MY.UAНовини
Зовнішнє управління, Медведчук та погані дороги
Зовнішнє управління, Медведчук та погані дороги

Зовнішнє управління, Медведчук та погані дороги

У вівторок, 18 травня 2021 року, Естонський центр східного партнерства, Український кризовий медіацентр та ГО «Детектор медіа» презентували спільне дослідження, підготовлене у рамках проєкту «Протидія дезінформації на півдні та сході України» за підтримки Європейського Союзу.

Учасниками обговорення були:

  • Герт Антсу, директор Естонського центру східного партнерства; 
  • Ремі Дюфло, заступник голови Представництва ЄС в Україні;
  • Любов Цибульська, керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
  • Галина Петренко, директорка ГО «Детектор Медіа»; 
  • Ксенія Ілюк, менеджерка ГО «Детектор медіа»;
  • Олександра Цехановська, керівниця Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру;
  • Дмитро Теперік, виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки, директор естонсько-українського проєкту «Стійка Україна», експерт з питань стійкості Естонського центру східного партнерства.

Модератором заходу виступила Тетяна Колосова, керівниця напрямку по роботі з національними аудиторіями Українського кризового медіацентру.

Повне дослідження — тут.  

Відкриваючи презентацію, заступник голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло зазначив, що дезінформаційні наративи з величезною швидкістю розповсюджуються по всьому світу, а свободою інформації не можна зловживати.

«ЄС пропонує розглядати виклики Часто запускаються кампанії з викривлення інформації, наприклад, про начебто шкоду вакцинації, інформація в інтернеті розповсюджується миттєво, її навмисне викривлення та спотворювання може порушити демократію та зруйнувати систему стримування та противаг, тому боротьба з дезінформацією є вкрай важливою для суспільства», – зауважив Дюфло.

У свою чергу, директор Естонського центру східного партнерства Герт Антсу нагадав, що презентація відбувається в роковини депортації кримських татар, Росія ж намагається легітимізувати анексію Криму за допомогою пропаганди та дезінформації.

«Нещодавно ми спостерігали не лише військову ескалацію біля кордонів України, жодного послаблення не було і всередині інформаційного середовища, спекуляції навколо війни є небезпечними та шкідливими, дезінформація – потужний інструмент для впливу на українське суспільство, але його використовує не лише РФ, але і опонент всередині країни. Медіаграмотність не вирішує всіх проблем дезінформаційного впливу, але негативні наслідки може мінімізувати. Програма медіаграмотності допоможе залучити більше тих українців, які не мають сучасних навичок, необхідних у цифрову епоху. Вільні ЗМІ та освічені споживачі масової інформації – одна з основ побудови вільного суспільства в Україні», – підкреслив Герт Антсу.

Герт Ансу додав, що посилення медіаграмотності здатне підвищити стійкість громадян до дезінформаційних кампаній, для цього потрібно:

  1. Залучати людей на місцях та підтримувати високоякісну журналістику
  2. Сприяти ефективному спілкуванню місцевої влади та громадян на сході та півдні країни
  3. Здійснювати заходи для підвищення медіаграмотності українців загалом.

Очільниця Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Любов Цибульська під час відкриття презентації заявила, що Україна стала тестовим майданчиком для російських дезінформаційних спецоперацій, що породжує низку викликів.

За словами Цибульської, наразі умови для ведення інформаційних воєн стали дуже сприятливими, якщо раніше дезінформація була прерогативою спецслужб, то тепер її поширювати може будь-хто, крім того, російська пропаганда стала більш адаптивною.

«Російській пропаганді закриваєш двері – вона лізе через вікно… Закриєш соцмережі – пропаганда переміщується на проросійські телеканали, закрили телеканали Медведчука – вони інвестують у ті ресурси, що залишились – канал "Наш", "Страна.ua" та інші», – зазначила Любов Цибульська.

Очільниця Центру додала, що зараз інформаційні атаки можуть стосуватись будь-якої сфери, від енергетики та банківського сектору до музики та кулінарії.

«Згадаймо битву за борщ, яку веде Росія», – нагадала Любов Цибульська.

Ще одним викликом є намагання Кремля зруйнувати європейську єдність та посварити союзників.

