MY.UAНовини
30 відтінків вакцинації. Як медіа розповідати про щеплення від коронавірусу, частина першагуме
30 відтінків вакцинації. Як медіа розповідати про щеплення від коронавірусу, частина першагуме

30 відтінків вакцинації. Як медіа розповідати про щеплення від коронавірусу, частина першагуме

Лабораторія журналістики суспільного інтересу розробила курс для журналістів із висвітлення вакцинації від коронавірусної хвороби. «Детектор медіа» публікуватиме текстову версію цього курсу, підготовлену його автор(к)ами. Ця публікація — перша з двох частин.

Як медіа розповідати про щеплення від коронавірусу, щоб викликати довіру? Це питання постало в Лабораторії журналістики суспільного інтересу восени 2020 року. Тоді деякі вакцини від коронавірусу були на фінальних стадіях розробки або клінічних випробувань, але посилення руху антивакцинаторів у світі та в Україні змушувало замислитися: якщо влада сподівається на щеплення як рятунок і вся стратегія спрямована на те, щоб «дочекатися вакцини», то що станеться, якщо на час появи препаратів українці не будуть готові щепитися?

У публічному просторі з’явилася лише одна цифра: вакцині від COVID-19 не довіряє майже половина українців. Ми вирішили з’ясувати, чи проблема полягає в русі антивакцинаторів і поширенні конспірології та фейків, і наскільки глибокі спричинені цим упередження? Що може змусити змінити думку? Як на довіру до щеплень від коронавірусу впливає гонка вакцин, в яку вступила Росія? І які настрої в соцмережах за межами бульбашки громадянського суспільства, де антивакцинаторів переважно критикують?

Упродовж листопада — квітня ми дослідили ставлення українців до вакцини та вакцинації; проаналізували довіру до джерел інформації про коронавірус, страхи й побоювання; вивчили інформаційні потреби різних аудиторій, тональність дискусії в соціальних мережах. За допомогою фокус-груп перевірили реакцію людей на контент про вакцинацію, в основі якого була практична, корисна, заснована на фактах та подана в нейтральному тоні інформація.

Насамперед ми побачили, що в інформаційному просторі, зокрема в соцмережах, домінувала політизована інформація, яка стосувалася не так принципів дії вакцини, як ставлення до різних виробників вакцин. А загальнонаціональне опитування показало на перший погляд втішний результат: лише 5,2 % українців вірили в «чипування», більшість людей, які сумнівалися щодо щеплень, просто не мали достатньої інформації про вакцини або ж остерігалися ін’єкції через базові страхи, яким легко запобігти (скажімо, що вакцина може зіпсуватися під час транспортування).

І хоча новини про першу партію СoviShield та літак із Pfizer вже відгриміли, як і повідомлення про першу хвилю відмов серед лікарів, — за даними Bloomberg, в Україні за три місяці вкололи 1,2 мільйона доз, — ідеться про щеплення лише 2 % населення, а з середніми темпами 70 тисяч щеплень на день процес вакцинації триватиме ще дуже довго. Отже, пошук відповідей на питання, чого бояться українці, що може переконати робити щеплення від коронавірусу, якої інформації їм бракує для поміркованого рішення, ще довго залишатиметься актуальними.

Дослідження Лабораторії довело, що насамперед корисна журналістика, викладена в нейтральному тоні через особисті історії, викликає довіру та сприймається як пізнавальна та цікава. Учасники з усіх чотирьох сегментів аудиторії (україномовна або двомовна молодь 25–35 років із великих міст; україномовні або двомовні мешканці великих міст 30–55 років, які цікавляться політикою; російськомовні мешканці сходу віком 55+, україномовні мешканці заходу віком 50+) зауважили, що такі матеріали є точними, правдоподібними, пізнавальними та чесно аналізують тему. Нагнітання паніки чи викривлення інформації у досліджуваних матеріалах майже не виявлено.

У підсумку Лабораторія склала рекомендації щодо створення контенту, який би будував місточки довіри до інформації про вакцинацію від COVID-19. З повним текстом можна ознайомитися на сайті Лабораторії. У першій частині матеріалу ми розкажемо про загальні підходи, які медіа варто взяти на озброєння для висвітлення теми щеплень. У другій частині статті буде більше про поради, як розповідати про вакцинацію від коронавірусу конкретним сегментам аудиторії українських медіа.

