеджерка ГО «Детектор медіа» Ксенія Ілюк зауважила, що метою його було зрозуміти, хто і для чого розповсюджує проросійські наративи в українському медіапросторі і наскільки вони є ефективними.

Географія дослідження – це області Півдня та Сходу України, ці регіони знаходяться найближче до окупованих Росією регіонів, соціологія показує, що тут не було такої активної підтримки євроінтегарції, як на заході держави.

«Тому він є більш показовим в плані сприйняття російської дезінформації. Ми проаналізували контент регіональних та національних телеканалів, Ютуб, Инстаграм, Телеграм та Фейсбук, для того, щоб зрозуміти наративи, розповсюджені в регіоні», – сказала Ксенія Ілюк.

Коментуючи методологію дослідження Ксенія Ілюк зазначила, що воно проводилося у цільових регіонах: Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській, Херсонській, Миколаївській та Харківській областях.

На першому етапі було проведено експертне дослідження засобів масової інформації (телевізійних новин, ток-шоу та розмовних програм, онлайн-видань, груп у соціальних мережах і телеграм-каналів), які є найпопулярнішими в цільових регіонах, а також дослідження медіаконтенту на загальнонаціональному рівні.

На другому етапі було проведено моніторинг контенту українських медіа, шукаючи дезінформаційні повідомлення та наративи: — в локальних онлайн-групах і дописах у соціальних мережах мешканців міст у цільових регіонах (понад 23 мільйони повідомлень із восьми цільових регіонів у соціальних мережах Facebook, YouTube, Instagram, Twitter та месенджері Telegram); — в онлайн-виданнях; — в ефірі місцевих телеканалів у цільових регіонах (вечірні теленовини на двох місцевих телеканалах кожного регіону протягом п’яти робочих днів).

На третьому етапі було проведено соціологічне дослідження про роль соціальних платформ та усну передачу інформації, а також про ефективність дезінформаційних наративів.

Дослідження складалося з якісного соціологічного дослідження (4 фокус-групові інтерв’ю загалом з 33 учасниками і 15 експертних інтерв’ю) і репрезентативних кількісних досліджень (3264 інтерв’ю — по 408 у кожній області) у цільових регіонах.

На четвертому етапі було проведено порівняння українських дезінформаційних наративів, знайдених під час дослідження, з наративами, які поширюються в російських ЗМІ, щоби знайти схожість і відмінності, а також виявити іноземне походження деяких наративів.

За результатами дослідження було зроблено такі ключові висновки щодо актуальних загроз для місцевих ЗМІ та вразливих груп медіаспоживачів у південно-східній Україні:

  • уподобання споживачів медіа на південному сході України не мають суттєвого впливу на ступінь їхньої вразливості до ворожих наративів, створюваних і поширюваних Росією та проросійськими агентами в Україні;
  • ворожі дезінформаційні кампанії проникають у медіапростір південного сходу України і сягають медіаспоживачів, що там проживають, одночасно через різні канали, такі як телебачення, місцеві медіа та соціальні мережі. З огляду на різноманітність суб’єктів дезінформації, виробників та розповсюджувачів контенту, переважна більшість соціальних груп, що проживають на південному сході України можуть зазнати впливу антиукраїнських та проросійських наративів, таких як «Україна є неповноцінною державою», «Україна прославляє нацизм», «Україною керують зовнішні гравці», «Ситуація на Донбасі є громадянською війною», «В Україні присутня потужна русофобія» тощо; 
  • існує багато ключових драйверів поширення та привабливості ворожих наративів. Це, наприклад, ностальгія за радянським минулим, ідеологізація історичної пам’яті, політизація мовного та релігійного питань, соціально-економічна нестабільність, розрив між поколіннями тощо. Максимального впливу такі наративи досягають за їхнього одночасного поширення. Більшість населення південно-східної України не володіє належним рівнем медіаграмотності, а отже, не в змозі відрізнити іноземний ворожий наратив від внутрішньополітичного питання або ж завадити поширенню численних теорій змови;
  • узагальнений портрет найбільш вразливої групи населення виглядає таким чином: російськомовний громадянин України віком понад 45 років з Донбасу, Харкова чи Запорізької області, що проживає в неблагополучних соціально-економічних умовах.