«Зокрема, про це свідчать намагання посварити Україну та Польщу – наприклад, ситуація з руйнуванням пам’ятника в Гуті Пеняцькій, коли місцеві мешканці навіть не знали про це, інформацію почали поширювати російські соцмережі, яку потім підхопили російські, польські, та українські проросійські ЗМІ... Тепер Кремль докладає зусилля для того, що посварити Україну та Угорщину», – зауважила Любов Цибульська.

Коментуючи намагання російської пропаганди розширити ареал свого впливу в Україні, Любов Цибульська згадала намагання медіаменеджера Валіда Арфуша отримати ліцензію для Euronews Ukraine.

«Валід Арфуш – досить-таки лиховісний персонаж, спробував податися на ліцензію від Нацради на мовлення Euronews в Україні… У нинішньому вигляді Еuronews транслює проросійські наративи, про громадянську війну...і зараз відбулась спроба отримання ліцензії, на щастя, Нацрада не дала їм цього зробити», – зауважила Любов Цибульська.

Презентуючи результати власне дослідження, менеджерка ГО «Детектор медіа» Ксенія Ілюк зауважила, що метою його було зрозуміти, хто і для чого розповсюджує проросійські наративи в українському медіапросторі і наскільки вони є ефективними.

Географія дослідження – це області півдня та сходу України: Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська, Одеська, Херсонська, Миколаївська та Харківська області. Ці регіони знаходяться найближче до окупованих Росією регіонів, соціологія показує, що тут не було такої активної підтримки євроінтегарції, як на заході держави.

«Тому вони є більш показовими в плані сприйняття російської дезінформації. Ми проаналізували контент регіональних та національних телеканалів, YouTube, Instagram, Telegram та Facebook, щоби зрозуміти наративи, розповсюджені в регіоні», – сказала Ксенія Ілюк.

На першому етапі було проведено експертне дослідження засобів масової інформації (телевізійних новин, ток-шоу та розмовних програм, онлайн-видань, груп у соціальних мережах і телеграм-каналів), які є найпопулярнішими в цільових регіонах, а також дослідження медіаконтенту на загальнонаціональному рівні.

На другому етапі було проведено моніторинг контенту українських медіа, щоби знайти дезінформаційні повідомлення та наративи:

— в локальних онлайн-групах і дописах у соціальних мережах мешканців міст у цільових регіонах (понад 23 мільйони повідомлень із восьми цільових регіонів у соціальних мережах Facebook, YouTube, Instagram, Twitter та месенджері Telegram);

— в онлайн-виданнях;

— в ефірі місцевих телеканалів у цільових регіонах (вечірні теленовини на двох місцевих телеканалах кожного регіону протягом п’яти робочих днів).

На третьому етапі було проведено соціологічне дослідження про роль соціальних платформ та усну передачу інформації, а також про ефективність дезінформаційних наративів.

Дослідження складалося з якісного соціологічного дослідження (4 фокус-групові інтерв’ю загалом з 33 учасниками і 15 експертних інтерв’ю) і репрезентативних кількісних досліджень (3264 інтерв’ю — по 408 у кожній області) у цільових регіонах.

На четвертому етапі було проведено порівняння українських дезінформаційних наративів, знайдених під час дослідження, з наративами, які поширюються в російських ЗМІ, щоби знайти схожість і відмінності, а також виявити іноземне походження деяких наративів.

За результатами дослідження було зроблено такі ключові висновки щодо актуальних загроз для місцевих ЗМІ та вразливих груп медіаспоживачів у південно-східній Україні:

  • уподобання споживачів медіа на південному сході України не мають суттєвого впливу на ступінь їхньої вразливості до ворожих наративів, створюваних і поширюваних Росією та проросійськими агентами в Україні;
  • ворожі дезінформаційні кампанії проникають у медіапростір південного сходу України і сягають медіаспоживачів, що там проживають, одночасно через різні канали, такі як телебачення, місцеві медіа та соціальні мережі. З огляду на різноманітність суб’єктів дезінформації, виробників та розповсюджувачів контенту, переважна більшість соціальних груп, що проживають на південному сході України можуть зазнати впливу антиукраїнських та проросійських наративів, таких як «Україна є неповноцінною державою», «Україна прославляє нацизм», «Україною керують зовнішні гравці», «Ситуація на Донбасі є громадянською війною», «В Україні присутня потужна русофобія» тощо;
  • існує багато ключових драйверів поширення та привабливості ворожих наративів. Це, наприклад, ностальгія за радянським минулим, ідеологізація історичної пам’яті, політизація мовного та релігійного питань, соціально-економічна нестабільність, розрив між поколіннями тощо. Максимального впливу такі наративи досягають за їхнього одночасного поширення. Більшість населення південно-східної України не володіє належним рівнем медіаграмотності, а отже, не в змозі відрізнити іноземний ворожий наратив від внутрішньополітичного питання або ж завадити поширенню численних теорій змови;
  • узагальнений портрет найбільш вразливої групи населення виглядає таким чином: російськомовний громадянин України віком понад 45 років з Донбасу, Харкова чи Запорізької області, що проживає в неблагополучних соціально-економічних умовах.