Люди хочуть знати прості, корисні, засновані на фактах речі

Побічні ефекти, безпечність, вартість та походження вакцини від коронавірусу — саме це найбільше турбує українців, коли йдеться про щеплення. Ці аспекти були актуальними для українців упродовж усього періоду дослідження і є однаковими для всіх вікових груп.

Розповідати про особисті історії вакцинацинованих

Довіра / недовіра до вакцини в багатьох країнах напряму залежить від довіри / недовіри до влади, яка в Україні критично низька. На тлі цього спрацювала й недовіра до першої завезеної вакцини та Індії як країни, де вироблений CoviShield. Іншими причинами недовіри стали брак інформації та страх побічних ефектів, а також сумніви, що вакцинація захистить від нових штамів вірусу. Негативний досвід знайомих та поради лікаря — важливі фактори відмови українців від щеплення. Саме тому історії про персональний досвід вакцинації, розказані чи показані від першої особи, були позитивно оцінені всіма аудиторіями. Особиста історія героя сприймається краще за офіціоз. Живі, невигадані, неанонімні герої, а також можливість стежити за їхньою історією вже після щеплення сприймаються позитивно. Людей також цікавить стан після щеплення — щось на кшталт «щоденника щепленого».

Новини про смерть у період після вакцинації потребують особливої уваги до формулювань

Новини про смерть людини, яку напередодні чи нещодавно вакцинували, є потужним фактором відмови від щеплень. Водночас причини таких смертей з’ясовуються, як правило, не одразу, а з часом, після розслідування. Необхідно враховувати, що інформація про такі події «знайде» аудиторію, зокрема й із ненадійних джерел. У таких матеріалах критично важливий коментар експерта з поясненням, що смерть не є наслідком щеплення як такого. Отже, потрібно особливо уважно стежити, щоби формулювання в заголовках чи в самих матеріалах не пов’язували щеплення і смерть як пряму причину й наслідок. У матеріалах про смерть від тромбозу необхідно вказувати точну статистику і країни, де таке ставалося, а також той факт, що зв’язок між тромбозом та вакцинацією окремими препаратами й досі вивчається й не є доведеним. А ще повідомляти, як відстежувати симптоми. Також критично важливо наводити статистику, яка вказує на вірогідність тромбозу внаслідок коронавірусу. Вона показує переваги щеплення над будь-якими ризиками, і на цьому наголошує більшість світових регуляторів.

Звертатися до історій людей із різними хронічними хворобами: «особливе для особливих»

Запитаними є розповіді про специфіку вакцинації людей із різноманітними хронічними хворобами чи станами, зокрема показані крізь призму персонального досвіду. Люди із супутніми захворюваннями хочуть знати, як на них може вплинути вакцина, що радять лікарі та які побічні ефекти виникають при найпоширеніших діагнозах. Водночас таку інформацію хочуть чути від медичної спільноти: інфекціоністів, лікарів, які працюють з хворими на COVID-19, сімейних лікарів, але не від політиків.

Розповідати про вакцинованих лікарів

Факт відмови лікарів від вакцинації демотивує та сприяє відмові від щеплень. Виникає помилкове враження, що лікарі «знають щось, чого не знає решта» (цитата респондента дослідження). Насправді лікарі відмовляються від щеплень із тих самих причин, що й інші. Тож критично важливими стають приклади лікарів, які щепилися: довірі сприяє особиста історія, розповідь про ставлення колег і добровільний, а не примусовий процес. Дуже важливо в матеріалах, де медичні працівники висловлюють свою думку щодо вакцинації та готовності до щеплення, глибше пояснювати мотивацію, давати інформацію про контекст і динаміку зміни ставлення, перестороги та їхнє співвідношення з ризиками щеплень.

Більше інформації про виробників вакцин

Загальній довірі та відчуттю контролю над ситуацією сприяє інформація про те, за якими формулами, де, ким та в який саме спосіб виготовляються, зберігаються і транспортуються вакцини, який попередній досвід мають виробники та чому держава обрала саме їх.