Беручи до уваги середні показники медіаспоживання, зусилля державних органів, органів місцевого самоврядування та громадських організацій повинні бути спрямовані за двома напрямами:

  1. групові тренінги з медіаграмотності для відносно недосвідчених споживачів інформації з метою підвищення загального рівня знань та необхідних навичок на особистому рівні;
  2. комплексні програми розвитку для місцевих журналістів у цільових регіонах з метою поліпшення їхньої пристосованості до нових медіавикликів, посилення їхнього почуття відповідальності як працівників ЗМІ, а також підвищення рівня компетентності редакцій та медіа.

Ксенія Ілюк зазначила, що українські телеканали популярні на Півдні та Сході і їх дивляться.

«Найпопулярнішим є телеканал 1+1, Інтер, СТБ та інші. Далі за списком ми бачимо канали групи Медведчука, які є заблоковані, хоча рівень довіри до них значно вищій, аніж до інших каналів. Дослідження показує, що 12% респондентів довіряють російським ЗМІ, 22% досі мають доступ до заблокованих російських соцмереж», – зауважила Ксенія Ілюк.

Дослідження показало, що російська дезінформація хоч і є централізованою, та вона не домінує і зосереджена на декількох телеканалах, але російські наративи кількісно уступають обговоренню питань поганих доріг та інше.

70% проросійських та антизахідних меседжів були зафіксовані в медіа, близьких до «ОПЗЖ», каналів Медведчука, та низки регіональних медіа, які іноді просто репостили матеріали з цих ресурсів.

Серед головних наративів проросійської пропаганди, як зазначалося вище: «Україна недодержава», «Майдан – це захоплення влади».

«Але зростає кількість тих, кому важко визначитись, що являє собою Майдан – захоплення влади чи демократичний протест та прагнення євроатлантичного вибору. Це серйозна тенденція, бо люди починають сумніватися в тих речах, у яких два-три роки тому вони були упевнені. І ця категорія сірих людей зростає… Виходячи з цього, першим завданням російської пропаганди є змусити поставити під сумнів віру людей, а потім – вже йде насадження певних наративів», – каже Ксенія Ілюк.

Близьким до антимайданівського є поширений наратив «зовнішнє управління», який стає дедалі популярнішим і найнебезпечнішим. До цього наративу входять тези, що «Міжнародний валютний фонд керує Україною», «громадські організації — агентурна мережа США», а також використання образливого означення «соросята» на адресу людей, які мають або мали зв’язок із міжнародними інституціями або отримують гранти. 

Також позначилася на українському інфопросторі і епідемія коронавірусної хвороби. З нею пов’язана низка дезінформаційних наративів. Головний із них — заперечення існування коронавірусу або применшення його небезпеки. В соцмережах є цілі групи, які поширюють таку інформацію.

За даними соціологічного опитування, яке КМІС провів для «Детектора медіа», більшість мешканців південних і східних областей (54 %) вважає, що коронавірус має штучне походження. У природне походження вірять 25 %. 47,5 % стверджують, що ліків від коронавірусу не існує, а 18 % обрали варіант «ліки від коронавірусу існують, але їх приховують».

Чимало маніпуляцій і фейків стосуються вакцинації. Антивакцинаторський рух існував в Україні й до початку епідемії, наприклад, спільнота «Вакцинація: Вільний Вибір».

Моніторинг фейків і маніпуляцій про коронавірус, який проводить «Детектор медіа», свідчить, що чимала кількість дезінформації стосується саме вакцин і вакцинації.