Беручи до уваги середні показники медіаспоживання, зусилля державних органів, органів місцевого самоврядування та громадських організацій повинні бути спрямовані за двома напрямами:

  1. групові тренінги з медіаграмотності для відносно недосвідчених споживачів інформації з метою підвищення загального рівня знань та необхідних навичок на особистому рівні;
  2. комплексні програми розвитку для місцевих журналістів у цільових регіонах з метою поліпшення їхньої пристосованості до нових медіавикликів, посилення їхнього почуття відповідальності як працівників ЗМІ, а також підвищення рівня компетентності редакцій та медіа.

Ксенія Ілюк зазначила, що українські телеканали популярні на півдні та сході і їх дивляться.

«Найпопулярнішими є телеканал 1+1, Інтер, СТБ та інші. Далі за списком ми бачимо канали групи Медведчука, які є заблоковані, хоча рівень довіри до них значно вищий, аніж до інших каналів. Дослідження показує, що 12% респондентів довіряють російським ЗМІ, 22% досі мають доступ до заблокованих російських соцмереж», – зауважила Ксенія Ілюк.

Дослідження також показало, що російська дезінформація хоч і є централізованою, та вона не домінує і зосереджена на декількох телеканалах. У цілому, російські наративи кількісно поступаються обговоренню питань поганих доріг тощо.

70% проросійських та антизахідних меседжів були зафіксовані в медіа, близьких до «ОПЗЖ»: каналів Медведчука та низки регіональних медіа, які іноді просто репостили матеріали з цих ресурсів.

Серед головних наративів проросійської пропаганди, як зазначалося вище: «Україна – недодержава», «Майдан – це захоплення влади».

«При цьому зростає кількість тих, кому важко визначитись, що являє собою Майдан – захоплення влади чи демократичний протест та прагнення євроатлантичного вибору. Це серйозна тенденція, бо люди починають сумніватися в тих речах, у яких два-три роки тому були упевнені. І ця “сіра” категорія людей зростає… Виходячи з цього, першим завданням російської пропаганди є поставити під сумнів віру людей, а потім уже йде насадження певних наративів», – каже Ксенія Ілюк.

Близьким до антимайданівського є поширений наратив про «зовнішнє управління», який стає дедалі популярнішим і небезпечнішим. До цього наративу входять тези, що «Міжнародний валютний фонд керує Україною», «громадські організації — агентурна мережа США», а також використання образливого означення «соросята» на адресу людей, які мають або мали зв’язок із міжнародними інституціями або отримують гранти. 

Також позначилася на українському інфопросторі і епідемія коронавірусної хвороби. З нею пов’язана низка дезінформаційних наративів. Головний із них — заперечення існування коронавірусу або применшення його небезпеки. В соцмережах є цілі групи, які поширюють таку інформацію.

За даними соціологічного опитування, яке КМІС у рамках презентованого дослідження провів для «Детектора медіа», більшість мешканців південних і східних областей (54 %) вважає, що коронавірус має штучне походження. У природне походження вірять 25 %. 47,5 % стверджують, що ліків від коронавірусу не існує, а 18 % обрали варіант «ліки від коронавірусу існують, але їх приховують».

Загалом, чимало маніпуляцій і фейків стосуються вакцинації. Антивакцинаторський рух існував в Україні й до початку епідемії, наприклад, спільнота «Вакцинація: вільний вибір».