Не приховувати «негатив», а пояснювати, що є медичною нормою

Інформація про можливість захворіти навіть після вакцинації й досі є «новою» для багатьох респондентів. Пояснення, чому це можливо, та наголос на тому, що щеплення захищає насамперед від важкого перебігу хвороби і смерті, вкрай важлива для аудиторії, яка не шукає новин про вакцинацію цілеспрямовано, а натрапляє на них випадково. Тож необхідно пояснювати, що є медичною «нормою», зокрема коли йдеться про алергічну реакцію й анафілактичний шок. Важливо наголошувати, що такі випадки нейтралізуються одним уколом у тому ж кабінеті, де роблять щеплення, і є протокол на випадок такої реакції.

Розповідати про досвід інших країн, де люди прагнуть вакцинуватися якнайшвидше

Найціннішим матеріалом, яким можна було би «поділитися з друзями», респонденти дослідження називають інформацію про прагнення людей у різних країнах світу щепитися, а також дані про глобальні масштаби імунізації. Ці факти викликають довіру, а подекуди заздрість, тож історії мешканців інших країн, де громадяни вимагають швидшої вакцинації або прискорення черги для окремих соціальних чи вікових категорій, є не лише цікавими для аудиторії, а й сприяють поширенню та довірі до вакцинації загалом.

Тональність та мова: що відштовхує, а що викликає позитивну реакцію?

Окрім тематики, Лабораторія досліджувала реакцію аудиторії на матеріали різної тональності: що саме викликає паніку, сприймається негативно або навпаки — викликає позитивні емоції та подобається.

Геть усі аудиторії чутливо реагують на відкриту пропаганду вакцинації. Вона може викликати недовіру. Нав’язування, заклики, менторський тон, занадто спрощені аналогії сприймаються вкрай негативно. Аудиторіям подобається більш критичний погляд, вони хочуть самі ухвалити остаточне рішення. Матеріали, зроблені у винятково й показово позитивному й оптимістичному ключі, викликають недовіру. В людей виникає сумнів, ніби головне «лишилося за кадром».

Герої та спікери: кого аудиторії не сприймають

Офіційні повідомлення від чиновників, суха статистика наразі переважають науково-популярну та корисну інформацію в медіа, хоча саме остання, озвучена лікарями та науковцями, викликає більше довіри і є більш затребуваною.

Більшість аудиторії так чи інакше стежить за офіційною статистикою захворюваності на COVID-19 та вакцинації, однак рівень довіри до чиновників, політиків, а також інформації, яку вони надають, вкрай низький. Це підтверджують як дані соціологічного опитування, так і фокус-групи. Люди схильні довіряти корисній інформації суто медичного характеру: про дію вакцини та реакцію імунітету, особливості щеплення, якщо та озвучується медиками, при цьому не лікарями будь-якої спеціалізації, а саме імунологами.

Герої матеріалів не повинні надто відрізнятися від самої аудиторії

Аудиторія має впізнавати себе в героях матеріалів. Використання як героя історії про вакцинацію людини, яка молодша за цільову аудиторію медіа, викликає неприємні емоції та недовіру. Старші респонденти зі сходу України характеризували історію про вакцинацію молодого ветерана російсько-української війни як «награність» і «постановку», вони сприйняли факт отримання щеплення молодшим за них героєм як несправедливість щодо них. Так само в молодшої аудиторії з великих міст матеріал, у якому представники різних конфесій висловлювали своє ставлення до вакцинації, викликав сарказм і «змусив усміхнутися», адже саме для таких респондентів думка священика про вакцинацію не була важливою. Водночас респонденти зазначили, що такі герої могли би вплинути на вірян, які дотримуються обрядів та регулярно відвідують церкву.

Джерела інформації: звідки отримують інформацію та кому довіряють?

Лабораторія окремо дослідила довіру до джерел інформації про коронавірус і вакцинацію. Результати загальнонаціонального соціологічного опитування збіглися з даними фокус-груп.