Резюмуючи дослідження Ксенія Ілюк зазначила, що серед головних чинників, які впливають на вразливість до дезінформації, це рідна мова, віросповідання, вік та економічні орієнтації. Ці чинники є об’єднавчими для всіх фокусгруп.

Директорка ГО «Детектор Медіа» Галина Петренко коментуючи дослідження зауважила, що «немає такої чарівної пігулки чи закону», який би одразу вирішив проблему дезінформації.

«Є кілька кроків, які покращать ситуацію в боротьбі з цим питанням, зокрема: важлива синергія експертів, громадянського суспільства та органів державної влади, ми вітаємо створення двох Центрів з протидії дезінформації, це важливий крок, який вже зробила держава… Для органів державної влади ми радимо розбудовувати ключовий орган зі стратегічних комунікацій, мені здається, що держава його вже утворила, проактивно підійти до формування українського порядку денного в інформаційній сфері, висвітлювати ефективність реформ, історії успіху, сприяти поширюванню проукраїнських життєствердних наративів», – підкреслила Галина Петренко.

У свою чергу, керівниця Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Олександра Цехановська зауважила, що презентоване дослідження підкреслює адаптивність російської дезінформації.

«Ми вивчаємо цю дезінформацію роками, ми знаємо, що основним структурними елементом дезінформації залишається наратив, наратив – це історія, інтерпретація подій, яка намагається створити бажане ставлення цільової аудиторії до об’єкта, об’єктом такої наративізації може стати будь-що, це може бути організація НАТО, це може бути держава, як Україна, і навіть явище, як пандемія коронавірусу. Саме за системою наративізації і працює російська дезінформація», – каже Олександра Цехановська.

Олександра Цехановська зауважила, що в межах дослідження Український кризовий медіацентр моніторив та вивчав п’ять російських каналів і п’ять українських.

Серед російських присутній телеканал «Звезда», який відзначився найбільшою кількістю фейків про Україну та телеканал ТВЦ, пов’язаний з Константином Затуліним. Серед українських телеканалів для дослідження були взяті канали з групи лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука, телеканал Інтер та телеканал «Наш», який перетворюється на основний ефективний медіахаб проросійської дезінформації.

«Серед аудиторії телеканалу "Наш" найбільше негативно налаштованих до євроінтеграції України громадян. Вони сприймають перспективи членства України в євроатлантичних структурах ще гірше, ніж глядачі каналів Медведчука», – зауважила Олександра Цехановська.

Експерт зазначила, що раніше ці досліджувані телеканали просували наративи про громадянську війну, але зараз почали просувати наративи про Україну, як «маріонетку Заходу».

За словами Олександри Цехановської, основний фактор ризику проникнення дезінформації – олігархізація медіаринку.

«У олігархів є бізнес-інтереси, які не завжди співпадають з інтересами національними, що призводить до просування певних дезінформаційних наративів. Ми пам’ятаємо історію з каналом 1+1, коли Ігор Коломойський мав публічну проукраїнську позицію, а потім через конфлікт з попередньою владою він змінив риторику, і це вплинуло на канал 1+1. Я зараз кажу про конкретний приклад, про так звані американські секретні біолабораторії, цей фейк запустили депутати ОПЗЖ Віктор Медведчук та Ренат Кузьмін, потім його підхопив і канал 1+1, який випустив маніпулятивне розслідування про американські секретні лабораторії», – зауважила Олександра Цехановська.

На думку експерта, наратив про «зовнішнє управління» є найбільш небезпечним, він полегшує сприйняття російської дезінформації, погіршує стосунки із західними партнерами, що є і кінцевою метою Кремля.

«Ці тези поширювали Вячеслав Ніконов, з фонду Русский мир та нардеп Віктор Медведчук, вони повторювали слова президента РФ Володимира Путіна. На прикладі Медведчука та інших можна сказати, що проросійські політики не надто переймаються адаптацією наративів для «українського споживача», – зауважила експертка.