Резюмуючи дослідження, Ксенія Ілюк зазначила, що головні чинники, які впливають на вразливість до дезінформації – це рідна мова, віросповідання, вік та економічні орієнтації. Ці чинники є об’єднавчими для всіх фокусгруп.

Директорка ГО «Детектор Медіа» Галина Петренко, коментуючи дослідження, зауважила, що «немає такої чарівної пігулки чи закону», який би одразу вирішив проблему дезінформації.

«Натомість є ціла низка кроків, здатних покращити ситуацію в боротьбі з цим питанням. Зокрема, важливою є синергія громадянського суспільства, медіа, органів державної влади та міжнародних донорів. Також ми вітаємо створення двох Центрів з протидії дезінформації. Це важливий крок, який уже зробила держава, і ми як представники громадянського суспільства готові їй допомагати в тих питаннях, яких їй важко досягти – зокрема, в побудові довіри. Інституціям державної влади ми також радимо розбудовувати ключовий орган зі стратегічних комунікацій, проактивно підійти до формування українського порядку денного в інформаційній сфері, висвітлювати ефективність реформ, історії успіху, сприяти поширюванню проукраїнських життєствердних наративів – для останнього в держави є такий ресурс як кошти на підтримку кіносеріального виробництва. Ми також радимо продовжувати грантову підтримку ЗМІ, яку минулого року розпочав надавати Український культурний фонд, з метою прискорення відновлення медіаіндустрії після кризи COVID-19. Не менш важливим є і вдосконалення законодавчих вимог та механізмів моніторингу фінансової прозорості ЗМІ, зокрема, запровадження обмежувальних заходів до тих медіа, що мають непрозоре фінансування та/або російський капітал, та зміцнення незалежності медіарегулятора – Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – від впливу олігархічних та фінансово-промислових груп.

Розробка системи спільного регулювання медіа, яка пропонується в законопроєкті “Про медіа”, та вдосконалення саморегулювання не тільки з боку власне медіа, але і з залученням рекламодавців задля обмеження фінансування медіа, які розповсюджують дезінформацію – теж серед потенційно ефективних заходів впливу. Варто також продовжувати підтримувати Суспільного мовника і ініціювати постійний діалог із великими технологічними платформами як-от Facebook, Viber, YouTube задля спільного пошуку оптимальних рішень – у цьому, до речі, порядок денний України та ЄС зараз дуже подібний. Нарешті, важливим є і розвиток медіаграмотності, причому держава тут може допомогти охопити найбільш вразливі групи населення, до яких зазвичай важко достукатися громадським організаціям: громадян із низьким рівнем доходів, без вищої освіти, що живуть у невеличких містах та селах часто без постійного доступу до інтернету», – підкреслила Галина Петренко.

У свою чергу, керівниця Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Олександра Цехановська зауважила, що презентоване дослідження підкреслює адаптивність російської дезінформації, і поділилася результатами власного дослідження «Динаміка російських наративів про Україну та їх експорт в український медіапростір».

«Ми вивчаємо цю дезінформацію роками, ми знаємо, що основним структурними елементом дезінформації залишається наратив, наратив – це історія, інтерпретація подій, яка намагається створити бажане ставлення цільової аудиторії до об’єкта, об’єктом такої наративізації може стати будь-що, це може бути організація НАТО, це може бути держава, як Україна, і навіть явище, як пандемія коронавірусу. Саме за системою наративізації і працює російська дезінформація», – каже Олександра Цехановська.

Олександра Цехановська зауважила, що Український кризовий медіацентр моніторив та вивчав п’ять російських каналів і п’ять українських.

Серед російських присутній телеканал «Звезда», який відзначився найбільшою кількістю фейків про Україну, та телеканал ТВЦ, пов’язаний з Константином Затуліним. Серед українських телеканалів для дослідження були взяті канали з групи лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука, телеканал «Інтер» та телеканал «Наш», який перетворюється на основний медіахаб проросійської дезінформації.

«Серед аудиторії телеканалу "Наш" найбільше негативно налаштованих до євроінтеграції України громадян. Вони сприймають перспективи членства України в євроатлантичних структурах ще гірше, ніж глядачі каналів Медведчука», – зауважила Олександра Цехановська.

Експертка зазначила, що раніше ці досліджувані телеканали просували наративи про громадянську війну, але зараз почали просувати наративи про Україну як «маріонетку Заходу».