Згідно з результатами дослідження, українці найбільше довіряють інформації про COVID-19 від громадських і міжнародних організацій (Всесвітньої організації охорони здоров’я, Організації об’єднаних націй) та церкви. Також досить високий рівень довіри мають західні ЗМІ. Рівень довіри до чиновників та політиків вкрай низький. Ця недовіра часто поширюється на матеріали та інформацію, яку ті оприлюднюють. Дані іноземних досліджень свідчать, що кількість відмов від вакцинації пов’язана з довірою до держави як джерела інформації про вакцини. Що нижчий рівень довіри, то більше відмов.

Мікс джерел інформації

Всім аудиторіям цікаво, коли інформація з різних джерел і платформ перехрещується, є посилання на інші джерела, дослідження, повідомлення, блоги. Люди хочуть мати змогу перевірити інформацію самотужки, тому що загальний рівень недовіри до всього, що стосується теми вакцинації та коронавірусу, в Україні високий. Саме тому аудиторії позитивно сприймають «інформаційну стіну» в кожному матеріалі: насиченість посиланнями на інші публікації, на соціальні мережі героїв, використання кількох думок та поглядів.

Голос — інституціям, а не політикам

За кожним чиновником стоїть інституція. Там, де це доречно, медіа краще давати голос саме державним або науковим установам, як українським, так і міжнародним, яким в Україні в питаннях вакцинації довіряють найбільше. Політики, що озвучують новини про вакцинацію, викликають роздратування через «політизацію» медичної теми. Запит на інформацію від влади є, але не таку, що говорить про медичні наслідки щеплення, а в межах її повноважень — адміністративно-логістичну: як організують процес вакцинації, хто відповідальний. У цьому випадку участь посадовців, — наприклад, місцевої влади, — доречна.

Обійтися без «диванних експертів»

Через високий рівень недовіри до теми вакцинації аудиторія більш вимоглива як до самих експертів, так і до того, що вони говорять на цю тему. Для формування довіри недостатньо тільки згадки про статус і професію фахівця, який коментує тему, необхідно надати можливість перевірити його «експертність» посиланнями на інші інтерв’ю, публікації, наукові роботи, профіль у соціальних мережах тощо. Менше довіри викликають висловлювання поза компетенцією і повсякденною роботою експерта. Наприклад, учасники фокус-груп сказали, що лікар-інфекціоніст як герой одного з матеріалів викликає значно більше довіри, коли говорить про речі, що стосуються його спеціалізації та профілю. Довіра знижується, коли він починає говорити про загальніші речі з інших сфер медицини. Так само медик іншого профілю може не сприйматися, коли йдеться про питання, в яких фахівцями мають бути імунологи.

Медичні працівники — не завжди істина в останній інстанції

Саме поради лікаря та позитивний досвід вакцинації родичів і знайомих є для українців найважливішим фактором, який би сприяв рішенню зробити щеплення. Саме тому в матеріалах важливо наголошувати на мотивації лікарів, які відмовляються від щеплення, показувати досвід інших країн, а для коментарів щодо специфічних аспектів вакцинації шукати медиків, які довіряють вакцинації як методу. Лікарі та лідери думок не з політики — ті, хто можуть будувати містки довіри. Але їх треба розпитувати, а не бездумно цитувати. У випадку, коли медик наводить очевидно неправдиву інформацію, яка суперечить позиції Всесвітньої організації охорони здоров’я, потрібно її спростовувати.

Далі буде.

Рекомендації створені за результатами національного дослідження Лабораторії журналістики суспільного інтересу, ініціативи «Арена» Університету Джонса Гопкінза та Харківського інституту соціальних досліджень. Дослідження присвячене пошуку форми та мови матеріалів, які б викликали та підвищували довіру різних сегментів української аудиторії до вакцинації від COVID-19 та зменшували ризики відмови від щеплення. Дослідження проводилося за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» протягом грудня 2020 — квітня 2021 рр. Думки, висловлені в матеріалі, не обов’язково збігається з позицією Фонду.