Олександра Цехановська також виокремила цікаву деталь, а саме: люди мають певний скепсис до озвучуваних наративів, наприклад, виборці «партії Шарія» вважають, що вони здатні найбільше розрізняти дезінформацію – таких серед них 42%.

Гладячи досліджуваних телеканалів довіряють перш за все «експертам», які в прямому розумінні не є такими, фактично, часто вони стають політичними піарниками і просувають вигідну власникам телеканалів риторику, не маючи професійної освіти та експертного досвіду.

«Як приклад можна навести Руслана Бортника, який в етері 112 Україна зазначив що «окупація певною мірою навіть краща за зовнішнє управління, тому що окупант бере на себе соціальну відповідальність за тих людей, які проживають на цій території, а зовнішнє управління не бере на себе жодної відповідальності – воно просто грабує країну...Найбільший ризик полягає саме в покладанні на подібних експертів… ведучі також демонструють заангажовану поведінку», – резюмувала Олександра Цехановська.

Виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки, директор естонсько-українського проєкту «Стійка Україна», експерт з питань стійкості Естонського центру східного партнерства Дмитро Теперік вважає, що виокремлення у дослідженні вразливих груп та медіа, які на ці групи націлені, є абсолютно справедливим.

«Дослідження звертається до рівня громади, яка є ключовою ланкою для стійкості до дезінформації, дослідження дає посил для формування позитивних наративів, які заохочували людей до медіаграмотності. Дехто з прокремлівських симпатиків може залучати увагу українського регіонального споживача, граючи на незадоволеннях і таким чином просувати наративи Кремля. Ми повинні підходити обережно до цих емоційно заряджених тем, позитивні наративи нам дуже потрібні, і новостворені Центри ( з протидії дезінформації – Ред.) матимуть перед собою дуже великі виклики», – каже Дмитро Теперік.

За словами Теперіка, всі проєкти з медійної грамотності містять три основні положення:

  1. моніторинг, описання проблеми;
  2. елемент навчання і цифрову обізнаність;
  3. робота із вразливими групами.

«З естонського досвіду можу сказати, що часте наліплювання ярликів на соціальні групи є неправильним і може відвернути цих людей від мейнстріму. Говорячи про вразливі групи, варто пам’ятати, що не треба стигматизувати їх, бо це наші громадяни, і ми не повинні їх виключати», – резюмував Дмитро Теперік.