За словами Олександри Цехановської, один із важливих факторів ризику проникнення дезінформації – олігархізація медіаринку.

«У олігархів є бізнес-інтереси, які не завжди співпадають з інтересами національними, що призводить до просування певних дезінформаційних наративів. Ми пам’ятаємо історію з каналом “1+1”, коли Ігор Коломойський мав публічну проукраїнську позицію, а потім через конфлікт із попередньою владою він змінив риторику, і це вплинуло на канал “1+1”. А коли згодом виник фейк про так звані американські секретні біолабораторії, який запустили депутати ОПЗЖ Віктор Медведчук та Ренат Кузьмін, його підхопив і канал “1+1”, який випустив маніпулятивне розслідування на цю тему», – зауважила Олександра Цехановська.

Експертка підтримала думку колег про те, що наратив про «зовнішнє управління» є найбільш небезпечним, він полегшує сприйняття російської дезінформації, погіршує стосунки із західними партнерами, що є і кінцевою метою Кремля.

«Ці тези поширювали Вячеслав Ніконов з фонду Русский мир та нардеп Віктор Медведчук, вони повторювали слова президента РФ Володимира Путіна. На прикладі Медведчука та інших можна сказати, що проросійські політики не надто переймаються адаптацією наративів для українського споживача», – зауважила експертка.

Олександра Цехановська також виокремила цікаву деталь, а саме: люди мають певний скепсис до озвучуваних наративів, наприклад, виборці «партії Шарія» вважають, що вони здатні найбільше розрізняти дезінформацію – таких серед них 42% (згідно нещодавнього дослідження IRI).

Глядачі досліджуваних Українським кризовим медіацентром телеканалів довіряють перш за все «експертам», які в прямому розумінні не є такими, фактично, часто вони стають політичними піарниками і просувають вигідну власникам телеканалів риторику, не маючи потрібної освіти та експертного досвіду.

«Як приклад можна навести Руслана Бортника, який в етері “112 Україна” зазначив що “окупація певною мірою навіть краща за зовнішнє управління, тому що окупант бере на себе соціальну відповідальність за тих людей, які проживають на цій території, а зовнішнє управління не бере на себе жодної відповідальності – воно просто грабує країну”... Найбільший ризик полягає саме в покладанні на подібних експертів… ведучі також демонструють заангажовану поведінку», – резюмувала Олександра Цехановська.

Виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки, директор естонсько-українського проєкту «Стійка Україна», експерт з питань стійкості Естонського центру східного партнерства Дмитро Теперік вважає, що виокремлення у дослідженні медіаспоживання на сході та півдні вразливих груп та медіа, які на ці групи націлені, є абсолютно справедливим.

«Дослідження звертається до рівня громади, яка є ключовою ланкою для стійкості до дезінформації, дослідження дає посил для формування позитивних наративів, які заохочують людей до медіаграмотності. Дехто з прокремлівських симпатиків може залучати увагу українського регіонального споживача, граючи на незадоволеннях і таким чином просувати наративи Кремля. Ми повинні підходити обережно до цих емоційно заряджених тем, позитивні наративи нам дуже потрібні, і новостворені Центри ( з протидії дезінформації – Ред.) матимуть перед собою дуже великі виклики», – каже Дмитро Теперік.

За словами пана Теперіка, всі проєкти з медійної грамотності містять три основні положення:

  1. моніторинг, описання проблеми;
  2. елемент навчання і цифрову обізнаність;
  3. робота із вразливими групами.

«З естонського досвіду можу сказати, що часте наліплювання ярликів на соціальні групи є неправильним і може відвернути цих людей від мейнстріму. Говорячи про вразливі групи, варто пам’ятати, що не треба стигматизувати їх, бо це наші громадяни, і ми не повинні їх виключати», – резюмував Дмитро Теперік.