Лабораторія журналістики суспільного інтересу — спільний міждисциплінарний проєкт українських та британських журналістів і соціологів. Лабораторія шукає та популяризує найкращі форми контенту суспільно корисної журналістики в цифрову добу. Лабораторію відкрили й розвивають українські журналістки Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна у партнерстві з Львівським медіафорумом, Харківським інститутом соціальних досліджень та ініціативою «Арена» Пітера Померанцева та Енн Епплбаум.

Теги за темою
ІнфопростірСтатті
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Донька Мозгової заручилася з коханою
ГЛАВКОМ NET
2025-05-20T14:39:11Z
Полякова у день 46-річчя Єфросиніної показала їхні небачені фото з-за лаштунків і зробила зізнання
TSN
2025-05-25T09:51:41Z
"Євробачення-2025": полька в сексі-вбранні ошелешила танцями та небезпечно політала над сценою
ТСН
2025-05-17T21:18:58Z
Художник випадково дізнався, що його картину подарували Папі Римському
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T18:15:58Z
Святослав Вакарчук зворушив зустріччю з мамою у Львові та зачарував безкоштовним виступом у центрі
ТСН
2025-05-31T16:06:27Z
Куди сходити у Києві 2-8 червня: дайджест культурних подій
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T16:00:37Z
Наталка Денисенко після розлучення з Федінчиком зробила заяву: "Проживати біль утрати"
ТСН
2025-05-31T15:09:05Z
Євген Кошовий похизувався донькою-випускницею в незвичному образі від мами-дизайнерки
ТСН
2025-05-31T14:09:38Z
Софія Єгорова – "Моє місто" – 2 місце чарту FM-TV минулого тижня.
FM-TV
2025-05-31T12:45:59Z
Смаколики проти старіння: науковці назвали топ-6 продуктів для омолодження
ТСН
2025-05-31T13:18:47Z
Вчені виявили бактерії, які можуть провокувати розсіяний склероз
ТСН
2025-05-31T12:48:35Z
Лікарі розповіли, чому з віком ми не можемо довго спати
ТСН
2025-05-31T11:09:03Z
Динозавр вразив учених: як скам’янілість допоможе лікувати рак
TSN
2025-05-31T07:06:07Z
Як покращити зір за 1 день
TSN
2025-05-31T06:36:30Z
Вітаміни для шкіри: які варто приймати, а від яких краще утриматися
ТСН
2025-05-30T20:41:48Z
Учені виявили нову користь кави для організму
TSN
2025-05-30T20:41:34Z
Протеїнові батончики можуть бути шкідливими: нові дослідження шокують
ТСН
2025-05-30T20:41:23Z
Чому з віком росте живіт і як це зупинити
TSN
2025-05-30T20:41:22Z
Як купити машину за 5 тис. грн? Майстер-клас від українських чиновників
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T09:45:54Z
Чи можуть оштрафувати за нетверезу їзду на електросамокаті: що каже суд
ТСН
2025-05-27T12:51:29Z
РОПА Україна представила на AGRO Challenge найтехнологічніші машини HORSCH
AgroPortal
2025-05-27T09:00:44Z
Tesla втрачає позиції: названо нового лідера на ринку електромобілів у Європі
ГЛАВКОМ NET
2025-05-22T17:27:35Z
У Києві помітили новий Lamborghini Urus S
VGorode
2025-05-22T10:12:04Z
Маск анонсував появу перших роботаксі у Техасі
ГЛАВКОМ NET
2025-05-22T05:09:15Z
Цю рослину помилково вважають рідкісною в Україні: маловідомі факти про лікарську та отруйну конвалію
TSN
2025-05-31T11:36:21Z
Досвідчені садівники не викидають скошену траву з газону: ось, як вона може пригодитися в господарстві
TSN
2025-05-31T08:36:39Z
Дівам варто звернути увагу на побутові справи, а Водоліям слід вірити: гороскоп за картами Таро на 31 травня 2025 року
ТСН
2025-05-31T02:48:56Z
Як кішка запам’ятовує і впізнає господаря: нове дослідження
TSN
2025-05-30T20:43:49Z
Ліниві голубці з молодої капусти: рецепт швидкої і дуже смачної страви
TSN
2025-05-30T20:42:09Z
Жодного колорадського жука на городі упродовж кількох років: як надовго позбутися шкідників
TSN
2025-05-30T20:41:54Z
4 ознаки того, що у вас хороша карма і ви не маєте кармічних боргів, які треба відпрацьовувати