Скріншот відео: Український кризовий медіа-центр 

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Врятувала Пуччіні від провалу: кого з українок називали "чарівною Баттерфляй"
24tv
2025-10-07T07:30:34Z
Аффлек і Лопес через рік після розставання з'явилися на публіці разом
Комсомольская правда
2025-10-07T07:30:23Z
"Це найстрашніше": Ольга Сумська зробила заяву про провальний шлюб
GlavRed
2025-10-07T07:27:56Z
Єва Бушміна з "ВІА Гри" після повернення до Києва потрапила у мовний скандал
Фокус
2025-10-07T07:27:11Z
Сиквел фільму «Сімпсони» вийде у прокат влітку 2027 року - що про нього відомо
УкраинФорм
2025-10-07T07:21:04Z
Прем'єри тижня
Кино-Театр
2025-10-07T07:06:30Z
Зіпсували "гарне підборіддя": дружина Павліка пожалілася на невдалу операцію
Фокус
2025-10-07T07:06:10Z
Тейлор Свіфт обрала дві розкішні сукні для весілля Селени Гомес: фото образів співачки
24tv
2025-10-07T07:00:30Z
Катерина Кузнецова: «Більшість українських жінок побачать у моїй героїні себе». Розмова з Viva!
Вива
2025-10-07T06:30:51Z
Соняшник в Alebor Group дав урожайність 4 т/га
AgroPortal
2025-10-07T07:30:09Z
Світло для 600 тисяч будинків: в Україні знайшли спосіб запобігати блекаутам - WSJ
GlavRed
2025-10-07T07:27:29Z
Росія розбирає вантажні Boeing на запчастини: розвідка про наслідки санкцій
InternetUA
2025-10-07T07:24:50Z
Курс валют на 7 жовтня: скільки коштують долар, євро і злотий
TSN
2025-10-07T07:18:51Z
Лічильник на воду: чи насправді це економія і чому є люди, що обирають платити за нормативами
ZN UA
2025-10-07T07:15:05Z
Що робити, коли "скаче" напруга у електромережі: у ДТЕК дали слушну пораду
Знай
2025-10-07T07:06:44Z
У ЄС невдовзі змінять квоти на українську продукцію
24tv
2025-10-07T07:06:36Z
Гринчук розповіла лідерам G7+ про потреби енергетики України після масованих атак РФ
УкраинФорм
2025-10-07T07:06:26Z
МЗС про влучання снарядів поблизу ЗАЕС: Росія свідомо створює ризики і блокує ремонт на станції
УкраинФорм
2025-10-07T07:03:43Z
Фон дер Ляєн у другу річницю атаки ХАМАС закликала не втратити шанс на мир
Европейская правда
2025-10-07T07:27:40Z
В Україні введуть дорожні знаки для електросамокатів: комітет Ради підтримав законопроект
AutoGeek
2025-10-07T07:27:19Z
Трампа дратує Путін: колишній дипломат РФ розкрив закулісся переговорів
GlavRed
2025-10-07T07:27:00Z
Мерц розповів про гостру суперечку з Орбаном щодо війни РФ проти України
Европейская правда
2025-10-07T07:21:09Z
Нові представництва Українського інституту планують відкрити у чотирьох країнах - Сибіга
УкраинФорм
2025-10-07T07:18:44Z
"Чудово з ним ладнав": репер P. Diddy просив президентського помилування у Трампа
Фокус
2025-10-07T07:18:39Z
Валдайська двіжуха Путіна, або До іменин диктатора
ГЛАВКОМ NET
2025-10-07T07:18:12Z
ЗМІ: Словаччина хоче обговорення пакета санкцій ЄС проти РФ на рівні лідерів
Европейская правда
2025-10-07T07:09:46Z
Глава МЗС Естонії після заяв Меркель озвучив справжні причини агресії Путіна
Европейская правда
2025-10-07T07:03:09Z
На Вінничині зникла 15-річна Софія, поліція розпочала слідчі дії
Комсомольская правда
2025-10-07T07:30:25Z
Росіяни атакували локомотивне депо у Полтаві, у Сумах — удар по енергетиці
ZN UA
2025-10-07T07:30:21Z
Видавав себе за перевізника та ошукав 33 людини на 800 тис. грн – справу стосовно житомирянина скеровано до суду
InternetUA
2025-10-07T07:27:26Z
На Полтавщині чоловік застрелив співмешканця своєї матері
Украина Криминальная
2025-10-07T07:12:49Z