Фото: Український кризовий медіа-центр/Flickr

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Запасайтесь уже сейчас: Украине грозит резкое удорожание важного продукта
Знай
2025-06-29T16:00:44Z
Станут роскошью: цены на ряд продуктов взлетят минимум вполовину – что подорожает
Знай
2025-07-07T02:12:32Z
Дополнительные 2000 грн к пенсии: кто может получить
Знай
2025-06-27T18:36:38Z
Новые соцстандарты: в Украине готовят тройной перерасчет пенсий – как изменятся выплаты
Знай
2025-07-08T10:51:11Z
Укрзализныця представит первый безбарьерный вагон для групп пассажиров на колесном кресле
VGorode
2025-07-08T13:24:19Z
Правительство должно добиваться отсрочки СВАМ для Украины - президент Профессиональной ассоциации экологов
Апостроф
2025-07-08T13:21:11Z
В Украине хотят изменить порядок индексации пенсии: что будет отменено
Comments UA
2025-07-07T14:09:20Z
"Укрэнерго" предупреждает украинцев об электроприборах: могут вернуть графики отключения света
Знай
2025-07-08T05:06:45Z
Кабмин анонсировал изменения в начислении пенсий
Корреспондент
2025-07-07T18:27:07Z
Почему нельзя спать с открытыми окнами: неожиданный ответ
Gazeta UA
2025-06-28T02:21:22Z
Этим людям может навредить черника: кому ее следует избегать
Comments UA
2025-07-07T14:21:28Z
Кровотечение во время секса: когда это норма, а когда следует бежать к врачу
Знай
2025-07-04T20:51:38Z
В Британии циркулирует новый штамм COVID-19 с необычным симптомом
ZN UA
2025-07-07T06:46:55Z
Эта чудо-приправа будет способствовать снижению артериального давления
Comments UA
2025-07-08T13:18:28Z
Уже не 2 литра: врачи рассказали, какой объем воды нужно выпивать на день для здоровья
UAToday
2025-07-08T12:03:24Z
Как поливать огурцы в жару и чем подкормить: советы опытных садовников
TSN
2025-07-07T09:48:17Z
Что будет с организмом, если на месяц отказаться от молочных продуктов
Comments UA
2025-07-07T13:06:51Z
Сколько минут нужно ходить на неделю, чтобы продлить жизнь на 7 лет
TSN
2025-07-07T14:33:01Z
На выборах Украину ждут три варианта, а настоящая война начнется через пять лет – интервью с Аркадием Бабченко
Telegraf
2025-07-08T05:03:41Z
Война тут же прекратится: Москва выдвинула абсурдные условия "мира"
Comments UA
2025-07-07T11:57:54Z
Грязная политика на крови: в Киеве разворачивается внутренний фронт
Comments UA
2025-07-07T10:18:52Z
"Украину сдали путину": политолог сделал важное заявление о "предательстве" Запада
Знай
2025-07-03T20:30:09Z
Директор НАБУ объяснил, почему не было просьбы об аресте Чернышова
ZN UA
2025-07-08T13:30:04Z
"Должны их уничтожать, как врагов": Дикий призвал сажать украинцев, которые радуются ударам по ТЦК
Фокус
2025-07-08T13:21:29Z
Драка между Мединским и Умеровым на переговорах в Стамбуле: спикер МИД объяснил ситуацию
Comments UA
2025-07-06T09:51:18Z
Диктатор точно не остановится: раскрыт коварный план Путина в Украине на 2026 год
Comments UA
2025-07-08T05:21:54Z
Ей разбили голову в Верховной Раде: как сейчас выглядит "фанатка" Януковича Александра Кужель
Telegraf
2025-07-04T08:39:42Z
Будет ад: синоптикиня назвала самые жаркие дни в июле
TSN
2025-07-04T09:09:00Z
Россияне нацелились на ключевой город: он уже полностью простреливается беспилотниками
Telegraf
2025-07-07T20:15:59Z
Оккупанты атаковали Харьков дронами: есть попадания
Хвиля
2025-07-07T06:27:17Z
Россия пытается взять большой город в полукольцо: есть ли успехи у солдат Путина
GlavRed
2025-06-28T07:27:54Z
Механічні методи боротьби з кліщами варроа: як захистити бджіл без хімії
AgroNews
2025-07-08T13:15:23Z