ТСН
2025-05-30T20:41:05Z
Зафарбовуємо сивину без фарби в домашніх умовах: все, що вам потрібно, це одна популярна спеція
TSN
2025-05-30T20:40:21Z
Що робити з туями, якщо вони пожовтіли: чому дерева втрачають колір навесні
ТСН
2025-05-30T20:39:45Z
Міноборони РФ заявило про атаку безпілотника на Крим
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T19:12:29Z
Росіяни за 600 км від українського кордону налякані через дрони – перехоплення розвідки
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T18:57:15Z
Росіяни прорвали нову ділянку кордону на Сумщині
FaceNews
2025-05-31T18:06:56Z
Гороскоп на 1 червня: Овнам - струс, Скорпіонам - обмани або недомовленості
FaceNews
2025-05-31T17:39:05Z
Чим смердить у Києві? Заява Кличка збурила Безуглу
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T17:24:56Z
Сирський: Росія пішла в наступ на Запорізькому напрямку
FaceNews
2025-05-31T17:15:59Z
Окупант приїхав із далекого острова, щоб убивати українців
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T17:12:31Z
У Києві та низці областей оголошена повітряна тривога: що відомо
ТСН
2025-05-31T16:21:10Z
Звідки пішла назва Львів: як це місто називалося спочатку і хто його перейменував
ТСН
2025-05-31T16:06:25Z
Зеленський напередодні переговорів у Стамбулі зробив заяву
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T17:51:04Z
Зеленський пояснив, чому Курська операція і досі триває
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T17:48:35Z
Стало відомо, чому Зеленського на «Книжковому Арсеналі» щільно оточили охоронці
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T16:45:00Z
Грузинський сценарій для України: інсинуації і реальність
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T16:30:52Z
У Кишиневі за вечір п’ятниці влаштували два фейкових "замінування"
Европейская правда
2025-05-31T16:25:03Z
Колишній держсекретар Помпео: США зробили недостатньо, аби зупинити війну в 2014 році
Европейская правда
2025-05-31T15:06:01Z
Зрадник із тюрми надсилав росіянам координати ЗСУ: як склалася його доля
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T14:54:08Z
КНДР розмістила навколо аварійного есмінця невідомі об’єкти: навіщо потрібні ці "повітряні кулі"
ТСН
2025-05-31T14:51:58Z
У Росії хочуть платити зарплати в "цифрових рублях", щоб посилити контроль за населенням — ГУР
ТСН
2025-05-31T14:45:55Z
Сухопутні війська звітуватимуть перед українцями про роботу ТЦК: з'явилися перші дані
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T20:03:51Z
Загроза для Тайваню: Китай розпочав масове виробництво нових танків-амфібій
FaceNews
2025-05-31T17:30:02Z
Більшість "новин" про інциденти з ТЦК - маніпуляція: заява військових
ТСН
2025-05-31T15:09:23Z
Окрім Сумщини та Харківщини, Росія розглядала для наступу ще один напрямок — військовий
ТСН
2025-05-31T14:51:03Z
Британія повинна допомогти Україні створити ядерну зброю — полковник британської армії
ТСН
2025-05-31T14:18:02Z
Чи можна ставити свічку за упокій, якщо людина зникла безвісти: відповідь священика
ТСН
2025-05-31T13:36:14Z
Командування розробило для співробітників ТЦК посібник із правилами поведінки
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T13:27:58Z
IQ для перемоги
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T13:12:23Z
Бойовий лазер із Китаю замість Росії: як пропаганда маскує імпортну зброю
ТСН
2025-05-31T12:48:54Z
США б’ють на сполох: Китай може вимкнути світло на Заході в будь-який момент
ТСН
2025-05-31T14:51:56Z
У Білорусі зникає картопля
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T14:24:57Z
Молдова повернулась до сировинної моделі торгівлі на ринку соняшнику
AgroPortal
2025-05-31T13:00:35Z