Росія знову вдарила по енергетиці та залізничній інфраструктурі: частина потягів затримається
Комсомольская правда
2025-10-07T07:12:29Z
У Херсоні після удару дрона по зупинці загинув чоловік, ще одного госпіталізовано
Комсомольская правда
2025-10-07T07:06:50Z
У Сумах тролейбус із пасажирами опинився в епіцентрі вибухів під час атаки: є поранений
24tv
2025-10-07T07:06:47Z
Під час спроби примиритися з жінкою одесит… кілька разів вдарив її шилом
Украина Криминальная
2025-10-07T06:57:29Z
Взято під варту жителя Житомирщини, який вбив дружину, доньку, домашніх тварин та поранив сусідку
Украина Криминальная
2025-10-07T06:51:13Z
Командувач армії Естонії: неможливо створити непробивну "стіну дронів"
Европейская правда
2025-10-07T07:22:54Z
Найстаріший чоловік світу розкрив “секрет довголіття”: скільки йому років
TSN
2025-10-07T07:21:39Z
Міноборони не отримує даних зі “спутника Притули” – Джерела
360ua.news
2025-10-07T07:15:49Z
Збито/подавлено 88 російських БПЛА
Украина Криминальная
2025-10-07T06:48:53Z
Воєнкоми полюбляють Porsche Cayenne: Які статки приховує ексначальник Волинського ТЦК
Украина Криминальная
2025-10-07T06:42:28Z
Росія вгатила по Україні ракетами і дронами: як відпрацювала ППО і скільки "прильотів"
TSN
2025-10-07T06:33:41Z
США розблокували можливості закупівлі ракет і систем Patriot, – Зеленський
24tv
2025-10-07T06:33:24Z
ВМСУ вперше в історії НАТО очолили управління силами на масштабних навчаннях
Хвиля
2025-10-07T06:27:40Z
Чому українці так люто борються між собою за владу
Лига
2025-10-07T06:24:53Z
ВООЗ опублікувала шокуючі дані про юних курців
ГЛАВКОМ NET
2025-10-07T06:36:52Z
Як правильно худнути після 40: поради лікарів та дієтологів
Детектор М
2025-10-07T06:28:30Z
Круасани корисно їсти на сніданок: британський лікар назвав умову
ГЛАВКОМ NET
2025-10-07T06:21:52Z
Комітет Нобелівської премії не може знайти одного з лауреатів: той «вирушив у похід»
Комсомольская правда
2025-10-07T05:09:27Z
Це є в раціоні кожного: дієтолог назвав найнебезпечніші звички українців
Знай
2025-10-07T04:51:12Z
Чому собака спить з висунутим язиком - ветеринари попередили про важливий сигнал
GlavRed
2025-10-07T03:27:16Z
Samsung розробляє функцію для раннього виявлення серцевої недостатності у Galaxy Watch
InternetUA
2025-10-07T02:03:43Z
Як оживити троянди, що в'януть: маленький трюк поверне життя букету
GlavRed
2025-10-07T00:27:16Z
Як правильно прати взуття в пральній машинці: 6 правил, які врятують кросівки
24tv
2025-10-06T16:45:02Z
На український ринок вийде недорогий рамний пікап Chery: подробиці та ціна
Фокус
2025-10-07T07:30:21Z
Dacia модернізувала свій бюджетний електромобіль
AutoCentre
2025-10-07T07:03:08Z
Автоцивілка у 2025: що змінилося та чому водіям доведеться платити більше
Фокус
2025-10-07T06:45:09Z
Бюджетний електромобіль Dacia Hipster показали офіційно
AutoGeek
2025-10-07T06:45:05Z
Попит на вживані авто в Україні зріс одразу на третину: які моделі купують
Фокус
2025-10-07T06:42:31Z
Винен Трамп: Nissan скасував виробництво всіх електромобілів у США
ЗаРулем
2025-10-07T06:36:16Z
Kia знімає з виробництва популярну модель
AutoCentre
2025-10-07T06:15:08Z
Названі ТОП-10 електромобілів українського ринку у вересні
AutoGeek
2025-10-07T06:03:54Z
Дешевий тюнінг - дорогий ремонт: чим загрожує водіям самостійна модернізація авто
Хвиля
2025-10-07T03:57:31Z
Новий графік руху транспорту в Вінницькій області: пасажирам зробили важливе оголошення
Политека
2025-10-07T07:30:20Z