Сырский подвел итоги боев в июне
Корреспондент
2025-07-08T13:12:16Z
На линии фронта появились редкие хищники, занесенные в Красную книгу
Gazeta UA
2025-07-07T07:33:40Z
Лікарі назвали найнебезпечніше морозиво
AgroNews
2025-07-07T16:21:45Z
Приказ Порошенко, разрешивший боевикам Гиркина избежать уничтожения, является госизменой – эксперт
TSN
2025-07-07T17:54:27Z
Какой церковный праздник 7 июля: что обязательно нужно сделать в этот день
Comments UA
2025-07-07T04:06:35Z
Дополнительные выплаты от ООН: успейте оформить до конца июля
Знай
2025-06-28T08:21:47Z
Стало известно, сколько россиян поддерживают войну и сколько хотят ударить ядеркой по Украине
Comments UA
2025-07-04T06:54:18Z
Возможно, вы еврей - проверьте себя: украинские фамилии еврейского происхождения
Telegraf
2025-07-07T07:45:19Z
Латте отдельно, стаканчик отдельно: украинцев возмутили драконовские цены отдыха на Свитязе
Telegraf
2025-07-08T13:30:46Z
В приложении "Армия+" очередное обновление: что следует знать военным
Апостроф
2025-07-08T13:24:40Z
Движение через украинскую границу значительно возросло: какими пунктами пропуска пограничники советуют не пользоваться
TSN
2025-06-29T08:06:56Z
6 июля: какой сегодня церковный праздник и что можно и нельзя делать в этот день
Comments UA
2025-07-06T04:03:59Z
Формат работы ТЦК в Украине кардинально изменится: стала известна причина
Comments UA
2025-07-08T05:42:00Z
Как распознать китайскую гречку: три простых признака
Gazeta UA
2025-07-06T09:57:33Z
Как американцы моют посуду: почему в США не используют губку
UAToday
2025-06-27T10:06:26Z
Зачем эксперты советуют брать с собой салфетку, когда идете покупать клубнику на рынок: хитрый трюк
TSN
2025-06-26T15:36:49Z
Пять дел, которые нужно сделать на выходных, чтобы лишить дома беспорядок на всю неделю
Знай
2025-07-07T15:51:07Z
Секрет в специях: какие приправы сделают любой суп вкуснее
Gazeta UA
2025-07-08T13:03:56Z
Как сделать из губки охладитель: только единицы знают этот лайфхак
Gazeta UA
2025-07-08T12:15:15Z
Чому не варто залишати брудний посуд на ніч. Це варто знати
Gazeta UA
2025-06-28T15:51:36Z
Что рассыпать в междурядье, чтобы морковь выросла сладкой: результат вас непременно удивит
TSN
2025-06-29T15:06:26Z
Как убрать неприятный запах из обуви в домашних условиях: понадобится одно копеечное средство
TSN
2025-07-07T12:36:12Z
Ведущая Витвицкая объяснила, почему ее муж судья-воин вместо фронта отдыхает в Карпатах
Фокус
2025-07-07T13:15:28Z
Камалия рассекретила, что стало последней каплей в ее браке с Захуром: "Умоляла год"
TSN
2025-06-27T09:21:29Z
Похудевший Филипп Киркоров прокомментировал некроз, который ему приписывают
Фокус
2025-07-04T10:57:54Z
Ведущая Анна Свиридова жестко высказалась об изменнице Оксане Байрак: "Мне совершенно не больно"
Знай
2025-07-01T18:51:11Z
VİP-отпуск: кто из украинских знаменитостей может позволить себе отдых на яхте
GlavRed
2025-07-08T13:27:26Z
Тарас Цымбалюк взбудоражил воображение атмосферными фото
Апостроф
2025-07-08T13:21:13Z
Умер известный голливудский актер Майкл Мэдсен
Фокус
2025-07-03T20:51:36Z
Анастасия Цимбалару появилась на большом концерте дуэта "Очі в Очі" в Киеве
Фокус
2025-07-07T12:51:52Z
Ксения Мишина свозила маму в Карпаты и рассекретила, как они отдыхали в горах
TSN
2025-07-06T12:33:56Z
Жесткая двойная атака РФ по Харькову: власти заявили о страшных разрушениях, есть пострадавшие
Comments UA
2025-07-07T08:48:21Z
Ушла из дома и не вернулась: в Днепре обнаружили мертвой девочку
TSN
2025-07-06T11:42:57Z