Microsoft остаточно покидає російський ринок
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T10:15:07Z
ЗМІ: у ЄЦБ готові і далі працювати з засудженим словацьким главою Нацбанку
Европейская правда
2025-05-31T09:01:44Z
У Туреччині прогнозують скорочення урожаю і фруктів, і овочів
AgroPortal
2025-05-31T08:30:26Z
Українські МТФ випередили Нову Зеландію: виробництво молока зросло на 5%
Agravery
2025-05-31T08:06:47Z
Цього року аграрії садять більше ранніх кавунів
AgroPortal
2025-05-31T07:30:10Z
Україна прагне дійти до середнього показника — 1587 євро за 1 т агроекспорту
AgroPortal
2025-05-31T07:00:15Z
У небі над Манчестером помітили НЛО у формі кулі
ТСН
2025-05-31T15:09:46Z
Секрет СРСР: на колишній радянській базі виявили небезпечний вулкан
ТСН
2025-05-31T15:09:37Z
Як одна кнопка пральної машини може суттєво зменшити витрати на електроенергію
ТСН
2025-05-31T11:48:56Z
Відповідь на кліматичну нестабільність: що покаже Agritechnica 2025
AgroPortal
2025-05-31T11:30:31Z
Сонячна система в небезпеці: зірки-втікачі можуть зруйнувати Землю
ТСН
2025-05-31T11:18:14Z
Науковці пояснили, що у нас спільного з ДНК бананів
ТСН
2025-05-31T09:48:45Z
Чи можна залишати зарядний пристрій в розетці без телефону: що буде зі світлом
TSN
2025-05-31T09:33:08Z
iPhone може врятувати життя, якщо налаштувати одну просту функцію
TSN
2025-05-31T07:06:05Z
Магнітна буря 31 травня 2025 — з якою силою штормитиме
ТСН
2025-05-31T04:21:07Z
У Німеччині літак врізався у будинок: спалахнула пожежа, є загиблі
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T20:33:49Z
У Дніпрі чоловік з ножем чіплявся до дітей
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T19:33:11Z
Стрілянина та бійка між ромами та прикордонниками на Закарпатті: нові подробиці та відео
FaceNews
2025-05-31T19:06:45Z
На заводі у Підмосков’ї спалахнула масштабна пожежа
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T18:30:03Z
У Житомирі біля "АТБ" підірвали гранату: 6 людей забрала швидка
FaceNews
2025-05-31T18:21:05Z
У Харкові чоловік у військовій формі влаштував стрілянину
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T17:03:36Z
У Німеччині літак упав на житловий будинок: є загиблі
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T16:06:39Z
У Німеччині спортивний літак врізався у будинок: загинула 71-річна пілотеса і мешканець
Европейская правда
2025-05-31T16:01:36Z
Вербувала харків’янок у сексуальне рабство: у Львові викрили торгівку людьми
ТСН
2025-05-31T15:09:22Z
Юний українець, який втратив ногу через рак, вийшов на поле з гравцями перед фіналом Ліги чемпіонів
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T20:30:42Z
Україна здобула першу медаль на Євро-2025 зі спортивної гімнастики
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T12:18:37Z
Ексгравець «Динамо» вперше за дев'ять років отримав виклик до збірної Фінляндії
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T09:18:16Z
«Складно вижити». Чотириразовий олімпійський чемпіон поскаржився на низькі пенсії у Росії
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T08:21:44Z
«ПСЖ» – «Інтер»: де та коли дивитися фінал Ліги чемпіонів
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T08:03:09Z
Україна здобула путівку до елітного дивізіону жіночої Ліги націй з футболу
ГЛАВКОМ NET
2025-05-31T07:57:17Z
Трилер у Франції. Світоліна здобула складну перемогу на «Ролан Гаррос»
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T21:54:11Z
Даша Квіткова вперше висловилася про роман з відомим 23-річним футболістом з "Динамо"
ТСН
2025-05-30T20:39:20Z
"Підтримка — це запорука сталого розвитку карате": у Львові бізнесмену та меценату Василю Костюку вручили символічну золоту медаль
TSN
2025-05-30T20:34:05Z