В Одесі очікується значний дощ: оголошено підвищений рівень небезпечності
24tv
2025-10-07T07:30:06Z
25 "Шахедів" по одному району: як Харків пережив cтрашну масовану атаку
24tv
2025-10-07T07:24:29Z
Став добровольцем, аби шпигувати за ЗСУ. У Львові правоохоронці затримали росіянина
ГЛАВКОМ NET
2025-10-07T07:24:28Z
Українські військові звільнили село у Дніпропетровській області
ZN UA
2025-10-07T07:18:06Z
Окупанти вдарили по зерносховищу на Чернігівщині
ГЛАВКОМ NET
2025-10-07T07:09:54Z
Карта бойових дій в Україні станом на 7 жовтня 2025 року
ГЛАВКОМ NET
2025-10-07T07:09:22Z
У Києві зупинялося метро: яка ситуація зараз
TSN
2025-10-07T07:03:49Z
Доплати для пенсіонерів у Київській області: хто і на яку суму може розраховувати
Политека
2025-10-07T07:00:22Z
5 найпоширеніших помилок, які роблять батьки школярів
Знай
2025-10-07T07:21:21Z
Догляд за спатифілумом: один прийом, який врятує рослину від в'янення
24tv
2025-10-07T07:09:01Z
Урожайний місяць 2025: що категорично не можна робити в цей час
24tv
2025-10-07T06:36:34Z
Мандрівниця розповіла, на яку пропаганду про подорожі більше ніколи не поведеться
24tv
2025-10-07T06:21:23Z
5 найкращих країн для переїзду у 2026 році: цікавий список
24tv
2025-10-07T06:03:56Z
Як швидко повернути ясність розуму та відновити сили пістя безсонної ночі постійних тривог
Известия Киев
2025-10-07T05:24:32Z
Улюблена закуска без жодних турбот: рецепт солоних огірків на 1 літру
24tv
2025-10-07T04:42:26Z
Суперголоволомка: знайдіть 3 відмінності на картинці мами і дитини за 10 секунд
GlavRed
2025-10-07T03:27:06Z
Десерт родом із дитинства: неймовірно смачний торт із 4 інгредієнтів без випічки
GlavRed
2025-10-07T03:27:02Z
Знайдіть і видаліть: безкоштовний VPN-додаток для Android може залишити вас без грошей
Фокус
2025-10-07T07:27:35Z
OpenAI розробляє близько 20 нових пристроїв: які саме
24tv
2025-10-07T07:24:24Z
Instagram нагороджуватиме топтворців золотими кільцями
УкраинФорм
2025-10-07T07:24:02Z
126 000 років тому стародавня тварина залишила сліди на піску: "відбиток" належить зовсім не лапам
Фокус
2025-10-07T07:15:25Z
Популярний додаток вбиває батарею вашого iPhone за години: ви ним точно користуєтесь
InternetUA
2025-10-07T07:09:50Z
Google створила інструмент, який сам знаходить і виправляє помилки в коді
24tv
2025-10-07T07:09:06Z
Інженер-хімік із Техасу стверджує, що знайшов Едемський сад: він розташований в Ефіопії
Фокус
2025-10-07T07:00:12Z
Марсохід NASA, можливо, побачив у небі Марса комету з іншого світу
Фокус
2025-10-07T06:51:41Z
Ілон Маск назвав дату виходу першої гри, яку створить ШІ
InternetUA
2025-10-07T06:39:39Z
Експромоутер Усика розповів, хто має непогані шанси стати наступним чемпіоном світу
Известия Киев
2025-10-07T07:27:52Z
Названо цінник на гравця збірної України, яким цікавляться гранди АПЛ
24tv
2025-10-07T07:24:25Z
Ноттінгем Форест не планує звільняти Постекоглу, попри невтішний старт сезону
Football.ua
2025-10-07T07:00:26Z
Відбір на Євро-2026: Україна U-17 – Італія U-17. Онлайн-відеотрансляція
Football.ua
2025-10-07T06:57:29Z
У ПСЖ обрали нового віцекапітана
Football.ua
2025-10-07T06:51:46Z
Кейн дав відповідь щодо повернення до Англії
Football.ua
2025-10-07T06:39:27Z
Челсі зацікавився трансфером Єгора Ярмолюка
Football.ua
2025-10-07T06:36:01Z
Футболісти юнацької збірної України зіграють з Італією у кваліфікації Євро-2026
УкраинФорм
2025-10-07T06:28:09Z
Непереможний чемпіон кинув виклик Усику
24tv
2025-10-07T06:24:11Z