Взрыв под Житомиром, "разнесший" пол-села: полиция назвала причину и указала на виновников
TSN
2025-07-07T13:48:55Z
Шесть "Гераней" по Харькову: количество пострадавших постоянно растет
Gazeta UA
2025-07-07T10:36:30Z
Сцена как из сериала: в Мексике преступники захватили автомобиль с тоннами золота и серебра
Comments UA
2025-07-08T13:12:46Z
Россияне атаковали дронами автозаправочную станцию в Марганце
Корреспондент
2025-07-08T13:00:14Z
Зеленский прокомментировал взрывы под Житомиром
Корреспондент
2025-07-07T20:24:18Z
Россия ударила по зданию ТЦК в Полтаве: есть погибшие и раненые
Telegraf
2025-07-03T12:54:38Z
В Германии мужчина открыл стрельбу из окна: ранен украинец
TSN
2025-07-05T17:27:35Z
Ужас Илона Маска сбывается: Tesla сброшена с трона
Comments UA
2025-07-06T14:27:06Z
Stellantis возрождает спортивное подразделение SRT
Корреспондент
2025-07-04T18:54:45Z
Toyota RAV4 стала самым популярным автомобилем в мире
Корреспондент
2025-07-01T17:09:59Z
Надежные и недорогие: 5 брендов автомобилей, заставляющих надолго забыть о СТО
Знай
2025-06-27T11:51:00Z
Самые дешевые в обслуживании авто 2025 года: как не тратить много денег на ремонт
Фокус
2025-07-08T12:51:49Z
"Это пустая трата денег, если вы не гонщик": автомеханик с 55-летним стажем указал на распространенную ошибку водителей
Gazeta UA
2025-07-08T11:57:08Z
Франция требует от Tesla прекратить рекламировать автомобили как беспилотные и угрожает штрафом
Европейская правда
2025-06-24T15:54:56Z
Для этих предметов авто в жару может стать микроволновкой. Что нельзя оставлять в салоне
Telegraf
2025-07-08T11:18:56Z
Jeep бросил вызов RAV4: новый Compass получит электроверсию и необычный дизайн
Gazeta UA
2025-07-08T05:09:20Z
Случаи, в которых никогда не следует использовать удлинители: советы электриков
Знай
2025-07-02T03:51:41Z
Кернес, Терехов и Чикатило: украинка стала звездой сети благодаря необычным тату
Telegraf
2025-07-07T08:57:18Z
4 приема, которые помогут улучшить чтение на любом смартфоне Android
Фокус
2025-07-07T16:15:38Z
На Google Maps нашли гигантский череп: он смотрит из воды у берегов канадского острова
Фокус
2025-07-07T07:51:42Z
Ветряк-спираль на 6 кВт решит проблемы блэкаутов: он лучше, чем солнечные панели на крыше
Фокус
2025-07-08T13:30:30Z
Игрок NaVi приостановил свою карьеру после женитьбы
Корреспондент
2025-07-08T13:30:08Z
Астронавтка NASA показала фото "вторжения" малоизвестного объекта в атмосферу Земли
Comments UA
2025-07-06T05:21:50Z
На дне Атлантического океана обнаружили более тысячи бочек с радиоактивными отходами
TSN
2025-06-28T09:06:55Z
Новый раздел "Ветеран Pro" появился в приложении "Дія"
ZN UA
2025-07-07T15:00:35Z
Горы, любовь и роскошь: Милевский поделился фото с отдыха с Тамилой
Gazeta UA
2025-07-07T19:24:50Z
Свитолина рассказала, как поддержка мужа помогает ей на корте
Корреспондент
2025-07-04T10:57:17Z
Пакьяо возвращается: легенда бокса объяснил мотивацию
Корреспондент
2025-06-27T08:18:01Z
Лидер "Шахтера" Судаков не перейдет в "Наполи" – СМИ
ZN UA
2025-06-29T07:55:38Z
Флуминенсе – Челси: накануне матча Клубный чемпионата мира
Корреспондент
2025-07-08T13:24:14Z
Швейцарский футбольный клуб из-за больших денег согласился сыграть матч в России
ZN UA
2025-07-08T13:21:44Z
Звездный футболист Погба нашел себе новый клуб после дисквалификации за допинг
ZN UA
2025-06-28T19:27:30Z
Новый спонсор "Динамо" разгневал болельщиков команды: в чем проблема
Telegraf
2025-07-08T12:39:44Z
Арсенал подписывает прямого конкурента украинского полузащитника
Корреспондент
2025-07-08T12:30:54Z