Навіщо Україні закон про корінні народи

В українській Конституції йдеться про різноманіття та корінні народи, але досі в українському законодавстві не існувало закону, який би регулював поняття, хто такі «корінні народи» в Україні. 20 березня 2014 року Верховна Рада прийняла постанову щодо статусу кримськотатарського народу й Меджлісу, одним з завдань доручивши Кабміну розробити пакет законодавчих змін щодо врегулювання статусу кримськотатарського народу та загалом визначення корінних народів в Україні. На жаль, з того часу задачі не були виконані.

Тому внесенням до парламенту проєкту закону «Про корінні народи України» президент зробив історичний крок. Звісно, представники кримськотатарського народу цей крок вітають.

Часто корінні народи плутають з етнічною національною меншиною, а це не так

Цей проект закону є достатньо збалансованим, адже він довго готувався з експертами (в тому числі зі сфери конституційного права, української етнополітики). Щодо норм законопроєкту, то насамперед треба сказати – документ має рамковий характер. Напевно, ключове в проєкті, що він дає визначення «корінним народам». Адже часто корінні народи плутають з етнічною національною меншиною, а це не так.

Припустімо, росіяни або угорці, або румуни в Україні є національними меншинами. Бо мають свою державу поза межами регіону проживання. А от корінними народами в Україні є певна етнічна спільнота, яка сформувалася на території української держави, самоусвідомлює себе корінним народом, є носієм самобутньої культури, мови, може мати представницькі органи або інститути і немає власної держави за межами України. Корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки. І про це йде мова в першій статті законопроєкту, який було внесено президентом.

Далі ряд статей говорить про те, на яку підтримку з боку української держави, згідно з цим законом, корінні народи можуть претендувати.

В законопроєкті йде мова про міжнародне представництво корінних народів

Говориться про культурні права корінних народів України, про освітні та мовні права, права в інформаційній сфері. Говориться, яке може бути ресурсне забезпечення корінних народів та їх представницьких органів або інститутів. Наприклад, якщо один з корінних народів має представницький орган (зокрема, кримські татари мають Меджліс і Курултай), то держава може надавати фінансову підтримку з державного бюджету на часткове або повне його функціонування.

Повідомляється, що корінні народи мають право на спрямування частини доходів, отриманих від користування природними ресурсами, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, на потреби корінних народів України.

Цей документ можна вважати серйозним сигналом нашим міжнародним партнерам

Також в законопроєкті йде мова про міжнародне представництво корінних народів. Це дійсно важлива складова, враховуючи специфіку окупованої території Криму. Передбачається, що представники корінних народів України можуть включатися до складу делегацій України для участі у роботі міжнародних організацій, у різного роду форумах за кордоном або у роботі з діаспорою.

Підводних каменів в законопроєкті немає

Цей документ можна вважати серйозним сигналом нашим міжнародним партнерам про те, як держава ставиться до корінних народів. Це сигнал для наших громадян, які проживають на окупованій території. Зокрема, для кримських татар. Адже Меджліс - представницький орган кримських татар - зараз заборонений на території Російської Федерації. Натомість держава Україна цим законопроєктом ніби говорить: «У нас є корінні народи, у них є представницькі органи, в тому числі Меджліс, і він абсолютно легально законодавчо взаємодіє з органами влади». Попри наказ Міжнародного суду ООН,Росія не відновила діяльність Меджлісу кримських татар. Ми, навпаки, утверджуємо впливовість цієї етнічної спільноти в межах української держави.

Навіть якщо будуть виникати якісь питання щодо тексту, то здебільшого в редакційному плані, а не сутнісному

На нашу думку, підводних каменів в законопроєкті немає. Він був вивірений з усіма, в першу чергу з Меджлісом кримськотатарського народу. Знаємо, що були реакції від окремих осіб, які не є лідерами кримських татар, щодо окремої статті в проєкті. Але ці неузгодженості не мали на меті якимось чином зарегулювати діяльність представницького органу, а здебільшого стосуються певних редакційних моментів.

Тому навіть якщо будуть виникати якісь питання щодо тексту, то здебільшого в редакційному плані, а не сутнісному. Ця частина не викликає зауважень від жодної сторін. Головним Комітетом визначено Комітет з питань прав людини. Думаю, за потреби, та чи інша редакційна правка буде внесена та швидко погоджена.

Сподіваємося, що до першого установчого саміту Кримської платформи у серпні цього року народні депутати України проголосують цей проєкт, як невідкладно поданий президентом. Не вбачаємо істотних моментів у проєкті, які б заважали його проходженню. Відзначу, що окрім цього документу, є ряд інших законопроєктів, які входять у так званий пакет законопроєктів Кримської платформи. Ми, як команда президента, і уряд, і Верховна Рада України плануємо затвердити їх до 23 серпня поточного року.

Таміла Ташева, заступниця Постійного представника президента України в Автономній республіці Крим

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram